дивитися на реферати схожі на "Проблеми валютного регулірпованія"

Сибірська Академія Державної Служби

Кафедра економічної теорії

Курсова робота з теми:

«Проблеми валютного регулювання»

Виконала: Шустова А. М., гр. 0205

Проверила: Чернякова М. М.

Новосибірськ, 2003

Зміст:

Вступ 3
Глава 1. Валютні відносини та валютна система 5
Глава 2. Заходи регулювання курсу національної грошової одиниці 10
Глава 3. Валютно-фінансова криза в Росії в 1998 р. і його наслідки
16
Глава 4. Валютний ринок Росії: оцінка сценаріїв розвитку на коротко-ісередньострокову перспективу 21
4.1. Концепція розвитку валютного ринку та лібералізація валютних відносин
21
4.2. Валютне регулювання як елемент економічної політики 24
Висновок 31
Список використаної літератури: 34

Введення

Валютна політика, як складова частина грошово-кредитної політики,спрямована на подолання негативних наслідків у сфері виробництва,забезпечення економічного зростання, підтримання рівноваги платіжногобалансу, стримування інфляції та безробіття. Ця політика являєсобою сукупність заходів впливу на зміцнення валютно-фінансовогоположення України і її національної валюти, підвищення платоспроможності,припинення витоку капіталу за кордон, залучення іноземних інвестицій.

Засобом реалізації такої політики виступає валютне регулювання.
Валютне регулювання та валютний контроль як інструменти грошово -кредитної політики спрямовані на сферу обігу валютних цінностей,пов'язаних із зовнішньою торгівлею і переміщенням капіталу, операціями зготівкової інвалютою і забезпечення стабільності і конвертованостіросійського рубля. Мета і завдання такої системи визначаються поточнимстаном і перспективами розвитку російської економіки, що проводитьсяфінансово-кредитною політикою і спрямовані на захист російської економікивід протиправних дій в сфері валютно-фінансових відносин.

Актуальність дослідження проблем валютного регулювання визначаєтьсянеобхідністю оперативного вирішення проблеми розробки та проведеннянаціональної валютної політики, покликаної сприяти ефективномуподолання кризових явищ в економіці Росії і відповідає їїтактичним і стратегічним інтересам. Різке загострення валютно -фінансової кризи навесні-влітку 1998 продемонструвало нездатністьефективно і оперативно протистояти спекулятивним атакам на рубель,різкого відтоку іноземного капіталу, перешкоджати незаконної витокувітчизняного капіталу за кордон.

Заходи, що вживаються з подолання валютно-фінансової кризи іформування ефективних ринкових відносин не достатньо пов'язані зстворенням реальних передумов для усунення негативних тенденцій увітчизняній економіці.

Складна економічна ситуація спонукає до пошуку виходу з кризи, вякому сьогодні перебуває фінансова система Росії. Очевидно, що для цихцілей особливу роль може грати валютний курс національної грошової одиниці.
Все зростаюче значення зовнішніх ринків посилює вплив валютного курсу навнутрішні процеси накопичеи зміни поточного курсу рубля навалютному ринку від 4,3 до 4,9 тис. руб. за 1 долар США. Таким чином, ЦБРгарантував відносну стабільність курсу національної грошовоїодиниці, але тільки на невеликий період часу. Ще до введення «валютногокоридору »Мінекономіки, Мінфін і ЦБР попередньо провели роботу звизначення стану платіжного балансу та інфляції. Вхід країни в
«Валютний коридор» був достатньо підготовлений. Виконувався жорсткий бюджет,були накопичені порівняно великі валютні резерви, знизився попит навалюту з боку банків у зв'язку з введенням в травні посилених порядкуобов'язкового резервування. Уряд і ЦБР основний акцент зробили нарозвиток ринку державних цінних паперів.

Введення «валютного коридору» попередньо погодили зміжнародними валютно-фінансовими організаціями.

Межі зміни курсу національної грошової одиниці повинніпідтримуватися не адміністративними заборонами, а проведенням необхідноїфінансової, грошово-кредитної і валютної політики. Зокрема, длязабезпечення стабільності валютного курсу передбачалося активновикористовувати грошово-кредитні інструменти - процентну ставку та операціїна відкритому ринку. Регулювання обмінного курсу рубля в зазначених межахповинно було здійснюватися в основному ринковими методами.

