Основні забруднювачі та оцінка якості підземних вод РСО-Аланія в
умовах техногенезу h2>
асп. Мелконянц Н.Г., проф. Кодзаев Ю.В. h2>
Кафедра геології та
пошуково-розвідувального справи. p>
Північно-Кавказький
державний технологічний університет p>
Представлені
основні забруднювачі, їх вплив на підземні води і дана оцінка якості
води в умовах техногенезу для РСО-Аланія. p>
Потенційними
джерелами забруднення підземних вод на території РПО-А є:
гірничо-видобувні підприємства, збагачувальні фабрики та їх хвостосховища,
промислова зона м. Владикавказа, звалище твердих побутових відходів (ТПВ) м.
Владикавказа, тваринницькі ферми, автозаправні станції (АЗС) і
нафтобази. p>
Збагачувальні
фабрики та їх хвостосховища є суттєвим чинником негативного
техногенезу впливу на навколишнє середовище. По-перше, відбувається забруднення
поверхневого стоку і грунтів, і як наслідок цього - підземних вод. По-друге,
загальний спад виробництва призвів до практично повної відсутності можливості
підтримки гірничо-збагачувального комплексу на рівні розумного
соціально-економічного балансу та екологічної безпеки. p>
Серйозною
екологічною проблемою стали АЗС та інші об'єкти нафтопродуктозабезпечення. p>
Забруднення
підземних вод та водозаборів нафтою і нафтопродуктами зустрічається часто і
становить значну небезпеку. Як відомо, основну частину нафти
становлять різноманітні вуглеводні. Нафта з водою не змішується, і
розчинність її невелика. Наприклад, для рідких парафінів і нафтенових
вуглеводнів вона становить 40 - 150 мг/дм 3, що у багато разів перевищує ГДК.
Розчинність ароматичних вуглеводнів ще вище і досягає 500 (толуол) і
навіть 1800 (бензол) мг/дм3 [1]. p>
В
водоносному горизонті в процесі анаеробних біохімічних реакцій відбувається
окислення нафтопродуктів. У цих умовах з води зникають розчинений
кисень і нітрати, і зменшується вміст сульфатів, але з'являється амоній,
сірководень, збільшується вміст заліза, марганцю, вільної вуглекислоти,
погіршується смак і запах води і вона стає непридатною для питного
використання. Погіршення якості підземних вод поблизу ділянок розливу нафти,
за даними Ф. Бирка і С. Форевер, не зникне й через 70 років. p>
Поряд
зі стоками хвостосховищ ГЗК, що містять різноманітні Флотореагенти, і
площами нафтового забруднення серйозний вплив на якість підземних вод
надають відвали розкривних порід наших гірничо-рудних підприємств. Окислення
сульфідних мінералів тут приводить до формування ореолів сульфатного
забруднення, у межах яких концентрація сульфат-іонів у 50 - 100 разів
перевищує фонові значення. Паралельно протікають процеси гідролізу
мінералів основних і ультраосновних порід дають різко лужну (рН = 9) реакцію
середовища. Шахтні води є сірчанокислим і містять величезну кількість рудних
елементів (Pb, Zn, Cu, Cd, Ag тощо), які інтенсивно концентруються як у
рідкій фазі, так і в суспензії. p>
Безпосередньо
в м. Владикавказі екологічно небезпечними об'єктами є підприємства
промислової зони. Тут має місце хімічне забруднення підземних вод,
що відбувається в результаті скидання значної кількості вод, що містять
відходи підприємств металургійної та інших галузей промисловості.
Хімічне забруднення може бути прихованим, неявним, повільно, що діє, інакше
кажучи, хронічним. p>
Розглядаючи
умови впливу полігону ТПВ на підземні води і оцінюючи ступінь цього
впливу, зазначимо, що вони являють собою гетерогенні, еволюціонуюча
об'єкти, які тривалий час і комплексно впливають на всі компоненти геологічного середовища
[2]. p>
В
одному з опусів курсу лекцій, прочитаного в штаті Вісконсін (США),
опублікованому в журналі Waste Age (№ 1 - 6) за 1986 р., дається аналіз
типового полігону ТПВ за процентним змістом відходів, виду і кількості
продуктів розпаду (табл. 1). p>
Таблиця
1 p>
Складові звалищного p>
відходів p>
Зміст,% p>
Продукти розпаду і виділяються речовини p>
Метали p>
до 7 p>
Sn, Zn, Cu, Ca, Mg, бікарбонати Fe, сульфати Ca і Mg,
з'єднання металів p>
Тканини p>
до 4 p>
NH4, P2O5, K, Cорг, альдегіди, SO4, NO3, NO2, CH4 p>
Шкіра p>
1 p>
HCO3, альдегіди, органічні кислоти, P2O5, SO4, NH4,
NO3, NO2, CH4, складні з'єднання p>
Пластик p>
2 p>
інертний до взаємодії з водою p>
Гума p>
1 p>
Синтетичні речовини (реакції відбуваються дуже повільно) p>
Скло p>
8 p>
Мікроелементи після тривалого впливу температури і
тиску p>
Дерево p>
2 p>
HCO3, альдегіди, органічні кислоти, фенол, NO3, NO2,
CH4, складні органічні сполуки. P>
покидьки p>
15,5 p>
Всі види продуктів розпаду, біогаз, мікроелементи p>
Папір p>
52 p>
Те саме p>
Інші p>
5 p>
Різні хімічні з'єднання p>
Табл.
1 дає загальне уявлення про що виділяються на полігонах речовини, які у вигляді
різних сполук можуть потрапляти у воду. p>
Також
надзвичайно небезпечним є забруднення підземних вод від тваринницьких
комплексів, стічні води яких мають форму висококонцентрованих
суміш, що складається з грубо-і дрібнодіспергіроване домішок, розчинених
сполук і води. p>
Терміни
виживання патогенних організмів та вірусів різні: від 3 - 7 тижнів у водному
середовищі (збудники дизентерії) до декількох років в зрошуваною грунті (кишкова
паличка) [3]. p>
На
підставі вищевказаного була складена табл. 2 «Основні показники зон
техногенезу РСО-А ». p>
Таблиця
2 p>
Підзона, глибина p>
Вид техногенних впливів p>
Вид техногенних змін p>
Характер техногенних змін гідрогеологічних
обстановок p>
I/300 м p>
Відбір прісних вод. Вилучення твердих корисних копалин
(ПІ). Будівництво та експлуатація підземних інженерних споруд.
Експлуатація наземних накопичувачів рідких і твердих відходів Експлуатація наземних
нафтоперегінних комплексів. Захоронення твердих відходів p>
Скорочення експлуатаційних запасів природних вод.
Скорочення запасів твердих ПІ. Забруднення підземних вод, порід зони аерації,
водоносних горизонтів і комплексів. Освіта техногенних водоносних
горизонтів. Освіта лінз нафтопродуктів на поверхні грунтових вод.
Формування техногенних відкладень p>
Зміна пластового тиску p>
Зміна водопроводящіх властивостей порід. Зміна
співвідношень областей живлення і розвантаження водоносних горизонтів.
Інфільтраційне надходження забруднюючих компонентів. Забруднення підземних
вод і порід. Зниження кордону окислювально-відновлювальних процесів p>
II/300-2500
м p>
Вилучення твердих і рідких ПІ. Вилучення промислових мінеральних
вод. Закачування стічних і природних вод p>
Скорочення природних запасів пластових вод. Забруднення
пластових вод і водоносних порід. Формування лінз техногенних вод p>
Зміна термобаричних умов. Зміна характеру
гідравлічної зв'язку між водоносними міськ-ізонтамі. Зміна водопроводящіх
властивостей порід p>
Захоронення твердих відходів p>
Техногенна літофікація порід p>
Надходження газів атмосферного генезису. Дегазація
пластових вод і порід p>
III/2500-5000
м p>
Вилучення пластових вод у процесі нафтовидобутку. Закачка
стічних і природних вод p>
Скорочення природних запасів пластових вод. Забруднення
підземних вод і порід. Формування лінз техногенних вод p>
Те ж, що і для II підзони p>
Висновок.
Прогноз часового та просторового забруднення підземних вод - одна з
найбільш важливих завдань вивчення цих явищ. Для отримання якісного
прогнозу необхідно широко застосовувати методи математичного моделювання і
системного аналізу геологічного середовища в умовах техногенезу. p>
Список літератури h2>
Орадовская
А.Е., Лапшин М.М. Санітарна охорона водозаборів підземних вод. М.: Недра, 1987
. С.33. P>
Гольдберг
В.М., Газда С. Гідрогеологічні основи охорони підземних вод від забруднення.
М.: Недра, 1984. С.262. P>
Вартельскій
В.І., Мангельдін Р.С., Хасанов А.С. Основні забруднювачі підземних вод і
оцінка ступеню погіршення якості геологічного середовища в умовах техногенезу.
Теоретичні основи і методика гідрогеологічного прогнозу забруднення
підземних вод. М.: Наука, 1990. С. 125. P>
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.skgtu.ru/
p>