дивитися на реферати схожі на "Шпора"
1. Предмет і метод в історії ЕІХ і сис-ме заг. наук.
Ф-ції науки істор. ек. і ек. навчань.
1. Прагматична - узагальнення і засвоєння досвіду госп. розвитку.
2. Ценносноя - нравсвенная оцінка засобів і результат різних перетворень.
3. Культурна - збереження пріемственності в госп. практиці; знайомство з альтернативними моделями розвитку.
4. Фундаментальна - аналіз і обробка різноманітної ек. інформації.
5. Світоглядна - формування логіки.
Методологія істор. ек. і ек. навчань.
1. Історичний
2. Логічний
3. Хронологічний
4. Метод класифікації
5. Метод історич. моделюю-я
6. Матем. статистики
7. Соц. Психології
Перший підхід періодизації наз. Формаційний, другий - цивілізаційний.
В основі формації-го підходу переодізаціонной??? - Лежить примат ек. - Всеразв. є розв. матер. спосіб. пр-ва (заг. пристрої, технології, якістьтехн.)
Історія заг. представ. собою прямолін. відс. разв. від нісшего до вищого.
формації:
1) До класова - первісно-громадський спосіб пр-ва.
2) Класова: а) Рабовладельч. Спосіб пр-ва (азіатський) б) Феодальний в) Капіталістична інф-ція
3) позакласові а) Соціалізм б) Комунізм
Для пояснення іст. ек. і ек. уч. через категорію цивілізації крімматеріально. способу вир-ва першорядне знач. ім.: релігія, геополітика
(положення країни і характер відносини з сусідами), культура, психологія тат.д. Кожна цівіле. унікальна за своєю природою. Вона у своєму розвиткупроходить народження, розквіт, розвиток і занепаду.
Геогр. призн. цив.: річкові та морські цівел-ції.
Расовий ознака: нігройдную, монголойдную, европеойдную.
релігійно. призн.: мусульман., христ.
3. Вклад Чаянова у розробку теорії кооперації.
А.В. Чаянов народився 17 (29) січня 1888 р. о Моква. Вступив до Московськогосільськогосподарський інститут. З 1910р. регулярно виходять його праці зтеорії селянського господарства і кооперації. Його основні праці: «Організаціяселянського госп-ва »(1925),« Короткий курс кооперації »(1925),« Осн. ідеїі форми організації сільськогосподарської кооперації »(1927). У 1937р. (3жовт.) був розстріляний.
Шлях до ефективності аграрного сектора Чаянов бачив у поширеннікооперації, за кот. ведення великих кооперативних товариств попереробки, зберігання, збуту селянські. продукції, закупівлі техніки,заготівлі насіння, кредитну справу здійснювалося окремо. Це допомогло бпоєднувати переваги самостійного госп-ва окремої родини з тимиплюсами, кот. несе з собою усуспільнене в-во і обмін.
Вчений підходив до кооперації з двох сторін - як до організаційній формігосп-ва і як до громадського руху. Залучаючи селян у самостійнудіяльність із закупівлі товарів, переробки та збуту продукції,здійснення інших господарських функцій, кооперативи звільняють їх відексплуатації з боку перекупника, лихваря, купця. І протестувавпроти одержавлення кооперативів.
Чаянов виходив з того, що індивідуальні селянські госп-ва здатнівести ефективну обробку грунту і тваринництво, інші видидіяльності підлягав поступового і добровільному кооперування.
Пізніше Ленін при підготовки статті «Про кооперацію» знайомився з працями
Чаянова. Потім Чаянов підкреслював свою солідарність з ним.
5. Ек-ка ранніх докласових цивілізацій.
Ек-ка первіснообщинний-го способу вир-ва
1. Др. кам'яний вік - Палеоліт 2,5 тис. років д.н.е. - 12,5 тис. л. д.н.е.
2. Ср кам. Століття - Мезоліт 12в. - 8в. д.н.е.
3. Новий кам. Століття - Неоліт 8в. - 3в. д.н.е.
Тип госп-ва ек-ки:
йдуть-ва впливають на тип госп-ва:
1. Природні задатки народу (самосвідомість, менталітет)
2. Навколишнє середовище - екологія
3. Відношення з сусідами
1) присвоюється: збиральництво
2) виробляє госп-во (Кам. століття): землеробство, скотарство, ремесло
(новий кам. Століття)
Неолітична революція - проц-з переходу від випадкового епізодіч. заняття худобу-му та землеробства до постійного
Причини переходу від прісвающ. до произв. госп-ву:
1. виснаження запасів корисних рослин
2. різке зростання народонаселення
3. високий рівень знарядь праці до періоду неоліту
4. генетичної. привернув. ч-ка до війни
У період палеоліту хар-ни події:
1. Виділення разом з збірним в кач-ве осн. Ср-ва прожитку загородного полювання
2. Оволодіння вогнем
3. Членоподільна мова
4. Винахід лука
5. Технологія оббивки.
6. Копьеметалка
Поява індивід. полювання призводить до формування ек-ки мисливця:
1) Для економіки мисливця потрібен симбіоз (приручення собаки)
2) Ек-ка охоче. хар-ся посиленою міграцій нас. слідом за живіт-ми
Мезоліт:
1. Происх. зменшений. розмірів знарядь праці. З'являються мікроліти - пр-во знарядь із дрібних пластин і відщепів, що мають-х геом. форму. использ. кремній оплавлені. металич. сировину.
2. Одомашнення живий-х
3. Зр-е знач-я ростить. їжі і розробляють-ся землеробство.
4. Поступово родова кровноя громада уступ. Місце родинно-первісній общині.
5. Виникнення гончарного пр-ва
6. Ткацтво.
Тип степової ек-ки:
Переважання в раціоні м'ясо-молочної їжі, що явл. соед. ч-ка з великимрогатою худобою (симбіоз). Хар-ер власності на худобу і пасовища НЕвизначені.
Прозорість мисливських зон, що закінчувалося кровопролиттям. Виснаженняпасовищ і мисливських угідь. Це призводило до розширення територій.
Неоліт:
1. Перехід від кам'яних до металич. гарматах - енеотіч. Революц.
3-1 тис. л. д.н.е. - Бронзовий вік
1 д.н.е. - 1 тис. н.е. - Залізний вік
8 тис. л. д.н.е. - Виплавка міді в Азії.
2. Зростання населення
3. Виснажений. запасів дичини і кор. раст-й.
У період неоліту виникають 1-і рабовладельч-ие гос-ва (Др. Егіпед, Др.
Китай, Др. Рим, Др. Індійсько. Цівелізація).
№ 8.Общая хар-ка кл. політ ек-ії. Мануфактурний період капіталізму (17в.).
1-поява. Розсіяний мануфактури. Підприємців. покуп. за свої гроші сировину
(пряжа, шерсть). Роздає сировину на будинок селянам для переробки. К. виготов.продукцію. Продають капіталіст., Кот. розплачуся. За заздалегідь обумовленийціні. Підприємців. економить на ос. капіталі. Осн. капітал-це частинакапіта., вкладене в будинок, споруджений-е, ср-ва виробництва, использов. на протязі.неск. виробництв. циклів і по частинах переносящ. свою ст-ть на готовий.продукцію. Перевертні. капітал-Ср-ва, вклавши. в з/п, у швидко ізнашівающ.інструменти, кот. служить в теч. одного виробниц. циклу і повністю змінюєсвою оболонку у вироб-ві.
2-поява. од. круп. орг-ії. Органічна мануфактура (гетерогенна). Великакапіталіст. перед-е, основ. на найманій праці, использов. переважноручні. техніку і подетально раз-і праці. Гетероген. мануфакт.-сполуки. самост.частково. продуктів в од. товар.
Процес заміни ручн. праці машинним-наз-ся промислов.переворотом.Фабріка, завод представл. Собою круп. Капіталіст. підприємство,осн. на машинному способі виробництва.
Особливості: 1). Форма організації пр-ва 2). Ринкова орієнтація
3). Підпорядкування праці капіталу 4). Техніка Мануф-ра: 1.малосерійное пр-во
2.локальний, місцевий ринок 3.формальное 4.прост. раб. машини на руч.труде.
Фабрика: 1.массовое пр-во 2.гос. і міжнародні. Ринок 3.реальное 4.
Использов. складність. парів. машини.
-збільшилася виробляє. та інтенсивність праці
-забезпечивши. непріривность процесу праці
-поява. можливість контролю над якістю і інтенсив. праці
-сприяє. розвитку наук.-тех. прогресу.
Основні ідеї класиків політ.ек-ії.
-повне невтручання гос-ва в ек. життя країни.
-предметом вивчення була сфера вироби, у відриві від сфери обігу.
-метод вивчення емперізм (спостеріга-е за дійств. досвід. шляхом)
-метод логічний. Абстракції
-індукція, дедукція! -Базова категорія-вартість
-джерело ст-ти, або витрати праці, або витрати вироби. Гроші-осн.фун -ия техніч. Знаряддя обміну
-Основ. доходи: з/п, прибуток, рента
-ідея про самовирівнювання сукупного попиту і рад. пред-я. Капіталізм -вічний спосіб ек. развітія.Он вершина раз-а чоловіча. ек-ки.
9. Ек-ка Др. Грец. м. Полюса
Рассвет 800-600 д.н.е. не було єдиної грец. д-ви. Греція сост. зсамостійно. міст. Були свої політ. пристрою. Наявність рабів. 90 тис.вільно. Чіл-к, 45 тис. чужинців, 365 тис. рабів - це гос-во Афіни (на
1 вільного ч-ка 18 рабів). Місто сост. з поселення ремісників (в-возброї, кораблебудування, обробка с/г продуктів - хліб, вино, масло;ткацтво, ювелічние майстерні, будівництво). Виникнення приватноївласності. Поява торгівлі, ринку, грошей.
Для раннього неоліту: Т - Т
Для пізнього неоліту: Т - Д - Т
Роль ден. товарів до викон. худобу, сіль, хутра, черепашки, спеції. Він повинен бувмати слід. здібностями: а) привабливість для всіх учасників обміну б) транспортабельність в) довговічність г) подільність д) компактність
До 1-го тисячоліттю роль грошових. Товару виконують металич. Гроші
(ожірелья, наконечники і т.д.). Метали: мідь, срібло, золото.
Поступово роль ден. металів стали виконувати метали з різною вагою. У
700г. д.н.е. у держ. Лідія на заздалегідь зважені. Шматочках мет-ів спец. Клеймом
( «Карбування») стали наносити вага грошики.
Назва «монета» з'явилося на честь богині Юнони, у кіт. було прізвисько
Монета. 1-ий хто зобразив себе на монеті явл. Македонська (5в. д.н.е.).
Банківська сист. м. Полюса.
Осн. ф-ції:
1. Прийом на збереження внесків з метою произв. платежі за рахунок вкладників.
2. Проводилися трансфертні операції (переклад).
3. Звуження не більше. суми грошей на не продовжить. строк під заставу.
4. Іпотека - земельна кредит.
Провідною галуззю р. Полюса було с/г, осн. культурами явл. ячмінь, оливки,виноград. Вик-ся рабська праця. Сущ. поділ ремесел (ювелірн. Дело,ткацтво, мореплав-е, удостроеніе, гончарство, кераміч. справа,муляри, картомери, банщики і т.д.) Кількість робітників в одній майстерні 12 -
36ч.
Сутність та етапи маржиналістську революції (вопр.6)
У той час коли в Європі екон-ка професура в більшості своїйзаймалася історико-господарськими проблемами і захоплюваласясоціалістичними ідеями, в області теорії відбулися знаменніподії. Згодом вони привели до справжнього перевороту в методах економ -кого аналізу і навіть в розумінні закономірностей екон-го поведінки людей абофірм. Цей переворот сьогодні з. маржиналістську революцією абореволюцією граничної корисності. Виявилося, чтоекон-кі закономірностіможна описувати мовою математики. Це, у свою чергу, створило новіможливості для екон-ких досліджень. Класична наука зазвичай мала наувазі середні величини: середня ціна, середня продуктивність праці,середовищ. з/п, середовищ. прибуток і т. д. Нова теорія говорила, що істотнізакономірності потрібно шукати в області не середніх, а граничних величин. Тойновий вид екон-кого дослідження, кот. став формуватися в останній третині
19 століття, перенісши центр ваги з середніх велечін обмеження на вплив, поставиву фокус уваги клас задач на пошук оптимальних результатів приобмежених ресурсах. Ринкова пропозиція праці і капіталу, визначенийрівень населення до його потреб, певні продуктивніможливості, певний розмір землі та сировини - все це вважаєтьсязаданим. Знайти потрібно таку комбінацію факторів виробництва, кот. даємаксимальну корисність виробленого продукту. Ця нова формазгодом була названа неокласичної екон-кою наукою. Три кити їїсуть: задачі на умовний екстремум, використання граничної величини,застосування математич. методів аналізу. Гранична корисність - останняпотреба або бажані останньої порції даного блага. Спаданнюбажані даного блага в міру збільшення його споживання наз. законом
Госсена. Загальна кількість споживаних благ встановлюється таким чином при кіт. рівніграничні корисності кожного блага. Це правило - другий закон Госсена.
Поняття граничної корисності і відповідна теорія позначилиповоротний пункт в розвитку екон-кою думки. Поняття граничних величиндозволило створити абсолютно новий інструмент дослідження та описи екон -ких явищ - інструмент, за допомогою кіт. стало можливо вирішувати науковіпроблеми, що раніше не вирішені або вирішені незадовільно. В1862 р.англієць Стенлі Джевонс (1835-1882) направив до Британської асоціаціїрозвитку науки доповідь під назвою «Короткий повідомлення про загальну матем-койтеорії політичне життя. економії ». Там було сформульовано новий принцип про убутноїграничної корисності (кот. Джевонс наз. останньої ступенем корисності). Уцей час Д. Вже працював над своєю фундаментальною книгою «Теорія політ.економії »(1871), де основи нової теорії були сформульовані, обгрунтовані ірозвинені в найбільш істотних моментах. Джевонс формує законграничної корисності (перв. закон Госсена) і потім дає формулу рівнянняобміну. Операція відбувається тоді, коли обидві сторони прийшли до угоди проте, хто з них скільки віддає і хто скільки отримує. Тепер настаєрівновагу. Воно досягається тоді, коли відношення збільшень обох товарівдорівнює відношенню «останніх ступенів корисності» (відношення цінпропорційно відношенню граничних корисностей). У 1871 р. в Австріївийшла книга Карла Менгера (1840-1921) «Підстави політичної економії». Уній викладена та ж теорія. Центральне поняття Менгер назвав кінцевоїінтенсивністю. У 1874 р. в Швейцарії вийшли «Елементи чистої екон-койтеорії »Леона Вальраса (1834-1910). Там теж була розвинена теорія граничноїкорисності, кот. Вальрас назвав рідкістю. Отже, нова теорія була створенаодночасно 3 мислителями, нічого не знали один про одного. Як виникланов. теорія в трьох місцях одразу, так вона і розвивалася, загалом до першогосвітової війни. Сформувалося відразу три школи: Австрійська, Лозаннська,
Англійська (Кембріджська). Австрійська - засновник К. Менгер, учні -
Візер та Бем-Баверк. Характерним для цієї школи був екон-кий лібералізм. Вонивідкидали не тільки соціалізм в будь-якій формі, але і будь-яке державнепочаток в економіці. Лозаннська школа представлена Леоном Вальрасом. Далі вцьому руслі працювали Парето, Бароне, Кассель. Хар-но віртуозне володінняматематичним апаратом. В Англії Продовжувачі справи Джевонса були Уікстіді Еджуорт. Хар-н прагматизм у методі. Всі розглядалося з позиції користі.
В цілому, сучасна екон-ка єдина наука, що не заважає їй поєднувати всобі безліч підходів і напрямків.
4. Ек. вчення В. Петті (1623-1687).
«Трактат про податки і збори» - 1662г.
«Політ. анатомія Ірландії »- 1672
« Політ. арифметика »- 1676
Особливості методології:
1. Намагався перейти від опису ек. явищ до аналізу їх сутності. Прагнув знайти причинний залежність ек. явищ; поклав у початок розробки научн. абстрактно. методу.
2. Исп. матем. метод, статистич-й, методи бух. обліку
Предмет дослідження:
- пр-во матер. благ
- дослідні. його законів
Богадство створ. У сфері матер. Пр-ва, а в сфері обігу вона тількиперерозподілить-ся.
Праця. теор. вартості Петті:
Джерелом ст-ти явл. праця робітника.
- природ. ціна товару (витрати праці на пр-во)
- мистецтв. Ціна (кількість грошей, кот. Коштує товар)
Не розрізняв поняття споживча. ст-ти і мінової ст-ти. Крім факторів праців створ. багатства прийнятий. уч-нення земля.
Вчення про зарплату (з/п) і прибули:
- З/п - ціна праці, її рівень опр-ся природ. ек. факторами, а не волею законодавця. Її величина = фізіологіч. мінімум необх. для сущ-я робочого
- Прибуток співпадаючи. З поняття ренти (рента - частина продукту, кот. Залишається після вирахування з/п робітників і насіння). Ввів поняття діффіляціонной ренти (за родючістю та місцем розташування)
Ціна землі:
- Явл. НЕ воспроизв-м ресурсом, отже її не можна оценітьчерез витрати праці. Ціна землі определяетсяее прибутковістю або капеталізірованной рентою. М = Г * 21г.
21г-число років проживання 3-х поколінь одночасно
Нац. дохід - сума споживча. витрат нас. Вони повинні бути = середній дохід * на чисельність нас. (250 млн. фунтів стерлінгів)
Теорія грошей:
Гроші - особливий товар до викон-й роль загальним. еквівалента. Їх ст-ть созд-ся працею з видобутку дорогоцінних. металів.
Мінова ст-ть грошей опр-ся розмірами працю. витрат.
К = SQ * P/V
K - кількість грошей необх. в звернені.
Q - к-ть проведений. Товарів і послуг в країні
P - ціна за од. услуги
V - ск-ть це повернеться. ден. од.
При наруш. законів ден. зверну. в країні поява. інформація.
Гроші - до викон. ф. Ср-ва зверну-а; мера ст-ти;
гроші як скарби; ср-ва платежу.
Родоначальник класичної економії в Англії. Поява ек. статистики іметодів обчислення нац. доходу.
1. багатство володаря залежить від багатства всіх його підданих
2. чим багатше підданий, тим більше коштів можна зібрати у вигляді податків
3. багатство Англії не тільки гроші, але й земля, залізо, ліс, зерно
4. державне втручання в економіку
5. п?? едостерегает від зайвої розкоші
6. багатство створюється в сфері матеріального вир-ва, а сфера обігу забезпечує його розподіл
7. джерелом вартість явл. праця
8. природна ціна (внутрішня основа ринкової ціни, що визначається працею)
- ст-ть визначається часом витраченим на пр-во товару
9. ринкова ціна - політична ціна
10. зарплата - природна ціна праці (мінімум коштів сущ-я робітників)
11. прибуток - та частина продукту, кот. залишається після виплати з/п і насіння
(зводилася до земельну ренту - створюється в с/х у зв'язку з різним родючістю і місцем розташування стосовно ринку земельних ділянок)
12. грошова рента - є%, а величина відсотка залежить від попиту та пропозиції грошей і не повинна регулюватися законом.
№ 2. П'єр Буагільбер (1646-1714). Ек.взгляди: Перший пропозиції. проектбуржуазних реформ у Франціі.1). податкова реф. Запропонував замінитирегресивну (зі збільшенням. оподатковуванню. бази ставка податку зменшує.) сис-муоподатковуванню. Прогрессівной.2), прогрессівная.ставка податку вік. Зі зростаннямналогооблачаемой базою. 3). Пропорційна. Зі зміною оподатковуванню. базичастка вилучається податку незмінні.
Цінова реформа. Вимагав ввести свобод. ринок зерна і не стримуватиприродний. зростання цін на нього.
Скасування внутрен. митниць. мит. Ратував за скасування внутр. мит. Теоріяоптимальної ціни. Справжня чи справедлива ціна определ. Витрати на вир-вотовару працею. Мірою, кот. явл. робочий. час.
Виявити істин. Ст-ть товару можна прирівняти його до ін товару, на пр-во,кіт. витрачена така ж кількість час. Розподіль. праці між галузяммає відбуватися в результаті стихійних сил ринків, у підсумку устанавл.оптимально. ціна. Оптимальна ціна: 1). Відшкодовувати середні по галузі витративироб-ва.2). ціна повинна приносити виробниц-лю норм. прибуток.
3). Ціна повинна бути такою, щоб забезпечувати платоспроможні. попит нас-я.
4). Ціна не повинна бути фетишем для виробника. Головним повинно бутиякість товару.
Вважав, що гроші порушують природ. рівновагу товарного обміну спотворюючийого іст. вартість саме вони призводять до кризи перевиробництва. З усіхфун-ий грошей визнавав лише фун-ю обращенія.Виступал проти стверджуючи-амеркантилістів, що справжнім багатством явл. золото і срібло.
Перейти до прямого товарообміну. Замінити золото символ. паперові. грошима.
Антоніо Серра «Трактат про причини здатних створювати велику кількість золота ісрібла в гос-вах ... »Ідея произв: пояснення того, чому невигідна політикаактивно. балансу.
Росія. Ордіна-Нащокін (ран.). Прийнятий. уч. у розробці нового торг.статуту.
1) Иностр. купцям неавторизован. торгувати всередині країни. Гості запрошення. по авторизований. государя за велику плату.
2) устанавл. Вис. Митниць. Мита на імпортну продукцію.Упорядочілось ден. зверну-е.
Іван Посашков (позд.). «Книга про злиднях і багатство". Вважав, щобагатством нації явл. і матеріал. Цінності произв. працею, природ. ресурсиі таланти нації. Заохочував розвиток купецької ініціативи і розвитокселянства. Отнош. до зовн. торгівлі: торгувати потрібно тим, що є внадлишку в країні і купувати лише те, чого не можна зробити всередині країни.
Хар-ка школи фізіократів. (питання 14)
«Фізіократів» буквально означає «пріродовластіе». Го-во не повинновтручатися в виробничу, торговельну та фінансову діяльність своїхпідданих. Вони платять йому податки, воно забезпечує охорону їх життя,майно, прав і свобод. Цим обмежуються екон-кі відносини міжнаселенням і державою. Така ідеологія в науці з. екон-кимлібералізмом. Релігійну доктрину, згідно з якою все в світі відбуваєтьсяз волі Провидіння і управляється Їм до добра людства, філософипереосмислили і втілили в вчення про природному ході речей, природномупорядку. У руслі цього вчення виникли ще два поняття: природнасвобода і природна людина. Природний порядок протиставлявсягромадському порядку. «Природне» протиставлялося «штучного»в усьому: у хар-ре д-ви, в політиці урядів, громадських вдачі, вповедінці людей. На подібні ідеї і спирався екон-кий лібералізмфізіократів. Общ-во складається з окремих людей, кот. Природа наділиларізними схильностями, здібностями і потребами. Кожній людиніповинно бути дозволено діяти природно. Робота має бути вільним,плоди його недоторканні. Звідси гасло: власність священна! Другимвіссю обертання вчення фізіократів було уявлення про землю як єдиномуджерелі багатства народу. Фізіократи створили поняття чистого продукту.
Це те, що залишається від суми виробленого продукту, якщо вирахувати всівитрати на його виробництво (різниця між ціною товару і витратами на йоговироб-во). Звідки береться чистий продукт? Тільки з землі - переконаніфізіократи. Промисло. праця тільки надає продукту землі нову форму. Запоняттями фізіократів торгово-промислова прибуток виявляється подобою з/п,кіт. ремісник і торговець виплачують собі самі. Той працю, кот. створюєчистий продукт, фізіократи наз. продуктивним, а всякий інший --непродуктивним. Виробників тільки той працю, кот. додається доземлі. Тому клас землевласників - продуктивний клас, а всерешта - клас безплідний. Тому що одна лише земля дає чистий продукт,вона одна і несе весь тягар податків. Щоб стягування податків було простіше ідешевше, потрібно все їх види замінити од
