Системи обліку "стандарт-кост" і нормативного методу - основа організації управлінського обліку

Ф.П. Васин, професор кафедри "Бухгалтерський облік "

В відповідно до міжнародних стандартів прийнято розрізняти фінансовий і управлінський облік. Фінансовий облік охоплює інформацію, яка використовується головним чином сторонніми організаціями та особами (акціонерами, банками, податковими органами тощо), а також використовується для внутрішнього управління. Управлінський облік охоплює всі види облікової інформації, необ-хідно для управління в межах даного підприємства (фірми). Його важ-дальшої функцією є обгрунтування процесу прийняття управлінських рішень.

Інформація управлінського обліку може бути представлена як у грошовому, так і натурально-матеріальному вираженні, у ній допустимі приблизні і зразкові оцінки, зокрема при розробці планів на майбутнє. Докладні, деталізовані звіти в управлінському обліку можуть складатися щомісяця, а за від-діловим видами діяльності, центрами відповідальності - Ежене-ладу, щодня, а в деяких випадках - негайно.

Найважливіше значення в здійсненні процесу прийняття рішення, а також планування, контролю та регулювання має раціональний-ва організація обліку витрат виробництва на основі універ-сальних систем обліку "стандарт-кост" і нормативного методу. Рас-дивимося сутність кожної з цих систем обліку та шляхи їх вдосконалення.

"Стандарт-кост"

Творцем системи "стандарт-кост" є американський економіст Чартер Гаррісон, що розробив її положення на початку 30-х років нашого століття (* Гаррисон Ч. Оперативно-Калькуляційний облік виробництва і збуту. М., 1931.Следует відзначити, що в США першим автором ідеї "Standart cost" вважають інженера Емерсона .).

В основі системи "стандарт-кост" лежить попереднє (до початку виробничого процесу) нормування витрат за статтями витрат: основні матеріали; оплата праці виробничих робітників; виробничі накладні витрати (заробітна плата допоміжних робітників, допоміжні матеріали, орендна плата, амортизація обладнання та ін); комерційні витрати (витрати зі збуту, реалізації продукції).

Норми витрати матеріалів і виробничої заробітної плати встановлюються звичайно в розрахунку на один виріб. Для контролю за накладними витратами розробляються кошторисні ставки (нор-ми) за певний період виходячи з наміченого обсягу про-дукції. Кошториси накладних витрат носять постійний характер. Однак при коливаннях обсягу виробництва для контролю за на-Кладно витратами створюються змінні стандарти і ковзаючи-щие кошторису, в основі яких лежить класифікація витрат в зави-сімості від величини обсягу випуску на постійні, змінні і полупеременние.

На підприємствах, що застосовують систему "стандарт-кост", облік від-клоненій фактичних витрат від стандартних норм ведуть, як правило, на наступних окремих чотирьох рахунках.

Відхилення по витраті матеріалів.

Відхилення по заробітній платі.

Відхилення по накладних витрат.

Відхилення від стандартної комерційної собівартості.

При потреби - наприклад при відображенні відхилень з підрозділом з причин - Кожен з цих рахунків може бути розчленований на більш дрібні аналітичні рахунку.

Таким чином, "стандарт-кост" - це система оперативного управління і контролю за ходом виробничого процесу і витратами на виробництво, а також система аналізу причин, в силу яких утворилася різниця між стандартної і фактичної собі-вартістю продукції та виручкою від її реалізації. Принципи цієї системи є універсальними, і тому їх застосування це-доцільність при будь-якому методі обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.

Нормативний метод

Система нормативного обліку витрат на виробництво з'явилася в нашій країні в 30-40-е роки стосовно до умов планової економіки. При її розробці використані багато принципові положення, що лежать в основі системи обліку "стандарт-кост", що зумовило наявність низки загальних методологічних момен-тов в цих системах обліку.

В відповідно до "Типових вказівками по застосуванню норматив-ного методу обліку витрат на виробництво і калькулювання нор-нормативну (планову) і фактичної собівартості продукції (робіт) "від 24 січня 1983 (* Див: Бухгалтерський облік. 1983. № 5.) В основі системи нормативного обліку лежать наступні найважливіші принципи:

попереднє нормування витрат та обчислення норматив-ної собівартості одиниці продукції;

систематичний і своєчасний облік змін норм (у міру впровадження орг-техзаходів) і визначення впливу цих з-трансформаційних змін на собівартість продукції;

попередній контроль витрат на основі первинних документів і фіксація відхилень від норм в момент їх вознікнове-ня з одночасним виявленням причин і винуватців;

щоденна інформація про відхилення від норм.

При нормативному обліку фактична собівартість продукції вико-числяться шляхом алгебраїчного підсумовування нормативної собі-вартості та виявлених за звітний період змін норм і відхилень від норм.

Важливим умовою впровадження системи нормативного обліку є наявність чітко розробленого технологічного процесу виготов-лення продукції, недотримання якого викликає відхилення від встановлених норм витрат на виробництво. Своєчасна, до запуску виробу в виробництво, розробка всій технологічної документації дозволяє завчасно скласти калькуляції нормативної собівартості і глибоко проаналізувати їх з метою вишукування резервів зниження собівартості в період підготовки виробництва.

Нормативний облік в його повному вигляді припускає, що поточне ви-явище отк-ло-нений від норм та змін норм органічно включаються-ється в системи бухгалтер - ського обліку і кладеться в основу обчислений-ня звітної собівартості продукції.

