МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ p>
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА p>
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ p>
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА p>
з навчальної дисципліни " Страхування "студента курсу групи заочного факультету спеціальності 6.050107" Економіка підприємства "[email protected] p>
(номер залікової книжки -) p>
Викладач: p>
Рівне - 2002 p>
Завдання на контрольну роботу. p>
Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... 3 стор . p>
1. Питання № 3: Форми організації фондів страхового захисту ... .3 стор. P>
2. Питання № 19: Частота ризику та розмір шкоди ... ... ... ... ... .. 4 стор. P>
3. Питання № 36: Роль посередників у страхуванні ... ... ... ... .. ... ... 5 стор. P>
4. Питання № 50: Страхові об'єднання ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... .. 6 стор. P>
5. Питання № 58: Добровільне медичне страхування ... ... ... .... ... .7 Стор. P>
6. Питання № 84: Квотні й ексцендентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристики, переваги та недоліки ... ... .9 стор. P>
Практична частина (задача) ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .. 11 стор. p>
Висновки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 13 стор. p>
Література ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 14 стор. p>
Уведення. p>
Страхування - одна з найдавніших категорій суспільних відносин.
Зародившись в період розкладання первіснообщинного ладу, воно поступово сталонеодмінним супутником суспільного виробництва. Первісний зміст розглянутогопоняття зв'язаний зі словом "страх". Власники майна, вступаючи між собою увиробничі відносини, відчували страх за його схоронність, за можливість чизнищення втрати у зв'язку зі стихійними лихами, пожежами, пограбуваннями йіншими непередбаченими небезпеками економічного життя. p>
Ризикований характер суспільного виробництва - головна причиназанепокоєння кожного власника майна й товаровиробника за своє матеріальнеблагополуччя. На цьому грунті закономірно виникла ідея відшкодуванняматеріального збитку шляхом солідарної його розкладки між зацікавленимивласниками майна. Якби кожен окремо узятий власник спробував відшкодуватизбиток за свій рахунок, то він був би змушений створювати матеріальні чигрошові резерви, рівні по величині вартості свого майна, що природно,недоцільно. p>
Тим часом життєвий досвід, заснований на багаторічних спостереженнях,дозволив зробити висновок про випадковий характер настання надзвичайнихподій і нерівномірності нанесення збитку. Було замічено, що числозацікавлених господарств, часто буває більше числа потерпілих від різнихнебезпек. За таких умов солідарна розкладка збитку між зацікавленимигосподарствами помітно згладжує наслідку стихії й інших випадків. p>
В умовах сучасного суспільства страхування перетворилося в загальнийуніверсальний засіб страхового захисту усіх форм власності, доходів і іншихінтересів підприємств, організацій, фермерів, орендарів, громадян. p>
Термін "страхування", що виражає перерозподільні відносини, ізприводу відшкодування збитку, варто відрізняти від інших значеннєвіхзначень цього слова. У даному випадку цей термін вживається в значенніінструмента відшкодування збитку. p>
Головним документом у сфері страхування в Україні виступає Закон
України про страхування. Цей Закон регулює відносини у сфері страхування іспрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страховогозахисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій тагромадян. p>
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захистумайнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певнихподій (страхових випадків), визначених договором страхування абочинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхомсплати громадянами та юридичними особами страхових платежів
(страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштівцих фондів. p>
1. Питання 3. Форми організації фондів страхового захисту. P>
Слова "страховик", "страхова компанія", "страхова організація" тапохідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичнимособам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності. p>
Загальний розмір внесків страховика до статутних фондів іншихстраховиків України не може перевищувати 30 відсотків його власногостатутного фонду, в тому числі розмір внеску до статутного фонду окремогостраховика не може перевищувати 10 відсотків. Ці вимоги не поширюються настраховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, уразі здійснення ним внесків до статутного фонду страховика, якийздійснює страхування життя. p>
При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого статутногофонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно в грошовій формі. p>
Дозволяється формування статутного фонду страховика ціннимипаперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю впорядку, визначеному спеціальним уповноваженим центральним органомвиконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, але не більше
25 відсотків загального розміру статутного фонду [Л - 4]. P>
Забороняється використовувати для формування статутного фондувекселі, кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит,позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи. p>
Виплата страхового відшкодування (страхової суми) здійснюється зістрахового (грошового) фонду. p>
Страховий фонд - це сума грошових засобів, які утворюються устраховика за рахунок внесків страхувальників. p>
Суспільна практика страхування у ринковій економіці виробила 3головні організаційні форми створення страхового фонду, в яких суб'єктамивласності на його ресурси виступають: держава, окремий товаровиробник істраховик [Л - 3]. p>
Державний резерв формується за рахунок загальнодержавних ресурсів.
