ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Економіко-географічна характеристика Кузнецького вугільного басейну
     

 

Економічна географія
1. Загальні відомості.

Кемеровська область розташована на південно-сході Західного Сибіру і перебуває майже на рівній відстані від західних і східних кордонів Російської Федерації. Входить в шостий часовий пояс.
Крайня північна точка області знаходиться на межі Маріїнського адміністративного району з Томської областю, південна - у відрогах Абаканського хребта на стику кордонів республік Гірський Алтай і Хакасія. Крайня східна точка - у Тужанський районі, а крайня західна - в Юргінском.
Кемеровська область розташована в помірних широтах між 52 * 08 'і 56 * 54' північної широти, і 84 * 33 'і 89 * 28' східної довготи.
В сучасних кордонах область була утворена 26 січня 1943. Площа області - 95,5 тис. кв. км, що складає 4% території Західного Сибіру і 0,56% території Росії. За площею Кемеровська область - найменша в Західному Сибіру. У той же час область за площею перевищує ряд країн Західної Європи (площа Угорщині - 93 тис. кв. Км, площа Португалії - 92 тис. кв. Км, Австрії - 83,8 тис. кв. Км, Ірландії - 70 тис. кв . км, Норвегії - 62 тис. кв. км, Швейцарії - 41 тис. кв. км, Бельгії - 30,5 тис. кв. км).
Адміністративні межі Кемеровській області сухопутний. На півночі вона межує з Томської областю, на сході з Красноярським краєм і республікою Хакасія. На півдні кордони проходять по головним хребтах Гірської Шорії і Салаїрський кряжу з республікою Гірський Алтай і Алтайським Краєм, на заході - по рівнинній місцевості з Новосибірської областю. Протяжність Кемеровській області з півночі на південь майже 500 км, із заходу на схід - 300 км.
Важливою особливістю географічного положення Кемеровській області є те, що вона знаходиться в глибині величезної частини суші, поблизу центру материка Євразія, на стику західної і Східного Сибіру, значно віддалена від морів і океанів. відстань до найближчого північного моря - Карського - майже 2000 км, до найближчого теплого моря - Чорного - понад 4500км.
Клімат Кемеровській області різко континентальний: зима холодна і тривала, літо коротке, але тепле.
Середньорічна температура коливаються від -1,4 * до 1,0 * С. Середньомісячна температура в м. Кемерові становить у січні -19,2 * С, а в липні 18,6 * С. Найбільш високі температури повітря в Кемеровській області досягають влітку плюс 38 * С, а найнижчі взимку доходять на півдні до мінус 54 * С, на півночі до мінус 57 * С. Адміністративним центром області є місто Кемерово. Відстань до Москви - 3482 км, різниця в часі - 4 години.
Населення Кемеровській області складає 3,2 млн.чол., З яких 2,8 млн.чол. (87%) городяни.
Трудові ресурси області складають 1799,5 тис. чол., З них зайнято в народному господарстві - 87%, на навчанні - 6,2%.
На долю області припадає 18% виробленого національного доходу Росії.
Надра Кузбасу багаті корисними копалинами. В області розвідано великі запаси марганцевих руд - 98,5 млн. тонн (67% запасів Росії), проте видобуток їх не ведеться, а потреба Росії задовольняється за рахунок ввезення марганцевих руд, в основному, з України. Запаси залізних руд становлять 999,2 млн. тонн (2% запасів Росії), фосфорітових руд - 43,7 млн. тонн (0,6%), нефелінових руд - 152,4 млн. тонн (3%), горючих сланців -- 43 млн. тонн (2%).
На частку вугільної промисловості припадає 28 відсотків від загального обсягу промислового виробництва. Вугільні запаси Кузбасу становлять 690 мільярдів тонн нізкозольних кам'яного вугілля з вмістом сірки 0,1-0,5% і представлені всіма відомими у світі марками і технологічними ознаками коксівного та енергетичного вугілля.
У 1999 році в області видобуто 109 млн. тонн вугілля, в т.ч. 44 млн. тонн - коксівного. У вугільній промисловості регіону зайнято більше 200 тис. чоловік. Здобиччю вугілля займаються більше 100 шахт і розрізів, його збагаченням 17 збагачувальних фабрик.
Провідним способом видобутку залишається підземний механічний. Найбільшими підприємствами з підземного видобутку є акціонерне товариство шахта "Распадская", шахта ім.Кірова, шахта Капітальна. Відкритий спосіб має більш високою продуктивністю і низькою собівартістю. Найбільшими розрізами басейну є "Черніговець", "Красногорський", імені 50 років Жовтня, "Сібіргінскій", "Межиріччя" і "Кедровський". З 1952 року в басейні застосовується гідравлічний спосіб виїмки вугілля. Шахти "Тирганская", "Ювілейна" і "осавульської" - провідні підприємства гідровидобутку.
Підземна газифікація вугілля в Кузбасі представлена Южно-Абінського станцією "Подземгаз". Обсяг переробки досяг 2 млн. тонн, що склало майже 4 млрд. куб. газу. Вартість тонни умовного палива нижче, ніж при видобутку вугілля відкритим способом.
Приріст видобутку вугілля в басейні буде йти за рахунок освоєння найбільш сприятливих в гірничо-геологічному та економіко-географічному відносинах двох найбільших родовищ: Уропско-Караканского і Ерунаковского.
2. Місце серед вугільних басейнів.
Балансові запаси вугілля Кузбасу категорії A + B + C1 оцінюються в 58,8 млрд. тонн, що складає 29,1% від загальних запасів і майже 60% запасів кам'яного вугілля Росії. При цьому запаси коксівного вугілля становлять 30,7 млрд. тонн, або 77% від усіх запасів країни.

