Економічні реформи в Китаї та Р?? СЗШІ і переваги і недоліки

Економічна теорія

дивитися на реферати схожі на "Економічні реформи в Китаї і Росії і переваги і недоліки"

Міжнародний Інститут Управління

Ярославський філія

Курсова робота з економічної теорії

Ярославль

1999

ЗМІСТ:

| I. ВСТУП | 2 |
|................................................. ....................| |
|.................................. | |
| II. Таємниці китайської ЕКОНОМІЧНОГО ДИВА | 4 |
|............................. | |
| 1. ЕКОНОМІЧНЕ ДИВО У КИТАЇ | 4 |
|................................................. ......... | |
| 2. ПОЯСНЕННЯ Китайське економічне ДИВА ................ | 6 |
| 3. ТИПИ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ | 1 |
|................................................. ........ | 0 |
| 4. ХАРАКТЕР ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В КИТАЇ І РОСІЇ .... | 1 |
| | 1 |
| III. ВИСНОВОК | 1 |
|................................................. ....................| 8 |
|......................... | |
| | |

I. ВСТУП

Економічні та політичні реформи, як видно з досвіду багатьох країн,являють собою тривалий процес. Проте, не склалося ще розгорнутоїконцепції цього процесу, його критеріїв і вимірників.

На відміну від європейських країн, що здійснили в 60-і рокиекономічні реформи, Китай провів свою специфічну "реформу" -
"культурну революцію", яка не тільки посилила численнітруднощі економічного порядку, але і завела народне господарство країни вглухий кут. У такій ситуації об'єктивно були потрібні екстрені заходи поякнайшвидшого відновлення здоров'я китайської економіки, її докорінної модернізації.

Реформа економічної системи - це корінне перетворення, пов'язанез переходом від старої моделі до нової. Метою цього перетворення єздійснення переходу від старої моделі, що використовує головним чиномадміністративно-господарські методи регулювання на основіадміністративного членування районів, рівнів, принципів організації,що склалися під впливом економічних теорій натурального господарства, домоделі планової товарної економіки. Для здійснення цього переходу требазробити наступне: взятися за управління великих областей з ослабленнямконтролю у більш дрібних сферах або іншими словами, рішення на макрорівніприймаються державою, на мікрорівні - підприємствами, виходячи зситуації на ринку, в результаті чого регульований ринок стаєінтегруючим вузлом і складовою частиною управління економікою на макрорівніі мікрорівні.

Глибокі зміни, що відбуваються з кінця 70-х років у соціально -економічного і політичного життя КНР, викликають підвищений інтерес у всьомусвіті. За всієї складності цих процесів безперечним є те, щокерівництву Китаю вдалося в короткий термін добитися крутого підйомувиробництва, помітного підвищення життєвого рівня більш, ніж мільярдногонаселення країни.

Сьогодні Китай вийшов на перше місце в світі за обсягами виробництвавугілля, цементу, бавовни і бавовняно-паперових тканин, зерна, м'яса, телевізорів.
На друге місце - з виробництва сталі, синтетичних волокон іОсоби 6. Зовнішньоекономічна політика і її результати
| Показники | Китай | | Росії | |
| | | | Я | |
| | 1978 | 1996 | 1992 | 1997 |
| Імпортні мита в% до імпорту | 17,7 | 2,5 | 0,7 | 5,3 |
| Темпи приросту,%: | | | | |
| - Експорту | 2,3 | 17,1 | -20,0 | 0,5 |
| - Імпорту | 2,8 | 19,5 | -36,0 | 3,8 |
| У% до ВВП: | | | | |
| - Експорт | 5,1 | 17,1 | 25,6 * | 27,7 |
| - Імпорт | 6,3 | 15,2 | 36,7 * | 22,0 |
| Питома вага машин та обладнання в | 4,7 | 21,1 | 8,9 | 8,1 |
| експорті,% | | | | |
| Іноземні інвестиції в% до ВВП | 0,11 | 5,08 | 0,18 | 0,86 |

* 1990 г.

Китай практично не користувався таким інструментом протекціоністськоїполітики як девальвація національної валюти. Середньорічні темпи зниженнявалютного курсу в 1979-1997 рр.. (8,3%) були досить помірними. На відміну відцього середньорічні темпи зниження валютного курсу в Росії виявилися майжев 12 разів вище.

Підсумком проведення ліберальної зовнішньоекономічної політики в Китаїстало підвищення річних темпів приросту зовнішньої торгівлі з 2-3% в 1978 р.до 17-20% в 1996 р. і збільшення питомої ваги експорту та імпорту у ВВП з
5-6% напередодні реформ до 15-17% в 1996 р. Обсяг китайського експорту за 18років збільшився в 15,2 рази, імпорту - в 12,5 рази. Приплив прямих іноземнихінвестицій в китайську економіку збільшився з 0,11% ВВП у 1978 р. до 5,08%
ВВП в 1997 р. Активізація участі Китаю в міжнародному поділі працісприяла підвищенню його темпів економічного зростання.

Посилення протекціонізму у зовнішньоекономічній політиці в Росіїпризвело до скорочення річних темпів приросту експорту та імпорту з 7-9% у
1994-1995 рр.. до 0,5-3,8% в 1997 р. В результаті відношення експорту іімпорту до ВВП у 1997 р. (22-28%) виявилося на рівні, близькому до показників
1990 (26-37%). В останні роки намітився приріст прямих інвестицій вросійську економіку, однак, їх обсяги навіть у 1997р. залишаються на порядокнижче іноземних інвестицій в економіку Китаю.

Грошово-кредитна політика. Китайська влада протягом усього періодуреформ проводили досить стриману грошову політику. Середньорічні темпиприросту кредитів Національного банку Китаю в 1992-1997 рр.. не перевищували
15%, а середньорічні темпи приросту грошової маси за вирахуванням темпівприросту реального ВВП - 17,3%. Завдяки цьому середньорічні темпиінфляції в Китаї склали трохи більше 10%, а її негативний вплив наекономічний розвиток виявилося незначним (табл. 7).

Таблиця 7. Характер економічної політики в Китаї та Росії
| Напрямок | Показники | Пересічна | |
| економічної | | нього | |
| політики | | дови | |
| | | Е | |
| | | Знач | |
| | | Ения | |
| | | | |
| | | Поки | |
| | | Зате | |
| | | Лий | |
| | | У | |
| | | 1992 | |
| | | -199 | |
| | | 7 | |
| | | Рр.. | |
| | | Кіта | Рос |
| | | Й | ия |
| 1. Соціальна | Соціальні субсидії у% до ВВП | 1,0 | 10,5 |
| політика | | | |
| 2. Зовні | Імпортні мита у% до обсягу імпорту | 0,6 | 2,6 |
| еконо-| | | |
| мічного | Середньорічні темпи зниження валютного | 6,7 | 98,8 |
| політика | курсу,% | | |
| 3. | Темпи,%: | | |
| Грошово-кредит | | | |
| ва | | | |
| політика | - приросту кредитів ЦБ | 14,8 | 199, |
| | | | 9 |
| | - Приросту грошової маси за вирахуванням | 17,3 | 255, |
| | Приросту реального ВВП | | 0 |
| 4. Бюджетна | У% до ВВП: | | |
| політика | | | |
| | - Державні податки | 11,6 | 31,8 |
| | - Державні витрати | 14,5 | 49,6 |
| | У т.ч. витрати центрального уряду | 3,8 | 27,6 |
| | - Державні витрати на економіку та | 3,9 | 17,1 |
| | Субсидії | | |
| | - Державне споживання | 12,4 | 19,5 |
| | - Бюджетний дефіцит | 1,8 | 14,5 |
| | - Державний борг | 10,6 | 23,6 |
| Результати | Темпи інфляції,% | 10,3 | 434, |
| | | | 6 |
| економічної | Рівень безробіття,% | 2,7 | 7,0 |
| політики | Темпи приросту,%: | | |
| | Експорту | 15,3 | -3,0 |
| | Імпорту | 17,4 | -8,0 |
| | Іноземні інвестиції в% до ВВП | 4,6 | 0,4 |
| | Темпи приросту реального ВВП,% | 11,6 | -7,4 |

На відміну від цього російські грошові влади в 1991-1995 рр..проводили на рідкість експансіоністську політику. Середньорічні темпиприросту кредитів Центрального банку Росії за період 1992-1997 рр..склали 200%, середньорічні темпи приросту грошової маси за вирахуваннямтемпів приросту реального ВВП - 255%. У результаті середньорічні темпиінфляції досягли 435%, що сприяло різкого скорочення реальноговиробництва.

