дивитися на реферати схожі на "Фінансовий ринок і його механізм"
Міністерство освіти і науки України
Херсонський державний технічний університет
Кафедра міжнародного маркетингу та менеджменту
Сучасний фінансовий ринок і його механізм
К у р с о в а Я р А б о т а
По блоку дисциплін "Економічна теорія"
Пояснювальна записка
Розробивстудент
Керівникк. е.. н., доцент
Нормоконтрольк. е.. н., доцент
Херсон - 2004
План
1. Сучасний фінансовий ринок і його механізм
1.1 Фінансовий ринок і його механізм
1.2 ця функція фінансового ринку
1.3 Аналіз сучасних фінансових ринків
Список використаних джерел
1. СУЧАСНИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК ТА ЙОГО МЕХАНІЗМ
Перш, ніж говорити про фінансовий ринок необхідно дати визначеннятерміна «фінанси». Термін finansia виник в 13-15 ст. в торгових містах
Італії і спочатку позначав будь-який грошовий платіж. Подальше вживання --як поняття, пов'язаного з системою грошових відносин міжнаселенням і державою з приводу утворення державних фондівгрошових коштів. Таким чином, цей термін відображав [1]: по-перше, грошові відносини між двома суб'єктами, по-друге, суб'єкти володіли різними звичаями в процесіцих відносин; по-третє, в процесі цих відносин формувався загальнодержавнийфонд грошових коштів - бюджет. Отже, ці відносини носилифондовий характер; по-четверте, регулярне надходження коштів до бюджету не могло бутизабезпечене без додання податків, зборів та інших платежів державно -примусового характеру.
Це основні ознаки фінансів, за якими можна безпомилкововиділити їх з усієї сукупності грошових відносин.
Фінанси - це сукупність грошових відносин, організованихдержавою, в процесі яких здійснюється формування івикористання загальнодержавних фондів грошових коштів для здійсненняекономічних, соціальних і політичних завдань [7].
Державні фінанси є засобом перерозподілувартості суспільного продукту і частини національного багатства. В основіїх лежить система бюджетів. Окремим з елементів у системідержавних фінансів включаються позабюджетні фонди для фінансування окремих цільових заходів (пенсійний фонд, фонд соціальногострахування, фонд зайнятості).
Фінанси - один з найважливіших інструментів, за допомогою якогоздійснюється вплив на економіку господарюючого суб'єкта (країна,регіон, підприємство і дp. [11]). Фінансовий механізм являє собоюсистему організації, планування та використання фінансових ресурсів. Ускладу фінансового механізму входять [9]: а) фінансові інструменти; б) фінансові прийоми і методи; в) забезпечують підсистеми (кадрове, правове, нормативне,інформаційне, технічне та програмне забезпечення).
Фінансові інструменти - різні форми короткострокового ідовгострокового інвестування, торгівля якими здійснюється нафінансових ринках [10].
1. Сутність і значення фінансового ринку
Функціонування ринкової економіки грунтується на функціонуваннірізноманітних ринків, які можна згрупувати в два основні класи:ринки виробленої продукції (товарів і послуг) та ринки трудових іфінансових ресурсів.
Фінансовий ринок - це механізм перерозподілу капіталу міжкредиторами і позичальниками за допомогою посередників на основі попиту тапропозиції на капітал. На практиці він являє собою сукупністькредитних організацій (фінансово-кредитних інститутів), що направляють потікгрошових коштів від власників до позичальників і назад.
На ринку фінансових ресурсів зустрічаються такі ринки, в яких упроцесі господарювання виникає потреба в коштах для розширення їхдіяльності, а також такі, у яких накопичуються заощадження, якеможуть бути використані для інвестицій. Саме на ринку фінансовихресурсів, або фінансовому ринку, відбувається перелив коштів, при якомувони переміщуються від тих, хто має їх надлишок, до тих, хто вимагаєінвестицій [6]. При цьому, як правило, кошти спрямовуються від тих, хто неможе їх ефективно використовувати, до тих, хто використовує їх продуктивно. Цесприяє не тільки підвищенню продуктивності та ефективностіекономіки в цілому, а й поліпшенню економічного добробуту кожногочлена суспільства.