Частка Кузбасу до загальних балансових запасax вугілля Росії

Частка Кузбасу в запаси коксівного вугілля


Розвідані і підготовлені для промислового освоєння запаси обсягом 25,4 млрд. тонн, у тому числі 12,4 млрд. тонн коксівного вугілля.
Вугілля Кузбасу відрізняються високою якістю. Зольність вугілля - 8-22%, вміст сірки - 0,3-0,6%, питома теплота згоряння - 6000-8500 ккал. на кг.
Разом з тим, велика частка запасів, які не відповідають за своїми параметрами світовим кондицій по гірничо-геологічними умовами залягання і якістю.

Чи не відповідні світовим кондицій, 4,5 млрд. тонн
Високотехнологічні, 4,1 млрд. тонн

3. Вугільні райони і якісна характеристика вугілля.



Найменування вугільного району Дрібних пластів (у%) Середніх пластів (у%) Великих пластів (у%) Кількість пластів більше 10 м.
1 2 3 4 5
Анжерська 34 52 14 0
Аралічевскій 12 40 48 1
Байдаевскій 50 41 9 0
Бачатскій 8 18 74 2
Беловскій 74 25 1 0
Бунгур-Чумишскій 14 44 42 2
Ерунаковскій 16 53 31 3
Завьяловскій 62 29 9 0
1 2 3 4 5
Кемеровський 24 50 26 1
Кондомскій 19 31 50 2
Крапівінскій 55 39 6 0
Ленінський 23 54 23 2
Мрасскій 13 27 60 4
Плотніковскій 15 60 25 0
Салтимаковскій 12 55 33 0
Терсінскій 27 52 21 0
Тітовскій 36 47 17 0
Томь-Устінскій 13 35 52 6
Ускатскій 54 46 0 0

