дивитися на реферати схожі на "Шпори Агробізнес"

2/У 50. роки XX ст. в індустріально розвинутих країнах відбулася так звана
"зелена революція." Вона проявилась у різкому підвищенні урожайностісільськогосподарських культур і продуктивності тварин, що відбулося встрібкоподібного результаті зростання продуктивності праці, зумовленогошироким проникненням науково-технічної революції у сільське господарство.
У ряді країн/наприклад, ФРН, Франції, Італії/приймались так звані
"зелені плани". ? ідповідає виконання усіх функції щодоаналізу ринків та потреб, плануванню, обліку і регулюванню роботи у галузіосвоєння ринків збуту.

19. При усій різноманітності конкретних схем маркетингу усі вонигрунтуються на сукупності загальних принципів, а саме: - вивчення стану тадинаміки споживацького попиту і використання одержаних даних у процесірозробки і прийняття господарських рішень; - максимальне пристосуваннявиробництва до потреб ринку з метою підвищення ефективності функціонуванняпідприємства, критерієм чого виступає значення узагальнюючого показникайого діяльності - прибутку; - вплив на ринок і споживацький попит задопомогою таких засобів, як реклама, стимулювання збуту з метою формуванняїх у необхідному для підприємства напрямку.

22/Для успішного просування на ринку нових виробів або послугвикористовуються шість основних видів цін: 1) "зняття вершків" на ринку,тобто встановлення з самого початку просування на ринку нового абовдосконаленого продукту високої ціни на нього в розрахунку на споживачів,готових купити продукт за таку ціну; 2) ціна за впровадження продукту наринок, тобто встановлення значно більш низької ціни, ніж є на ринку нааналогічні товари; 3) "психологічна ціна", яка встановлюється трохи нижчебудь-якої круглої суми (наприклад, 99 коп.) і створює у споживача сутопсихологічну уяву більш низької ціни; 4) ціна лідера на ринку або в галузі,яка встановлюється у відповідності з ціною, що пропонується головнимконкурентом на ринку звичайно провідною фірмою галузі; 5) ціна звідшкодуванням витрат виробництва, тобто візначенняцін на свою новупродукцію з урахуванням фактичних витрат її виробництва і середньої нормиприбутку на ринку або в галузі; 6) престижна ціна, тобто ціна на виробидуже високої якості, які мають особливі, неперевершені якості.

24/Існують два основних типи каналів руху товарів - прямі і посередні.
Прямі канали пов'язані з переміщенням продукції від виробника до споживачабез використання незалежних посередників. Цей тип каналівсільськогосподарське підприємство використовує через свої торговельніточки. Посередні канали пов'язані з переміщенням продукції від виробника донезалежного учасника руху товарів, а потім споживача. Таких посередниківможе бути один або декілька. Прямі канали відносяться до каналів нульовогорівня, які є характерними для реалізації сільськогосподарської продукції наринку безпосередньо, або дитячим, лікувальним закладам, всередині самихсільськогосподарських підприємств робітникам і службовцям. Цей каналпередбачає в основному реалізацію дрібних партій продукції (плоди, овочі,м'ясо, молоко). Однорівневій канал включає в себе одного посередника. Такийканал передбачає реалізацію малих партій товару магазинам. Двохрівневійканал включає в себе двох посередників. На споживчих ринках такимипосередниками стають оптовий і роздрібний торговці. Для АПК цей рівеньбільш всього є характерним, тому що реалізація продукції відбувається ізсільськогосподарського підприємства на переробні заводи абооптово-закупочні бази і холодильники, а потім товари надходять у торговумережу і до кінцевого споживача. Трьохрівіевій канал включає в себе трьохпосередників. Наприклад, на Заході у м'ясопереробній промисловості міжоптовиками і роздрібними торговцями звичайно стоїть дрібний оптовик. Такийдрібний оптовик купує товари у крупних торговців і перепродає їх невеликимпідприємствам роздрібної торговлі, яких звичайно не обслуговують крупніоптові фірми.

33/Прибуток у значній мірі залежить від того, наскільки прийнятий фермеромпорядок вибору чо розробка нормативів задовольняє таким чотирьом основнимвимогам: 1. Економічні принципи повинні визначати аналіз і знаходити чіткевідображення в його результатах. 2. Усі стандарти чи нормативи повинніточно відображати сукупність матеріальних, економічних або суспільне --правових факторів в їх конкретному відношенні до окремих ферм. 3. Цінормативи, особливо нормативи витрат випуску продукції, повинні взаємноузгоджуватися та відповідати один одному. 4. Нормативи повинні обиратись чирозроблюватісь з достатнім ступенем конкретності і гарантувати, що кінцевірезультати забезпечують виразне уявлення про внутрішні матеріально-технічнізв'язки чи фермерського господарства в цілому. Фахівець, який займаєтьсяаналізом, повинен сам вибрати або розробити нормативи, що відтворюютьумови, які за його розрахунками, можуть вплинути на виробництво. У кожнійконкретній ділянці земельної площі чи одиниці поголів'я худоби нормативиповинні включати велике коло відомостей: 1. За видами матеріалів і послуг,необхідних для вирощування кожної культури, яка підлягає оцінці: насіння,добрива, отрутохімікати, кількість праці, робота тракторів і машин вгодинах та ін. 2. За видами матеріалів і послуг, які використовуються длявирощування кожного виду худоби чи виробництва продукції для її утримання,ветеринарного обслуговування, перевезень, отрутохімікатів та іншихматеріалів та послуг. 3. Про кількісні показники усіх витрат для кожноїкультури чи галузі тваринництва, що підлягають оцінці. 4. Про Купівельніціни чи розмір витрат для усіх видів затрат, матеріалів та послуг. 5. Пророзміри продукції кожного виду виробництва. 6. Про продажні ціни продуктів.
Першою важливою вимогою у виборі чи розробці нормативів витрати - випускпродукції для економічної оцінки виробничої одиниці і бюджетного аналізу егарантія повної відповідності нормативів земельному фондові, кліматичнимумовам і, якщо на фермі буде введено зрошення, забезпечення системизрошення водою. Нормативи, які використовуються при плануванні, повиннівідповідати усім наявним у фермерському господарстві засобам виробництва --господарським будівлям і спорудам, тракторам і транспортним засобам,машинам і обладнанню, продуктивній худобі, а при ірігації - ірігаційномуобладнанню. Економічна оцінка виробничої одиниці дає лише частковуінформацію з проблем загальної господарської діяльності ферми, якудоводиться вирішувати фермеру. Вона являє собою ефективний інструментаналізу, який дає фермеру відомості відносно того, які види культур іпороди худоби вирощувати, але надає невелику допомогу у визначенні розміріввиробництва. Для відповіді на питання це може бути ефективно використанийбюджетний аналіз господарської діяльності ферми.

