Зміст
Введення
1. Основні результати аграрних перетворень 1990-1997 рр..
1.1. Тенденції змін у виробництві сільськогосподарської продукції.
1.2. Тенденції змін ресурсного забезпечення сільського господарства.
1.3. Результати реформ у соціальній сфері села.
2. Економічне середовище функціонування аграрного сектора.
2.1. Методи проведення реформ та їх економічний зміст.
2.2. Зміна цінової середовища
2.3. Фінансово-кредитна політика та її наслідки
2.4. Економічний стан аграрного сектору Далекого Сходу
3. Пропозиції щодо розвитку аграрної реформи на Далекому Сході
3.1. Вдосконалення державного регулювання сільськогосподарського виробництва
3.2 Внутрішньовиробничі джерела стабілізації сільськогосподарського виробництва
Висновок.
Список використаної літератури.
Введення
Об'єктом розгляду в даній роботі служили економічні процеси, що відбуваються в аграрному секторі Далекого Сходу в результаті реформ, їх наслідки на прикладі Амурської області і Республіки Саха (Якутія).
У доповіді відображені основні результати аграрних перетворень у регіоні за 1990-1997 рр..; Проаналізовано зміна виробничих показників, розкрито тенденції зміни посівних площ, поголів'я худоби, виробництва продукції в цілому і по категоріях господарств. йонах. Головні фактори: зниження попиту в результаті падіння реальних доходів населення, постачання більш конку-тоспроможності продукції з інших регіонів і з імпорту.
У результаті скорочення загальних обсягів виробництво продукції на душу населення зменшилося: м'яса в 3 рази, яєць і зерна в 2,5 рази, молока в два рази. Збільшилася тільки душове виробництво картоплі на 41% (табл. 8).
Знизилося споживання біологічно найбільш повноцінної продукції: молока на 56%, яєць - 51, м'яса - 32, овочів - на 34%. Для найбідніших верств населення картопля стано-вітся основним продуктом, його споживання збільшилося на 35%. Тепер на Далекому Сх-ке споживається дві третини м'яса, половина молочних продуктів, чверть яєць і овочів, по-ступають з інших регіонів і з імпорту.
Таблиця 8
Виробництво і споживання основних продуктів (на душу населення), кг
Продукти Виробництво Споживання
1990 1997 1997 в% до 1990 1990 1997 1997 в% до 1990
Зерно, хлібопродукти 184 77 42 114 101 88
Картопля 138 195 141 98 132 135
Овочі 50 52 104 102 67 66
М'ясо 44 15 34 73 50 68
Молоко 196 96 49 364 159 44
Яйце 281 117 42 285 141 49
Незмінність аграрної політики веде до втрати мотивів економічної діяльно-сті працівників сільськогосподарських підприємств, власників селянських і особистих підсобних господарств. Наслідком продовження цього курсу є міграція населення та поступове обезлюднення значних прикордонних територій Далекого Сходу.
1.2. Тенденції змін ресурсного забезпечення сільського господарства.
Ресурсне забезпечення та виробничий потенціал аграрного сектору багато в чому визначають результати виробництва та економічний стан виробників сільськог-зяйственной продукції. У результаті лібералізації та диспаритету цін, неплатоспроможний-ності аграрного сектора руйнується виробничий потенціал сільського господарства, йде перехід до примітивних технологій.
Таблиця 9
Наявність тракторів у сільському господарстві, шт.
Території 1990 1991 1995 1996 1997 1997 р. в% до
1990 1996
Далекий Схід 46046 44592 29658 25626 23510 51 92
Республіка Саха 7611 7640 5074 4250 3706 49 87
Амурська область 15605 14998 10010 8754 8281 53 94
Особливо небезпечно скорочення числа енергетичних і робочих машин, їх невозме-щаемое вибуття. Парк тракторів в 1997 році в порівнянні з 1990 р. зменшився в 2 рази. При цьому скорочення парку йде як в північних, так і в основних сільськогосподарських територіях регіону (табл. 9).
Придбання тракторів сільськогосподарськими товаровиробниками скороти-лось в 20 разів, а в Амурській області майже в 50 разів (табл. 10).
Таблиця 10
Придбання тракторів для сільського господарства, шт.