Найменування вугільного району Марка Запаси вугілля (млн. тонн)
Усього запасів Дійсні Можливі Імовірні
до 600м 600-800м до 600м 600-800м до 600м 600-800м
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Анжерська До 75.00 75.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00
Т 819.00 183.00 20.00 469.00 147.00 0.00 0.00
ОС 1385.00 326.00 6.00 139.00 877.00 33.00 4.00
К2 871.00 79.00 0.00 4.00 788.00 0.00 0.00
Аралічевскій Т 43274.00 567.00 0.00 2404.00 18704.00 0.00 21599.00
Байдаевскій Ген 51.00 34.00 0.00 17.00 0.00 0.00 0.00
Т 4508.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 4508.00
Ж 2429.00 507.00 0.00 546.00 409.00 631.00 336.00
Гжкокс 5873.00 114.00 0.00 131.00 0.00 425.00 5203 .00
Гкокс 943.00 640.00 0.00 264.00 39.00 0.00 0.00
Барзасскій БД 65.00 31.00 0.00 32.00 0.00 2.00 0.00
Бачатскій ЯЖ 551.00 71.00 0.00 275.00 0.00 139.00 66.00
СС 2098.00 583.00 0.00 410.00 39.00 401.00 665.00
До 38.00 35.00 0.00 3.00 0.00 0.00 0.00
К2 144.00 141.00 3.00 0.00 0.00 0.00 0.00
Беловскій Гкокс 183.00 80.00 0.00 76.00 0.00 14.00 13.00
Кжокс 432.00 0.00 0.00 0.00 0.00 295.00 137.00
Ж 1247.00 335.00 0.00 154.00 258.00 456.00 44.00
Бунгур-Чумишскій До 120.00 0.00 0.00 0.00 0.00 120.00 0.00
Т 33538.00 1157.00 0.00 8740.00 386.00 3410 .00 19845.00
ОС 30.00 0.00 0.00 0.00 0.00 30.00 0.00
Доронінскій БД 2474.00 0.00 0.00 1765.00 0.00 709.00 0.00
Гкокс 3058.00 0.00 0.00 0.00 808.00 0.00 2250.00
Д 3110.00 0.00 0.00 2788.00 0.00 322.00 0.00
Ерунаковскій Д 4000.00 0.00 0.00 0.00 0.00 3000.00 1000.00
Т 196.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 196.00
Ж 5769.00 360.00 0.00 2.00 221.00 1499 .00 3687.00
Гжкокс 6512.00 151.00 0.00 3361.00 0.00 1000.00 2000.00
Гкокс 62300.00 1662.00 0.00 10570.00 318.00 1715 0.00 32600.00
Ген 23023.00 168.00 0.00 3648.00 139.00 4334 .00 14734.00
Завьяловскій До 304.00 61.00 0.00 72.00 0.00 103.00 68.00
СС 696.00 7.00 0.00 0.00 0.00 391.00 298.00