44/В останній час в світі з'явилися прогнози, які визначають перспективизростання виробництва продовольства і попиту на нього. Однією з першихробіт була книга двох американських вчених Г. Кана та Є.. Вінера "Рік 2000".
Вони розрахували, скільки років потрібно окремим країнам для того, щобдосягнути рівня національного доходу США 1965 р.., який становить 3600доларів на душу населення. За їх розрахунками, Канаді необхідно для цього
12 років, Швеції - 11 р.., Індонезії - 593 р.. Основна ідея авторів полягалав тому, що період історичного розвитку до 2000 року буде безкрізовім, безвеликих війн та неозброєніх конфронтацій і у всіх країнах зусилля будутьзосередженні на внутрішньому розвитку. Найбільш відомою моделлю світу єробота авторів із Масачусетського технологічного інституту США "Межізростання ". За розрахунками авторів цієї моделі на початку XXI сторіччяекономічне зростання наблизиться до природної межі. На розвиток світубудуть незадовільно впливати такі фактори, як зростання забрудненнянавколишнього середовища, виснаження природних ресурсів, катастрофічнімасштаби світового голоду та зниження народжуваності. Ця модель зазнала якніщівної критики, так і схвалення. Потім з'явилась робота М. Масаровіча і
Є. Пестеля "Людство на перехресті". На відміну від "Межі зростання" роботаколективу вчених під керівництвом лауреата Нобелівської премії Я.
Тінбергена (доповідь так званого Римського Клубу) не має фатальних теорійзагального краху, песимістичних передбачень, а пропонує засоби рішень,необхідних для уникнення небезпеки, що наближається: 1. Зниження темпівзростання попиту на продовольство шляхом регулювання народжуваності, або зарахунок використання більш ефективних методів господарювання. 2. Покращеннярозподілу продовольства, в процесі якого недоїдаючі країни отримали ббільше продуктів за рахунок тих країн, які мають надлишки продуктівхарчування. 3. Збільшення'віробніцтва продовольства. Нарешті, буврозроблений прогноз ФАО. Відносно цього прогнозу споживання найважливішихпродуктів харчування у світі в 2000 році, порівняно з 1970 р.. збільшитьсяудвічі. Попит буде змінюватися у бік більш високого рівня споживанняпродуктів, багатих на білки, за рахунок повільного зростання споживаннятаких продуктів, яе зернові та картопляні. В той же час буде зростати попитна фуражне зерно.

40.Для вирішення продовольчої проблеми Організацією Об'єднаних Націй у
1945 році було створено продовольчу та сільськогосподарську організацій -
ФАО. До її складу входить 169 держав і Європейський Союз. Україна не ечленом ФАО. Головна мета ФАО - ліквідація голоду й покращення харчуваннячерез підвищення продуктивності сільського господарства, рибальства йлісництва та через справедливий розподіл продовольства. Функції ФАО: --розробка й здійснення програм допомоги сільському господарству; - наданняконсультацій урядам з питань політики й планування в галузі сільськогогосподарства; - аналіз і розповсюдження інформації про сільськегосподарство й продовольчу ситуацій в світі; - обговорення на міжурядовомурівні проблем продовольства й сільського господарства. Діяльність ФАОздійсняється в двох напрямках: - регулярні програми, що фінансуються ФАО,спрямовані на організацій консультацій та послуг членам організації; --програми на місцях, що фінансуються національним трастового фонду, ПРООНі ФАО, забезпечують надання допомоги урядам і сільському населенню.
Джерелами фінансування коштів для реалізації програм е: внески держав -членів; трастові фонди членів; ПРООН; внески Світового банку.Для вирішенняпродовольчої проблеми Організацією Об'єднаних Націй у 1945 році булостворено продовольчу та сільськогосподарську організацій - ФАО. До їїскладу входить 169 держав і Європейський Союз. Україна не е членом ФАО.
Головна мета ФАО - ліквідація голоду й покращення харчування черезпідвищення продуктивності сільського господарства, рибальства й лісництвата через справедливий розподіл продовольства. Функції ФАО: - розробка йздійснення програм допомоги сільському господарству; - надання консультаційурядам з питань політики й планування в галузі сільського господарства; --аналіз і розповсюдження інформації про сільське господарство й продовольчуситуацій в світі; - обговорення на міжурядовому рівні проблем продовольствай сільського господарства. Діяльність ФАО здійсняється в двох напрямках: --регулярні програми, що фінансуються ФАО, спрямовані на організаційконсультацій та послуг членам організації; - програми на місцях, щофінансуються національним трастовими фондами, ПРООН і ФАО, забезпечуютьнадання допомоги урядам і сільському населенню. Джерелами фінансуваннякоштів для реалізації програм е: внески держав-членів; трастові фондичленів; ПРООН; внески Світового банку.

45/Ці напрями визначаються, в основному, двома причинами; нерівномірністюрозвитку виробництва продовольства в окремих країнах або групах країн;особливостями природних умов окремих регіонів світу, які визначаютьспеціалізація сільськогосподарського виробництва. Наявність першої причинипроявляється у тому, що домінуюче становище у світовій продовольчій системізаймають індустріально розвинуті країни. Вони вироблять і споживають понад
2/3 світового продовольства/у вартісному виразі /, хоча в них проживавменше 15% населення світу, їх питома вага у світовому експортіпродовольства складає біля 64%/у тому числі 65% готових Продуктів і 61%сільськогосподарської сировини /, а в 'імпорті 67%/відповідно 69 і 64% /.
Імпорт набував все більаіої двлі у продовольчих системах індустріальнерозвинутих країн. На внутрішньому ринку продовольства попит тут зростав наімпортну продукція, причому не стільки на доповнюючі, скільки на заміщуючітовари. У першій половині 90-х років намітилася тенденція до скороченнячастки індустріально розвинутих країн у світовій продовольчій торгівлі/уекспорті готових продуктів - з 68 до 65% /, сільськогосподарської сировини --з 66 до 60%, а в імпорті, відповідно, з 70 до 69% і з 71 до 64% /. Причина --більш високі темпи економічного зростання у більшості країн, щорозвиваються. Країни, що розвиваються, в яких проживав майже 4/5 всьогонаселення планети, виробляють приблизно І/З всього продовольства, аспоживають трохи більше третини його загальносвітового споживання. Питомавага цих країн у світовому експорті продовольства складає біля 32%/урівній мірі в експорті перероблених продуктів і сільськогосподарськоїсировини /, а в імпорті - приблизно 26%/26% імпорту готових продуктів і 29%
- Сировини /. Наявність другої причини - природних умов окремих регіонівсвіту - визначається, в основному, двома, факторами. Першій - сприятливіприродні умови окремих регіонів створюють можливість виробляти такукількість сільськогосподарської продукції, яка значно переважає потребимісцевого населення; другий - деякі сільськогосподарські культури можутьбути вирощені лише в певних агрокліматачніх умовах тропічного ісубтропічного поясу Це такі культури як цитрусові, чай. кава, банани, ристощо.З усієї сільськогосподарської продукції у найбільша обсягахекспортується та імпортується зерно. Щодо продукції тваринництва, тобільш жвава торгівля відбувається між країнами Західної Європи. У Західній
Європі відбувається жвавий зовнішньоторговельний обмін фруктами і овочами,чому сприяє різносезонність надходвення продукції та різноманітність їїасортименту. Щодо торгівлі рисом, то вона замкнута переважно в регіональнихрамках мусонної Азії: головні поставщики - Таїланд, Бірма; головніімпортери - Індонезія, Південна Корея, Індія.

46. З Україною у більшості людей/як відмічають іноземні фахівці /найчастіше асоціюються два слова - "хлібніця" і житниця ". І це не давно,адже Україна має надзвичайно сприятливі агрокліматичні умови длявиробництва зерна. Але виробництво зерна в Україні з початку процесупереходу до ринкової економіки різко впало. У наступні роки відбувалосяподальше скороченням. В результаті Укр перетворилася з одного з провіднихекспортерів зерна на його імпортера. Для того, щоб збільшити обсягивиробництва і експорту зерна для економічного добробуту України в цілому,треба вжити політичних заходів: І. Необхідно лібералізувати ринок землі,ввести довгострокову оренду та заставу землі. Прийняття нового Закону прооренду від І.І.1999 вже приносить перші плода. 2. Терміново необхіднодемонополізуваті структури, що займаються збутом зерна. 3. Потрібноприватизувати державне підприємство "Хліб України". 4. Необхідноліквідувати штучні адміністративні монополії у сфері збуту зерна. 5.
Потрібно поліпшити прозорість на внутрішньому ринку зерна. В майбутньомудержава має проводити закупівлю зерна у конкуренції з приватними торговцямина аграрних біржах. Це підвищить ліквідність бірж та ціни виробника. 6.
Необхідно не лише формально, а й фактично скасувати державне замовлення. Уперспективі лише приватне постачання ресурсів та приватна торгівля зерномможуть дозволити Україні стати одним з головних гравців на світових ринкахзерна. Нарешті, треба мати на увазі, що в сучасному світі держави, які єекспортерами зерна надають фінансову допомогу агробізнесу в цій сфері,вважаючи це важливим фактором не тільки продовольчої, але й національноїбезпеки країни.

48/Значні експортні можливості має лікеро-горілчана промисловість івиноробства в Україні. Це одна з тих галузей, яка своєю діяльністю справляєзначний вплив на економічний потенціал країни. Головною сировиною длявиготовлення спирту-ректіфікату є зерно, картопля, меляса і тому Україназавада зайшла одне з провідних місць з виробництва лікеро-горілчаноїпродукції. Однак в останні роки відбулося скорочення урожайності картоплі іспад у виробництві цукрового буряка, що відбилося на:,-роботілікерогорілчаніх заводів. Сьогодні приблизно половина українськогоалкогольного ринку на лежить імпортерам та підпільним виробникамрізноманітних спіртомісткіх сурогатів. Критичне становище виникло налікерогорілчаніх заводах при введенні акцизів, сягали 75%. Україна маєвласні унікальні традації у виробництві високоякісних вин, прикладом чомуможе бути Масандра, яка нещодавно відмітила свій віковий ювілей/понад 100років тому князь Голіцин заклав перший підвал знаменитого виноробногопідприємства /. З 1950 року Масандра стала виходити на міжнародний ринок,переживши антиалкогольну кампанію. І це при тому, що сьогодні у світі існуєдвохрічній запас вин основних країн-виробників: Франції, Італії, Іспанії,
Португалії, Німеччини. На світовий ринок вина активно вкорінюються
Болгарія, Угорщина, Нова-Зеландія, Австралія, Південна Африка. Так щопродавати вино досить важко. 1 все ж з підвалів Масандри щорічно виходитьбіля мільйона літрів високо якісних вин, частина яких поставляється у
СІІІА, Швейцарію, Японію, країни ближнього зарубіжжя. При відповіднійпідтримці держави, Україна те всі можливості успіііно конкурувати насвітових ринках лікерогорілчаної і винної продукції.

1 Досвід підприємницької діяльності в агробізнесі дозволяє виділитирізні рівні його функціонування: 1-й рівень - агробізнес вфермерських господарствах, кооперативах, агропромислових об'єднаннях,фірмах; 2-ий - агробізнес в масштабі нац.ек. країни; 3-й рівень --агробізнес в міжнародному масштабі. На практиці всі три рівня агробізнесувзаємопов'язані. У сучасному світі сформувалася міжнароднаагропродовольчій система або міжнародна система агробізнесу,що являє собою багатогалузевий і багатофункціональний комплекс уякому поєднується виробництво. Зберігання, транспортування і реалізаціяпродовольчої продукції в світовому масштабі. Економічні відносини вцьому комплексі формуються на основі міжнародного поділу праці таглобалізації регіональних агропромислових ринков.Такім чином, сутністьміжнародного агробізнесу можна визначити як вид підприємницькоїдіяльності в ек. відносинах м/д країнами світу, окремимиорганізаційними структурами АПК в міжнародному масштабі по відношенню довиробництва, переробки, зберігання та реалізації с/г продукції та товарів знеї. Міжнародний агробізнесне може існувати без первинних формагробізнесу.

27. Які особливості землі як засобу проізводства.Ісходнойматеріальною основою господарювання в системі агробізнесу є земля. Звикористання родючих властивостей землі розпочинається процесагропромислового пр-ва. На землі розміщуються посіви, а такожтваринницькі ферми і сороуженія, вона використовується також як пасовищад/тварин. Як ср-во пр-ва земля має ряд особливостей: вона єнезамінним ресурсом, її використання з метою с/х-го пр-ва обмежено ізумовлене тими кліматичними умовами, в яких знаходиться даний спадок;вона характеризується постійним місцерозташуванням, її розмірипросторово обмежені; розширити земельні уділи можна тільки здопомогою значних вкладень праці та коштів; земля відноситься до категоріїосновних фондів АПК. Але вона відрізняється від інших основних фондів тим, щоне має особливостей фізичного та морального зносу. При раціональномувикористанні її родючість зростає