дивитися на реферати схожі на "Страхування товару та комерційного ризику"

Інститут бізнесу, права та інформаційних технологій

Контрольна робота

З дисципліни: Комерційне право

На тему: «Страхування товару та комерційного ризику»

Науковий керівник :______________________________

Студентки 1 курсу

Юридичного факультету

Заочного відділення

Бобкової Л.В.

Шифр заліковки :___________________

Оценка__________________________

Підпис науч.руководітеля_______

2002

План:

1. Введення
2. Страхування товару
3. Страхування комерційного ризику
4. Висновок

Введення

Поняття, порядок та форма укладання договору страхування.

Страхування є системою відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ іорганізацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесківстрахових фондів, призначених для відшкодуваннязбитків і виплати страхових сум, страхування особами принастанні страхового випадку.

За формою здійснення страхування поділяється на добровільні й обов'язкові. При цьому підставою виникнення страхового зобов'язання за договором страхування єтільки волевиявлення сторін - учасників відносин. Приобов'язкове страхування на страхувальника закономпокладається обов'язок у певних випадках стати учасникомстрахового зобов'язання, застрахувати життя, здоров'ямайно інших осіб, або свою громадянську відповідальністьперед іншими особами за власний рахунок або за рахунок зацікавлених осіб. При цьому законом встановлюються умови здійснення обов'язкового страхування не виконання яких, длястрахувальника, тягне за собою майнову відповідальністьяк перед вигодонабувачем та обов'язковогострахування, так і перед державою (ст. 937 ЦК).
Законом передбачено, що обов'язкове страхування так самоздійснюється на підставі договору. Винятком ззагального правила є різновид обов'язкового страхування: державне обов'язкове страхування.

Державне обов'язкове страхування здійснюється за рахуноккоштів бюджету. При цьому об'єктом страхової охорони єжиття, здоров'я і майно визначених законом категорійдержавних службовців. Страхове зобов'язання в цьому випадкуможе бути поза договірними. Відзначимо, що поза договірнестрахування може здійснюватися тільки у випадках колизаконом або в установленому законом порядку заздалегідьвизначено страховик, з цього ч. 2 ст. 969 ЦК встановлює, що страховики вказуються в законах або в інших правових актах регулюючих державне обов'язкове страхування. При цьому страховиками можуть бути тільки державні страхові чи інші державні організації.

Глава 1 Страхування товару

Договір страхування є угодою між страхувальником і страховиком, в силу якого одна сторона < p> (страхувальник) зобов'язується сплатитипевний страховий внесок (премію),а інша сторона (страховик) зобов'язується при настанні передбаченої договором події - страхового випадку:

1. при майновому страхуванні - відшкодувати страхувальникові або третій особі (вигодонабувачу) понесені ним збитки в межах встановленої в договорі суми (страхової суми),
2. при особистому страхуванні - сплатити страхову суму частково або повністю.

Ст. 940 ЦК, п. 2 передбачає укладення договору страхування у письмовій формі. Зазвичай у практиці страхуваннястрахові договори укладаються шляхом обмінуписьмовими документами в яких, страхувальник, повідомляє:

1. про своє бажання укласти договір страхування,
2. що саме він страхує і в якій сумі,
3. що він ознайомився з правилами або умовами страхування
4. всі необхідні страховиком відомості, необхідні тому для визначення обсягу страхової відповідальності. Крім того, якщо відомості, повідомлені страховикові, є заведомоложнимі або не повним, а так само якщо страхувальник мав відомості, які могли вплинути на визначення обсягу страхової відповідальності страховиком, і не повідомив їх, то це дає можливість страховику вимагати визнання договору страхування дійсним. У той же час страховик повинен формулювати питань поза двозначною формі. В іншому випадку, так як форму заяви (оголошення) страхувальника встановлює страховик, то страхувальник буде мати право вимагати тлумачення умов договору, що мають неоднозначний зміст на свою користь. Крім того, якщо договір страхування буде укладено за відсутності відповідей страхувальника на які - небудь питання страховика, то страховик позбавляється можливості надалі вимагати розірвання договору або визнання його недійсним на тій підставі, що відповідні обставини не були повідомлені страхувальником

( ст. 944 ЦК).

У разі укладення запропонованої страхової угоди страховиквидає один з наступних документів:

- страховий поліс,
- страхове свідоцтво,
- страховий сертифікат або страхову квитанцію.

Даними документами підтверджується факт укладання договорустрахування. Видавати документ повинен містити:

1. найменування та адресу страховика і страхувальника, а в необхідних випадках застрахованої особи та вигодонабувача або умови їх конкретизації,
2. об'єкт страхування
3. розмір страхової суми, що є верхньою межею страхової відповідальності,
4. визначення страхового випадку,
5. розмір страхових внесків, а також строки і порядок їх сплати,
6. початок і кінець дії страхування,
7. інші умови за згодою сторін.

Хоча зазвичай заяву страхувальника здійснюється у письмовійформі, за згодою страховика можливий такий порядок укладення договорупри якому необхідні відомості повідомляються усно. Тоді єдинимписьмовим документом, що підтверджує, укладення договору є,страховий поліс (свідоцтво, сертифікат, квитанція). Таким чином,лише цей письмовий документ обов'язковий для підтвердження укладеннядоговору страхування.

Договір страхування вважається укладеним з моменту видачістрахувальнику страхового поліса (свідоцтва, сертифіката, квитанції).
Він набуває чинності з моменту сплати страхової премії або першогострахового внеску, якщо умовами договору або чинногозаконодавством не передбачено інше. Таким чином, за загальним правилом,договір страхування є реальним договором.

Ст. 938 ЦК встановлює, що страховиками єюридичні особи, які отримали ліцензію на здійснення страхуваннявідповідного виду.

Оскільки здійснення страхової діяльності вимагаєнаявність спеціальних занять, то держава встановлює особливий порядокдопуску організації до заняття цією діяльністю - її ліцензування.

Ліцензія видається на підставі заяви страховоїорганізації та за її видачу стягується збір. При цьому, крім заяви завстановленою формою, необхідно додаток документів, які можнарозділити на дві групи:

1. документи, що характеризують саму страхову організацію, у тому числі її фінансові можливості (статут, копія свідоцтва про реєстрацію, довідка про розмір сплаченого статутного капіталу, і т.д.), а так само її керівників включаючи головного бухгалтера і начальника ревізійної служби;
2. документів характеризують економічну та юридичну обгрунтованість конкретних видів страхування, пропонованих до ліцензування (економічне обгрунтування страхової діяльності, що включає оцінку прибутку і збитків, програму перестрахового захисту, правила страхування і т. д.).

Страхувальник - це особа, яке в силу закону або договорузобов'язане сплатити страховику страхову премію (плату за страхування), апри настанні страхової події, страхового випадку, має право вимагати відстраховика страхову виплату собі або вигодонабувачу, якщострахування вироблятися на користь третьої особи.

Правове становище страхувальника визначається як нормами гл.
48 ЦК, так і ст. 5 Закону РФ «Про страхування», при цьому страхувальниками вчинності п. 1 даної статті є юридичні особи та дієздатні фізичніособи, що уклали із страховиками договори страхування або єстрахувальники у силу закону. І якщо з точки зору загального поняттяправоздатності можливість юридичних осіб виступати в якостістрахувальників не викликає особливих труднощів, то допуск тільки дієздатнихфізичних осіб виступати в ролі страхувальників видається, вимагатипояснення, тим більше, що ГК спеціальних вимог страхувальника догромадянам, не передбачає.

Публічним визнається договір, що укладається комерційноїорганізацією та встановлює її обов'язки по продажу товарів,виконання робіт та надання послуг, що така організація за характеромсвоєї діяльності повинна надавати щодо кожного, то до неїзвернутися. При цьому комерційна організація не має права:

1. надавати перевагу одній особі перед іншим, крім випадків, передбачених законом і іншими правовими актами;
2. ціна послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів за винятком випадків, коли законом і іншими правовими актами надаються пільги для окремих категорій споживачів;
3. відмовляти на закінчення договору при наявності можливості надати споживачеві відповідні послуги.

Застрахована особа - це особа, в житті якого повиненвідбутися страховий випадок, який безпосередньо пов'язаний з особистістю абообставинами його життя (особисте страхування), або що зачіпаєзбереження його майнової сфери (майнове страхування).

У договорах майнового страхування страхове відшкодуванняможе бути виплачено третій особі лише за умови наявностімайнового інтересу збереження застрахованого майна у третіхособи (п. 2 ст. 930 ЦК). Наприклад, в морському страхуванні найчастішевикористовується формула: страхування вироблятися на користь особи, за чий рахунокслід вантаж. У договорі сторони встановлюють умови виникнення праватреті особи, в тому числі і можливість його заміни, а так само поворотувиконання на користь страхувальника. Страховик може протиставититретій особі заперечення, що випливають з неналежного виконання договорустрахування страхувальником.

Для договору майнового страхування: по-перше, наявністьмайнового інтересу збереження застрахованого майна, тобтозбитку, який виник при страховому випадку застрахованому майні абозбитку у зв'язку з іншими майновими інтересами (ст. 929 ЦК).

Договори страхування відповідальності за заподіяння шкодиможуть укладатися тільки на користь вигодонабувача, особи, якійзаподіяна шкода. Навіть у тих випадках, коли договір укладено на користьстрахувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяння шкоди, або вдоговорі не сказано, на чию користь він укладається (ст. 931 ЦК).

Глава 2 страхування комерційного ризику

Досить часто в страхуванні використовується конструкція договорів на користь третьої особи, в якому самостійнеправо вимоги страховика про виплату страховоїсуму виникає не у сторони договору --страхувальника, а у третьої особи, вигодонабувача.

Як правило, у договорах особистого страхування третя особа одночасно є і застрахованою (винятокстановить тільки договірстрахування на випадок смерті, за яким застрахований сам страхувальник.

Якщо розглядати термін «застрахована особа» в широкому сенсі, як особа, чиї майнові інтереси застраховані,то в майновому страхуванні при розбіжності застрахованогоособи і страхувальника застрахована особазавжди є вигодонабувачем, так як йомуналежить страховий інтерес. І його має право положення буде визначатисяйого правами вигодонабувача.

Договір страхування підприємницького ризику не може бути укладений на користь третьої особи. Право вимоги страхового відшкодування належитьтільки страхувальнику.

У договорах страхування ризику відповідальності за заподіяння шкоди страхувальник має право якщо інше не передбачено договором, замінити особа,чия відповідальність застрахована за договороміншим, письмово повідомивши про це страховика.

Висновок

Страхування, якщо сказати коротко - це одна з форм захистусвоїх майнових чи не майнових прав та інтересів.

Для страхування, як і для багатьох інших цивільно --правових відносин необхідно дві сторони страхувальник і страховик.
Законом чітко визначено їх права і обов'язки.

Досить часто в страхуванні використовується конструкція договорів на користь третьої особи, в якому самостійнеправо вимоги страховика про виплату страхової сумувиникає не у сторони договору - страхувальника, а у третьої особи,вигодонабувача. Як правило, вдоговорах особистого страхування третя особа одночасно є і застрахованим), виключення складає тількидоговір страхування на випадок смерті, за якимзастрахований сам страхувальник.

У даній роботі мною було коротко викладено, що визначенозаконом як страхування, його порядок здійснення, види страхування таінші аспекти, з якими стикаються обидві сторони при здійсненністрахування.

Список використаної літератури:

1. Конституція РФ
2. Цивільний кодекс РФ
3. Цивільний кодекс РФ (коментований)
4. Комерційне право учеб під ред. Попандопуло В.Ф.

Зміст

1. План ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 2
2. Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 3
3. Глава 1 Страхування товару ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
4. Глава 2 Страхування комерційного ризику ... ... ... ... ... ... ... ... .. 8
5. Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 9
6. Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .10
7. Зміст ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 11

7 липня 200 рік
___________________Бобкова Л.В.

підпис