1 2 3 4 5 6 7 8 9
Кемеровський ГЖен 303.00 91.00 0.00 18.00 194.00 0.00 0.00
Т 4727.00 13.00 0.00 1190.00 1677.00 0.00 1847.00
ОС 6980.00 209.00 0.00 669.00 3188 .00 0.00 2914.00
СС 18265.00 1892.00 0.00 4196.00 5769.00 0.00 6408.00
К2 2088.00 539.00 0.00 1143.00 260.00 0.00 146.00
До 2420.00 408.00 0.00 418.00 249.00 0.00 1345.00
ЯЖ 1043.00 238.00 0.00 172.00 413.00 0.00 220.00
Кондомскій До 163.00 103.00 0.00 60.00 0.00 0.00 0.00
Т 33861.00 3372.00 0.00 4205.00 6307.00 2269.00 17708.00
ОС 315.00 143.00 0.00 172.00 0.00 0.00 0.00
К2 183.00 110.00 0.00 73.00 0.00 0.00 0.00
Крапівінскій СС 45922.00 242.00 0.00 7036.00 0.00 11451.00 27193.00
Ленінський Д 12762.00 1146.00 0.00 11616.00 0.00 0.00 0.00
Ж 3114.00 757.00 93.00 670.00 164.00 740.00 690.00
ГР 151.00 0.00 0.00 0.00 79.00 72.00 0.00
Гкокс 29623.00 1532.00 291.00 7040 .00 20760.00 0.00 0.00
Ген 18137.00 1034.00 0.00 3938.00 13160.00 5.00 0.00
Мрасскій Ж 492.00 0.00 0.00 0.00 0.00 246.00 246.00
Т 20945.00 901.00 0.00 5348.00 6888.00 139.00 7669 .00
ОС 496.00 496.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00
К2 438.00 281.00 0.00 134.00 23.00 0.00 0.00
Осиновський Ж 3158.00 935.00 527.00 519.00 396.00 408.00 373.00
Т 2842.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 2842.00
Плотніковскій Д 18730.00 0.00 0.00 3271.00 0.00 0.00 15459.00
Гкокс 22529.00 563.00 5566 .00 0.00 0.00 0.00 16400.00
Ген 6631.00 416.00 1657 .00 0.00 0.00 0.00 4558.00
Прокоп'євську-Киселевський ГЖен 2453.00 872.00 0.00 1581.00 0.00 0.00 0.00
Т 3510.00 921.00 34.00 1186.00 0.00 600.00 769.00
ОС 446.00 126.00 42.00 97.00 0.00 181.00 0.00
СС 11562.00 2436.00 21.00 2490.00 1406.00 1395.00 3814.00
К2 2608.00 617.00 21.00 267.00 1100 .00 200.00 403.00
До 4282.00 1170.00 193.00 515.00 1414 .00 201.00 789.00
ЯЖ 3728.00 704.00 0.00 800.00 1379 .00 363.00 482.00
Салтимаковскій Д 75555.00 0.00 0.00 8016.00 0.00 7071.00 60468.00
СС 3107.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 3107.00
Терсінскій Гкокс 25862.00 904.00 0.00 3472.00 930.00 1041 2.00 10144.00
Т 23218.00 389.00 0.00 717.00 0.00 1765.00 20347.00
СС 1586.00 0.00 0.00 203.00 0.00 1383.00 0.00
К2 241.00 2.00 0.00 105.00 0.00 134.00 0.00
До 242.00 74.00 0.00 168.00 0.00 0.00 0.00
Ж 5526.00 75.00 0.00 340.00 40.00 1870.00 3201.00
Гжкокс 18320.00 112.00 0.00 0.00 0.00 7934.00 10274.00
Тітовскій Т 14898.00 4.00 0.00 594.00 0.00 1480.00 12820.00
Томь-Устінскій ЯЖ 3326.00 152.00 0.00 637.00 841.00 5.00 1691.00
Т 13245.00 1326.00 0.00 1115.00 3116.00 18.00 7670.00
СС 13894.00 73.00 0.00 2453.00 3526.00 2081.00 5761.00
ОС 490.00 128.00 0.00 4.00 358.00 0.00 0.00
До 4742.00 1478.00 0.00 664.00 772.00 18.00 1810.00
Тутуясскій БД 2087.00 73.00 0.00 1540.00 156.00 318.00 0.00
Гкокс 2600.00 0.00 0.00 2600.00 0.00 0.00 0.00
Ускатскій Г6кокс 14.00 14.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00
Т 21519.00 0.00 0.00 0.00 0.00 249.00 2127 0.00
Ж 510.00 151.00 0.00 278.00 0.00 42.00 39.00


З нових вугледобувних районів найбільш перспективним є Ерунаковскій вугленосних район, де зосереджені величезні запаси коксівного (4 млрд. т.) і енергетичних (4,7 млрд. т.) вугілля з сприятливими гірничо-геологічними умовами, придатними для обробки як підземним, так і відкритим способами з високими техніко-економічними показниками.

