ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Підходи до економічного районування України
     

 

Економічна географія
I. Вступ
Створення незалежної української держави супроводжується помітними змінами в галузевій структурі виробництва і розміщення продуктивних сил, розселенні населення і розвитку міст, в переорієнтації колишніх загальносоюзного зв'зків на внутрі-і міжреспубліканські. На руїнах колишнього СРСР почали формуватися територіально-виробничі комплекси багатьох держав, у тому числі і територіально-виробничі комплекс України. Посилюється увага до збалансованості розв'язання цілого ряду нових наукових і прикладних проблем, серед яких одне з центральних місць займає проблема вдосконалення адміністративно-територіального устрою та економічного районування. Самим поширеним на наш час є розмежування України на дев? Ять економічних районів (Картосхема № 1).

1. Проблема регіоналізації.
Актуальність обгрунтованого розв'язання даної проблеми зростає насамперед у зв'язку з необхідністю звільнитися від нашарування старих ланок територіального управліня, підвищити його ефективність. Слід зважати на те, що адміністративно-територіальний устрій та економічне районування України вже давно не переглядувалісь і в ряді випадків створюють певні труднощі для територіального прогнозування і дійового управління на регіональному рівні.
Формування адміністративно-територіального устрою та економічного районування - динамічний процес, який на сучасній території України і на прилеглих до неї українських етнічних землях почався за часів Київської та Галицької Русі.
Встановив, що ж таке економічний район і економічне районування взагалі.
Економічний район - це економічно цілісна частина території країни, якій властиві такі ознаки, як спеціалізація і комплексність господарства.
Економічне районування - це науково обгрунтований поділ країни на економічні райони, що вклалися історично або формуються в процесі розвитку продуктивних сил на основі суспільного поділу праці. Економічне районування сприяє раціональній територіальній організації господарства. Загальноекономічне районування України показане у Схемі № 1.

2. Схеми економічного районування України.
Існує багато схем регіоналізації України. Наприклад, ще в кінці XIX століття Михайло Драгманов, а в 1926 році Степан Рудницький поділили Україну на Правобережжя, Лівоббережжя та Южну частину. Тут регіоналізація була проведена на основі історіко-географічного принципу.
Напередодні першої світової війни на території України, яка належало до Російської імперії, було 9 губерній: Київська, Харківська, Чернігівська, Полтавська, Волинська, Подільська, Катеринославська, Херсонська і Таврійстка.
Згідно із законом "Про дальше вдосконалення управління промисловістю і будівництвом в УРСР", прийнятим сесією Верховної Ради Української РСР 31 травня 1957 року, у республіці було створено 11 економічних адміністративних районів у складі: Сталінського (Сталінська обл.), Луганського (Луганська обл.) , Дніпропетровського (Дніпропетровська обл.), Запорізького (Запорізька обл.), Київського (Київська, Житомирська, Кіровоградська, Черкаська, Чернігівська обл. та м. Київ), Харківська (Харківська, Полтавська і Сумська обл.), Херсонського (Херсонська, Кримська , Миколаївська обл. і м. Севастополь), Львівського (Львівська, Волинська, Рівненська, Тернопільська обл.), Станіславського (Станіславська, Дрогобітська, Закарпатська, Черніговська). На початок 1961 року у республіці існувало 14 економічних адміністративних районів.
У наступні роки мережа внутрішніх економічних районів уточнював.

