Фізична культура p>
в суспільному і професійній підготовці студентів p>
ВСТУП p>
Створення умов для формування людини, гармонійно поєднує всобі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість,є однією з актуальних проблем. p>
Фізична культура являє собою суспільне явище, тіснопов'язане з економікою, культурою, суспільно-політичним ладом,станом охорони здоров'я, вихованням людей. p>
Історія фізичної культури відображає специфічну сферуперетворення природи людиною і самої людини шляхом формування всебільш досконалого організму, свідомості, волі, а також розвиткувідповідних традицій, інститутів та організацій. p>
Наше століття - століття значних соціальних, технічних і біологічнихперетворень. НТР внесла в образ життя людини поряд з прогресивнимиявищами і ряд несприятливих факторів, в першу чергу гіподинамії ігіпокінезія, нервові і фізичні перевантаження, стреси професійного іпобутового характеру. Все це призводить до порушення обміну речовин ворганізмі, схильних до серцево-судинних захворювань, надлишковоїмасі тіла і т. п. Вплив несприятливих факторів на стан здоров'ямолодого організму настільки велика й об'ємно, що внутрішні захисніфункції організму не в змозі з ними впоратися. Досвід десятків тисячлюдей, що випробували на собі дію такого роду несприятливих факторів,показує, що кращим протидією їм є регулярні заняттяфізичними вправами, які допомагають відновленню та зміцненнюздоров'я, адаптації організму до умов зовнішнього середовища. p>
Заняття фізичними вправами мають величезне виховнезначення - сприяють зміцненню дисципліни, підвищенню почуттявідповідальності, розвитку наполегливості у досягненні поставленої мети. Цеоднаковою мірою стосується всіх займаються, незалежно від їх віку,соціального стану, професії. p>
1. ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ЯК ВИД ЗАГАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ p>
1. Виникнення терміна «фізична культура» p>
Фізична культура як соціальне явище функціонує протягомвсієї історії людського суспільства. На стан і розвиток фізичноїкультури в суспільстві впливають виробничі відносини людей,економічна, політична та ідеологічна форми боротьби, досягненнянауки, філософії, мистецтва. У той же час фізична культура робитьмає настільки ж давню історію, як і суспільство, цей термін з'явився лише вНаприкінці XIX ст. p>
Термін «фізична культура», як і більш загальний термін "культура", неоднозначний. Спочатку латинський вплив на багато сторін життясуспільства - медицину, педагогіку, науку, військову справу. p>
Хоча фізична культура слово CULTURA означало обробіток,виховання, освіту, розвиток, шанування. У спеціальній літературі
«Культурою» називають як певні види, що представляють цінність дляособистості і суспільства. Однак звідси не випливає, що даний термін позбавленийбудь-якої визначеності. Його неоднозначність відображає реальнудіяльності людини (суспільства), так і її засоби і методи, створені всуспільстві, а також її результати багатогранність позначається явища, тобторізні смислові відтінки цього терміна/ p>
Виходячи з характерного для XIX ст. розуміння культури в цілому якпроцесу, пов'язаного з обробітком чого-небудь або вихованням будь-кого, в
США та Англії з'явився вираз «фізична культура». P>
У Росії виникнення терміну і становлення поняття «фізичнакультура »має свою історію. У 1899 р. англійський «Physical culture»перекладається на російську мову як фізичний розвиток, в 1908 р. німецьке
«KorperKultur» - як культура тіла, краса і сила. І тільки починаючи з 1911р. з'являються роботи, в яких зустрічається на російській мові термін
«Фізична культура». P>
На першому етапі фізична культура в Росії розумілася якпевна система фізичних вправ або як «вихована і розвиненакраса тіла ». p>
Пізніше поняття« фізична культура »розглядалося в більш широкомуаспекті. Воно включало охорону здоров'я, такі дієти, сну і відпочинку, особистуі суспільну гігієну, використання природних факторів природи
(сонце, повітря і вода), фізичні вправи і фізична праця. p>