Території 1990 1992 1994 1995 1996 1997 р. в% до
1990 1995
Далекий Схід 6068 3687 979 412 307 5 74
Республіка Саха 1337 815 274 134 100 7 75
Амурська область 1968 1210 256 65 38 2 58
В останні роки на Республіку Саха припадає третя частина тракторів, поступаю-щих в регіон, тобто в два-три рази більше, ніж в Амурську область. Як показало вибіркове обстеження господарств Амурської області, 35% господарств за останні п'ять років не придбали жодного трактора.
Парк зернозбиральних комбайнів в регіоні зменшився на 45%. Високими темпами йде його скорочення в основних сільськогосподарських територіях (табл. 11).
Придбання комбайнів скоротилося в 11 разів, а 33% господарств за останні п'ять років не придбали жодного зернозбирального комбайна (табл.12).
Більше 40% комбайнів відпрацювали свій амортизаційний термін. Недолік енерге-чеських робітників і збиральних машин веде до скорочення посівів і обумовлює неминуче-ність спаду виробництва. Наявність вантажних автомобілів зменшилася на 46%, а їх пріоб-Ретені в 53 рази. Наявність кормозбиральних комбайнів у порівнянні з 1990 роком скороти-лось на 60%. Біробіджанскій завод, який виробляв зернові та кормозбиральні комбайни на гусеничному ходу, пристосовані до кліматичних умов регіону, з 1996 р. не рабо-тане. Техніка з-за високих цін і припинення її виробництва стає недоступною для сільського господарства.
Таблиця 11
Парк зернозбиральних комбайнів, шт.
Території 1990 1994 1995 1996 1997 1997 р. в% до
1990 1996
Далекий Схід 8567 6521 5758 5052 4749 55 94
Республіка Саха 283 200 178 159 149 52 96
Амурська область 5171 3936 3447 2958 2834 55 96
Таблиця 12
Придбання зернозбиральних комбайнів, шт.
Території 1991 1994 1995 1996 1996 р. у% до
1991 1995
Далекий Схід 1084 280 133 100 9 75
Республіка Саха 21 10 2 5 24 250
Амурська область 626 185 72 15 2 21
Вибуття всіх видів техніки в останні роки перевищує в кілька разів її поступ-ня. У числі гостродефіцитних машин виявилися плуги, сівалки, культиватори, кормозаго-товітельная техніка. Через відсутність коштів на відновлення машин знижується готов-ність техніки. В останні роки вона по територіях регіону до початку найважливіших робіт не перевищує 65-70%. У результаті зростають витрати на експлуатацію техніки і втрати продукції. Це погіршує економічне становище сільського господарства.
У сформованих умовах основним джерелом надходження техніки є ли-Зінга. Території, не перерахували чергові платежі, позбавляються цієї можливості. У результаті в гіршому становищі опинилася Амурська область. Більш половини господарств не можуть скористатися лізингом, оскільки не мають коштів для першого платежу. Для подальшого вдоско-східних територій потрібно 5-6 кратне збільшення лізингового фонду, розширення переліку машин, що поставляються по лізингу, і зміна умов оплати, надання права погашення вартості техніки поставками продукції спецпотребітелям, розміщений-ним в регіоні.
Машини, пристосовані до місцевих грунтово-кліматичних умов, можна робити в регіоні на конверсіруемих підприємствах військово-промислового комплек-са. Ці можливості не реалізуються через відсутність інвестицій. Вирішення цієї проблеми можливе при виділенні інвестиційних кредитів з федеральних і місцевих джерел і реалізації техніки, що поставляється на умовах лізингу.
Сільське господарство не може розвиватися без збереження і підвищення родючості основного засобу виробництва - землі. Однак в останні роки застосування добрив визначається наявністю засобів (табл. 13).
У 1997 р. в порівнянні із середньорічними показниками 1986-1990 рр.. застосування мінеральних добрив в регіоні - скоротилося в 34 рази, у тому числі і в основних сіль-скохозяйственних територіях. У республіці Саха добрива не застосовувалися. Постачання вапняних матеріалів та вапнування кислих грунтів у регіоні припинені повністю. Внесення органічних добрив зменшилося з 11708 тис. т в 1986-1990 рр.. до 115 тис. т в 1997 р., а вивезення торфу з 5285 до 32 тис. т. Хімічна прополка посівів скоротилася в 3 рази, захист рослин від хвороб - 4,8 рази, від шкідників - в 2,5 рази. У результаті знижується вміст гумусу і поживних речовин у грунті, руйнується природна основа веде-ня сільськогосподарського виробництва в регіоні.
Таблиця 13
Постачання мінеральних добрив (тис. т.)