На фінансовому ринку ті, що мають вільні фінансові ресурси,передають їх на різних умовах іншим учасникам ринку, якіопосередковано через суб'єктів ринку або безпосередньо використовуютьзалучені ресурси для фінансування різних галузей економіки,забезпечення потреб населення та потреб державного бюджету.
Фінансові ресурси надаються на умовах позики або на умовахспівволодіння, якщо інвестор набуває права власності на придбаніза інвестовані кошти матеріальні або нематеріальні активи.
Позика оформляється різними видами боргових цінних паперів, банківського,комерційного чи державного кредиту. Платою за використанняпозикового капіталу виступає відсоток, який залежить від структури попиту тапропозиції на позиковий капітал і може коригуватися в ту чи іншубік, забезпечуючи інвестору вищий або нижчий рівень прибутку. З одногобоку, рівень процентної ставки може бути нижчим від ставки прибутку відвикористання залучених ресурсів, щоб позичальник мав можливістьпогасити позику та забезпечити зростання власного капіталу. З іншогобоку, процентна ставка може забезпечити інвестору прибуток віднадання коштів у позику, а також компенсувати втрати від знеціненняресурсів внаслідок інфляції та ризиків від здійснення конкретнихінвестицій. Реальна ставка прибутку на позиковий капітал відповідає середнімтемпам зростання економіки з поправкою на ризик здійснення конкретнихінвестицій. Чим єффектівнее функціонує ринок позикового капіталу, тимбільшою мірою процентна ставка на позиковий капітал відповідає ризикуінвестицій і ефективності конкретної галузі економіки та економіки в цілому.
Рівень прибутку на інвестиції в акціонерний капітал визначаєтьсярівнем рентабельності конкретного виробництва та ринкової кон'юнктури,яка впливає на ринкову капіталізацію корпорації. Рівень прибутку наакціонерний капітал значною мірою відповідає рівню ефективностіконкретного виробництва і в разі неефективної діяльності можезабезпечити інвестору нульову або негативну ставку прибутку. Інвестор --власник акції розділяє ризик інвестицій з іншими акціонерамипідприємницької структури і тому прибуток на інвестиції в акції можеколиватися в значних межах. На відміну від прибутку на акціонернийкапітал відсоток на позиковий капітал у цілому менш пов'язаний з поточноюфінансово-господарською діяльністю конкретного суб'єкта господарювання тав основному визначається кон'юнктурою ринку.
Передача в користування фінансових ресурсів на фінансовому ринкуоформляється тим чи іншим фінансовим інструментом. Якщо ресурси передаютьсяна умовах позики, це оформляється відповідними інструментами позики --борговими цінними паперами (облігаціями, векселями, ощаднимисертифікатами тощо) або різними видами кредитних інструментів. Якщоінвестор вкладає кошти в акціонерний капітал, така операціяоформляється інструментами власності - акціями. Платою занадані в позику ресурси виступає відсоток, а при безстроковомуінвестуванні коштів в акціонерний капітал - прибуток у вигляді дивідендів ікапіталізовану прибуток, що спрямовується на збільшення власногокапіталу корпорації.
Оскільки передача в користування капіталу відбувається через продажфінансових активів, які відображають права на отримання доходу навкладений капітал, фінансовий ринок можна визначити як ринок, на якомувипускають, продають і купують фінансові активи.
Фінансовий ринок [2] являє собою систему економічних іправових відносин, пов'язаних з купівлею-продажем або випуском та обігомфінансових активів. Суб'єктами цих відносин виступають держава, атакож ті, хто бажає передати в користування вільні фінансові ресурси,ті, які потребують інвестицій, та фінансові посередники, які настабільною, упорядкованої основі забезпечують перерозподілфінансових ресурсів серед учасників ринку.
Особи, які інвестують кошти в діяльність інших суб'єктівринку, купуючи певні фінансові активи, називають інвесторами тавласниками фінансових активів - акцій, облігацій, депозитів тощо.
Тих, хто залучає вільні фінансові ресурси через випуск та продажінвесторам фінансових активів, називають емітентами таких активів. Коженфінансовий актив є активом інвестора - власника активу тазобов'язанням того, хто емітував даний актив.
Торгівля фінансовими активами між учасниками ринку відбувається попосередництва різноманітних фінансових інститутів. Саме вони забезпечуютьбезперервне функціонування ринку, розміщення серед інвесторів нових таоборот на ринку емітованих раніше активів. Наявність на фінансовому ринкувеликої кількості фінансових посередників з широким спектром послугсприяє загостренню конкуренції між ними, а отже, зниженнюцін на різні види фінансових послуг. Чим більш розвинений і конкурентнийфінансовий ринок, тим меншою винагорода фінансових посередників занадані іншим учасникам ринку послуги. Фінансові посередникиє необхідними учасниками фінансового ринку, які забезпечуютьінвесторам оперативне вкладення коштів у фінансові активи та вилученнякоштів з процесу інвестування. Учасникам ринку, які вимагаютьінвестицій, фінансові посередники допомагають залучити кошти завідповідну своїй конкурентній позиції плату. Чим вища конкурентнапозиція позичальника на ринку, тим нижча плата за користування фінансовимиресурсами.
Роль фінансового ринку полягає в тому, що він [3]:
- мобілізує тимчасово вільний капітал з різноманітних джерел;
- ефективно розподіляє акумульований вільний капітал міжчисленними кінцевими його споживачами;
- визначає найбільш ефективні напрямки використання капіталу вінвестиційній сфері;
- формує ринкові ціни на окремі фінансові інструменти та послуги,об'єктивно відображають що складається співвідношення між пропозицією іпопитом;
- здійснює кваліфіковане посередництво між продавцем іпокупцем фінансових інструментів;
- формує умови для мінімізації фінансової й комерційного ризику;
- прискорює оборот капіталу, тобто сприяє активізації економічнихпроцесів.
Роль фінансових ринків у ринковій економіці можна проілюструватиспрощеної блок-схемою, що наведена нижче (рис. 1.1 .).
Рис. 1.1. Роль фінансових ринків у ринковій економіці [5]
1.2 ця функція фінансового ринку
Фінансові ринки виконують ряд важливих функцій [4].
1. Забезпечують таку взаємодію покупців і продавців фінансовихактивів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи,які врівноважують попит та пропозиція на них.
На фінансовому ринку кожен із інвесторів має певні міркуваннящодо дохідності та ризику своїх майбутніх вкладень у фінансові активи.
При цьому, звичайно, ним враховується існуюча на фінансовому ринкуситуація: мінімальні процентні ставки та рівні процентних ставок, яківідповідають різним рівням ризику. Емітенти фінансових активів, для того щоббути конкурентоспроможними на фінансовому ринку, прагнуть забезпечитиінвесторам необхідний рівень дохідності їх фінансових вкладень. Такимчином на ефективно діючому фінансовому ринку формується рівноважнаціна на фінансовий актив, яка задовольняє й інвесторів, і емітентів,і фінансових посередників.
2.Фінансовие ринки запроваджують механізм викупу в інвесторів належних їмфінансових активів і тим самим підвищують ліквідність цих активів.
Викуп у інвесторів фінансових активів забезпечують фінансовіпосередники - дилери ринку, які в будь-який момент, якщо це потрібноінвесторам, готові викупити фінансові активи, якими вони володіють. Чимефективніше функціонує фінансовий ринок, тим вище ліквідність вінзабезпечує фінансових активів, які перебувають в обігу на ньому,оскільки будь-який інвестор може швидко і практично без втрат у будь-якиймомент перетворити фінансові активи на готівку.
Фінансові посередники завжди готові не тільки викупити фінансовіактиви, а й продати їх інвесторам у разі потреби. Здійснюючи напостійній основі викуп і продаж фінансових активів, фінансові посередникине тільки забезпечують ліквідність фінансових активів, що знаходиться вобігу на ринку, а й стабілізують ринок, протидіють значнимколивань цін, які не пов'язані із змінами в реальній вартостіфінансових активів та змінами в діяльності емітентів цих активів.
3.Фінансовие ринки сприяють знаходженню для кожного зкредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво знижуютьвитрати на проведення операцій та інформаційні витрати.
Фінансові посередники, здійснюючи великі обсяги операцій зінвестуванню та залученню кошти, зменшують для учасників ринкувитрати і відповідні ризики від проведення операцій з фінансовимиактивами. Як на ринку акцій та облігацій, так і на кредитному ринку самепосередники відіграють вирішальну роль у переміщенні капіталів. Особливопомітна ця роль при фінансуванні посередниками корпорацій, які маютьНЕ найвищий кредитний рейтинг, і кількість яких є значною увсіх країнах світу. Фінансові посередники зменшують витрати черезздійснення економії на масштабі операцій і удосконалення процедуроцінювання цінних паперів, емітентів та позичальників на кредитному ринку.
У країнах з розвиненою ринковою економікою функціонуютьвисокоефективні фінансові ринки, які забезпечують механізмперерозподілу фінансових ресурсів серед учасників ринку та надаютьсприяння ефективному розміщенню заощаджень серед галузей економіки. У
Україні та країнах, що ступили на шлях ринкових перетворень векономіці, фінансові ринки знаходяться на різних стадіях формування тарозвитку [8]. На розвиток фінансових ринків в таких країнах роблятьсприяння масова приватизація, подолання кризових явищ іпозитивні зрушення в економіці. Паралельно з цим, як правило,відбувається формування відповідної законодавчої бази і механізму,який гарантує її виконання.
1.3 Аналіз сучасних фінансових ринків
Ринок цінних паперів України, судячи з усього, стабілізувався на позначці
140 пунктів індексу ПФТС (рис 1.2 [15]) після найдовшого почасу і, що найголовніше, значного за темпами зростання. Українськаекономіка за офіційними статистичними даними демонструє найбільшітемпи приросту ВВП серед країн СНД і східно-європейського регіону. Те жсаме стосується і ринку цінних паперів. У зв'язку з нинішньою стабілізацієювиникає цілком закономірне питання, що ж нас очікує в найближчомумайбутньому? Підйом? Падіння? Стабілізація ринку на досягнутому рівні?
Рис. 1.2 Індекс ПФТС за 2003-2004 р.р. [15]
На жаль, у цій сфері буде відчуватися вплив досить вагомих і,в той же час, різноспрямованих за напрямом дії факторів. З одногобоку політичні чинники, які, безумовно, будуть сприятизниження ринку, з іншого боку, економічні чинники. Оскількиостанні півроку ми були свідками домінування саме економічнийфакторів, тому існують досить вагомі підстави припустити, щосила їх дії буде значною і надалі. Залишилося розібратисятільки з тим, в якому напрямку вони будуть рухати ринок.
Макроекономічні дані змушують думати про перспективи ринку звеликою часткою оптимізму. Обсяг промислового виробництва в Україні всічні-квітні 2004 року зріс на 17,7% в порівнянні з аналогічним періодомминулого року, у тому числі у квітні - на 14,1%. У фінансовому секторіприбуток українських банків, а це самі головні інвестори вітчизняногоринку, за січень-квітень збільшився на 70,5% п?? порівняно з аналогічнимперіодом минулого року і на 1 травня склала 403,5 млн. гривень.
Пожвавлення кон'юнктури ринку можна також пов'язувати з майбутнімиприватизаційними продажами. Фонд державного майна України 12травня 2004 р., оголосив конкурс з продажу 93,02% акцій ВАТ «Криворіжсталь».