Єдиного загальновизнаного поняття фізичної культури немає і в данийчас. У вітчизняній і зарубіжній літературі в нього вкладаєтьсярізний зміст: від сукупності матеріальних і духовних цінностей абодосягнень, що використовуються для фізичного вдосконалення людей, до видудіяльності, від виду матеріальної культури до нематеріальної абоспортивної послуги. p>
2. Загальні поняття теорії фізичної культури p>
Фізична культура являє собою складне суспільне явище,яке не обмежена вирішенням завдань фізичного розвитку, а виконує іінші соціальні функції суспільства в області моралі, виховання, етики. Вонане має соціальних, професійних, біологічних, вікових,географічних кордонів. p>
Теорія фізичної культури виходить з основних положень теоріїкультури і спирається на її поняття. У той же час вона має специфічнітерміни і поняття, що відображають її сутність, цілі, завдання, зміст,а також засоби, методи і керівні принципи. Головним і найбільш загальнимє поняття «фізична культура». Як вид культури вона взагальносоціальному плані являє собою велику область творчоїдіяльності по створенню фізичної готовності людей до життя (зміцненняздоров'я, розвиток фізичних здібностей і рухових навичок). Уособистісному плані фізична культура - міра і спосіб всебічногофізичного розвитку людини. p>
Таким чином, фізична культура - це вид культури, якийє специфічний процес і результат людськоїдіяльності, засіб і спосіб фізичного вдосконалення людини длявиконання соціальних обов'язків. p>
До структури фізичної культури входять такі компоненти, якфізична освіта, спорт, фізична рекреація (відпочинок) ірухова реабілітація (відновлення). Вони повністю задовольняють усіпотреби суспільства і особистості у фізичній підготовці. p>
Фізична освіта - педагогічний процес, спрямований наформування спеціальних знань, умінь, а також на розвиток різнобічнихфізичних здібностей людини. Як і освіту в цілому, воно єзагальної та вічною категорією соціального життя особистості і суспільства. Йогоконкретний зміст і спрямованість відображає потреби суспільствав фізично підготовлених людей і втілюються в освітнійдіяльності. p>
Спорт - ігрова змагальна діяльність і підготовка до неї;заснований на використанні фізичних вправ і спрямований на досягненнянайвищих результатів, розкриття резервних можливостей і виявленняграничних рівнів організму людини в рухової активності.
Змагальність, спеціалізація, спрямованість на найвищі досягнення,видовищність є специфічними особливостями спорту, як частинифізичної культури. p>
Фізична рекреація (відпочинок) - використання фізичних вправ, атакож видів спорту в спрощених формах для активного відпочинку людей,отримання задоволення від цього процесу, розваги, перемикання ззвичайних видів діяльності на інші. Вона становить основний змістмасових форм фізичної культури і являє собою рекреативнудіяльність. p>
Рухова реабілітація (відновлення) - цілеспрямований процесвідновлення або компенсації частково або тимчасово втраченихрухових здібностей, лікування травм та їх наслідків. Процесздійснюється комплексно під впливом спеціально підібранихфізичних вправ, масажу, водних і фізіотерапевтичних процедур ідеяких інших засобів. Це відновлювальна діяльність. P>
Фізична підготовка - вид фізичного виховання: розвиток івдосконалення рухових навичок і фізичних якостей, необхідних уконкретної професійної або спортивної діяльності. Вона можевизначатися і як вид загальної підготовки спеціаліста (професіонала) абоспортсмени (наприклад, фізична підготовка гімнаста). p>
Фізичний розвиток - процес зміни форм і функцій організму підвпливом природних умов (їжі, праці, побуту) абоцілеспрямованого використання спеціальних фізичних вправ.
Фізичний розвиток - це також і результат дії зазначених засобів іпроцесів, який можна виміряти в будь-який момент часу (розміри тіла ійого частин, показники різних якостей, функціональні можливостіорганів і систем організму). p>
Фізичні вправи - руху або дії, які використовуються длярозвитку фізичних якостей, внутрішніх органів і систем руховихнавичок. Це засіб фізичного вдосконалення, перетвореннялюдини, її біологічної, психічної, інтелектуальної, емоційної ісоціальної сутності. Це також і метод фізичного розвитку людини.