Бюджетна політика. Щодо низькі темпи інфляції в Китаї вдалосязабезпечити завдяки помірними темпами приросту грошової маси, які, всвою чергу, були обумовлені стриманим кредитуванням Національногобанку. Помірні масштаби кредитування витримувалися завдякинезначним розмірами бюджетного дефіциту. Його величина була скорочена з
5,1% ВВП в 1979 р. до 1,2% ВВП в 1981 р. і потім протягом всього періодуреформ зберігалась в межах 1,4-2,2% ВВП.

Китайські влади зробили безпрецедентний у світовій економічнійпрактиці скорочення податків - з 30,4% ВВП у 1979 р. до 10,3% ВВП в 1996 р.
Зниження податків спричинило зменшення всіх державних доходівз 31,3% ВВП у 1979 р. до 11,5% ВВП в 1996 р.

Колосальне скорочення державних доходів не викликалодестабілізуючих макроекономічних наслідків тільки тому, щоодночасно з цим і навіть з випереджаючою швидкістю відбувалося радикальнескорочення всіх державних витрат - з 36,4% ВВП у 1979 р. до 13,1%
ВВП в 1996 р.

скорочення потрапляють практично всі складові частини витрат, але вособливості витрати на інвестиції, субсидії, дотації, оборону, народнегосподарство, соціальне забезпечення (графік 6, таблиця 8).

Графік 6. Державні витрати за статтями у% до ВВП в Китаї

Таблиця 8. Показники державних фінансів у% до ВВП
| | Початок | | | Ост | | |
| | Ло | | | едні | | |
| | Рефо | | | й | | |
| | Рм | | | рік, | | |
| | | | | За | | |
| | | | | Кото | | |
| | | | | Рому | | |
| | | | | Маю | | |
| | | | | Ться | | |
| | | | | Данн | | |
| | | | | Ті | | |
| Показники | Кіта | Рос | різне | Кіта | Рос | різне |
| | Й | ия | Особи | й | ия | Особи |
| | 1979 | 1992 | межд | 1996 | 1997 | межд |
| | | | У | | | у |
| | | | Кіта | | | Кіта |
| | | | Їм і | | | їм і |
| | | | Росс | | | Рос |
| | | | Іей | | | іей |
| Бюджетний дефіцит | 5,1 | 40,3 | -35, | 1,6 | 7,5 | -5,9 |
| | | | 2 | | | |
| Державні доходи, | 31,3 | 35,6 | -4,3 | 11,5 | 35,9 | -24, |
| | | | | | | 4 |
| у т. ч. Податкові доходи | 30,4 | 32,2 | -1,8 | 10,3 | 31,7 | -21, |
| | | | | | | 4 |
| Державні витрати всього, | 36,4 | 75,9 | -39, | 13,1 | 43,4 | -30, |
| у т.ч.: | | | 5 | | | 3 |
| Управління, суд, забезпечення порядку | 1,4 | 9,6 | -8,2 | 1,6 | 3,8 | -2,2 |
| і безпеки, міжнародна | | | | | | |
| діяльність | | | | | | |
| Оборона | 5,5 | 4,5 | 1,0 | 1,1 | 3,2 | -2,1 |
| Освіта, охорона здоров'я, наука, | 3,3 | 6,6 | -3,3 | 2,5 | 8,4 | -5,9 |
| культура, | | | | | | |
| в т. ч.: | | | | | | |
| Освіта | 1,8 | 3,6 | -1,8 | 1,5 | 4,4 | -2,9 |
| Охорона здоров'я | 1,0 | 2,5 | -1,5 | 0,6 | 3,0 | -2,4 |
| Наука | 1,5 | 0,6 | 0,9 | 0,4 | 0,4 | 0,0 |
| Економіка та субсидії | 20,5 | 43,5 | -23, | 1,4 | 8,5 | -7,1 |
| | | | 0 | | | |
| Соціальне забезпечення | 4,0 | 7,1 | -3,1 | 0,9 | 12,6 | -11, |
| | | | | | | 7 |
| Обслуговування державного боргу | 0,1 | 0,4 | -0,3 | 0,7 | 3,4 | -2,7 |
| Інші | 1,7 | 4,1 | -2,4 | 2,7 | 3,5 | -0,8 |
| Витрати центрального уряду | 16,4 | 57,5 | -41, | 3,8 | 17,5 | -13, |
| | | | 1 | | | 7 |
| Витрати регіональних урядів | 15,7 | 11,9 | 3,8 | 8,3 | 16,7 | -8,4 |
| Державне споживання | 15,2 | 13,9 | 1,3 | 10,6 | 22,2 | -11, |
| | | | | | | 6 |
| Державний борг | 2,1 | 14,4 | -12, | 11,6 | 31,9 | -20, |
| | | | 3 | | | 3 |
| Довідково: | 5,8 | -14, | 20, | 9,7 | 0,4 | 9,3 |
| Середньорічні темпи приросту ВВП,% | | 5 | 3 | | | |

Державне споживання було зменшено з 15,2 до 10,6% ВВП. Уструктурі загальних державних витрат найбільш різко були скороченівитрати центрального уряду (tm) з 20,7% ВВП у 1979 р. до 3,8% ВВП у
1996 Зниження витрат на провінційному рівні було здійснено вменших, але, тим не менше, також досить вражаючих розмірах - з 15,7 до
8,3% ВВП.

III. ВИСНОВОК

Таким чином, головною причиною, що обумовила прискорений розвиток
Китаю, є характер проводилася економічної політики. Всуперечшироко поширеним помилкам в 1979-1997 рр.. в Китаї проводилися непоступові (градуалістської), а ліберальні економічні реформи. При цьомуступінь ліберальності та радикальності що проводяться в Китаї реформ, по всійвидимості, не має аналогів у світовій історії. Результатом втілення напрактиці ліберальної економічної моделі стало безпрецедентне скороченнямасштабів державної навантаження в усіх напрямках, яке забезпечилокитайській економіці рекордні темпи зростання.

У порівнянні з китайськими російські реформи виявилися набагатонепослідовними, поступовими (градуалістської). Ступіньдержавного втручання в економіку виявилася незрівнянно більшевисокою, ніж у Китаї. Ліберальних реформ в Росії не було. Наприкінці 80-х --першій половині 90-х років відбулося не скорочення, а різке збільшеннядержавної навантаження, що призвело російську економіку до найгострішогокризі.

Ліберальна економічна політика в Китаї забезпечила не тількифеноменальні економічні результати - вона сприяла істотномуполіпшення всіх показників людського розвитку. Зростаннядержавної навантаження на економіку в Росії супроводжувалося відноснимі абсолютним погіршенням цих показників (табл. 9).
Таблиця 9. Показники людського розвитку
| Показники | Кіта | | | Росс | | |
| | Й | | | ія | | |
| | 1978 | 1995 | Зміна | 1978 | 1995 | Зміна |
| | | | Ті за | | | ті за |
| | | | 1978-199 | | | 1978-199 |
| | | | 5 років. | | | 5 років. |
| Середня тривалість життя, | 66,0 | 69,5 | 3,5 | 67,7 | 64,6 | -3,1 |
| років | | | | | | |
| Дитяча смертність на 1000 | 41,0 | 30,5 | -10,5 | 23,6 | 18,1 | -5,5 |
| народжень | | | | | | |
| Рівень грамотності населення,% | 66,1 | 80,9 | 14,8 | 98,0 | 98,7 | 0,7 |
| Кількість студентів у вузах на 10 | 89 | 240 | + 151 | 218 | 171 | -47 |
| тис. чол. | | | | | | |
| Індекс людського розвитку по | 0,47 | 0,62 | 0,151 | 0,92 | 0,79 | -0,128 |
| визначенням ООН | 5 | 6 | | 0 * | 2 | |

* СРСР

У 1997 р. в Росії вдалося добитися деякого скорочення масштабіввтручання держави в економіку, що сприяло припиненнюспаду, початку економічного зростання і деякому поліпшенню показниківлюдського розвитку. Тим не менше, розміри державної навантаження наросійську економіку на початку 1998 р. як і раніше перевищують можливостівітчизняної економіки, а також аналогічні показники Китаю не тількиостанніх років, але й часу напередодні економічних реформ (табл. 8).

Збереження такого рівня державної навантаження не дозволяє очікувативисоких і стійких темпів економічного зростання, уповільнює соціальний ілюдський розвиток країни. Досвід китайських реформ показує, що лишегранично ліберальна економічна політика здатна зупинити всізростаюче відставання Росії від своїх сусідів та інших країн світу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Авдокушин Е.Ф. "Теоретичні основи економічних реформ в КНР"
2. У Цзінлянь. "Економічна реформа в КНР"
3. Гельбрас Віля. "Економічна реформа в КНР"
4. "Вісник Російської Академії наук". 1994, т.64, № 3
5. "Новий час", № 28, 1993
6. "Вісник Московського Університету", серія 13 сходознавства, № 2, 1992
7. Інститут економічного аналізу "Бюлетень з проблем соціальної й економічної політики", 25 березня 1998.