4. Видобуток вугілля

У 1995 році на шахтах і розрізах Кузбасу видобуто 93,5 млн. тонн вугілля. До 1994 року рівень видобутку знижено на 297 тис.тонн (0,3%).
Вуглевидобувні підприємства Кузбасу добувають більше 2/3 коксівного вугілля Росії.
Видобуток коксівного вугілля з Кузбасу в 1995 році склала 39,9 млн. т., що вище показників 1994 року на 3,5 млн.т. (+9,7%).

Рапределеніе видобутку вугілля за основними вугледобувним регіонах Росії

Максимальний рівень видобутку в Кузбасі був досягнутий у 1988 році. З 1989 року намітилася стійка тенденція зниження видобутку вугілля. Перші ознаки стабілізації положення намітилися в 1995 році з відкритого способу видобутку і видобутку коксівного вугілля.

Динаміка видобутку вугілля по Кузнецького басейну, тис.тонн


Динаміка видобутку вугілля по Кузнецького басейну, тис, тонн

Темпи зміни видобутку вугілля у% до попереднього року
коксівного


енергетичних


Співвідношення підземного і відкритого способів видобутку за Кузнецького басейну


Видобуток вугілля по об'єднанням і препріятіям Кузбасу в 1994, 1995 роках, тис.тонн


5. Збут вугілля

Із загального обсягу ресурсів вугілля Кузбасу близько третини поставляється для потреб Кемеровській області, решта вивозиться в Європейську частину Росії, Західний Сибір і на експорт.
Структура поставок кузнецькі вугілля в 1994, 1995 роках за споживачам в%
1994

1995

Структура поставок кузнецькі вугілля по регіонах Росії, млн.т.

При загальному зниженні реалізації вугілля, що відбувається в останні роки поставки ковальського вугілля є найбільш стійкими. У 1995 році в цілому по Кузбасу було відвантажено споживачам 90,8 млн.т. (збільшення на 0,7% до 1994 року проти зниження на 4,1% в цілому по Росуглю). При цьому в 1995 році був не тільки повністю реалізований видобуте вугілля, але і відвантажено 2,4 млн.т. зі складів вугільних підприємств. Це було досягнуто за рахунок введення із серпня 1995 року диференційованих тарифів на перевезення вугілля, що дозволило підвищити конкурентоспроможність дальнепрівозних, перш за все кузнецькі вугілля. Зниження витрат споживачів на придбання ковальського вугілля щомісяця, починаючи з вересня ц.р. оцінюється в 110 млрд.рублей.
У резальтате відбулося повернення ковальського вугілля на віддалені регіональні ринки, з'явилися зовсім нові споживачі від Череповецькій ГРЕС у Північно-Західному регіоні до Хабаровської ТЕЦ-3, Сахалінської і Магаданської ТЕЦ в Далекосхідному регіоні.
Протягом тривалого періоду Кузбас є традиційним експортером вугілля.
Однак, починаючи з 1991 року обсяги експорту вугілля стали скорочуватися, що пов'язано з постійним збільшенням тарифів за залізничні перевезення.
23 травня 1995 була підписана Генеральна Угода між Державною адміністрацією залізничного транспорту РФ, компанією "Росуголь" та адміністрацією Кемеровської області, відповідно до якого до кінця 1995 року діяв порядок застосування спеціальних умов оплати ж.д. перевезень вугілля.
Благодоря ухваленим рішенням обсяг поставок ковальського вугілля на експорт в країни Далекого та Близького зарубіжжя збільшився в порівнянні з 1994 роком на 1,8 млн.тонн.
Кузнецький басейн є також головною базою для заміни більше 17 млн.т. Екібастузського вугілля, що поставляються в даний час для ТЕЦ Уралу та Західного Сибіру.

7. Районообразующее значення.