Фізичні вправи є основним засобом всіх видів фізичноїкультури. p>
1.3. Фізична культура як вид культури суспільства p>
Для розуміння місця і значення фізичної культури в суспільствінеобхідно мати уявлення про загальну культуру людства. З одногобоку, це процес матеріальної і духовної діяльності людей, з іншого --продукт цієї діяльності, її результат. p>
Культура являє собою не абстрактну діяльність, а їїякісний бік, яка відображається у результатах матеріальної тадуховної сторін діяльності людини і суспільства. p>
Людина в сфері культури здійснює діяльність у трьох аспектах: p>
1. Пізнає ( «споживає») культуру, зафіксовану в духовних іматеріальних цінностях, створених попереднім людським досвідом. p>
2. Діє в суспільному середовищі як носій певних культурнихцінностей. p>
3. Створює нові культурні цінності, які стають базою длярозвитку культури наступних поколінь. p>
Таким чином, культура - історично певний рівень розвиткусуспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений в типах іформах організації життя і діяльності людей, а також у створюваних нимиматеріальних і духовних цінностях. У більш вузькому сенсі - це сферадуховного життя людей. Вона включає предметні результати діяльностілюдей, а також людські сили і здібності, що реалізуються в діяльності. p>
Фізична культура - це особлива і самостійна галузь культури,яка виникла і розвивалася одночасно з загальнолюдської культурою іє її органічною частиною. Вона задовольняє соціальні потреби вспілкуванні, грі та розваг, у деяких формах самовираження особистостічерез соціально-активну корисну діяльність. p>
Історично культура виникає як об'єктивно необхідна діяльністьлюдини, спрямована на перетворення навколишньої природи і людськоїсутності в інтересах особистості і суспільства. Іншими словами, сутністьлюдини проявляється в продуктах його духовної, матеріальної, фізичної таінших видах культури, які поступово стають самостійнимивидами соціальної діяльності зі своїми конкретними цілями, завданнями,функціями, змістом та іншими ознаками. Тому фізичну культуруслід розглядати і як діяльність, і як її результати. p>
В інтересах вдосконалення людини фізична культуравикористовує фізичні вправи, природні сили природи,гігієнічні фактори, режим праці, побуту, харчування і відпочинку. Вона повиннавсіляко сприяти зростанню економічного і оборонного потенціалукраїни, задоволення духовних потреб людей, бути дієвимзасобом всебічного гармонійного розвитку особистості, формуванняактивної життєвої позиції. p>
Фізична культура - одна з тих областей соціальної діяльності, вякої формується і реалізується соціальна активність людей. Вона відображаєстан суспільства в цілому, є однією з форм прояву його соціальної,політичної та моральної структури. Все це свідчить про те, щофізична культура є природною частиною культури суспільства. p>
3. Фізична культура як частина культури особистості p>
Фізична культура особи включає все те, що використовував і чогодосяг людина окрім того, що йому дала природа в розвитку фізичнихздібностей, рухових якостей, стану здоров'я, і все те, щостало в цьому плані результатом його діяльності, фізичної та духовноїактивності, спрямованої на самовдосконалення; це «людська» (а нетільки природна) форма людини. p>
Фізична культура поряд з культурою в цілому покликана формувативсебічно розвинену особистість, головного суб'єкта (і об'єкта) історичногопроцесу. p>
Основними матеріальними цінностями фізичної культури особистостіє необхідний обсяг рухових навичок та вмінь, визначенийрівень розвитку ос-новних фізичних і спеціальних якостей, функціональнихможливостей різних органів і систем організму. Вони складаютьматеріальну основу життєвих сил кожної людини, фундамент його робочоїсили і виступають в якості обов'язкового засобу здійснення будь-якоговиду людської діяльності. p>
До духовних цінностей фізичної культури особистості відносятьсясукупність спеціальних знань в області всебічного фізичногорозвитку, ідеали фізичної досконалості (спортивної майстерності), дояких прагне кожна конкретна людина, уявлення про способи їхдосягнення, знання особливостей того чи іншого виду спорту, його історію,перспективи розвитку і т. д. p>