Території 1986-1990 1992 1994 1995 1996 1997 1997 в% до
1990 1996
Далекий Схід 424 195 24 31 32,9 11,9 3 36
Республіка Саха 14 1 - - 9,2 - - -
Амурська область 188 69 7 15 11 5,2 3 47
Наявність основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення в порівнянних цінах на початок 1998 р. по територіям знизилося на 65-50%. При цьому мене-ється їх структура. У 1990 р. у складі основних фондів будівлі, споруди та передавальні пристрої становили 58-65%, машини, устаткування і транспортні засоби - 19-21%, худоба робоча та продуктивна - 10-13%. У 1997 р. будівлі, споруди та передавальні уст-ройства становлять 80-92%, машини й устаткування 3-8%, робочу і продуктивну худобу 2-6%. Скоротилася та частина фондів, наявність якої визначає обсяги виробництва і його ефективність.
Одночасно підприємства втратили оборотних коштів; амортизаційні отчіс-лення використовуються для покриття поточних витрат. У сільському господарстві регіону втрачені можливості відновлення виробництва і навіть забезпечення простого відтворення. За цих умов стабілізація в аграрному секторі неможлива без значних едіновремен-них вкладень. Проте інвестиційні можливості в аграрному секторі регіону практичного-скі втрачені.
У 1996 р. капітальні вкладення в сільське господарств скоротилися в порівнянних це-нах в десятки разів і склали в основних сільськогосподарських районах 1,1-1,2% до рівня 1991 р. (табл.14). Виробники продукції сільського господарства в результаті лібералізації та диспаритету цін позбулися власних джерел капітальних вкладень. Централізованого-ванні капітальні вкладення припинені. У 1996 р. більше половини капітальних вло-жений були здійснені в Республіці Саха (Якутія), так як там виділялися кошти з місцевого бюджету. З капітальних вкладень за рахунок бюджетів суб'єктів федерації 80% припадає на Республіку Саха, більше половини капітальних вкладень у непроізводст-венную сферу і введення житлових будинків.
Таблиця 14
Капітальні вкладення в сільське господарство (в цінах 1991 р.), млн. руб.
Території 1991 1994 1995 1996 1997 р. в% до
1991 1995
Далекий Схід 3123 212 129 53,5 1,7 41
Республіка Саха 699,2 59,2 65,2 27,4 3,9 41
Амурська область 744,3 54,5 19,7 8,7 1,2 44
Розраховувати на приплив приватних інвестицій в аграрний сектор Далекого Сходу не можна. Необхідно створити умови для появи власних інвестицій у суб'єктів господарювання і виділяти інвестиційні кредити для структурної перебудови.
Споживання нафтопродуктів в сільському господарстві регіону в порівнянні з 1990 го-дом значно скоротилося: бензину - у 10 разів, дизпалива-в 7,7 разів (табл. 15).
Це пояснюється змінами в структурі виробництва, різким скороченням живіт-новодства в цих регіонах, і винятком ряду робіт з технологій, переходом до прийми-нормативним технологіями. У цілому по Росії використання бензину в сільському господарстві зменшилася в 5 разів, а дизельного палива - в 4 рази.
Таблиця 15
Споживання нафтопродуктів в сільському господарстві (тис. т)
Території автобензин Дизельне паливо
1990 1996 1997 1997 в% до 1990 1990 1996 1997 1997 в% до 1990
Далекий Схід 445 76,6 44,5 10 765 143,2 100 13
Республіка Саха 66 16,6 10.4 16 129 26.4 17,1 13
Амурська область 112 22,2 11,9 11 197 47,7 34,1 17
Одночасно в сільському господарстві скоротилося споживання інших ресурсів промислово виробництва: комбікормів, будівельних і ремонтних матеріалів, запасних частин. Ресурси надходять з великими затримками, господарства не витримують агротехні-етичні терміни, змушені порушувати технології. Все це веде до зниження ефективності сільського господарства. У той же час погіршуються умови для розвитку промисловості. Спад у сільському господарстві стимулює криза у взаємодіючих галузях.
1.3. Результати реформ у соціальній сфері села.
Криза в аграрному секторі супроводжується наростанням негативних тенденцій у соціальній сфері, погіршенням соціально-економічної ситуації. У краях і областях Далекого Сходу склалася стійка тенденція скорочення чисельності населення. У порівнянні з 1990 роком чисельність населення зменшилася на 8,7%, у т. ч. сільського на 8%. Підвищений відтік населення спостерігається в північних територіях.