Щоденне узагальнення та аналіз відхилень від норм по місцях виникнення витрат і центрів відповідальності дозволяє керів-водіям виробничих підрозділів своєчасно устра-няти виникають неполадки в організації виробництва і передбачається-преждать можливість їх появи в майбутньому. Інакше кажучи, сис-тема нормативного обліку витрат створює передумови для орга-нізація управління виробництвом по відхиленнях від норм. У цьому - головне достоїнство нормативного обліку.

В умови використання сучасних електронних обчислювач-них машин і комп'ютерної техніки створюється можливість для ав-томатізірованного ведення нормативного господарства, що значну підвищує ефективність застосування нормативного обліку як найважливішого інструменту управління виробничими витратами.

Порівняння системи нормативного обліку витрат на виробництво з системою обліку "стан-дарт-кост", широко застосовується в країнах Запал-да з розвиненою ринкової еко-но-Мікою, дозволяє зробити наступні висновки. В основі обох систем лежить наступне:

суворе нормування витрат; попереднє (до початку звітного періоду) складання нормативних калькуляцій на ос-нове встановлених норм (стандартів) витрати ресурсів за окремими статтями витрат;

здійснення роздільного обліку та контролю витрат на виробництво за діючими нормами і відхилень від норм по міс-там їх виникнення і центрами відповідальності;

систематичне узагальнення відхилень від витратних норм з метою використання інформації про відхиленнях для усунутий-ня негативних явищ у виробничому процесі і управління витратами.

Та й інша системи обліку є універсальними і можуть при-мінятися при будь-якому методі обліку витрат на виробництво і кальку-воджується собівартості продукції.

Однак поряд із загальними основними моментами в органі-зації нормативного обліку витрат на виробництво і за системою "стандарт-кост" є істотні відмінності. Найважливіше з них з-стоїть у наступному.

При системі обліку "стандарт-кост": не ведеться відокремленого обліку змін норм витрат, тому що норми (стандарти) витрат уста-встановлюються на тривалий період і переглядаються на ла-жении року тільки при істотні зрушення в організації вироб-ництва; можливе застосування різної напруженості норм витрат за їх видами (у тому числі жорстких, важко здійсненних, "иде-альних" норм); ведення обліку відхилень від норм на окремому рахунку по кожній статті витрат (рахунки Відхилень від норм по витр-ду матеріалів, витраті заробітної плати, накладних витрат, комерційних витрат); нагромадження відхилень від норм витрат протягом звітного періоду на відповідних рахунках та їх подальше списання на фінансові результати.

Як зазначено вище, при нормативній системі облік витрат по зраді-вам норм і по відхилень від витратних норм вводиться в загальну систему бухгалтерського обліку витрат на виробництво і калькулюють-вання собівартості продукції. Виявлена величина витрат від змін норм, а також відхилень від норм за статтями витрати щомісяця списується на собівартість продукції (включаючи ос-татко незавершеного виробництва - у частині витрат по изменени-ям норм). Норми переглядаються в міру здійснення орга-нізаціонно-технічних заходів. Відповідно пересматрі-вають і нормативні калькуляції на вироби при вступі до нормативне бюро повідомлень про зміну норм витрат. Відхил-ня від норм за місцями їх виникнення виявляються в оперативному порядку на підставі сигнальної та іншої документації для при-нятія управлінських рішень. На відміну від системи "стандарт-кост" відхилення від норм по статтями витрат на окремих рахунках не враховуються. Величина витрат за відхилень від норм (а також щодо змін норм) знаходить відображення в оборотних відомостях за-витрат та випуску з виробництва за окремими видами виробів, а також в калькуляціях фактичної собівартості цих виробів.

В метою подальшого вдосконалення системи нормативного обліку витрат (як і системи обліку "стандарт-кост") доцільно їх застосування в Разом із системою обліку "директ-костинг", яка широко використовується в західних країнах.

В основі організації виробничого обліку за системою "директ-костинг" лежить розподіл витрат по відношенню до обсягу виробництв-ва на постійні і змінні. Виробнича собівартість випущеної і реалізованої продукції формується тільки зі змінних виробничих витрат, що знаходяться в прямій залежності від технологічного процесу та організації виробництва. За способом віднесення на собівартість продукції вони в основному є прямими і тому легко піддаються нормуванню на одиницю продукції, що випускається. За змінних витратах оціни-вають також залишки готової продукції на складах на початок і ко-нец звітного періоду, а також незавершене виробництво. По-стояла витрати не пов'язані безпосередньо з виробничими-ним процесом і тому не включаються до виробничу собі-вартість продукції (робіт, послуг). Ці витрати (звані ина-че періодичними, тобто за даний звітний період) збираються на окремому рахунку і після закінчення звітного періоду повністю (без розподілу за видами продукції) списуються на зменшення прибутку від реалізації продукції, отриманої в даному звітному періоді.

Важливим перевагою системи "директ-костинг" є те, що вона дозволяє вирішувати стратегічні завдання з управління перед-прийняттям, представляє дан-ні: для оптимізації виробничих ної програми за критерієм максимуму Березень-жінального доходу; для вирішення питань встановлення та регулювання цін на продук-цію, як нову, так вже і реалізовану на ринку; для розробки інвестиційної та інноваційної програми (скорочення або роз-ширення виробничих потужностей, модернізація обладнан-ня, придбання нового і т.д.); для прийняття рішень про доцільність отримання додат-Передачі замовлення та ін

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.vestnik.fa.ru/