Проте введення «валютного коридору» не означало переходу до політикифіксованого курсу, і було направлено на більшу визначеність іпередбачуваність що проводиться ЦБР валютної політики. Досягти цього в колишніхумовах виявилося неможливо. Накопичивши значні валютні резерви, ЦБР,як він вважав, міг ефективніше впливати на динаміку обмінного курсу, що,проте, залежало від послідовності проведення економічної іфінансової політики.

Встановлення меж зміни курсу рубля на біржовому валютному ринкуще не означало прийняття рішення про його фіксації, що і підтвердив сам ЦБР.
Фіксований валютний курс вводиться, щоб збити високі інфляційніочікування, зменшити швидкість грошового обігу. Він встановлюється напевному рівні і підтримується протягом тривалого періодучасу. Це дозволяє учасникам ринку прогнозувати в середньо -довгостроковому плані свою економічну діяльність.

Однак ЦБР не став вводити фіксований курс, а встановив ввизначених рамках кордону зміни курсу рубля. У період дії
«Валютного коридору» зростання долара був незначним. Але майже всіучасники ринку очікували його подальше підвищення, так як в окремі дніна ринку прямих міжбанківських операцій він перевищував біржові котирування більшеніж на 20 пунктів. Вже напередодні оголошення про нові рамках «валютногокоридору »підскочив попит на валюту. Щоб збити ажіотаж, ЦБР був змушенийздійснити ряд валютних інтервенцій. Причому, значна частинапервинної пропозиції валюти на торгах проходила за заявками ЦБР, такяк банки не були зацікавлені в реалізації валюти на біржі.

30 листопада 1995 було прийнято рішення про зміну меж «валютногокоридору »і його нижню межу з 1 січня по 30 червня 1996 встановлювавсяна рівні 4550 руб., а верхній - 5150 руб. за долар США. Введення новихкордонів «валютного коридору» не привело до паніки на валютному ринку, алепродовження «валютного коридору» вдарило по інтересах фізичних осіб,оскільки для них роль долара як спосіб збереження своїх грошей відінфляційного знецінення знижувалася. Валюта готівкою становила близько 3/5накопичень населення країни. Прагнення до заощаджень у готівковій валютізначно перевищувало схильність до накопичення інших видів активів. Якнаслідок, інтерес населення до рублевих накопичень різко знизився.
Вважалося, що долар збереже своє значення і в майбутньому, незалежно відкрайніх меж «валютного коридору».

У цей же період уряд схвалив програму з проведеннягрошово-кредитної політики в 1996 р. У валютній сфері програма повинна булазабезпечувати передбачуваний і стабільний обмінний курс, сприятирозвитку інфраструктури міжбанківського валютного ринку, здійсненнюполітики з ефективного управління золотовалютними резервами і зміцненнюреального курсу рубля.

У 1997 р. основна мета валютної політики - це забезпеченнястабільності курсу рубля. «Валютний коридор» на весь 1997 встановлювавсяв межах наступних кордонів: 5500-6100 руб. за 1 долар США. Проведенаполітика була спрямована на:

. запобігання різких коливань валютного курсу, через невідповідність попиту та пропозиції інвалюти в короткостроковому плані;

. подальший розвиток валютного ринку за допомогою збільшення масштабів проведених валютних операцій та використання різних фінансових інструментів;

. підтримка на високому рівні валютних резервів ЦБР;

. обмеження прибутковості інвестицій в іноземні активи, що дозволило б підвищити привабливість фінансових інструментів, виражених в рублях, і сприяло б «дедоларизації» Росії.

У 1997 р. стали чітко простежуватися ознаки завищеного курсурубля. Ефективність зовнішньоторговельних операцій по основних експортних товарах
Росії стала знижуватися. Продовжувало спостерігатися збільшення імпортуспоживчих товарів і послуг. Реальний курс російської національноївалюти, залишаючись в основному стабільним до грошової одиниці США, однакпідвищився по відношенню до валют країн ЄС за рахунок зниження їх курсів додолара. Спостерігалася стійка тенденція до скорочення активного сальдозовнішньоторговельного балансу. І хоча номінальний курс долара до рубля підвищивсяна 7,2%, темпи падіння курсу російської грошової одиниці булипередбачувані. Різке падіння курсу рубля не спостерігалося.

що вибухнула в жовтні 1997 р. світова фінансова криза завдаласильний удар по валютному ринку Росії. У країні почав спостерігатися вивезення закордон капіталів у великому обсязі. У зв'язку з цим у російськихкомерційних банків значно збільшився попит на інвалюту. Виниклоочікування падіння курсу рубля та зниження цін на державні цінніпаперу.

Прагнучи обмежити тиск на валютний ринок ЦБР в листопаді 1997 р.підвищив ставку рефінансування, норми резервування за зобов'язаннями вінвалюті і ставки по ломбардних кредитах, однак ці заходи виявилисянедостатніми. У зв'язку з погіршенням ситуації рівень валютних резервів ЦБРзнизився, і підвищився тиск на валютний ринок Росії.

Валютно-фінансові органи основну увагу стали приділяти забезпеченнюстабільності курсу рубля: була розширена маржа коливань курсу національноїгрошової одиниці на міжбанківському ринку і підвищена ставка на рублевихзасобам.

В результаті вжитих валютно-фінансових заходів вдалося в певніймірою стабілізувати ситуацію на валютному ринку.

У прийнятому в листопаді 1997 р. Урядом РФ і ЦБР спільномузаяві «Про політику валютного курсу на 1998 р. і найближчі роки»оголошувалося про перехід від практики встановлення короткострокових обмеженьзміни курсу рубля до визначення середньострокових орієнтирів його зміни.

Перейти до нової курсовій політиці вдалося тільки у зв'язку з досягненнямв країні певної фінансової стабілізації та з якісно новим рівнемрозвитку російського валютного ринку. Стояло питання про широку інтеграціїросійського ринку зі світовим.

Але в 1998 р. ситуація різко погіршилася і з 17 серпня 1998 розпочаласянова фаза фінансової кризи (про неї піде мова в наступному розділі).

У висновку хочеться ще раз підкреслити, що Центральний Банк Росіїзаймає особливе місце в системі валютного регулювання та контролю іпроводить роботу щодо її вдосконалення. З наведених вище відомостейвидно, що діяльність ЦБР у зазначеній сфері за останні роки буласпрямована на:

. зменшення дисбалансу валютних рахунків резидентів по поточних валютних операціях;

. запобігання необгрунтованого вивозу капіталу з Росії;

. створення таких умов, які б сприяли припливу в країну довгострокових іноземних інвестицій, в той же час обмежуючи приплив спекулятивного іноземного капіталу;

. дедоларизацію російської економіки і забезпечення на цій базі стійкості рубля;

. а також протидію легалізації через банки незаконно отриманих коштів.

Глава 3. Валютно-фінансова криза в Росії в 1998 р. і його наслідки

Практика останніх років показала, що без узгодженості ізбалансованості всіх сегментів єдиної державної економічноїполітики (структурної, бюджетно-податкової, грошово-кредитної і валютної)неможливо досягти стабільного та сталого розвитку російської економіки.
Провал в реалізації хоча б одного із зазначених елементів призводить до дуженегативних наслідків для економіки країни. Бюджетна криза,проявився в першому півріччі 1998 р., протікав в умовах завищеногокурсу рубля і зростання процентних ставок. В умовах кризових явищ в
Росії і погіршення стану її зовнішньої торгівлі змінилася в негативнусторону і ситуація з платіжним балансом Росії. Все це відбилося й настан валютно-фінансового ринку Росії. Ускладнилося становище нафорвардними сегменті внутрішнього валютного ринку. Збільшився попит надолари.

У цей період стало ясно, що нормалізувати ситуацію у валютно -фінансовій сфері не вдається. З метою підтримання балансу попиту тапропозиції інвалют на внутрішньому валютному ринку, ЦБР почав активноздійснювати валютні інтервенції. Вже до літа 1998 чітко простежуваласятенденція до перекладу населенням заощаджень у валютні депозити, або вготівкову інвалюту. Вплинули на внутрішній валютний ринок та операціїнерезидентів з державними цінними паперами.

Почав розвиватися валютна криза. Були зроблені зусилля позбільшення збору податків і укладення угод з міжнароднимифінансовими організаціями про надання кредитів. Однак цього виявилосянедостатньо для утримання під контролем уряду і ЦБР ситуації навалютно-фінансовому ринку. Прагнучи утримати курс долара в рамках ранішеоголошеного «валютного коридору», ЦБР тільки за першу половину серпня
1998 викинув на ринок зі своїх валютних резервів кілька мільярдівдоларів.

При такому положенні постало питання про необхідність внесення змін догрошово-кредитну політику і політику валютного курсу. Вже в серпні 1998р. склалася важка ситуація з обслуговуванням держборгу, посилився тискна рубль на валютному ринку, стався крах фінансового ринку. Основнимипричинами валютно-фінансової кризи в Росії були спекулятивний характерринку, відкритість фондового ринку при нерозвиненою інфраструктурі,штучний курс рубля та ін

В умовах, коли масштаби золотовалютних резервів країни були явнонедостатні для підтримки стабільного курсу національної валюти, вонабула девальвована.

У результаті фінансової кризи в 1998 р. знизилися всемакроекономічні показники. Девальвація рубля і падіння експорту призвелидо збільшення зовнішнього боргу країни до 77% ВВП і 203% річного експорту.
Скоротилися реальні доходи населення, погіршилася структура їхвикористання, а криза банківської системи та неможливість здійсненняплатежів, лише ускладнили ситуацію.

Валютний криза викликала собою банківську кризу. Був завдано сильногоудар системі розрахунків і заморожені рахунки підприємств, значна частинавкладів фізичних осіб не виплачувалася, і країна зіткнулася зперспективою нового витка інфляції.

Банківська криза, який завдав сильний удар по системоутворюючимросійським банкам - основі міжбанківського валютного ринку, призвів доприпинення операцій на міжбанківському валютному ринку. В основному валютніоперації перемістилися на валютні біржі.

Після припинення торгів по державних цінних паперів та строковихінструментів основний обсяг операцій став відбуватися на валютному ринку.
Змінилися і самі біржові валютні торги.

Події серпня 1998 призвели до зміни структури і самої ситуаціїна валютному ринку. Якщо в основному біржовий валютний ринок до серпневогокризи грав курсоутворюючі роль, то після серпневих подійзначимість валютних бірж, які сконцентрували у себе основний обсягвалютних операцій, різко зросла.

На всіх валютних біржах угоди з валютою з вересня 1998 р. стализдійснюватися в системі електронних торгів лотів (СЕЛТ).

СЕЛТ, що сприяє відродженню організованого валютного ринку,залишилася практично єдиною ліквідної майданчиком для здійсненняміжбанківських валютних угод. Вона активно стала використовуватися банками -учасниками секції валютного ринку, число яких збільшилося до 200. ЦБРпри визначенні курсу долара в основному орієнтується на його котирування взазначеної системи, в рамках якої на біржовому валютному ринкусформувався економічно обгрунтований курс грошової одиниці Росії. Він узначною мірою став відповідати потребам і можливостям реальногосектору економіки.

У зв'язку з прийнятими валютно-фінансовими органами заходами ситуаціювдалося утримувати під контролем. В результаті девальвації підвищиласяконкурентоспроможність вітчизняних виробників на російському ринку,зросли можливості збільшити експорт і скоротити імпорт, що призвело дозростанню активного сальдо зовнішньоторговельного балансу.

У результаті структурних змін валютного ринку стало зростатийого значення у встановленні міцних заслон для недозволеного вивезеннякапіталу з країни. Були створені передумови для збільшення золотовалютнихрезервів і акумуляції валютних ресурсів на обслуговування зовнішнього боргу.

Однак відсутність макроекономічних передумов для зміцненнянаціональної валюти і значна спекулятивна активність банків навалютному ринку, негативно вплинули на динаміку курсу, і інвалюта виступаладосить привабливим інструментом, з точки зору надійності та високоїприбутковості. Значний попит на інвалюту пред'являвся і населенням.

Вжиті заходи були спрямовані на збалансованість попиту іпропозиції на внутрішньому валютному ринку, на забезпечення стабілізації курсурубля і мали позитивний результат. Багато в чому завдяки прийнятим всфері валютного регулювання заходам вдалося повністю забезпечитипотреба в інвалюті, скоротити на внутрішньому валютному ринку тискспекулятивного попиту на інвалюту і зменшити масштаби переказів в офшорнізони.

Новим напрямком у лібералізації системи валютних операцій в Росіїпісля серпневої кризи було запровадження системи ЄТС. У червні 1999 р.було скасоване положення ЦБР від 28 вересня 1998 р. «Про порядок і умовипроведення торгів по доларах США за російські рублі на спеціальнихторговельних сесіях міжбанківських валютних бірж ». З 29 червня набулодію Положення ЦБР «Про порядок і умови проведення торгів по доларах
США за російські рублі на єдиній торговій сесії міжбанківських валютнихбірж ».

Був здійснений перехід до валютної торгівлі в рамках єдиного торговогомеханізму для всієї Росії. На всіх міжбанківських валютних біржах торгистали проводитися в режимі реального часу. Біржові валютні ринкиоб'єднали в єдину всеросійську систему, а який визначається за підсумками торгівкурс долара одержав загальноросійське значення.

У результаті введення ЄТС був значно лібералізований доступучасників ринку до валютних операцій. На ринку стали діяти не тількиучасники секцій міжбанківських валютних бірж, але й інші банки, що володіютьвалютної ліцензією.

Після введення ЄТС основна частка валютних операцій як і ранішеприпадала на московський регіон - понад 85%. У той же час в абсолютномувираженні масштаби операцій, що здійснюються на біржах у Єкатеринбурзі,
Новосибірську і Самарі збільшилися більш ніж у 3 рази.

Введення ЕТС на міжбанківських валютних біржах було направлено наконсолідацію валютного ринку і на підтримку відносної стабільностінаціональної грошової одиниці.

спростив механізм проведення ЦБР інтервенцій на внутрішньому валютномуринку. Частка цього банку в операціях на валютних біржах значноскоротилася.

На валютному ринку встановилася певна стабільність, яка взначною мірою була обумовлена зростанням індексу умов торгівлі
Росії та позитивної макроекономічної динамікою. Істотно підвищиласяактивне сальдо зовнішньоторговельного балансу країни і збільшилася пропозиціявалюти на біржах за рахунок обов'язкового продажу валютної виручкі підприємств -експортерів. На внутрішньому валютному ринку пропозиція валюти стабільноперевищувала попит на неї. У той же час обороти валютних торгів були набагатонижче докризового рівня.

Наслідки фінансової кризи були подолані завдяки доситьжорсткої фінансової та грошово-кредитній політиці. В умовах виходу зкризи ЦБР від масштабних валютних інтервенцій перейшов до регулюваннявалютного ринку шляхом окремих покупок і продажів, що давали окремимучасникам валютного ринку курсові орієнтири. Поліпшити ситуацію навалютному ринку вдалося за рахунок проведеної ЦБР гнучкої політики не тільки постримування швидкого підвищення курсу долара, але і його істотногозниження з метою уникнення різких змін настроїв учасників ринку. Урезультаті проведеної політики ЦБР вдалося згладжувати динаміку курсу змінімальним скороченням рівня золотовалютних резервів.

Однак не дивлячись на великий обсяг проведеної в області валютногорегулювання політики після валютно-фінансової кризи 1998 р. думається,що більшість його причин в Росії до цього часу так і неусунені, а відносна стабілізація валютного курсу досягнута підв чому завдяки позитивному сальдо торговельного балансу, викликаногосприятливою кон'юнктурою світових цін, зниженням привабливостіімпортних товарів в результаті падіння курсу рубля і розвитком процесуімпортозаміщення.

Отже, можна зробити висновок про те, що адміністративнерегулювання не може бути основою стабілізації валютного курсу, в силучого необхідне більш широке застосування доступних фінансово-кредитниморганам «ринкових» механізмів (регулювання грошової маси, ставкирефінансування та ін.)

Глава 4. Валютний ринок Росії: оцінка сценаріїв розвитку на коротко - і середньострокову перспективу

4.1. Концепція розвитку валютного ринку та лібералізація валютних відносин

Мета валютної стратегії - визначення середньо - і довгостроковихорганізаційних та економічних заходів у сфері валютної політики,виходячи з пріоритетів суспільства - забезпечення стійкого економічногозростання, зайнятості населення, підвищення життєвого рівня. Саме це іє основним завданням ринкових реформ. Очевидно, що валютна стратегіяповинна описувати не тільки цільові орієнтири базових макроекономічнихелементів власне валютної політики (режим валютного курсу, рольдержавних органів в регулюванні валютного ринку, ступіньлібералізації та достатності валютних обмежень), але й більш вузькіприкладні завдання (розвиток ринкової інфраструктури, ліквідність самогоринку). При розробці валютної стратегії важливо враховувати також ступіньвпливу прийнятих рішень на інші параметри макроекономіки (інфляцію,зростання виробництва, інвестиції).

Будь-яке кардинальне рішення в області валютного ринку повиннепопередньо проходити ретельну експертизу наукових інститутів,регулюючих державних органів, представників бізнесу з точки зорунаслідків