Фізичну культуру особистості визначають фізична підготовленість,фізична готовність і фізичну досконалість. p>
Культурний рівень людини - це ступінь його залучення до процесівтворення і «споживання» цінностей в різних галузях культури --духовної, політичної, фізичної та ін Це і ступінь задоволенняпотреб людини в продуктах культури. Наприклад, ступіньзадоволення потреб у рухах, фізичних вправахбезпосередньо залежить від стану його здоров'я. p>
Одним з критеріїв культурного рівня людини є їїздатність правильно, з більшою користю для себе і суспільства, витрачативільний час. Насичення вільного часу рухової діяльністю,пов'язаної з фізичними вправами, дає насолоду людині, зберігаєйого сили і здоров'я, дозволяє творчо працювати. p>
1.5. Соціальні функції фізичної культури студентської молоді p>
Молодь повинна регулярно займатися фізичною культурою,спортом, туризмом. Це ставить перед усіма важливе завдання - цілеспрямованоформувати у молодого покоління здорові інтереси, наполегливо боротися зшкідливими звичками й нахилами, послідовно прищеплюватипотреба фізичного і морального вдосконалення, виховувативисокі вольові якості, мужність і витривалість. p>
Фізичне та духовний розвиток учнівської молоді органічно доповнюєодин одного і сприяє підвищенню соціальної активності особистості.
Студентський вік має особливо важливе значення як період найбільшактивного оволодіння повним комплексом соціальних функцій дорослоголюдини, включаючи цивільні, суспільно-політичні, професійно -трудові. p>
Фізична культура - це засіб не тільки фізичного,вдосконалення та оздоровлення, а й виховання соціальної, трудової татворчої активності молоді, що суттєво впливає на розвитоксоціальної структури товариства. Зокрема, від фізичної підготовленості,стану здоров'я, рівня працездатності майбутніх фахівців народногогосподарства багато в чому залежить виконання ними соціально-професійнихфункцій. p>
Потенційні можливості в області рухової діяльності,якими людина наділена від природи і які він протягом життя використовуєнедостатньо, фізична культура дозволяє розкрити, розвинути в повніймірою. При цьому розширюються уявлення про можливі резервах і «межах»розвитку фізичних якостей. p>
Постійно зростаючий обсяг інформації, ускладнення навчальних програм,різні громадські доручення роблять навчальний праця студентської молодівсе більш інтенсивним і напруженим. Часто це призводить до зменшеннядвигунної активності (гіподинамії), а одночасне збільшення навантаженняна психіку негативно впливає на організм, ускладнює навчання і фізичнупідготовку до майбутньої виробничої діяльності. p>
Недолік руху сприяє детренірованності організму.
Малорухливий спосіб життя є однією з головних причин важкиххронічних захворювань внутрішніх органів. При цьому погіршується розумовапрацездатність, відбуваються негативні зміни в центральній нервовійсистемі, знижуються функції уваги, мислення, пам'яті, послаблюєтьсяемоційна стійкість. p>
Фізичному вихованню належить велика роль у вдосконаленнілюдських здібностей, фізичної природи. Саме руху якпрояви фізичної активності послужили першоосновою освіти ірозвитку систем адаптивної поведінки живого на землі, формування йогоморфології і функцій. У процесі фізичного виховання здійснюєтьсяморфологічне і функціональне удосконалення організму людини,формування і поліпшення його життєво важливих фізичних якостей,рухових навичок, умінь та знань. Діапазон можливостей увдосконалення фізичної природи людини практично безмежний.
Приклад цього - діяльність людини в умовах невагомості і перевантаженьпри космічних польотах. p>
У процесі навчання у молоді слід постійно виробляти навичкиздорового способу життя. Необхідно пам'ятати, що систематичні заняттяфізичною культурою і спортом зберігають молодість, здоров'я, довголіття,якого супроводжує творчий трудове піднесення. Дотримання гігієнічнихнорм, створення в студентських колективах гарного психологічногоклімату, стимулювання масової занять фізичною культурою, правильнаорганізація робочого часу - необхідні умови здорового способу життя.
Величезне значення має свідоме ставлення до занять фізичнимивправами. p>
Стосовно до учнівської молоді спосіб життя соціологи розглядаютьяк систему основних видів діяльності, яка пов'язана з підготовкоюфахівців висококваліфікованого розумової праці з гарноюфізичною підготовленістю, за допомогою якої розкриваються характер іміра активності молоді, ступінь реалізації соціальних функцій. p>
Багатофункціональний характер фізичної культури ставить її в числообластей суспільно корисної діяльності, в яких формуються івиявляються соціальна активність і творчість учнівської молоді. Данідосліджень дозволяють стверджувати, що навички громадської іпрофесійної діяльності, придбані завдяки занять фізичноюкультурою, успішно переносяться на інші види діяльності. Фізичнакультура дозволяє представити в специфічних формах і напрямахдеякі аспекти сутності людини (прояв характеру, волі,рішучості), створює умови громадської діяльності. p>
Комплексне вирішення завдань фізичного виховання у вузі забезпечуєготовність випускників до більш активної виробничої діяльності,здатність швидше оволодівати навичками, освоювати нові трудовіпрофесії. p>
Фізична культура сприяє прояву кращих властивостейособистості студента. При цьому на високому емоційному рівні реалізуєтьсяодин з найважливіших суспільних потреб - спілкування з людьми.
Переваги спорту як соціального явища полягають у йогопривабливості для молоді, його «мова» доступний і зрозумілий кожному,людини, її користь для здоров'я безсумнівна. p>
За силою впливу на людину фізична культура висувається наодне з центральних місць у культурному житті суспільства. Як одна із сферсоціальної діяльності вона є важливим засобом збагачення культури. p>
Виняткова роль у формуванні духовного обличчя учнівської молодіналежить переносу позитивних якостей зі сфери занять фізичноюкультурою на життєву позицію в цілому. p>
У процесі занять фізичною культурою і спортом виробляютьсясвідоме й активне ставлення до громадської роботи, визначенівміння та навички до цієї важливої форми діяльності, що грунтується напринципах демократії та гласності. Фізична культура розвиваєгромадську активність студентів. p>
Участь молоді у складній громадської діяльності, найважливішимикомпонентами якої є продуктивна і внепроізводітельная сфери,працю і вільний час, постійно і динамічно змінює комплексбіологічних, психофізіологічних, соціальних функцій і станівлюдини. У цих умовах зростає роль цілеспрямованої фізичноїпідготовки, що в більшості випадків буває важливим дієвим, аіноді і вирішальним засобом пристосування людини до нових умов. p>
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ВУЗІ p>
2.1. Основні положення та вимоги навчальної програми з фізичної культури для ВУЗів p>
Згідно трактуванні сучасних підручників фізичне виховання - ценавчання рухам, розвиток фізичних якостей людини. У всіхвітчизняних словниках навчання і розвиток трактуються не як виховання, аяк освіта. p>
Фізична освіта в сучасній науці розглядається яксистемне освоєння людиною раціональних способів керування своїмирухами, придбання таким шляхом необхідного в житті обсягурухових умінь і навичок. p>
Фізична освіта у навчальних закладах озброює студентівзнаннями про вплив фізичних вправ на організм людини, розвиваєфізичні якості (здібності), рухові навички, забезпечуєфізичну підготовку молоді до життя, суспільно-політичноїдіяльності. p>
Метою фізичної освіти студентської молоді слід вважатиформування системи спеціальних знань, що дозволяють оперувати загальнимипоняттями, закономірностями, принципами, фактами, правилами теорії тапрактики фізичної культури. p>
У освітню діяльність викладачі фізичного виховання,тренери повинні включати компоненти, які відносяться до духовній сферістудентів, - це зміст думок і почуттів, ціннісних орієнтацій, ступіньрозвитку інтересів і потреб, переконань, що в кінцевому підсумкувизначає їх соціальну діяльність та сприяє підготовці гармонійнорозвинених висококваліфікованих фахівців народного господарства. p>
Одне з найважливіших завдань фізичної освіти - навчити студентівкористуватися набутими знаннями. Небезпека перетворення знань в
«Порожній багаж" зароджується в молоді роки. У цьому віці розумовадіяльність пов'язана з придбанням все нових і нових умінь і навичок. Іякщо ці уміння і навички тільки засвоюються і не застосовуються на практиці,знання поступово виходять за сферу духовного життя молодих людей, відділяючисьвід їхніх інтересів і захоплень. p>
Окрім виконання специфічної функції фізична освітасприяє більш ефективному вирішенню функцій освіти, а також йоговидів - розумового, політичного, професійного і т. д. p>
Таким чином, фізична освіта як вид освіти єспеціально організований і свідомо керований педагогічний процес,спрямований на всебічний фізичний розвиток студентської молоді, їхспецифічну підготовку до виконання соціальних обов'язків у суспільстві. p>
Фізична освіта у вузі вирішує наступні завдання: p>
1. Виховання у студентів свідомості, високих моральних, вольових іфізичних якостей, підготовка їх до високопродуктивної праці. p>
2. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів з урахуваннямособливостей майбутньої трудової діяльності. p>
3. Придбання необхідних знань з основ теорії, методики іорганізації фізичної культури; підготовка до роботи в якості громадських інструкторів та суддів по спорту. p>
5. Виховання у студентів переконаності в необхідності виконаннятижневого рухового режиму. p>
6. Підвищення спортивної майстерності студентів-спортсменів. P>
Загальне керівництво фізичною освітою студентів, а такожорганізація контролю за станом їх здоров'я покладено на ректора вузу, апроведення занять здійснюється адміністративними підрозділами ігромадськими організаціями. Відповідальність за постановку і проведеннянавчального процесу з фізичного освіти студентів відповідно донавчальним планом і вузівської програми покладена на кафедру фізичноговиховання вузу. Медичне обстеження і спостереження за станомздоров'я студентів протягом навчального року проводяться студентськоїполіклінікою або здравпунктом вузу. p>
Масова оздоровча фізкультурна та спортивна робота проводитьсяспортивним клубом спільно з кафедрою фізичного виховання ігромадськими організаціями вузу. p>
Головним результатом функціонування системи фізичної освітиє всебічний фізичний розвиток людини - фізична культураособистості (фізична підготовленість, фізична готовність або фізичнадосконалість), що забезпечує успішне оволодіння нею та виконання тих чиінших завдань, поставлених перед суспільством. p>
Форма фізичної освіти - це внутрішня організація йогозмісту, для якого обов'язковою умовою є єдність івзаємодія складових елементів, чітко встановлений порядокпедагогічного процесу відповідно до його метою і завданнями. p>
Навчальні заняття (обов'язкові, практичні, теоретичні, практикуми -консультації) є основною формою фізичного освіти іплануються в навчальних планах з усіх спеціальностей. p>
Консультативно-методичні заняття доцільно проводити також уперіоди екзаменаційних сесій, навчальних практик, військових зборів, воздоровчо-спортивних таборах. Бажано використовувати екстенсивні
(неінтенсивні) варіанти різних методів тренування. Для студентів знедостатнім рівнем фізичної підготовки або пропустили плановізаняття проводяться додаткові заняття. p>
Індивідуальні заняття студентів проводяться у поза-навчальний час зазавданням викладачів кафедри фізичного виховання в самодіяльнихсекціях (групах) студентського спортивного клубу або колективуфізкультури. Вони дозволяють збільшити загальний час занять фізичнимивправами, сприяють прискоренню процесу фізичного розвитку,є одним із шляхів впровадження фізичної культури в побут і відпочинокстудентів. p>
Зміст фізичної освіти - це сукупність такихспецифічних компонентів (ідеомоторних навчання і фізичне виховання),єдність і взаємодія яких забезпечує найбільш ефективний процесвсебічного фізичного розвитку студентської молоді, підготовку допраці і захисту Батьківщини. p>
Зміст курсу фізичної освіти укладена в програмі зфізичного виховання студентів. У програмі дотримуються спадкоємність,послідовність занять фізичними вправами та взаємозв'язок з іншимипрограмами. p>
Навчальний матеріал програми складається з теоретичного, методичного тапрактичного розділів. p>
Теоретичний розділ програми передбачає оволодіння студентамизнаннями з основ теорії та методики фізичної освіти. Навчальнийматеріал повідомляється у формі лекцій, бесід, на практичних заняттях, атакож засвоюється шляхом самостійного вивчення студентами навчальної таспеціальної літератури. p>
Практичний розділ програми базується па науково обгрунтованихзалікових нормах, вимогах і містить навчальний матеріал для всіх навчальнихвідділень, у зміст занять яких входять такі розділи: легкаатлетика, гімнастика, плавання, лижний спорт, туризм, спортивні ігристрілянина. p>
В усі курси навчання включається матеріал з професійно -прикладної фізичної підготовки стосовно до профілюючихспеціальностями. p>
У практичному розділі програми матеріал доцільно розподіляти вВідповідно до основних частинами (видами) фізичної культури - фізичнеосвіта, спорт, фізична рекреація, рухова реабілітація. Коженвид включає елементи з інших частин. Всі вони повністю задовольняютьпотреби студентів (всіх навчальних відділень) у всіх видах руховоїдіяльності, спрямованої на вдосконалення, оздоровлення, загартовуванняорганізму. p>
2.2. Мета, завдання та форми організації фізичного виховання p>
Метою фізичного виховання у вузі є формування фізичноїкультури студента як системної якості особистості, невід'ємногокомпонента загальної культури майбутнього фахівця, здатного реалізувати її внавчальної, соціально-професійної діяльності і родині. p>
Курс фізичної культури передбачає рішення наступних завдань: включення студентів в реальну фізкультурно-спортивну практику потворчого освоєння цінностей фізичної культури, її активноговикористання у всебічному розвитку особистості; сприяння різнобічного розвитку організму, збереження та зміцненняздоров'я, підвищенню рівня загальної фізичної підготовленості, розвиткупрофесійно важливих фізичних якостей і психомоторних здібностеймайбутніх фахівців; оволодіння системно упорядкованим комплексом знань, що охоплюєфілософську, соціальну, природничо-наукову і психолого-педагогічнутематику, тісно пов'язану з теоретичними, методичними таорганізаційними основами фізичної культури; формування потреби студентів у фізичному самовдосконаленніі підтримці високого рівня здоров'я через свідоме використаннявсіх організаційно-методичних форм занять фізкультурно-спортивноїдіяльністю; формування навичок самостійної організації дозвілля звикористанням засобів фізичної культури і спорту; оволодіння основами сімейного фізичного виховання, побутовоїфізичної культури. p>
Фізичне виховання у вищих навчальних закладах проводиться наПротягом усього періоду теоретичного навчання і здійснюється внаступних формах. p>
Навчальні заняття: обов'язкові заняття (практичні, практикуми-консультації,теоретичні), які передбачаються в навчальних планах по всіхспеціальностями; консультативно-методичні заняття, спрямовані на наданнястудентам методичної та практичної допомоги в організації та проведеннісамостійних занять фізичною культурою і спортом; індивідуальні заняття для студентів, які мають слабку фізичнупідготовку або відстають в оволодінні навчальним матеріалом, якіорганізуються за особливим розкладом кафедри протягом навчального року,канікул, у період виробничої практики. p>
позанавчальний заняття: фізичні вправи в режимі навчального дня (малі формисамостійних занять у вигляді комплексів «хвилини бадьорості»); заняття в секціях, неформальних групах і клубах по фізкультурнимінтересам; самостійні заняття фізичними вправами, спортом і туризмом; масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи. p>
Комплексне використання усіх форм фізичного виховання повиннозабезпечити включення фізичної культури в спосіб життя студентів,досягнення оптимального рівня фізичної активності. p>
3. Комплексне вдосконалення професійно-прикладної фізичної підготовки p>
Професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП) якскладова частина процесу фізичного виховання студентів проводиться навсіх факультетах вузу з метою підготовки майбутніх фахівців довиробничої діяльності. При плануванні змісту навчальногоматеріалу необхідно конкретно визначити соціальне замовлення суспільства нафахівця з урахуванням науково обгрунтованих кваліфікаційних характеристик іпрофесіограм. У завдання ППФП входить: розвиток і вдосконалення засобами фізичної культури фізичнихі психічних якостей, необхідних майбутньому спеціалісту; оволодіння знаннями та прикладними руховими навичками,що сприяють освоєнню професії; складання і виконання тренувальних програм для самостійнихзанять з елементами вправ прикладного характеру, що зустрічаються ввиробничої діяльності; виховання засобами фізичної культури і спорту спеціальних вольовихі організаторських якостей, емоційної стійкості, зосередженості,необхідних майбутнім керівникам виробництва. p>
ППФП планується переважно на старших курсах у формітеоретичних,?? етодіческіх і практичних занять, групових ііндивідуальних консультацій на всіх навчальних відділеннях. Додатково вонаможе проводитися на навчальної та виробничої практики, воздоровчо-спортивному таборі або в процесі занять та змагань зприкладних видів спорту. p>
Методична рада кафедри розробляє навчальний матеріал з урахуваннямпропозицій профілюючих кафедр, знань техніки безпеки, науковоїорганізації праці, а також стверджує зміст контрольних нормативів ізалікових вимог для кожної спеціальності і терміни їх виконання. p>
Вибір засобів ППФП повинен бути спрямований на забезпечення ефективноїадаптації організму до складних факторів трудової діяльності:підвищення стійкості мікрокліматичним умов виробництва,розширення арсеналу прикладних рухових координації та ін p>
Найбільше поширення в практиці ППФП отримали заняттяпрофільованими видами спорту. p>
Ось коротка характеристика прикладної дієвості деяких видівспорту, рекомендованих для студентів вузів. p>
Види спорту на витривалість (біг на середні дистанції, лижні гонки,плавання, піший туризм, велоспорт, веслування, ковзанярський спорт). Регулярнізаняття формують прикладні навички раціональної ходьби, бігу, уміннятерпіти; забезпечують високий рівень динамічної працездатності,функціонування та надійності серцево-судинної, дихальної систем тасистеми терморегуляції; загальної адаптаційної здатності; розвиток високогорівня загальної витривалості, стійкості до несприятливих метеорологічнихфакторів виробничого середовища, інтоксикації; розвиток цілеспрямованості,дисциплінованості, наполегливості, терпіння, самостійності,стійкості.
Види спорту, що вимагають складної сенсорно-моторної координації у варіативно -конкретної ситуації (баскетбол, волейбол, ручний м'яч, регбі, теніс,хокей, футбол, усі види боротьби, бокс). У процесі систематичнихтренувань формуються навички та вміння оперативних і колективних дій;забезпечується досить високий рівень загальної працездатності,функціонування центральної нервової, серцево-судинної, дихальноїсистем, зорового, слухового, рухового аналізаторів; розвиваютьсязагальна витривалість, спритність, спритність рук, пальців, проста і складнарухова реакція, швидкість і точність рухів, уміння дозуватиневеликі силові напруження, обсяг, розподіл і переключення уваги,оперативне мислення, емоційна стійкість, ініціативність,рішучість, почуття колективізму, перешкодостійкість,комунікативність. p>
Види спорту на координацію рухів (спортивна гімнастика, стрибки уводу, на батуті, акробатика та ін.) Методично правильно побудованізаняття формують навички володіння своїм тілом, роботи на висоті;забезпечують високий рівень функціонування рухового і зоровогоаналізаторів, вестибулярного апарату; розвивають здатність дозуватирізні зусилля по силі і амплітуді руху, силу, силову