Його призначенням є відшкодування збитків і усунення наслідківвеликомасштабних аварій та стихійного лиха. Цей фонд формується як унатуральній, так і в грошовій формі. p>
Створення відокремленого фонду Самострахування підприємств даєможливість оперативно подолати тимчасові труднощі у процесі виробництвапов'язані з несприятливою економічною кон "юктурою, затримання платежів запоставлену продукцію, нестачею коштів для погашення позичок та інше. p>
Страхові резерви страховика формуються за рахунок великого кола йогоучасників-підприємств, організацій, фізичних осіб тощо. Учасники цьогофонду виступають в особі страхувальників, що виділяють частину своїх коштівстраховику з обов'язком виплатити компенсацію у разі настання страховоговипадку. p>
Однак, покрити збиток від небезпеки за рахунок страхового фонду можнатільки у випадку рівності його обсягу вартості майна або еквівалентностівартості витрат на одужання. Тому страхування, як засіб боротьби знебезпекою досягне своєї мети якщо відомі: розмір збитків, час настаннянебезпеки, можливість для накопичення необхідної суми. p>
2. Питання 19. Частота ризику та розмір шкоди. P>
Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводитьсястрахування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. p>
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування абозаконодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язокстраховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування)страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. p>
Частота страхових випадків - показник, що є елементом збитковостістрахової суми. Частота страхових випадків визначається відношенням числастрахових випадків до кількості застрахованих об'єктів або договорівстрахування в розрізі видів страхування. p>
Відшкодування страхове - сума, що виплачується страховиком накомпенсацію збитку, заподіяного страховим випадком на об'єктах страхуваннямайна й відповідальності. Якщо страхова сума менша від збитку,відшкодування страхове здійснюється пропорційно до відношення страховоїсуми до страхової вартості об'єкта. У разі подвійного страхуваннявідшкодування фактичного збитку здійснюється всіма страховиками в межахстрахової вартості об'єкта страхування пропорційно до частки кожного взагальній страховій сумі. Умовами договору страхування може передбачатисьзаміна виплати страхового відшкодування компенсацією збитку в натуральнійформі. p>
Страхові відшкодування та виплати, як правило, не повинні приноситистрахувальникові прибутку: з метою уникнути спроб використати страхування успекулятивних цілях страховики додержуються принципу, згідно з якимматеріальний і фінансовий стан страхувальника після відшкодування завданихзбитків має бути таким самим, як і до страхового випадку. Відхилення, якправило, бувають у бік заниження рівня відшкодування. Страховівідшкодування з майнового та страхуванні відповідальності можутьздійснюватися в одній із чотирьох форм, а саме [Л - 3]: p>
1) перестрахування належних коштів на рахунок страхувальника
(застрахованого) або вигодонабувача; p>
2) оплатою витрат на ремонт пошкодженого страхового об'єкта; p>
3) відновленням об'єкта; p>
4) заміною знищеного , пошкодженого або викраденого предмета на новий,відповідний йому. p>
В Україні переважає найпростіша форма відшкодування - перерахуваннякоштів на рахунок страхувальника або видача йому чека на отримання готівки. p>
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими,якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сумастановить певну частку вартості застрахованого об'єкта, страховевідшкодування виплачується у такій само частці від визначених по страховійподії збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. p>
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідноз договором страхування. p>
Якщо майно застрахованим у кількох страховиків і загальна страховасума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, щовиплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартостімайна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розмірустрахової суми за укладеним ним договором страхування. [Л - 2] p>
3. Питання 36. Роль посередників у страхуванні. P>
Стаття 15 Закону України "Про страхування". Посередницька діяльністьу сфері страхування. [Л - 1] p>
Страхова діяльність в Україні може провадитися за участюстрахових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові абоперестрахові брокери, страхові агенти. p>
Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів устрахуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльностіі може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу,пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорівстрахування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків участині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат тастрахових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником абоперестрахувальніком, інші посередницькі послуги у страхуванні таперестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом. p>
Страхові брокери - юридичні особи або громадяни, які зареєстрованіу встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності таздійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні відсвого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу устрахуванні як страхувальник. Страхові брокери - громадяни, якізареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницькоїдіяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі,страхові виплати та виплати страхового відшкодування. p>
Перестрахові брокери - юридичні особи, які здійснюють завинагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені напідставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу уперестрахуванні як перестрахувальнік. p>
Дозволяється здійснення діяльності страхового та перестраховогоброкера однією юридичною особою за умови виконання нею вимог щодоздійснення діяльності страхового та перестрахового брокера. p>
Порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів визначається
Уповноваженим органом. P>
Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від іменіта за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності,а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі,виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страховихвідшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в йогоінтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком. p>
Посередницька діяльність на території України з укладання договорівстрахування з іноземними страховиками не допускається, крім договорівперестрахування з дотриманням вимог статті 30 цього Закону. p>
Страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послугилише через постійні представництва в Україні, які повинні бутизареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України тавключені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів. p>
4. Питання 50. Страхові об'єднання. P>
Стаття 13 ЗУ "Про страхування". Об'єднання страховиків. [Л - 1]. P>
Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднаннядля координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів таздійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству
України. Ці об'єднання не можуть займатися страховою діяльністю. P>
Об'єднання страховиків діють на підставі статутів і набувають правюридичної особи після їх державної реєстрації. Орган, що здійснюєреєстрацію об'єднань страховиків, у десятиденний строк з дня реєстраціїповідомляє про це Уповноважений орган. p>
Страховики, яким дозволено займатися страхуванням відповідальностівласників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, та заумовами, передбаченими міжнародними договорами України щодо зазначеноговиду страхування, зобов'язані утворити Моторне (транспортне) страховебюро, яке є юридичною особою, що утримується за рахунок коштівстраховиків. p>
Моторне (транспортне) страхове бюро є єдиним об'єднаннямстраховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільноївідповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіянутретім особам. Участь страховиків у Моторному (транспортному) страховомубюро є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхуванняцивільної відповідальності власників транспортних засобів. p>
Основними завданнями Моторного (транспортного) страхового бюро є: p>
виконання страхових зобов'язань із зазначеного у цій статті видуобов'язкового страхування за страховиків - його членів у разі їхнеплатоспроможності; виплати із централізованих страхових резервних фондів у межах,передбачених умовами здійснення зазначеного у цій статті видуобов'язкового страхування, компенсацій за шкоду, заподіяну життю йздоров'ю потерпілих у дорожньо-транспортних подіях, що сталися з виниводіїв невстановленого транспорту; коли винуватець загинув і не мав чинногодоговору такого обов'язкового страхування; в інших випадках та на умовах,встановлених Кабінетом Міністрів України; забезпечення пільгового страхування для окремих категорійавтовласників за рахунок коштів централізованих страхових резервнихфондів у випадках та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. p>
До Моторного (транспортного) страхового бюро, яке здійснило виплатукомпенсацій, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, якепотерпілий або інша особа, що одержала таку компенсацію, має до особи,відповідальної за заподіяну шкоду. p>
Моторне (транспортне) страхове бюро забезпечує членство України в міжнародній системі автострахування "Зелена Картка" та виконаннязагальновизнаних зобов'язань перед аналогічними уповноваженимиорганізаціями інших країн - членів цієї системи. p>
Моторне (транспортне) страхове бюро є організацією - гарантом повідшкодуванню шкоди: на території країн - членів міжнародної системиавтострахування "Зелена Картка", спричиненої власниками (користувачами)зареєстрованих в Україні транспортних засобів, якщо такі власники
(користувачі) надали відповідним іноземним органам страховий сертифікат
"Зелена Картка", виданий від імені страховиків - членів Моторного
(транспортного) страхового бюро; на території України, спричиненої водіями -нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством прообов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортнихзасобів та принципами?? заємного врегулювання шкоди на території країн --членів міжнародної системи автострахування "Зелена Картка"; за іншихобставин, на умовах, визначених чинним законодавством про цивільнувідповідальність власників транспортних засобів. p>
У випадку, коли Моторному (транспортному) страховим бюровідповідно до правил міжнародної системи автострахування "Зелена Картка"було здійснене відшкодування шкоди за страховика - члена об'єднання або завласника (користувача) зареєстрованого в Україні транспортного засобу, якийвикористовував за кордоном підроблений або змінений у незаконний спосіб страховий сертифікат "Зелена Картка" та спричинив дорожньо-транспортнуподію, відповідні витрати Моторного (транспортного) страхового бюро маютьбути компенсовані такими особами в повному обсязі. p>
Фінансування виконання гарантійних функцій та завдань
Моторного (транспортного) страхового бюро здійснюється за рахунок коштівцентралізованих страхових резервних фондів, органами управління, якими єце об'єднання страховиків. p>
Моторне (транспортне) страхове бюро, за погодженням з Уповноважениморганом, встановлює єдиний зразок страхових свідоцтв (полісів,сертифікатів), які є формою договору обов'язкового страхування цивільноївідповідальності власників транспортних засобів. p>
Законодавством України Моторному (транспортному) страховому бюроможуть бути надані права щодо прийняття рішень, які є обов'язковимидля страховиків - членів Моторного (транспортного) страхового бюро вчастині уніфікації порядку укладання та виконання договорівобов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортнихзасобів. p>
Страховики, яким дозволено займатися страхуванням авіаційнихризиків, та страховики, яким дозволено займатися страхуванням морськихризиків, можуть створити Авіаційне страхове бюро та Морське страхове бюро,які мають бути юридичними особами, що утримуються за рахунок коштівстраховиків. p>
Страховики, які мають дозвіл на страхування відповідальностіоператорів ядерних установок за шкоду, що може бути заподіянавнаслідок ядерного інциденту, зобов'язані утворити ядерний страховий пул, який має бути юридичною особою, що утримується за рахунок коштівстраховиків. p>
5. Питання 58. Добровільне медичне страхування. P>
Страхування може бути добровільним або обов'язковим. P>
Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами
України, мають бути включені до цього Закону. Забороняєтьсяздійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом. p>
Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основідоговору між страхувальником і страховиком. Загальні умови й порядокздійснення добровільного страхування визначаються правиламистрахування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. P>
Протягом усього періоду становлення страхового ринку в Україні однієїз найбільш дискусійних була й залишається проблема розвитку медичногострахування. p>
Співвідношення і взаємодія створюваної системи обов'язковогосоціального медичного страхування, а також, що динамічно розвиваєтьсядобровільного медичного страхування хвилює в першу чергу страховиків [Л -
6]. P>