За економічним потенціалом Кемеровська область - великий територіально-виробничий комплекс Російської Федерації.
Невелика за території, компактна, з добре розвиненою мережею доріг, потужним багатогалузевим господарством Кемеровська область відіграє провідну роль в економіці Сибіру. Тут зосереджено близько однієї третини основних виробничих фондів Західного Сибіру.
Кемеровська область є найбільшим індустріальним регіоном, опорною базою для промислового розвитку не тільки Сибіру, а й усієї країни. Сьогодні на частку Кузбасу припадає 44% видобутку кам'яного вугілля в Росії, більше 70% від всіх видобутку коксівного вугілля, а по цілій групі марок особливо цінних коксівного вугілля - все 100%.
Крім того, сьогодні Кузбас для Росії це: більше 13% чавуну і сталі, 23% сортового сталевого прокату, понад 11% алюмінію і 17% коксу, 53% феросиліцію, 100% шахтних скребкових конвеєрів.
Кемеровська область відправляє в усі економічні райони країни, а також у 80 країн світу, 1200 видів промислової продукції, серед них: вугілля, кокс, прокат, чавун, алюміній, цинк, феросплави, шифер, цемент, скло, азотні добрива, пластмаси, хімічні волокна, синтетичні смоли, електротехнічна продукція та продукція важкого машинобудування та інші.
Провідна роль в розвитку народного господарства області належить паливно-енергетичному комплексу. Його основа - вугільна промисловість та електроенергетика.

Кузбаська енергосистема має сумарну потужність 4718 мВт. до її складу входять 8 електростанцій: Том-Усинську ГРЕС, Беловская ГРЕС, Південно-Кузбаська ГРЕС, Кемеровська ГРЕС, Новокемеровская ТЕЦ, Західно-Сибірська ТЕЦ, Кузнецька ТЕЦ.
Паралельно з енергосистемою працюють два блок-станції: ТЕЦ КМК і Юргінская ТЕЦ. Мережеве господарство енергосистеми має протяжність ЛЕП всіх напруг 32 тис. км і 255 підстанцій напругою 35 кВ і вище, які об'єднані в 4 підприємства електричних мереж: Східні, Північні, Південні і Центральні.
Теплові мережі об'єднують 323 км магістральних мереж і мазутну котельню

Північ області перетинає Транссибірська залізнична магістраль, південь - Южносібірская. Кузбас має пряме залізничне сполучення з усіма регіонами країни. Кемеровській і Новокузнецький авіапідприємства мають прямі зв'язки з десятками міст Росії та країн Співдружності.