Серйозним ознакою неблагополуччя в демографічному розвитку регіону є природний спад населення, яка почалася з 1993 р. і триває по теперішній вре-мя. Починаючи з 1992 р. всі території Далекого Сходу втрачають своє населення і в результаті міграції. У структурі населення зростає частка осіб старше працездатного віку, йде постаріння населення, зростає навантаження на економічно активну його частину. Це може призвести до соціальної нестабільності в регіоні. У перші роки реформ у зв'язку зі створенням-му селянських господарств, залученням в сільськогосподарське виробництво населення, зайнятого в інших галузях і мешканців міст, чисельність зайнятих у сільському господарстві зростала в більшості територій. З 1994 року почалося скорочення числа зайнятих в сель-скохозяйственном виробництві (табл. 16).
У результаті скорочення виробництва, ліквідації підрозділів соціальної сфе-ри безробіття у сільській місцевості стала хронічною (табл.17).
За 1997 рік кількість зайнятих у сільському господарстві зменшилася в Амурській області 11%.
Таким чином, і в основних сільськогосподарських районах Далекого Сходу про-процес скорочення числа зайнятих у сільському господарстві підсилюється. Вибувають передусім фахівці, трактористи-машиністи і інші працівники масових професій. Скорочено-ється число зайнятих у тваринництві.
Таблиця 16
Кількість зайнятих у сільськогосподарському виробництві (тис. чол.)
Території 1994 1995 1996 1997 1997 в% до
1994 1996
Далекий Схід 176,4 164,3 150,3 130,6 74 87
Республіка Саха 36 36,5 30,8 27,8 77 90
Амурська область 44 41,8 37,6 33,5 76 89
Таблиця 17
Безробіття у сільській місцевості (тис. чол.)
Території 1993 1994 1995 1996 1997 1997 в% до
1993 1996
Далекий Схід 10,9 22,5 47,4 51,7 41,1 377 80
Республіка Саха 0,5 0,9 1,8 2,7 3,4 680 125
Єврейська АТ 0,2 0,2 0,4 0,3 0,3 150 100
Приморський край 3,1 5,6 11,4 18,1 14,1 454 78
Хабаровський край 1,8 4,5 11,8 12,8 9,8 544 77
Амурська область 2,3 5,9 13,2 9,2 4,6 200 50
Камчатська обл. 1,2 2,0 2,6 2,6 3,0 250 115
Магаданська обл. 0,6 0,9 0,9 0,8 0,8 133 100
Сахалінська обл. 1,0 1,8 3,6 3,0 3,0 300 100
Найбільше зростання безробіття стався в 1995-1996 роках. Якийсь її зниження на частині територій Далекого Сходу в 1997 р. викликане не поліпшенням ситуації, а пре-кращеніем аліменти через відсутність коштів і тривалих термінів безробіття, сня-тіем з обліку. Серед безробітних дві третини складають жінки та більше однієї третини моло-дежь. Скоротилася потреба в тваринникам, вчителів, вихователів та медичних ра-ками. Як показали опитування сільських жителів, більше 80% опитаних не впевнені в бу-дущем, вважають, що практично ніхто, не захищає їх інтереси, профспілки бездіяльність-ють і не можуть вирішувати проблеми, що виникають на ринку праці.
Збільшується тривалість безробіття, вона набуває застійні форми, веде до втрати кваліфікації, деградації значної частини сільського населення. На перед-ствах сільського господарства є приховане безробіття, не зайнято або частково зайнято більше 25% загальної чисельності працюючих. Доведення реформ до логічного завершення призведе до того, що в сільській місцевості виявиться більш 70% незайнятого працездатного населення.
Збереження більшості сільськогосподарських підприємств значною мірою підтримується за рахунок низької оплати праці, затримок її виплат і заміни натуральної ви-дачею продуктів.
У 1997 р. заробітна плата в сільському господарстві становила 55% від середньої по народ-ному господарству і була в 2,3-2,4 рази нижче, ніж в інших галузях (табл. 18).
Найнижча оплата праці в основних сільськогосподарських територіях; вона склала в Амурській області 476 тис. руб. або 32 і 38% від середньої заробітної плати, що склалася у всіх галузях. Вона в Амурській області в 3-3,5 рази нижче, ніж в Республіці Саха. У порівнянні з 1986-1990 рр.. середньомісячна зарплата в сільському господарстві Амурської області в 1997 р. збільшився в 1107-1568 разів, в Республіці Саха у 3956. У дореформений період оплата праці працівників сільського господарства північних територій була вищою, ніж в основних сільськогосподарських районах на 20-85%, а в 1996 р. розрив збільшився до 270-480%. Понад 50% сільського населення перебуває за межею бідності. Це веде до непри-ятію реформ та криміналізації сільського життя.
Таблиця 18
Рівень заробітної плати по галузях народного господарства (травень 1997 р)
Території Середня зара-ботная плата (тис. крб) по всіх галузях Оплата в галузях матеріального виробництва, у% до середньої
Про-Перемишль-ність Строй-будівництві Транс-порт Зв'язок Сель-ського господар-ство
Республіка Саха 2269 131 133 127 131 55
Амурська область 1034 118 107 153 150 38
Принципові зміни відбулися в структурі доходів. Як показало обстежують-вання сімейних бюджетів колгоспників Амурської області, на заробітну плату приходь-лось лише 23% доходу. Такий рівень оплати праці не забезпечує мінімальної мотиву-ції праці. Особисте подвір'ї приносить сільським жителям більше, ніж праця в господарстві.
Підприємства у багатьох випадках розглядаються насамперед як джерело ресур-сов для ведення особистого підсобного господарства. Заробітна плата перестала виконувати функцію відтворення робочої сили і стимулювання праці. Вона перетворилася на різно-відность допомоги, не пов'язаного з результатами праці. Посилилися негативні процеси в розвитку соціальної інфраструктури. Введення житла в порівнянні з 1986-1990 рр.. скоротився в 4 рази, загальноосвітніх шкіл - в 15 разів, припинився введення дошка?? ьних установ та закладів культури. Руйнується мережа сільських лікувальних установ, закриваються фельдшерсько-акушерські пункти, дільничні лікарні, припиняється виїзне медицин-ське обслуговування сільського населення.
Практично понад 90% сільськогосподарських підприємств не ведуть роботу з під підготовці кадрів ні на виробництві, ні в системі професійного навчання. Це обуслав-чених деградацію робочої сили і подальший спад виробництва. Особливу тривогу викликаючи-і стан сільської торгівлі. Низька заробітна плата, постійні її затримки призвели до падіння платоспроможного попиту населення. Завезення товарів у сільську місцевість посто-янно скорочується. Роздрібний товарообіг на душу населення в сільській місцевості в 4 рази поступається міським показниками. У той же час ліквідуються автобусні маршрути, і сільське населення опиняється в скрутному становищі. Все це стимулює ми-грацію сільського населення, в першу чергу молоді. Таким чином, у ході реформ жодна з соціальних проблем не була вирішена, вони ще більше загострилися. У процесі ви-ходу з кризи перш за все необхідно забезпечити відновлення стимулюючої, нед-виробничої функції заробітної плати та підвищення доходів сільського населення.
2. Економічне середовище функціонування аграрного сектора.
Радикальна економічна реформа, почата в 1992 році, спрямована на докорінну зміну економічного устрою суспільства. Шоковий характер реформи привів до повної зміни економічного середовища. Ці зміни найбільш негативно вплинули на галузі та регіони, які в силу об'єктивних причин не можуть адаптуватися до нерегульованих ринкових відносин.
2.1. Методи проведення реформ та їх економічний зміст.
З початку економічних реформ за основу була прийнята схема монетарного макроекономічного регулювання. У плані практичних дій це призвело до зосередження уваги на фінансову стабілізацію, а не на зростанні ефективності виробництва. Це зумовило і початі кроки реформ. Перш за все лібералізацію цін, спрямовану на стиск купівельного попиту населення і попиту підприємств на інвестиційні ресурси, скорочення обсягу кредитів за рахунок різкого підвищення ставок кредитування, забезпечення збалансованості на внутрішньому ринку шляхом лібералізації внутрішньої і особливо зовнішньої торгівлі.
Одночасно формування ринку праці було забезпечено скороченням виробництва, вивільненням значної частини зайнятих. Безробіття стала повсюдною і хронічною. Створення ринків капіталу забезпечувалося примусової реорганізацією сільськогосподарських підприємств, акціонуванням і ваучерною приватизацією з подальшим перерозподілом акцій.
Це був ультрареволюціонний підхід до реформи, коли абстрактна схема, декларація стала визначальним напрямом діяльності всіх органів влади. Але всі економічні дії були прикриттям для вирішення головного політичного завдання - забезпечення незворотності з