3. Сучасне економічне районування.
Донедавна економічне районування в Україні грунтувалася на інтересах колишнього Союзу. На основі цього поділу (Донецько-Пріднепровській, Південно-Західний, Південний) складали п? Ятірічні плани, які мали другорядне значення і використовувалися численними міністерствами і відомствами для задоволення своїх інтересів. Тепер виникла потреба формувати внутрішньодержавній поділ праці, поглиблювати вироблення економічних аспектів територіально-виробничих комплексів, формувати зони вільного економічного підприємництва, ринкових структур та ін.
Значний внесок у розробку нової сітки економічних районів України зробили в останні роки українські економіко-географи, зокрема Ф. Д. Заставний і В. А. Поповкін. Так Заставний у книзі «Географія України» (1990) виділив дев? Ять мезорайонів, що входять до складу трьох макрорайонів, які названі: Східний, Західний і Південний. Автор вважає, що в межах України доцільно залишити стару сітку макрорайонів, але ним проведена велика робота по уточненню меж мезорайонів. В. А. Поповкін у роботі «Регіонально-цілісний підхід в економіці» (1993), обгрунтував поділ України на п? Ять макрорайонів і десять мезорайонів. Наукова концепція враховує природні, економічні, соціально-демографічні та історико-етнічні умови і фактори, що так або інакше впливають на формування регіональних утворень. Він ставить за мету обгрунтувати таку сітку макро-і мезорайонів, яка була б потрібна для регулювання основних економічних пропорцій, вдосконалення та прогностичних цілей. (Таблиця № 1)
Останнім часом з оригінальною думкою про регіоналізацію виступив О. І. Шаблій. Він виділив на території України шість соціально-економічних районів. Його райони тісно пов? Язані з містами-мільйонерамі, спеціалізуються на загальноукраїнському поділі та інтеграції праці тощо. Він виділив такі соціальноекономічні райони, як Західний, Центрально-Східний, Південно-Східний та Східний, Автономна Республіка Крим.
IV. Висновок
Головне завдання економічного районування - прискорити ріст продуктивності суспільної праці. Економічне районування повинно науково обгрунтовувати розвиток територіально-виробничих комплексів, встановити всі прогресивні тенденції в розвитку географічного поділу праці, міжрайонних і внутрішньорайонніх зв? Язків. В Україні, на мій погляд, ще не вдосконалене економічне районування, але поглянувши на роботи наших вчених можна сказати, що через деякий час в нашій країні будуть створені комплекси підприємст на основі тісних виробничих зв? Язків, з врахуванням природних і трудових ресурсів, економіко - географічного положення та транспортних умов.

IV. Додаток

Схема № 1. [2, С.139]

Загальноекономічне (інтегральне) районування України


національно-політико-адміністративно-адміністративний територіальний
устрій поділ

економічне макрорайонування
(основні райони)
групи адміністративних областей


економічне мезорайонування
(адміністративні області,
Автономна республіка Крим)

економічне мікрорайонування
(групи нізовніх адміністративних районів,
локальні господарські утворення:
вузли, центри)

Таблиця № 1 [4, с.222]

Сучасне економічне районування України
 За М.Д. Пістуном За Ф.Д. Заставним За В.А. Поповкінім
Район Області Район Області Район Області
Донецький Донецька, Луганська Донецький Донецька, Луганська Донбас Донецька, Луганська
Прідніпровсь кий Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська Придніпровський, Центрально-Польський Дніпропетровська, Запорізька, Київ-ська, Чернігівська, Житомирська Запорізький, Придніпровський, Київське Полісся Дніпропетров-ська, Запорізька, Житомирська, Київська, Чернігівська
Київський Київська, Чернігівська, Черкаська Північно-Східний Полтавська, Сумська, Харківська Слобідська Україна Полтавська, Сумська, Харківська
Північно-Східний Полтавська, Сумська, Харківська Подільський Вінницька, Тернопільська, Хмельницька Поділля Вінницька, Тернопільська, Хмельницька
Подільський Вінницька, Тернопільська, Хмельницька Центрально-український Карпатський Черкаська, Кіровоградська, Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька Волинське Полісся Волинська, Рівненська
Волинський Волинська, Житомирська, Рівненська Українські Карпати Івано-Франківська, Закарпатська, Льлвівська, Чернівецька
Карпатський Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька Західно-Польський Прічорно-морський Волинська, Рівненська, Миколаївська, Одеська, Херсонська, Автономна Республіка Крим Північне Прічорно-мор? Я та Крим Миколаївська, Одеська, Херсонська, Автономна Республіка Крим
Чорномор-кий Одеська, Миколаївська, Херсонська Середнє Подніпров? Я Кіровоградська, Черкаська
Кримський Автономна Республіка Крим


Картосхема № 1. [4, С.218]





Список використаної літератури:

1. Ф.Д. Заставний "Географія України" .- Львів: Світ, 1994.-470 с.
2. С.І. Іщук "Територіально-виробничі комплекси і економічне районування" .- Київ: Міністерство освіти України. Київський Універсітет ім. Тараса Шевченка. Українсько-Фінський інстітут менеджменту і бізнесу, 1995.-242с.
3. "Соціально-економічна географія України" під ред. О.І.Шаблія.-Світ, 1995.-638с.
4. "Разміщеня продуктивних сил України" під ред. Є.П. Качана.-Київ: Вища школа, 1998.-374 с.
3


6



     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
9.3 of 10 on the basis of 2041 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены.