Державні інвестиції у суспільні блага в регіоні

Державні інвестиції у суспільні блага в регіоні

Архипова В.Ф., Голумідова А.В., ВлГУ

Для бюджетного устрою України як країни з федеративним відповідний орган місцевого самоврядування, до складу якої входить велика кількість субнаціональними утворень, неоднакових за площею території, чисельності населення та рівнем соціально-економічного розвитку, особливе значення має перерозподільна, або вирівнює функція національного бюджету. При цьому одночасно з рішенням задачі вирівнювання бюджетної забезпеченості регіонів федеральний центр має можливість впливати на регіональну економічну політику і переслідувати інші цілі в рамках національної економічної політики за допомогою механізму розподілу фінансової допомоги регіональним бюджетам. За

своїм економічним змістом федеральна фінансова допомога призначена для вирівнювання рівня бюджетних послуг, що надаються на території держави. Кількісна оцінка даного рівня полягає у визначенні, по-перше, міжрегіональної диференціації вартості надання державних послуг, по-друге, потенційного рівня державних доходів, які можна мобілізувати в регіональний бюджет.

Виходячи з вищесказаного, обсяг фінансової підтримки регіону у розвитку та підтримці громадських благ, які є турботою держави, незалежно від рівнів управління - федерального, регіонального чи муніципального, повинен узгоджуватися з розміром надання державних послуг в регіоні.

Однак, на наш погляд, необхідно розмежувати-коли виробництво суспільного блага фінансується централізовано, а коли-децентралізовано. Таке розмежування особливо актуально в умовах нового підходу в управлінні на регіональному та муніципальному рівні, зміною повноважень.

На наш погляд, децентралізоване виробництво суспільного блага більше ефективно, ніж централізоване в тих випадках, коли:

-- вигоди від його надання локалізуються в основному на даній території;

-- переваги щодо блага більшою мірою різняться між територіями, ніж усередині них;

-- децентралізація не призводить до зростання витрат його виробництва.

До Наприклад, для дорожньої інфраструктури, що володіє макроекономічної ефективністю, як було викладено вище, централізація управління інвестиційними ресурсами була б досить раціональною, особливо для тих її елементів, які служать для забезпечення міжрегіональних зв'язків. Внутрімуніціпальние транспортні зв'язки обслуговуються муніципальними дорогами, але в умовах дефіциту муніципальних бюджетів величезна спокуса нецільового використання дорожнього бюджету: за невиконання соціальних програм і погані дороги-попит з глави нерівнозначних.

Дані таблиці 1 показують, які рівні управління в дорожню інфраструктуру забезпечують рівень одержання ефекту. Так, витрати тих елементів регіональної дорожньої інфраструктури, які формують «трансрегіональних» - федеральні ефекти, повинні, на наш погляд, забезпечуватися федеральним рівнем.

Регіону ж доцільно формувати ресурси для доріг, що зв'язують районні центри, міста муніципального підпорядкування Що стосується внутрімуніціпальних доріг, то вони-турбота адміністрацій цих рівнів управління, які з 2005 року будуть інвестуватися окремо.

Звичайно, такий підхід більш відповідає принципам міжбюджетних відносин, однак з технічної точки зору і з урахуванням якості недостаточнго кадрового забезпечення муніципального рівня

Таблиця 1

Відповідність ефекту від інвестицій рівнями управління

забезпечення

ефекту

інфра-

структура

за рівнями

управління

Внутрімуні-ціпальний

Межмуні-

ціпальний,

Регіональний

Межрегіо-ний,

федеральний

Міжнародний

Федеральний

Поселення

Муніципальний

Регіональний

Федеральний

Доцільно консолідувати ресурси дорожньої інфраструктури, що забезпечує внутрімуніціпальние, муніципальні і міжрегіональні зв'язки в цільовому територіальний дорожній бюджеті.

Однак можливо рішення не за допомогою явної централізації відповідних функцій, а на основі розробленої політики надання фінансової допомоги і відповідного перерозподілу доходів між регіонами та бюджетами різних рівнів.

Такий підхід відповідає змісту реформи міжбюджетних відносин в Російській Федерації. З 1994 року в країні сформовані і продовжують розвиватися основи нової системи надання фінансової допомоги з федерального бюджету суб'єктам Російської Федерації.

В Протягом 90-х років в Російській Федерації існував цілий ряд механізмів надання коштів регіонам. У законах про федеральні бюджетах на 1994-2001 рр.. в розділі «Фінансова допомога бюджетам інших рівнів» на розвиток регіонів в різні роки включалися:

-- федеральні програми розвитку регіонів;

-- підтримка депресивних регіонів;

-- фонд регіонального розвитку;

-- фонд розвитку регіональних фінансів;

-- субвенції та субсидії бюджетам суб'єктів Російської Федерації на фінансування дорожнього господарства.

Для вирішення проблем реалізації федеральних законів в територіях з 2001 року введено фонд компенсацій, кошти якого представляє цільову субвенцію для виплат громадянам, підприємствам через територіальні органи Федерального казначейства.

Само назва фонду - компенсаційний - визначило цільове, адресне призначення і використання коштів. Через фонд компенсацій з 2006 року вони будуть використовуватися на виплати замість пільг.

Внаслідок жорсткої прив'язки цільової перераховані вище фонди не можуть слугувати додатковим джерелом поповнення регіонального дорожнього бюджету.

Тому фонд регіонального розвитку може служити єдиним фондом фінансування дорожньої інфраструктури.

Мета цього фонду - підтримка розвитку інфраструктури регіонів. Що важливо, засоби з фонду можуть у вигляді субсидії, на основі конкурсного відбору інвестиційних проектів, надаватися підприємствам через органи Федерального казначейства.

Засоби на регіональний розвиток з 1998 по 2000 рік на початку виділялися з фонду підтримки регіонів, а з 2000 року був створений спеціальний фонд розвитку регіонів. Він виконує функцію акумуляції інвестиційної складової фінансової допомоги регіонам, і в ньому передбачається також додаткове фінансове допомога високодотаціонним суб'єктам. Даний фонд-основа фінансування інвестиційних проектів через цільові програми, з розподілом коштів на конкурсній основі.

Слід відзначити, що через відсутність стратегії управління розвитком суспільних благ в регіоні не опрацьовані вчасно і в достатній мірі інвестиційні проекти. Так у Володимирській області з цих причин на п'ятиріччя запізнюється транспортна розвантаження центру м. Володимира (будівництво Либідської магістралі), реконструкція історичного ядра міста, що безпосередньо призвело б до піднесенню туризму в регіоні; завершення в повному обсязі робіт на південному обході Володимира, обході д. Бараки та м. Мурома. Всі ці інвестиційні проекти можуть інвестуватися тільки з федерального бюджету.

Ці роботи необхідно прискорити, оскільки ці об'єкти після введення відтворюють державні інвестиції.

Список літератури Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://journal.vlsu.ru (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://journal.vlsu.ru