МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Вінницький технікум м'ясної та молочної промисловості

КУРСОВА РОБОТА

з предмету "Цивільне та сімейне право" на тему:

"Приватизація як засіб припинення державної власності"

КР.5.060101

Група 614-А

Розробив

студент О. Ю. Савчук

Керівник: В. Ф. Головатий

Вінниця 2000

ЗМІСТ

Вступ < p> 1. Поняття і засоби приватизації

2. Процедура приватизації

3. Порядок та форма укладання договорів купівлі-продажу державного майна

4. Форми здійснення підприємницької діяльності приватизованого підприємства

Висновки

Список використаної літератури

1. Поняття і засоби приватизації.
Поняття приватизації вживається в економічному і формально-юридичномурозумінні.
В економічному аспекті приватизація означає перетворення (трансформацію)державних засобів виробництва та іншого майна у недержавні, тобто (згідноіз Законом «Про власність») у приватну чи колективну власність. Отже, векономічному значенні сутність приватизації полягає у зміні економічнихвідносин державної власності на відносини приватної чи колективноївласності на засоби виробництва.
Визначення приватизації у формально-юридичному значенні цього поняття дає
Закон України від 4 березня 1992 р. «Про приватизацію майна державнихпідприємств »(Відомості Верховної Ради України -1992 - № 24-Ст. 348). Згідноз зазначеним законом приватизація майна державних підприємств України - цевідчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській
(Республіка Крим) і комунальній власності, на користь фізичних танедержавних юридичних осіб (ст. 1).
З юридичної точки зору приватизація - це майнова угода між суб'єктамиприватизації, змістом якої є сплатне, частково сплатне або безоплатневідчуження державного майна. Закон регулює даний вид угод як особливі угоди
(звідси спеціальні закони про приватизацію). Як окрема юридична категоріяугод вони мають власну назву: «угоди приватизації» (ст. 27 Закону «Проприватизацію майна державних підприємств »). Оплатні і частково сплатніугоди згідно з законодавством про приватизацію є особливими договорамикупівлі-продажу державного майна. Тому зміст, порядок укладання тавиконання цих договорів регулюються головним чином законодавчими актами проприватизацію, а також (додатково) - Цивільним кодексом. Головні ціліприватизації є одним із засобів досягнення результатів цього суспільно -економічного процесу. Вони залежать від економічних і суспільно-політичнихобставин,що складаються у країні .. В силу своєї динамічності головні ціліприватизації регулюмоться державною програмою - законодавчим актом, якийщорічно перезатверджується. Таке регулювання дає змогу оперативновраховувати «умови досягнення» цілей.
Державна програма (загальні положення) визначає такі головні соціально -еконоімічні та політичні цілі:
1. Фундаментальна соціальна-економічна ціль. Державна програма передбачаєв перспективі «зміну відносин власності на засоби виробництва з метою їхякісного відтворення та ефективного використання ». Ця ціль розрахована надалеку перспективу, бо, так свідчить досвід східноєвропейськихприватизацій, на змішу відносин власності потрібен певний час.
2. Соціально-політична ціль передбачає створення прошарку недержавнихвласників як основи багатоукладної соціальне орієнтованої економіки.
3. Економічні цілі приватизації - це:
- структурна перебудова економіки. Мається на увазі, що після «первинної»приватизації, яка ведеться адміністративними методами, у нашій країні будевідбуватися приватизація на ринковій основі. В такому разі екс-державнізасоби виробництва стануть звичайним товаром, який його власники вільнопродаватимуть. Вільний рух цих товарів зумовить найбільш доцільну ігалузевуструктуру економіки;
- стабілізація економіки;
- розвиток конкуренції;
- обмеження монополізму;
- залучення іноземним інвестицій
Законодавство України про приватизацію з точки зору його змісту становить сукупність законів та інших нормативних актів , що регулюють майнові-правові та організаційні відносини щодо приватизації майна державних підприємств.
Це комплексне законодавство, яке об'єднує норми цивільного, адміністративного, фінансового та інших галузей права.

Основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови і розвитку економіки України.
Приватизація здійснюється на основі таких принципів:
. законності;
. державного регулювання та контролю;
. надання громадянам України пріоритетного права на придбання державного майна;
. надання пільг для придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються;
. забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян

України у процесі приватизації;
. платності відчуження державного майна;
. пріоритетного права трудових колективів на придбання майна своїх підприємств;
. створення сприятливих умов для залучення інвестицій;
. безоплатної передачі частки державного майна кожному громадянинові України за приватизаційні папери;
. додержання антимонопольного законодавства;
. повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про порядок приватизації та відомості про об'єкти приватизації;
. врахування особливостей приватизації об'єктів агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості, незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств, підприємств із змішаною формою власності та об'єктів науково-технічної сфери;

Дія Закону «Про приватизацію майна державних підприємств» непоширюється на:
. приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються; < br>. зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації.
Приватизація акцій (часток, паїв), що перебувають у державнійвласності, у майні спільних підприємств з іноземними інвестиціями,проводиться відповідно до законодавства та установчих документівспільних підприємств.

Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умовиприватизації, розробляється Фондом державного майна України ізатверджується Верховною Радою України законом України щорічно не пізнішяк за місяць до затвердження Державного бюджету України, але до початкунаступного бюджетного року.

Державна програма приватизації складається із завдання на першийбюджетний рік і прогнозу на два наступних роки виходячи з пріоритетівприватизації.

У Державній програмі приватизації визначаються: завдання щодоприватизації майна, яке перебуває в державній власності, та державногомайна, що належить Автономній Республіці Крим; відповідні способиприватизації для різних груп об'єктів; квоти обов'язкового застосуванняприватизаційних паперів для приватизації різних груп об'єктів; завданнявідповідним органам виконавчої влади щодо забезпеченняпроведення приватизації; заходи щодо залучення в процесі приватизаціїінвесторів; особливості участі в процесі приватизації громадян України,іноземних інвесторів та інших покупців; розрахунок витрат на виконанняпрограми приватизації, порядок їх відшкодування та джерела фінансування;прогноз надходження коштів від приватизації та напрями їх використання.

Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Фондудержавного майна України про виконання Державної програми приватизації.
До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації,належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, іншихпідрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разіїх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічнаєдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, зструктури якого вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва тазаконсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належатьдержаві у майні господарських товариств та інших об'єднань.

Приватизації не підлягають об'єкти, що маютьзагальнодержавне значення. До об'єктів, що мають загальнодержавнезначення, відносяться майнові комплекси підприємств, їхструктурних підрозділів, основним видом діяльності яких євиробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавнезначення.

Загальнодержавне значення мають:
1. об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій,забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність,та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становитьматеріальну основу суверенітету України, зокрема:
> майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим

Законом встановлено особливості приватизації), Національної гвардії

України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, правоохоронних і митних органів;
> надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси та інші природні ресурси, які є об'єктами права власності Українського народу;
> майнові комплекси підприємств з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи;
> золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні резерви;
> емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних паперів;
> радіотелевізійні передавальні центри та об'єкти, що становлять загальнодержавну систему зв'язку, а також об'єкти, що забезпечують зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади;
> державні радіоканали та телевізійні канали;
> засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку;
> інші об'єкти права державної власності, які забезпечують виконання державою своїх функцій;

2. об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереженнята підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей,зокрема:
> об'єкти Національного космічного агентства України при Кабінеті

Міністрів України;
> архіви;
> майнові комплекси установ Національної академії наук України з основних напрямів досліджень;
> об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси, заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення;
> об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету;

3 . об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантуєзахист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення,використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечнихвиробництв, зокрема:
> майнові комплекси підприємств по виготовленню та ремонту всіх видів зброї, яка є на озброєнні Збройних Сил України, Національної гвардії

України, Служби безпеки України, майнові комплекси підприємств, що виробляють вибухові, сильнодіючі речовини;
> майнові комплекси підприємств по випуску наркотичних, бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та отруйних засобів (крім аптек);
> майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність у сфері обігу зброї, вибухових та радіоактивних речовин ;
> протірадіаційні споруди;
> полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих промислових та побутових відходів, скотомогильники;

4. об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому,зокрема:
> структурні підрозділи майнових комплексів, що забезпечують постійне розміщення і зберігання державних резервів і мобілізаційних запасів;
> пенітенціарні заклади;
> майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної, гідрометеорологічної служб, служби контролю за станом навколишнього природного середовища;
> об'єкти державних систем стандартизації, метрології та сертифікації продукції;
> майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості;
> автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першого розгалуження їх за межами території цих підприємств ;
> майнові комплекси підприємств, які здійснюють виробництво основної залізничної техніки (електровози, тепловози, дизель-поїзди, вагони);
> майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх інфраструктурою;
> метрополітен, міський електротранспорт; < br>> майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи

України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі;
> атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам та проведення гідромеліоративних робіт, теплоелектроцентралі;
> магістральні нафто-і газопроводи та магістральний трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в цілому, підземні нафто-та газосховища;
> транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання робіт, пов 'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійних лих;
> об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод ;
> майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання мобілізаційних запасів;
> майнові комплекси підприємств соляної промисловості;
> акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, прічальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічній флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;
> водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди;
> майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби;
> крематорії, кладовища.
З метою технічного переозброєння та відновлення виробництва,поліпшення фінансово-економічного стану підприємств Збройних Сил України майно таких підприємств, яке є єдиним (цілісним) майновимкомплексом, може корпоратізуватісь. Приватизація таких підприємствздійснюється із збереженням у державній власності 51 відсотка акцій.
Окремими законами України визначається порядок корпоратизації таприватизації зазначених підприємств.
За погодженням з Кабінетом Міністрів України приватизуютьсямайнові комплекси: o підприємств-монополістів на ринку відповідних товарів України, визнаних такими у встановленому порядку; o підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії згідно з відповідною програмою; o підприємств, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України; o інших об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи 4.

Перелік об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи
4, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій,затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів
України.
Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягаютьприватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету
Міністрів України.

Будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупцяприватизуються разом з об'єктами приватизації, що в нихрозташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фондудержавного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
За наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення)передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням в оренду настрок не менш як 10 років.
Якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю, розміщується два чи більше державних або заснованих на оренді державного майнапідприємств, то в разі прийняття рішення про приватизацію одного чикількох з них займані ними приміщення, за відсутності заборони наприватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майномпідприємства після закріплення за названими співкорістувачамі займанихними приміщень на праві повного господарського відання, оперативногоуправління або на договірних засадах.

Суб'єктами приватизації є:
1. державні органиприватизації;
2. покупці (їх представники);
3. посередники.
Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державногомайна України, його регіональні відділення та представництва урайонах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим,що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Фонд державного майна України, його регіональні відділення тапредставництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній
Республіці Крим діють на підставі Закону України "Про Фонд державногомайна України ", інших законів України з питань приватизації.
Фонд державного майна України підпорядкований, підзвітний іпідконтрольний Верховній Раді України.
Голова Фонду державного майна України призначається на посаду ізвільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради
України.

Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюютьтакі основні повноваження:
. змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;
. здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації;
. виступають орендодавцем майна, що перебуває у державній власності, згідно з законодавством;
. продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств ;
. створюють комісії з приватизації;
. затверджують плани приватизації майна, що перебуває у державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;
. розробляють проекти державних програм приватизації і подають їх на затвердження Верховній Раді України;
. укладають угоди щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу;
. укладають угоди щодо проведення експертної оцінки вартості об'єктів приватизації;
. здійснюють ліцензування комісійної, представницької та комерційної діяльності з пріватізаційнімі паперами;
. виступають з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності;
. беруть участь у розробці міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;
. здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її кордоном;
. контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Державні органи приватизації здійснюють інші повноваження,передбачені законами України з питань приватизації.

Посадові особи державних органів приватизації несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність за неправомірні дії щодо майна, яке приватизується, у порядку,встановленому законодавством.
Державні органи приватизації не мають права втручатися в діяльністьпідприємств, за винятком випадків, передбачених законодавством
України та установчими документами цих підприємств.

Органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють у межахповноважень, визначених Фондом державного майна України, і повноважень,делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим щодорозпорядження майном, що належить Автономній Республіці Крим.
Органи приватизації в Автономній Республіці Крим у питаннях приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим, є підзвітними тапідконтрольними Верховній Раді Автономної Республіки Крим.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи,створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межахповноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їмпідпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Конкурсний продаж акцій за приватизаційні папери здійснюється через національну мережу центрів сертіфікатніх аукціонів.

Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:
. громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства;
. юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті;
. юридичні особи інших держав.

Для спільної участі в приватизації громадяни можуть створюватигосподарські товариства, в тому числі із членів трудового колективу, в порядку, встановленому законодавством України.
Господарське товариство членів трудового колективупідприємства, що приватизується, засновується на підставі рішеннязагальних зборів, у яких брало участь більше 50 відсотківпрацівників підприємства або їх уповноважених представників.
Не можуть бути покупцями:
. юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує

25 відсотків;
. органи державної влади;
. працівники державних органів приватизації (крім випадків використання ними приватизаційних паперів);
. юридичні особи, майно яких перебуває в комунальній власності, органи місцевого самоврядування.
Покупці - юридичні особи зобов'язані подати до державного органуприватизації документ про розподіл статутного фонду серед учасників.

Відповідальність за достовірність поданого документапокладається на покупця відповідно до законодавства.

Державною програмою приватизації стосовно конкретних об'єктів
(груп об'єктів) можуть бути встановлені інші обмеження або особливостіучасті покупців у приватизації, включаючи галузеві та сумарні квоти напридбання юридичними особами державного майна, акцій (часток, паїв).

Для обслуговування обігу приватизаційних паперів, створенняринку цінних паперів та подальшого його обслуговування, зниження ризику покупців при розміщенні вкладів в об'єкти приватизації створюютьсядовірчі товариства, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, іншіфінансові посередники.
Звернення покупців до послуг посередницьких організацій при придбаннідержавного майна не є обов'язковим.
Порядок створення і діяльності довірчих товариств, інвестиційнихфондів та інвестиційних компаній визначається законодавчими актами
України.

З метою забезпечення контролю за здійсненням Державної програмиприватизації, додержанням законодавства України про приватизацію тааналізу її наслідків з числа депутатів створюється Спеціальна контрольнакомісія Верховної Ради України з питань приватизації.
Положення про Спеціальну контрольну комісію з питань приватизаціїта її склад затверджуються Верховною Радою України.

З метою забезпечення контролю за ходом приватизації, додержаннямзаконодавства України про приватизацію та аналізу її наслідків Верховна
Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради створюють відповідніконтрольні комісії з питань приватизації.

Положення про контрольні комісії з питань приватизації та їх складзатверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповіднимимісцевими радами.
Що стосується малої приватизації, то вона регулюється законом України
"Про приватизацію невеликих державних підприємств"

Сферою застосування Закону є галузі, які підлягають першочерговійприватизації: переробна і місцева промисловість, промисловість будівельнихматеріалів, легка і харчова промисловість, будівництво, окремі видитранспорту, торгівля і громадське харчування, побутове обслуговуваннянаселення, житлово-експлуатаційне і ремонтне господарство.
Об'єктами малої приватизації є:
1. цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених

Державною програмою приватизації до групи А;
2. окреме індивідуально визначене майно;
3. об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
У випадках, коли до складу підприємств входять структурні підрозділи
(магазини, перукарні, майстерні, їдальні тощо), які можуть бути виділені усамостійні підприємства, об'єктами малої приватизації є названі структурніпідрозділи.
Будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими з нимиоб'єктами приватизації крім випадків відмови покупця від приватизаціїбудівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, щоприватизується шляхом викупу, та якщо на це немає прямої заборонивідповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної
Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня. Не можуть бутиоб'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій окремічастини, які становлять національну, культурну та історичну цінність іперебувають під охороною держави.
За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), вякій розташований об'єкт приватизації або у разі відмови покупця відприватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, щоприватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення)передаються в установленому порядку власникам приватизованих об'єктів воренду на строк не менш як десять років.

Якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю,розміщується два чи більше державних або заснованих на оренді державногомайна підприємств, то у разі прийняття рішення про приватизацію одного чикількох із них, займані ними приміщення, за відсутності заборони наприватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майномпідприємства після закріплення за названими співкорістувачамі займаних нимиприміщень на праві повного господарського відання, оперативного управлінняабо на договірних засадах.

Не підлягають приватизації визначені в установленому порядкуспеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян,які мають пільги згідно з чинним законодавством.
Заклади культури, приміщення та будівлі соціально-побутового призначення,споруджені за рахунок коштів державних підприємств, та які обслуговуютьнаселені пункти, райони чи мікрорайони у містах, громадські організації абопевні професійні (виробничі) колективи можуть бути в установленому порядкувилучені з переліку об'єктів малої приватизації за рішенням Фондудержавного майна України, його регіональних відділень та представництв урайонах та містах, Фонду майна Автономної Республіки Крим та йогопредставництв, а також за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки
Крим, місцевих Рад відповідного рівня.
Приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом:
- викупу;
- продажу на аукціоні, за конкурсом.

Продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають узагальнодержавній та комунальній власності, є відповідно:
> Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва;
> органи приватизації, створені місцевими Радами.

Продавцями об'єктів приватизації, що перебувають у власності Автономної
Республіки Крим, є органи по управлінню її майном, створювані Верховною
Радою Автономної Республіки Крим.
Покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичніособи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Проприватизацію майна державних підприємств ".
Не можуть бути покупцями:
- юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25відсотків;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
- працівники органів приватизації та інші особи, яким відповідно дочинного законодавства заборонено займатися підприємницькою діяльністю (крімвипадків використання ними приватизаційних паперів).
Об'єкти малої приватизації можуть бути придбані покупцями за рахуноквласних чи позичених коштів, а також приватизаційних паперів.
У разі придбання об'єкта малої приватизації за рахунок грошових коштівпокупці - фізичні особи подають до державного органу приватизаціїдекларацію про доходи.
Оплата придбаних об'єктів малої приватизації здійснюється за рахунокприватизаційних паперів та у національній валюті.

За рішенням органів приватизації оплата окремих об'єктів можездійснюватися виключно за рахунок приватизаційних паперів, випущенихвідповідно до чинного законодавства.
Покупці вправі використовувати для придбання об'єктів малої приватизаціїгрошові кошти лише шляхом їх безготівкового перерахування з відкритих нимиу банках України рахунків.
Кошти громадських організацій інвалідів можуть бути використані дляпридбання об'єктів малої приватизації членами цих організацій у випадках,для об'єкти перебувають у користуванні громадських організацій інвалідів.

2. Процедура приватизації.

Порядок приватизації державного майна передбачає:
. опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі;
. прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії з приватизації;
. опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта;
. проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується (за винятком об'єктів малої приватизації);
. затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

Покупці цілісних майнових комплексів та інвестори, які бажаютьпридбати контрольний пакет акцій, зобов'язані разом із заявою податибізнес-план або техніко-економічне обгрунтування післяпріватізаційногорозвитку об'єкта, що включає план зайнятості працівників підприємства,інвестора пропозицію з зазначенням максимального розміру інвестиції,строків та порядку її внесення, а також декларацію про доходи для покупців
- Фізичних осіб.
Заяви про приватизацію подаються до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у письмовій формі та впорядку, що встановлюється Фондом державного майна України.
Державні органи приватизації протягом місяця розглядають заяви таприймають рішення щодо приватизації об'єкта і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, адміністрацію татрудовий колектив підприємства, що приватизується, а такожвідповідний орган виконавчої влади, уповноважений управляти цим майном.
У разі відмови в приватизації відповідний орган приватизації повідомляєзаявників про причину відмови.

З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державногопідприємства:
. орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації;
. стосовно цього підприємства припиняється чинність частин третьої, п'ятої, шостої статті 10, частин першої, третьої статті 12, частини другої статті 24, частини третьої статті 25 Закону України

"Про підприємства в Україні" (887 -- 12) в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.

Державний орган приватизації протягом місяця з дня прийняттярішення про приватизацію об'єкта затверджує склад комісії зприватизації об'єкта і встановлює строк подання проекту плану приватизації.
Цей строк не повинен перевищувати двох місяців з дня затвердження складукомісії.
До складу комісії входять за принципом однакового представництвапредставники господарського товариства, створеного членами трудовогоколективу підприємства, що приватизується, в тому числі й відпредставницького органу трудового колективу - профспілкового комітетуабо іншого уповноваженого ним органу, інші особи (або їх представники),які подали заяву на приватизацію, представники місцевих рад, фінансовихорганів, державного органу приватизації, Антимонопольного комітету
України або його територіальних відділень, органу, уповноваженогодо прийняття рішення про приватизацію управляти відповідним державниммайном.
Відповідні органи та особи зобов'язані в п'ятиденний строк з моменту одержання повідомлення про прийняття рішення щодо створеннякомісії делегувати до її складу своїх представників.
Якщо в зазначений строк вони не делегували своїх представників до складукомісії, державний орган приватизації має право затвердити склад комісіїбез представників цих органів.

Зарішенням комісії до її роботи можуть залучатися експерти,консультанти та інші спеціалісти, які користуються на їїзасіданнях правом дорадчого голосу.
Для забезпечення гласності та прозорості приватизації у роботікомісії з приватизації об'єкта можуть брати участь народні депутати
України.

Діяльність комісії регулюється Положенням, якезатверджується Фондом державного майна України.
При приватизації законсервованих об'єктів, об'єктів незавершеногобудівництва, майна ліквідованих підприємств або об'єктів, якіпідлягають приватизації у порядку, визначеному Законом України "Проприватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) "(2171 -
12), окремого індивідуально визначеного майна, акцій (часток, паїв),що належать державі у майні підприємств із змішаною формоювласності, комісія з приватизації не створюється і план приватизації нескладається.
Комісія з приватизації складає проект плану приватизації об'єкта, вякому враховуються пропозиції:
> господарського товариства, створеного працівниками підприємства, що приватизується, та інших покупців;
> місцевих рад за місцезнаходженням об'єкта приватизації;
> державних органів приватизації;
> Антимонопольного комітету України , його територіальних відділень.

Проект плану приватизації повинен передбачати строки та способиприватизації, початкову ціну об'єкта приватизації (розмір статутногофонду господарського товариства), рекомендовані форми платежу, квотиобов'язкового застосування приватизаційних паперів, розміри пакетівакцій за напрямами їх реалізації, а також забезпечення технологічної єдності виробництва, недопущення руйнування цілісних майновихкомплексів, циклів, технологій, порядок використання майна, що непідлягає приватизації.
За рішенням комісії до розробки проекту плану приватизації може бутивключено проект реорганізації об'єкта, в якому передбаченостворення на основі його структурних підрозділів юридичних осіб.

Рішення про необхідність реорганізації приймається в порядку, щовстановлюється Фондом державного майна України та
Антимонопольним комітетом України.
До проекту плану приватизації додається акт оцінки вартості об'єктаприватизації, який складається відповідно до законодавства і затверджуєтьсяорганом приватизації.

Якщо трудовий колектив підприємства, майно якогоприватизується, або інші покупці не погоджуються з проектом плануприватизації, розробленим комісією, вони можуть підготуватиальтернативний варіант плану.

Проект плану, розроблений комісією, та альтернативний проект планутрудового колективу чи інших покупців подаються на розгляд регіональнихвідділень Фонду державного майна України або його представництв у районахта містах, які протягом десяти днів зобов'язані розглянути поданіпроекти, затвердити план приватизації і довести його до заінтересованихосіб.
Рішення про затвердження плану може бути оскаржено у десятиденнийстрок у Фонд державного майна України, Верховну Раду Автономної Республіки
Крим. <