8. Екологічна обстановка в Кузбасі

Кузнецький вугільний басейн, в якому видобувається 34% вугілля Росії, має максимальні показники по впливу на навколишнє середовище. Кожна тонна видобутого вугілля супроводжується скиданням 2,5 куб.м. забруднених стічних вод, розміщенням 2,16 куб.м. вкришних (вміщають) порід; кожні 1000 т. видобутку - викидом в атмосферу 2,17 т. шкідливих речовин, порушенням 0,55 га. земель.
За сукупністю питомих показників споживання природних ресурсів і впливу на навколишнє середовище видобуток 1 тонни вугілля в Кузнецькому басейні має найбільший негативний вплив на природне середовище.
Екологічна обстановка в Кузбасі залишається напруженою. У 1994 році скид забруднених стічних вод склав 254,4 млн.куб.м. Введені очисні споруди загальною потужністю 34,7 тис.куб.м. на добу, здійснено також заходи з розчистки русла річки Аби і її приток на 30,4 км.
Основною проблемою охорони водних ресурсов Кузбасу є реконструкція та підвищення ефективності діючих очисних споруд стічних вод, так як 90% забруднених стічних вод проходить очисні споруди, але скидаються недостатньо очищені. Щорічно у зв'язку з жорсткістю вимог контролюючих органів, розширенням переліку інгредієнтів-забруднювачів скидання стічних вод збільшується незважаючи на будівництво і введення очисних споруд.
Викиди шкідливих речовин в атмосферу шахтарських міст і селищ Кузбасу склав в 1994 році 188,8 тис. тонн. На підприємствах басейну горить 27 терріконіков, ведуться роботи по їх гасіння з завершенням всіх робіт до 2000 року. У 1995 році здійснені наступні основні повітряохоронного заходи: будівництво каналу підземної очищення димових газів на ш. ім. Калініна і ш. Тирганская, впроваджені двоступінчасті системи очищення димових газів на промкотельной ш. "Киргайская" АТ "Прокопьевскуголь", реконструкція котлів і газоочистки на котельнях ш. "Зиряновська", ш. "Абашевская" АТ "Кузнецкуголь", розпочаті роботи з утилізації метаноповітряної суміші (0,5-2% метану) на шахті "Абашевская" за технологією Інституту каталізу РАН (Новосибірськ) та інші і ін
У Кемеровській області вугільними підприємствами порушено близько 45,6 тис.га. земель, у 1994 році рекультивовано 735 гектарів. У 1995 році рекультивовано 820 гектарів.
Розроблений компанією "Росуголь" спільно з акціонерними товариствами, підприємствами та організаціями Кузбасу проектом програми соціально-економічного розвитку вугледобувних підприємств на 1996-2000 рр.. по розділу "Екологія" передбачено зниження скидання забруднених стічних вод на 64,8 млн.куб.м., викидів шкідливих речовин в атмосферу на 35,8 тис.тонн, намічена рекультивація в обсязі 3059 га., використання розкривних (вміщають) порід передбачається збільшити на 60 млн.куб.м. на рік.
Проектом програми передбачається ввести 622,9 тис.куб.м. на добу потужностей водоочисних споруд, 5595,7 тис.куб.м. газу на годину потужностей з очищення та знешкодження димових викидів. Для покращення екологічної обстановки у вуглевидобувних районах Кузбасу необхідно компанії "Росуголь" спільно з адміністраціями міст області збільшити обсяги фінансування природоохоронних робіт до 150 млрд.руб. щорічно на період до 2000 року.
З урахуванням закриття шахт і проведення природоохоронних заходів на перспективних підприємствах, передбачених програмою до 2000 року, за експертними оцінками навантаження на природні сфери (вода, атмосфера, земля) в 2000 році знизиться на 30-40%.
9. Проблеми розвитку Кузбасу в умовах переходу до ринку.

Ліквідація особливо збиткових шахт Кузнецького вугільного басейну згідно з "Основними напрямками реструктуризації вугільної промисловості Росії."
На 01.01.96 шахтний фонд Кузнецького вугільного басейну становить 65 шахт (тех.ед.), з яких 22 шахти (33,8%) є безперспективними і особливо збитковими. Ці шахти працюють на запасах вугілля зі складними гірничо-геологічними умовами, небезпечними для життя і здоров'я шахтарів та низьким рівнем механізації виробничих процесів.
На підставі Програми реструктуризації галузі прийнято рішення про ліквідацію особливо збиткових шахт відповідно до чинного законодавства і "Основними принципами санації і закриття неперспективних і особливо збиткових шахт і розрізів вугільної промисловості Росії."
Міністерством палива та енергетики РФ затверджено та погоджено з Мінекономіки РФ графіки підготовки ТЕО ліквідації 16 шахт, по яких ведуться проектні опрацювання, це шахти:
АТ "Северокузбассуголь" ш. Північна
ш. Судженськ
ш. Південна
ш. Сибірська (ш/у Сибірське)
АТ "Беловоуголь" ш. Піонерка
АТ ш. ім. Вахрушева Основне поле
АТ "Кіселевскуголь" ш. Суртаіха
ш. Карагайлінская
ш. Черкасовская
АТ "Прокопьевскуголь" ш. Червоний вуглекопів
ш. Ноградская
ш. Північний Маганак
ш. Красногорська
АТ "Кузнецкуголь" ш. Висока
ш. ім. Шевякова
ш. Нагірна (основне поле)

Собівартість 1 тонни вугілля за січень-грудень 1995 року в Кузбасі, в середньому, на 25,9% перевищує середньогалузевої рівень.
Найбільші витрати на видобуток вугілля мають: АТ "Северокузбассуголь", "Кузнецкуголь", "Прокопьевскуголь", "Кіселевскуголь", - видобувні більшу частину вугілля підземним способом.