Небезпідставнімі є побоювання страховиків, що введення додатковогоподатку на суб'єктів підприємницької діяльності у формі платежів пообов'язковому медичному страхуванню підірвуть економічну основудобровільного медичного страхування. p>
Не секрет, що на сьогоднішній день основну масу страхових платежів подобровільному медичному страхуванню страховики одержують від роботодавців. p>
Для здійснення добровільного медичного страхування індивідуальнихстрахувальників необхідно пройти процес розвитку страховиками відповідноїінфраструктури й технологій. p>
Найбільш хворобливим для страховика є початковий етап формуваннястрахового полючи. Однак цей етап чи рано пізно пройти необхідно! P>
Як це зробити з найменшими втратами? P>
Добровільне медичне страхування - дуже специфічний вид страхування,що характеризується значним ступенем невизначеності ринків, практичноповним відсутністю статистичних даних про збитковість страхових продуктівза попередні роки. p>
При цьому використання офіційних статистичних даних прозахворюваність неприпустимо, тому що структура даних і їхнє джерелоспоконвічно не призначені для використання в добровільному медичномустрахуванні. p>
Яким може бути шлях створення й впровадження ефективної моделідобровільного медичного страхування? p>
Найбільш важливим для страховика є прийняття на страхуваннякерованого (зрозумілого, обчислювального, контрольованого) ринку, одержанняадекватного по розмірі страхового платежу, що дозволить сформувати страховірезерви і покрити витрати на ведення справи, а також оптимізація розмірівстрахових виплат. p>
широкомасштабний розвиток добровільного медичного страхуванняможливий лише в тому випадку, якщо страховик запропонує потенційномустрахувальнику конкурентоспроможний ринковий продукт. Іншими словами,страхувальнику повинне бути вигідно придбати страхову послугу по медичномудобровільному страхуванню незалежно від наявності в нього полісаобов'язкового соціального медичного страхування [Л - 6]. p>
Сучасна економічна ситуація в Україні практично виключає економічнийінтерес роботодавця, крім підприємств з іноземними інвестиціями, укладатисядоговором медичного страхування своїх працівників. p>
Позахмарна мрія страховиків про віднесення витрат на добровільнемедичне страхування на валові витрати виробництва, поки так і нереалізована, може розбитися об додатковий податок на обов'язкове соціальнемедичне страхування. p>
Участь страховиків в обов'язковому соціальному медичному страхуваннібезумовно, є ключовим питанням для розвитку страхового ринку. Напевно, цяпроблема буде вирішена позитивно, на користь страховиків. p>
Однак не слід забувати про те, що через обмеженість обсягівобов'язкового медичного страхування навіть успішне його введення недозволить повною мірою вирішити проблему якісної й доступної медичноїдопомоги всім шарам населення, що сьогодні платять гроші за медичнудопомогу за рахунок власних коштів. p>
Чи випливає страховикам сьогодні зневажати можливістю розширитиосвоєну сьогодні нішу добровільного медичного страхування за рахунокпропозиції на ринку ефективних страхових продуктів для індивідуальнихклієнтів, що належать до числа представників середнього класу суспільства. p>
Адже не відмовляються ж страховики страхувати автотранспортіндивідуальних власників тільки тому, що вигідніше і спокійніше страхуватиавтопідприємства, що володіють десятками й сотнями автомобілів. По сутіпроблема складається тільки в тім, щоб технічно організувати оглядтранспортного засобу індивідуального власника, грамотно визначити ризики йумови страхування, а згодом оптимізувати розмір страхової виплати, щоб непонести збитки. Ще краще перестрахуватися значну частину відповідальності,обмінявші її на аналогічні по якості ризики колег-перестрахувальніків [Л -
6]. P>
Автострахування з великим ступенем умовності, але все-таки можеслужити ілюстрацією для аналізу проблем добровільного медичного страхування
. p>
Поміркуйте самі: якщо в програму добровільного медичного страхуваннядля індивідуального клієнта включити ризики, імовірність настання яких стаєпередбачувана після попереднього обстеження, проведеного з використанням IT
- Технологій, а розмір виплат по окремих видах медичної допомоги обмеженийще на стадії висновку договору страхування, те зовні складна й нерозв'язаназавдання яснішає і її рішення - справа техніки, а точніше технології. p>
У добровільному медичному страхуванні безумовно, дуже багато нюансіві особливостей. Фахівцям вони добре відомі. Але давайте будемо оптимістами.
Досить значна частина населення країни реально платить гроші за медичнудопомогу при настанні страхового випадку, займаючись фактичноСамострахування. p>
Як цим можуть скористатися страховики? Дуже просто: по-перше,запропонувати страхувальникам у першу чергу, фінансову послугу пострахуванню медичних витрат. По-друге, через структуру, що асістує,забезпечити якісну медичну допомогу без утрат часу в чергах [Л - 7]. p>
І нарешті, саме головне: страховик може запропонувати якісно новупослугу - збереження біологічного й професійного довголіття шляхомсистематичного моніторингу стану здоров'я застрахованого, ранньоговиявлення функціональних і патологічних відхилень у стані здоров'я, а такожшляхом проведення своєчасних превентивних лікувально-профілактичнихзаходів. p>
З погляду страховика - це найпростіша модель ефективного керуванняризиком з метою мінімізації розміру виплат. Яким чином можна організуватиподібну технологію добровільного медичного страхування на стадії висновку йсупроводу договорів страхування? [Л - 7] p>
Усім добре відомо, що охорона здоров'я в Україні побудовано запринципом, що змушує людини звертатися до фахівця-медика тоді, коли вжезагублені працездатність і необхідна медична допомога. Багато страховиків звеликим чи меншим успіхом користаються послугами медиків як у державних,так і в комерційних медустанови і структурах. p>
Для розвитку добровільного медичного страхування індивідуальнихклієнтів найбільш перспективними є медичні заснування, що працюють напринципах сімейної медицини і, що використовують у медичній практицісімейного лікаря. p>
Застосування інституту сімейного лікаря в добровільному медичномустрахуванні, націленому на збереження здоров'я індивідуального клієнта,гармонізує інтереси страховика, застрахованого і медиків. p>
Зниження операційних витрат страховика при проведенні добровільногомедичного страхування може бути досягнуте за рахунок широкого застосування
IT - технологій на всіх стадіях висновку й супроводу договорів страхування.
[Л - 7] p>
Застосування при цьому IT - технологій дозволить кожному страховикуіндивідуально розробляти від найдешевших до найдорожчих страхових продуктівдля різних категорій страхувальників. p>
Зниження збитковості страхових продуктів при здійсненнідобровільного медичного страхування, а також підвищення диверсифікованостіризиків легко досягається за рахунок об'єднання на договірній основі рядустраховиків, що застосовують уніфіковану технологію страхування. p>
Досвід роботи страхових організацій, інших об'єднань страховиківсвідчить про те, що найбільш життєвим і ефективної є об'єднання зусиль іресурсів страховиків, що базуються на збігу бізнес-інтересів у розвиткутого чи іншого виду страхування. Тим більше це важливо на початкових етапахрозвитку того чи іншого сектора страхового ринку. p>
6. Питання 84. Квотні й ексцендентні договори пропорційногоперестрахування, їх характеристики, переваги та недоліки. p>
Перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом,перестрахувальніком) на визначених договором умовах ризику виконаннячастини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика
(перестраховиків) резидента або нерезидента, який має статус страховика абоперестраховиків, згідно із законодавством країни, в якій вінзареєстрований. p>
Перестрахування у страховика (перестраховиків) нерезидентаздійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом
Міністрів України. P>
пропорційне перестрахування - історично найбільш древня і власнекажучи до кінця XIX ст. єдина загальна форма перерозподілу ризику. З цьогопогляду пропорційне перестрахування носить ще назву традиційногоперестрахування. Договір пропорційного перестрахування передбачає, щочастка перестрахувальніка в кожнім переданому йому для покриття ризикувизначається по заздалегідь обговореними співвідношенню власної участіцедента. Участь перестрахувальніка в платежах і відшкодуванні збиткувідбувається по такому ж співвідношенню, що і його участь у покриттіризику. В узагальненій формі пропорційне перестрахування діє за принципом
"перестрахувальнік розділяє ризик цедента". Цей принцип, як буде виднодалі, не використовується в договорах непропорційного страхування. [Л - 2] p>
У практиці страхової роботи сформувалися наступні форми договорівпропорційного перестрахування: квотний, ексцедентна; квотно-ексцедентна,чи змішаний. p>
У договорі квотного перестрахування цедент зобов'язується передатиперестрахувальнікові частку у всіх ризиках даного виду, а перестрахувальнікзобов'язується прийняти ці частки. Звичайно, частка участі вперестрахуванні виражається у відсотку від страхової суми. Іноді участьперестрахувальніка може бути обговорено конкретною сумою (квотою). Крімтого, у договорах цього типу за бажанням перестрахувальніка встановлюютьсядля різних класів ризику верхні границі (ліміти) відповідальностіперестрахувальніка. p>
Договір ексцедентного перестрахування має ряд відмінностей віддоговору квотного перестрахування. Ексцедентна перестрахування можепривести до повного вирівнювання тієї частини страхового портфеля, щозалишилася в якості особистої участі цедента в покритті ризику.
Приступаючи до висновку договору ексцедентного перестрахування, сторонивизначають розмір максимальної власної участі страховика в покриттівизначених груп ризику. Для цього прибігають до аналізу статистичних данихі проведенню актуарних розрахунків. Максимум власної участі страховиканазивається ексцедента. p>
Перевищення страхових сум за встановлений рівень (лінію) власноїучасті страховика в покритті ризику передається в перестрахування одному чидекільком перестрахувальнікам. Дане перевищення страхових сум ризику,переданих у перестрахування, називається надбанням ексцедента. p>
Договір ексцедентного перестрахування визначає максимальний рівень укожній групі ризиків, що перестрахувальнік зобов'язаний прийняти впокриття. Максимум участі перестрахувальніка в покритті ризику називаєтьсякратністю власної участі цедента. Якщо, наприклад, максимум участіперестрахувальніка дорівнює 9 часткам власної участі цедента, то, виражаючимовою страхової термінології, договір перестрахування передбачає покриття 9часткою (ліній), чи 9 перестрахувальна максімумів. p>
При висновку договору ексцедентного перестрахування виключаються будь -які ризики, страхова сума яких чи менше дорівнює встановленому для даногопортфеля кількості часткою власної участі страховика. І навпаки, ризики,страхова сума яких перевищує власну участь страховика, вважаютьсяперестрахуванні. Відсоток перестраховки буде тим більше, чим вище страховасума для даного ризику. p>
Договір змішаного перестрахування - квотно-ексцедентна --застосовується на практиці відносно рідко. Він являє собою сполучення двохперерахованих вище видів перестрахувальна договорів. Портфель даного видустрахування перестраховується квотно, а перевищення сум страхування ризиківпонад установлену квоту (норми) у свою чергу підлягає перестрахування напринципах ексцедентного договору. [Л - 2] p>
У разі, якщо обсяги страхових платежів, що передаються вперестрахування нерезидентам, перевищують 50 відсотків їхзагального розміру, отриманого з початку календарного року,перестрахувальнік подає до Уповноваженого органу декларацію за звітнийперіод за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України. [Л - 1] p>
У декларації страховик (перестрахувальнік) зобов'язаний вказати інформацію про ризики та об'єкти страхування, якіперестраховуються у нерезидентів, дані про нерезидентів --перестраховиків та про перестраховиків брокерів, іншу інформацію,визначену Кабінетом Міністрів України. p>
Уповноважений орган може проводити тематичні перевіркистраховиків на підставі аналізу поданих декларацій. p>
Практичне завдання p>
нарахувати тарифну ставку для страхування ризику пошкодженняелектроприлади і накреслити її структурну схему за таких умов: застраховано
100000 електроприладів на суму S грн. кожен, з них Кв шт. можуть вийти зладу. Статистичні дані про електроприлади, що знаходились на ремонті помісяцях: на 31.01 - 789 шт. 31.07 - 890 шт. P>
28.02 - 678 шт. 31.08 - - шт. P>
31.03 - 1489 шт. 30.09 - 789 шт. P>
30.04 - 559 шт. 31.10 - - шт. P>
31.05 - 568 шт. 30.11 - 1280 шт. P>
30.06 - - шт. 31.12 - 459 шт. P>
Під час ремонту на кожен телевізор у середньому витрачено Q грн.
Витрати на ведення страхової справи складають с% від тарифної бруттоо -ставки, прибуток складає П% від собівартості. Статистичні дані йрозрахунки відхиленні від значення середньої звести в таблицю. p>
Вихідні дані для нарахування тарифної ставки: p>
S = 2130 грн. с = 19,5% Q =
432 грн. P>
KВ = 720 шт. П = 5,5% p>
Розв'язок. P>
1. Обчіслюємо тарифну нетто-ставку у першому наближенні: p>
Тн = 100 х q х К (1); p>
Тн - тарифна нетто-ставка; p>
100 -- 100 грн.; q - ймовірність настання страхового випадку; p>
К - коефіцієнт відношення середньої виплати до середньої страховоїсуми на один договір. p>
1. У першому наближені розраховуємо ймовірність настання страхового випадку: q = Кв/Кд p>
Кв - кількість виплат за певний період; p>
Кд - кількість договорів за певний період. q = 720/100000 = 0,0072; p>
2. Обчіслюємо коефіцієнт відношення середньої виплати до середньої страхової суми на один договір: p>
K = Q/S = 432/2130 = 0,203; p>
Тоді нетто-ставка дорівнює: p> < p> Тн1 = 100 х 0,0072 х 0,203 = 0,15 (грн. з кожної грн.) p>
2. Визначаємо ризиковану навантаження. Розрахунок імовірного настання страхового випадку дає можливість визначити середню величину цих подій. Але бувають відхилення від середньої величини в більшу або меншу сторону. У випадку більшого відхилення у страховика виникає дефіцит, у меншого - його запас. З цією метою створюється резервний фонд. Визначення резервного фонду (РФ) залежить від стійкості статистичного ряду. Тому перевіряємо ряд на стійкість. P>
1. Перевіряємо ряд на стійкість. P>
1. Визначаємо медіану: p>
Ранжування ряд: 459, 559, 568, 678, 789, 789, 890, 1280, 1489. P>
М = 789. P>
Медіана ряду М = 789 шт. p>
2. Обчіслюємо середню кількість страхових подій за формулою: х = Ех/n; х - кількість подій, n - страховий період. P>
Статистичні дані й розрахунки відхилень від значень середньої зводимов таблицю. p>
Табл. 1 Розрахунок тарифної ставки страхового ризику.
| місяці | х | (х-хсер) | (х-хсер) 2 |
| січень | 789 | -44 | 1936 |
| лютий | 678 | -155 | 24025 |
| березень | 1489 | 656 | 430336 |
| квітень | 559 | -274 | 75076 |
| травень | 568 | -265 | 70225 |
| червень | | | 0 |
| | - | - | |
| липень | 890 | 57 | 3249 |
| серпень | | | 0 |
| | - | - | |
| вересень | 789 | -44 | 1936 |
| жовтень | | | 0 |
| | - | - | |
| листопад | 1280 | 447 | 199809 |
| грудень | 459 | -374 | 139876 |
| разом | 7501 | 4 | 946468 |
| хсер | 7501/9 = 833 | | | p>
Порівнюємо значення медіані і значення хсер; визначаємо стійкістьряду: хсер - 100% p>
М - rr = (789 х 100)/833 =
94,72; p>
Якщо ряд> 75% - ряд стійкий. В нашому випадку ряд = 94,72%, що є
> За 75%, і в якості ризикованої надбавки, що створює резервний фондприймаємо двохкратне середньоквадратичне відхилення. p>
2.2. Обчіслюємо показник середньоквадратичне відхилення заформулою: p>
G = G2 = E (x-xсер) 2/n = 946468/9 =
324,3 p>
2. Обчіслюємо ризиковану надбавку, яка створить резервний фонд: p>
2 х 324,3 = 648,6. P>
3. З урахуванням ризикованої надбавки обчіслюємо ймовірність настання страхового випадку та розмір нетто-ставки з використанням вищенаведених формул: q1 = (833 + 648,6)/100000 = 0,015;
Тоді Тн2 = 100 х 0,015 х 0,203 = 0,30; p>
4. Обчіслюємо частку платежу, що йде у резервний фонд (РФ): p>
РФ = Тн2 - Тн1 = 0,3 - 0,15 = 0,15; p>
5. Обчіслюємо частку платежу, що йде в страховий фонд (Стрф): p>
Стрф = Тн2 - РФ = 0,3 - 0,15 = 0,15 (грн.) p>
6. Обчіслюємо розмір тарифної ставки. Згід