Вихід України на міжнародну арену
У перші роки Української незалежності спостерігалося активний розвиток національної політики. Головні рішення стосувалися нових урядових агентств, фінансування, та інших осіб, відповідальних за нову політику.
Основні принципи зовнішньої політики визначалися Декларацією про державний суверенітет України (липень 1990 р.). У розділі "Міжнародні відносини" проголошувався миролюбний характер зовнішньої політики України, формулювалися її стратегічні направленія.Обретеніе незалежності і припинення існування СРСР створили цілком легітимні умови для зовнішньополітичної діяльності України на якісно новій основі - самостійності та рівноправності в міжнародних відносинах.
Першим кроком на цьому шляху столо визнання України країнами світового співтовариства. До початку 1993 р. Україну як незалежну державу визнали 132 країни світу, з кото 106 встановили з нею дипломатичні зв'язки. За цей же період республікою було підписано 26 міждержавних і близько 90 міжурядових угод.
У зовнішньополітичному курсі України першої половини 90-х років виділяється кілька напрямків. Головним серед них були участь у загальноєвропейському процесі, діяльність у складі міжнародних організацій, двостороннє співробітництво з країнами ближнього і далекого зарубіжжя, участь у процесі роззброєння, міжнародні економічні зв'язки.

Україна і Франція: перспектива економічної співпраці
Голова Верховної Ради Олександр Ткаченко зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Французької Республіки в Україні Паскалем Фієскі.
В ході розмови обговорювалися актуальні питання міжнародної політики та стан і перспективи економічної співпраці України і Франції. Олександр Ткаченко наголосив на потребі розвитку спільних проектів на взаємовигідних умовах.
Посол подякував за запрошення парламентської делегації Франції в Україну.
На розвиток українсько-нідерландських зв `язків
Голова Верховної Ради Олександр Ткаченко зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Нідерланди в Україні Онно Віллем Корнеліс Хаттінга Вант Сантом.
Обговорено коло питань, що стосуються міжнародних зв `язків України. Зосереджено, зокрема, увагу на подальшому розвитку економічного українсько-нідерландської співпраці.
Олександр Ткаченко розповів про законотворчу діяльність парламенту, перспективи ратифікації Верховною Радою міжнародних угод.
Ратифікувати Меморандум про фінансову співпрацю
Голова Верховної Ради Олександр Ткаченко прийняв Надзвичайного і Повноважного Посла Фінляндської Республіки в Україні Мартті Ісоара на його прохання.
Було обговорено актуальні питання двосторонніх відносин. Зокрема, йшлося про ратифікацію українським парламентом Меморандуму про фінансову співпрацю між Україною і Фінляндією, інших договорів.
Олександр Ткаченко розповів Послу про законотворчу діяльність Верховної Ради України. Він запевнив, що міжпарламентська депутатська група Україна-Фінляндія, яка зараз створюється, сприятиме подальшому розвитку взаємовигідної співпраці наших країн.
Україна і Казахстан: пріоритетні напрями співпраці
Голова Верховної Ради Олександр Ткаченко мав зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Казахстан в Україні Нажамеденом Іскалієвім на його прохання.
Йшлося про потребу розширення й поглиблення відносин двох країн з метою реформування економіки та розвитку соціальної сфери. Пріоритетними напрямами, зазначали обидва співрозмовники, мають бути наука, енергетика, агропромисловий комплекс, що традиційно були й залишаються провідними у співпраці Казахстану й України.
І Голова Верховної Ради, і Посол Казахстану підкреслювали велике значення в цьому правового забезпечення. Зміцненню відносин мають максимально сприяти бюджетний процес, податкове та митне законодавство, громадянське право. Окрім того, їх треба узгоджувати з сусідніми країнами. В цьому аспекті позитивно відзначалось ратіфікування Росією великомасштабного договору, а також необхідність приєднання України до Міжпарламентської асамблеї Співдружності незалежних країн.
У розмові порушувались питання активізації двосторонніх міжпарламентських контактів, пожвавлення роботи міждержавних та міжвідомчих структур.
8.02.1999
Прес-служба
Верховної Ради України
Україна в міжнародних організаціях
Україна стала членом Міжнародного банку у вересні 1992. За минулий період Міжнародний банк продовжив кредитування України, яке складає в сумі близько 2,200 мільйонів доларів, які передбачається вкласти в шістнадцять окремих проектів.
Серед пріорететов зовнішньої політики було визначено участь у загальноєвропейському процесі, сотруднічекство в рамках СНД, дійсне співробітництво з країнами Європейського співтовариства і НАТО, активну участь у діяльності ООН та інших міжнародних організаціях.
МПА: всі аргументи - "за"
Ставилося на голосування питання про вступ України до Міжпарламентської Асамблеї країн СНД (МПА). Адже цілком зрозуміло, що вступ до МПА може зашкодити нашій державі не більше, ніж, приміром, вступ до Європарламенту.
А от зворотніх фактів - прикладів великої, справжньої користі від вступу до МПА можна навести скільки завгодно. Найголовніший аргумент "за" полягає у розробці ефективного спільного законодавства для СНД. Ті закони, що будуть прийняті Україною в рамках МПА, дають змогу сприяти добробуту та розв'язанню пекучих проблем буквально мільйонів громадян України.
А спільні українсько-російські програми "високих технологій"? А права військових пенсіонерів? А проблеми українців з Уренгой і Далекого Сходу? А взаємний захист інтелектуальної власності? А питання родинних зв'язків, освіти, страхування ... Цих болячок зараз безліч, і повинні вони ліквідуватісь на цивілізованій правовій співпраці законодавчих гілок влади України і Росії.
Комуністи, всі ліві сили домоглися вступу України до МПА. Нещодавно російська "ліва Дума" і після неї "лівоцентристський сенат" Росії ратифікували широкий російсько-український договір. Фракція комуністів у Верховній Раді вважає, що у комплексі зі вступом до МПА це означає фактичний поворот вектора зовнішньої політики України. Створюються принципово нові умови для використання того могутнього інтелектуально-економічного потенціалу, який наша країна посідала з часів входження у першу десятку високорозвинених країн світу.
Проблеми ядерного роззброєння
Молде українське госсударство на весь світ заявило про своє прагнення досягти без'ядерного статусу. Але, відмовляючись від величезного ядерного потенціалу, успадкованого Україною від СРСР, її народ хотів отримати тверді міжнародні гарантії своєї безпеки, державної цілісності.
Для світового співтовариства ці питання мали першочергове значення, оскільки Україна була третьою після Росії і США ядерною країною у світі.
Чи буде ратифіковано Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань?
Комітет з питань національної безпеки і оборони розглянув доопрацьований законопроект про участь України в міжнародних миротворчих операціях. Жвава дискусія виникла при обговоренні проекту закону про ратифікацію Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил та Додаткового протоколу до цієї Угоди. Члени комітету не обійшли увагою передусім те, що згадані Угода і Протокол більше двох років з часу підписання їх Україною на ратифікацію не подавалися. Кабінетові Міністрів рекомендовано прискорити підготовку і внесення до Верховної Ради відповідного законопроекту. На жаль, цього поки що не зроблено, хоча керівники уряду запевняли, що законопроект буде поданий на розгляд парламенту ще у січні цього року.
Під час повторного розгляду проекту закону про ратифікацію Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань члени комітету поставили перед представниками Міністерства закордонних справ та Національного космічного агентства України, які представляли законопроект, низку запитань і визнали за потрібне одержати додаткові матеріали. До роздумів спонукали, скажімо, такі факти: ні США, ні Росія досі цього Договору не ратифікували, а тим часом Індія та Пакистан здійснили свої ядерні випробування. Вирішено після з `ясування окремих пунктів проекту знову повернутися до розгляду цього питання на засіданні комітету.
Україна та держави СНД
Підписання 8 грудня 1991 угоди про створення СНД констатувало факт розпаду СРСР і перехід зовнішньополітичних питань виключно юрисдикцію колишніх союзних республік. Україна активно приступила до налагодження добрих відносин між державами співдружності. Однак це не завжди вдавалося. Питання оКриме став однією з причин відкритої конфронтації між Україною та Росією. Тільки гнучка політика українського керівництва забезпечила вихід з гострої політичної кризи. Суттєву роль відіграла і підтримка України ООН і західними державами.
На багатовекторного напрямах
На засіданні Комітету у закордонних справах і зв `язках з СНД обговорювалися питання подальшої співпраці України з іншими країнами на багатовекторного напрямах міжнародної політики та інтеграції, економічної взаємодопомоги.
Зокрема, підтримано проект закону про ратифікацію Статуту Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, проекти законів про ратифікацію угод між урядом України та урядом Республіки Вірменія, Республіки Казахстан та Киргизької Республіки про засади стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів (робіт, послуг); проект закону про ратифікацію угоди про економічну та промислову співпрацю між Україною та Королівством Іспанії.
Висновок
Дорога в широкий світ для України виявилася непростою. Але попри всілякі труднощів і негараздів, молода держава дедалі впевненіше й міцніше налагоджує всебічні зв'язки за кордоном, займає гідне місце в світовому співтоваристві вільних народів.
Використана література:
1. Новітня історія України, Київ 1995, видавництво "Генеза"
2. Інтернет, Прес-служба Верховної Ради України
3. Інтернет, Science and Public Policy