Повна собівартість 1 тонни видобутку вугілля за січень-грудень 1995 р., руб.

За структурою собівартості виділяються акціонерні товариства, які видобувають вугілля відкритим способом: Кузбассразрезуголь, Південний Кузбас, Межиріччя, р.Ченіговец - частка матеріальних витрат у них досягає 47-66%, а частка оплати праці - всього 11-14%.
Ряд акціонерних товариств мають надзвичайно високі позавиробничі витрати, до них належать Северокузбассуголь (18,6%), ш.Вахрушева (17,6%), ш.Распадская (16,9%), Кузбассразрезуголь (13,8%).
Структура собівартості 1 т видобутку вугілля за січень-грудень 1995

Станом на 01.01.96 загальна дебіторська заборгованість по вугільних підприємствах склала 6337,3 млрд.руб. і збільшилася з 01.01.95 на 248,4%, заборгованість споживачів 4736,8 млрд.руб. (зростання 230%).
Kредіторская заборгованість підприємств на 01.01.96 склала 9597,9 млрд.руб. (до 01.01.95 зростання 270,8%), у тому числі постачальникам 4047,2 млрд.руб. (177%), бюджету 2259,8 млрд.руб. (376,3%) і з виплати заробітної плати 372,9 млрд.руб. Середній термін затримки виплати заробітної плати склав 70 днів.
Значного поширення при розрахунках за поставку вугілля в Кузбасі набуло застосування взаєморозрахунків і бартерних операцій, питома вага яких у загальному обсязі реалізації досяг 70%. Основний обсяг взаєморозрахунків припадає на розрахунки із залізницею.
Заробітна плата. Рівень середньомісячної заробітної плати одного працюючого в системі вугільної промисловості Кузбасу в січні 1996 р. склав 1264,9 тис.руб., Що на 55,4 тис.руб. (4,6%) вище, ніж у середньому по вугільній промисловості Росії. Темп зростання заробітної плати по Кузбасу за 1995 р. склав 189,7% при середньому темпі зростання споживчих цін 238% (по Росії 234%).

Динаміка середньомісячної заробітної плати працівників
угльной промисловості у 1995р., тис.руб.


Систематична затримка з виплатою заробітної плати послужила головною причиною соціальної напруженості в регіоні. Станом на 20 березня 1996 року не виплачено 344,8 млрд.руб. нарахованої заробітної плати. Затримка з виплати зарплати склала від 0,6 до 2,4 місяця.
Динаміка заборгованості із заробітної плати в 1995 році
(за оперативними даними), млрд.руб.

У Кузбасі найбільш гостре становище по розрахунках з робітниками і службовцями залишається в АТ "Беловоуголь" - 2,38 місяця, "Кузбассшахтострой" - 1,74 місяця, "Кіселевскуголь" - 1,67 місяця, "Северокузбассуголь" - 1,45 місяця, "Кузнецкуголь" - 1,39 місяця.
Затримки з виплатою заробітної плати в основному викликані неплатежами за відвантажену вугільну продукцію.



10. Джерела інформації.

1. Российская Вугільна Компанія
2. Кемеровський Науковий Центр СО РАН
3. Іллічов А.І., Віткін М.П., Каліші Н.В. Кузбас - ресурси - економіка - ринок// Кемерово, Кемеровський поліграфічний комбінат, 1995
4. Регіональна економіка/За ред. Морозової Т.Г. М. Банки и биржи ЮНИТИ, 1995
5.

1


12



     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
8 of 10 on the basis of 1441 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены.