Суспільні блага

дивитися на реферати схожі на "Суспільні блага"

Зміст

Вступ
.................................................. ..........................< br>.................. стор. 3
1. Особливості приватних та суспільних благ
........................... стор. 4
2. Попит на суспільні блага
.................................................. ...... стор.10
3. Формування суспільного вибору
........................................... стор.15
Висновки
.................................................. ..........................< br>.......... стор.19
Література
.................................................. ..........................< br>........ стор.20

Уведення

Будь-яка істота, що живе на землі, будь то рослина чи тварина,повноцінно живе чи існує тільки при дотриманні нею чи навколишнім світомвизначених умов. Ці умови створюють консенсус, що відчувається якзадоволення, тому має місце говорити про границю споживання, такому станівсіх людей, при якому їхні потреби в благах максимально насичені. І всучасний час потреби в красивому одязі, вішуканій їжі, у погоні за модою іпрестижем актуальні, і від них залежать зайнятість на ринку праці, розвитокяк великого, так і малого бізнесу.

Задоволення потреб - це ціль будь-якої діяльності людини. Вонапрацює, щоб забезпечити собі харчування, одяг, відпочинок, розваги тобто тіблага, що потрібні в житті. І навіть діяння, що, здавалося б, не несеніякої користі для людини, насправді має причину. Наприклад, милостиня, длятого, хто її дає, є задоволенням його вищих потреб, зв'язаних з йогопсихікою.

Людина без потреб - мертва людина.

Мільйони років еволюції можна звести до декількох років розвиткулюдини, і тим самим спростити розуміння відмінності вищих і нижчих потреб
(вторинних і первинних). Ці поняття відрізняє те, що відрізняє людину відтварини, тобто розум. При народженні людина випробує тільки первинніпотреби. Проходять мільйони років еволюції чи лічені роки соціалізаціїлюдини й істота з низьким рівнем розвитку перетворюється увісокоорганізовану. Одним з основних ознак цього перетворення є поява навизначеному етапі вищих потреб.

Потреби суспільства - це соціологічна категорія, в основі якої лежатьколективні звички, тобто те, що прийшло від наших предків, і вкоренилося всуспільстві настільки сильно, що існує в підсвідомості. Цим і цікавіпотреби, що залежать від підсвідомості, що не піддаються аналізу,розглядаючи конкретний індивід. Їх необхідно розглядати глобально, щодосуспільства.

Для задоволення потреб необхідні блага. Відповідно економічні потребице ті, для задоволення яких необхідні економічні блага. Іншими словамиекономічні потреби - та частина людського нестатку, для задоволення якоїнеобхідне виробництво, розподіл, обмін і споживання благ. Звідси можназробити висновок, що будь-яка людина має потребу в економічній сфері длязадоволення хоча б його первинних потреб. Люба людина, будь тознаменитість, учений, співак, музикант, політик, президент насампередзалежить від свого природного початку, а значить стосується економічногожиття суспільства, і не може створювати, діяти, керувати не стосуючісьекономічної сфери.
1. Особливості приватних та суспільних благ

Стан почуття недостачі характерно для будь-якої людини. Спочатку цейстан носити розпливчасто характер, точно неясна причина такого стану, алена наступному етапі він конкретизується, і стає ясно які саме товари чипослуги необхідні. Таке почуття залежить від внутрішнього світу конкретноїособистості. В останній входять смакові переваги, виховання, національні,історичні передумови, географічні умови.

Благо - це потреба в якому-небудь благу, що має корисність дляконкретної людини. У такому широкому змісті потреби є предметом дослідженняне тільки суспільних, але і природничих наук, зокрема біології, психології,медицини.

Біологія, наприклад, вивчає аспект благ, зв'язаний з обміном речовину живому організмі і підтримкою його життєдіяльності.

Психологія розглядає блага як особливий психічний стан індивіда, щовідчувається їм незадоволеність, що відбивається на психіці людини якрезультат невідповідності між внутрішніми і зовнішніми умовами діяльності.

Суспільні науки вивчають соціально-економічний аспект благ.
Економічна наука, зокрема, досліджує суспільні потреби.

Суспільні блага - потреби, що виникають у процесі розвиткусуспільства в цілому, окремих його членів, соціально-економічних групнаселення. Вони випробують на собі вплив виробничих відносин соціально -економічної формації, в умовах якої складаються і розвиваються.

Суспільні блага поділяються на дві великі групи потреб суспільства інаселення (особисті потреби).

Блага суспільства визначаються необхідністю забезпечення умов йогофункціонування і розвитку. До них відносяться потреби виробничі, удержавному управлінні, забезпеченні конституційних гарантій членамсуспільства, охорони навколишнього середовища, обороні і т.п.

З економічною діяльністю суспільства найбільш зв'язані виробничіпотреби.

Виробничі потреби випливають з вимог максимально ефективногофункціонування суспільного виробництва. Вони включають потреби окремихпідприємств і галузей народного господарства в робочій силі, сировині,устаткуванні, матеріалах для випуску продукції, потреби в управліннівиробництвом на різних рівнях - цеху, дільниці, підприємства, галузінародного господарства в цілому.

Ці потреби задовольняються в процесі господарської діяльностіпідприємств і галузей, що зв'язані між собою як виробники і споживачі.

Особисті блага виникають і розвиваються в процесі життєдіяльностілюдини. Вони виступають як усвідомлене прагнення людини до досягненняоб'єктивно необхідних умов життя, що забезпечують повний добробут івсебічний розвиток особистості.

Будучи категорією суспільної свідомості, особисті потреби виступаютьі як специфічна економічна категорія, що виражає суспільні відносини межулюдьми з приводу виробництва, обміну і використання матеріальних і духовнихблаг і послуг.

Особисті потреби носять активний характер, служать спонукальнихмотивом діяльності людини. Остання в кінцевому рахунку завжди спрямована назадоволення потреб: здійснюючи свою діяльність, людина прагне повнішезадовольнити їх.

З іншого боку, сама ця діяльність виступає найважливішим чинникомформування особистих потреб. Чим вона ширше і багатогранніше, тимрізноманітніше, більші потреби людини і тим у кінцевому рахунку повнішевони задовольняються.

Задоволення потреб шляхом так називаного пасивного споживання, незв'язаного з активною діяльністю індивіда як члена суспільства,економічного суб'єкта, неминуче веде до їх знецінення. Тому саме самаактивна діяльність людини є чинником росту потреб, їхнього якісногоудосконалювання, стимулює прояв закону зростаючих потреб.

У ринковій економіці виробництво і розподіл благ відбуваються звикористанням механізму цін. Для виробників і споживачів діє принципвиключення, який означає, що певне благо отримує лише той, хто в змозі тазгоден заплатити ціну, яка встановлюється на нього. Інші економічнісуб'єкти із процесу усуваються. До того ж виробляються лише ті товари, цінияких перевищують витрати, тобто виробники намагаються уникнути неефективнихвиробництв. На ринку окремі економічні суб'єкти приймають самостійнірішення (у відповідності із власними уподобаннями та фінансовимиможливостями) про те, якими мають бути обсяг та структура їхньої пропозиціїта їхнього попиту на різні блага. Кількість товару, яку економічний суб'єктможе мати у своєму розпорядженні, залежить від його купівельноїспроможності.

В умовах ринкової економіки, окрім ринкових (або приватних) благ, наякі існує індивідуальне право власності, є так звані "суспільні", абоколективні блага.

Суспільні блага мають дві характерні ознаки:

1. Неможливість виключення будь як