За цей об'єкт очікується серйозна боротьба серед вітчизняних бізнес-груп,а також не можна виключати можливість міжнародних інвесторів. В цілому цяпродаж оцінюється на суму близько $ 1 млрд., що складає однудванадцята частина державного бюджету України. Очевидно, що попаданняцієї суми в систему державних фінансів радикальні чином повиннопозначитися на кон'юнктурі первинного ринку державного боргу. Такимчином, є вагомі підстави сподіватися, що економічні фактори будутьсприяти зростанню. Однак, як відомо, в будь-якій бочці меду є ложкадьогтю. Ця ложка - кон'юнктура на зовнішніх фінансових ринках.
За даними The Wall Street Journal багато світових інвесторипереглядають свої плани в країнах з економікою, що розвивається начастину року. Американські фонди, що інвестують в emergingmarkets, зафіксували на тижні, що завершився 5 травня, відтік коштів насуму $ 411 млн. За останні 8 тижнів відтік коштів з фондів,інвестують в економіки, що розвиваються, відбувався протягом 6 тижнів.
Трейдери також відзначають, що хеджеві фонди вже почали виводити кошти зemerging markets. Доходи від інвестицій в країни з економікою, що розвиваєтьсязараз також демонструють тенденцію до зниження. Індекс MSCI (рис. 1.3
[14]), що розраховується для emerging markets, з початку року опустився на 10%з максимального рівня на початку року. Облігації країн emerging marketsрізко впали в ціні після того, як на ринку після публікації сприятливихданих про стан ринку праці в США посилилися очікування швидкого підвищенняпроцентних ставок в Америці. Глобальний індекс JPMorgan EMBI + Global
(ріс.1.4 [14]) упав на 2,1%, а середній спред по облігаціях emerging marketsвиріс на 0,25 процентного пункту до 5,15 процентного пункту. На рис. 1.5представлений індекс Доу-Джонса - він відображає стан ринку величезнихкомпаній ( «блакитні фішки» - blue chips - компанії з ринковою вартістюбільше 5 мільярдів доларів [13 ]).
Рис. 1.3 Індекс MSCI [14]
Рис. 1.4 Індекс JPMorgan EMBI + Global [14]
Рис. 1.5 Індекс Доу-Джонса [14]
У зв'язку з цими обставинами найближчі перспективи вітчизняногоринку виглядають невизначено, однак і серйозних приводів для песимізмупоки що немає.
На жаль, в силу свого слабкого розвитку наш фондовий ринок нечинить значного впливу на економіку країни - вони йдуть паралельнимикурсами. Це пов'язано, перш за все, з маленьким обсягом нашого фондовогоринку і не дуже велике число компаній, представлених на ньому [12].
Висновок можна зробити такий: поки що наша країна така бідна, покинаші люди настільки довіряють, поки наша економіка знаходиться в стані
«Дикого капіталізму» - у фондового ринку України немає жодних шансів статитим прекрасним і потужним фінансовим механізмом, яким він є в усьомуцивілізованому світі.
Список використаних джерел
1. Фінанси Родионова В.М., Вавилов Ю.Я., Гончаренко Л.І. та ін; Під ред.
Родіонової В.М. - М.: Фінанси і статистика, 1995.
2. Маслова С.О., опал О.А: Фінансовий ринок; К.; 2003
3. Долан Е. Дж. Та ін Гроші, банківська справа і грошово-кредитна політика. - С.-Пб., 1994.
4. Шелудько В.М. Фінансовий ринок; К.; 2002
5. Фредерік С. Мишкин Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків; К., 1995
6. Панчишин С.М. Макроекономіка. - К.: "Либідь", 2002.
7. Селищев А.С. Макроекономіка. - СПб., 2000
8. Нікбахта А., Гропеллі А. Фінанси. - К.1992
9. Бурсученко Е.І. Фінансовий ринок. К., 1998
10. Бункин М.К., Семенов В.А. Макроекономіка: учеб. посібник. - М., ДИС,
1995
11. Бункин М.К. Гроші, банки, валюта. Учеб. посібник. М., ДИС, 1994
12. Боринець С.Я Міжнародні валютно-фінансові відносини. - К., 1999
13. Харрис Л. Денежная теорія: пер з англ. - М.: 1990
14. Bloomberg.com http://www.bloomberg.com
15. Finance.com.ua http://finance.com.ua
