дивитися на реферати схожі на "Сутність витрат та методи їх зниження"
ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ
Факультет менеджменту та маркетингу
КУРСОВА РОБОТА з дисципліни "Мікроекономіка "на тему:" Сутність витрат та методи їх зниження. "
Виконав: студент групи МТ-21
Мамчур Ярослав
Керівник роботи: аймають матеріальні витрати.
Енерго - і палівомісткі - у структурі витрат яких найбільшу питомувагу займають витрати на енергію і паливо.
Фондомісткі - із великою питомою вагою амортизації в загальнихвитратах.
Змішані - із значною питомою вагою у витратах матеріальних витрат ізаробітної плати.
2.4. Джерела і чинники зниження витрат підприємства
Можливості зниження витрат виробництва виділяються й аналізуються подвох напрямках: по джерелах і по чинниках.
Джерела-це витрати за рахунок економії яких можуть бути зниженівитрати виробництва. Чинники-це техніко-економічні умови, під впливом якихзмінюються витрати.
Основними джерелами зниження витрат виробництва і реалізаціїпродукції є:
. зниження витрат сировини, матеріалів, палива і енергії на одиницю продукції;
. зменшення розміру амортизаційних відрахувань, що припадають на одиницю продукції;
. зниження витрат заробітної плати на одиницю продукції;
. скорочення адміністративно-управлінських витрат;
. ліквідація непродуктивних витрат і втрат.
На економію ресурсів дуже впливає число техніко-економічних чинників.
Найбільший вплив мають такі групи внутрішньовиробничих чинників:
. підвищення технічного рівня виробництва;
. удосконалювання організації виробництва і праці;
. зміна обсягу виробництва.
Підвищення технічного рівня виробництва, удосконалювання організаціївиробництва і праці призводить до зниження витрат сировини, матеріалів ізаробітної плати.
Зменшення витрат сировини і матеріалів досягається за рахунокзниження норм їхньго використання, скорочення відходів і втрат у процесівиробництва і збереження, повторне використання матеріалів, впровадженнябезвідходних технологій. На розмір витрат істотний вплив має зміна цін насировину і матеріали. При їхньому збільшенні витрати зростають, а призниженні - зменшуються. Відсоток зниження розміру витрат за рахунокзменшення матеріальних витрат і зміни цін на сировину та матеріали можебути розрахований по формулі:
ЗВМ = (1 - jм x jц) Ум х 100, де
j-індекс зміни норм використання сировини і матеріалів на одиницюпродукції; jц-індекс зміни цін на сировину і матеріали;
Ум-питома вага вартості матеріальних витрат у витратах підприємства
(У відсотках). [3, С. 56-57]
Зниження витрат підприємства забезпечується за рахунок зменшеннявитрат живої праці на одиницю продукції і темпів зростання йогопродуктивності стосовно темпів зростання середньої заробітної плати. Розмірзниження витрат (у відсотках) за рахунок росту продуктивності праціможна визначити за формулою:
ЗВзп = (1 - jзп: jпп) УЗП х 100, де
jзп-індекс росту середньої заробітної плати; jпп-індекс росту продуктивності праці;
УЗП-питома вага заробітної плати у витратах підприємства, (увідсотках) [3, C.58]
Існує ще один вид визначення динаміки собівартості. Він здійснюєтьсяна основі розрахунку індивідуального індексу собівартості:
is = Z 1/Z 0, де
Z 1 і Z 0 базова і звітна собівартості одиниці продукції [3, C.60]
Коли на підприємстві випускається декілька видів продукції, тодинаміку собівартості усього виробництва визначають на основі розрахункузагального індексу собівартості в якому фактично випущена в звітномуперіоді товарна продукція оцінюється по фактичній собівартості звітногоперіоду, а потім також продукція оцінюється по плановій собівартості або пофактичній собівартості базисного періоду:
I 2 = е Z 1 Q 1/е Z 0 Q 0
Z 0 - собівартість одиниці продукції в базовому періоді або запланом.
Q 1, Q 0 - кількість продукції в звітному періоді.
Z 1 - собівартість одиниці продукції в звітному періоді. [3, C. 61]
Для окремої продукції використовують показник собівартості продукціївиражений у витратах на у.о. товарної продукції. Цей показник одержуютьшляхом ділення повної собівартості усієї товарної продукції на вартістьцієї товарної продукції в оптових цінах підприємства. Він визначається вчотирьох варіантах.
1 Витрати на у.о. товарної продукції по затвердженому плані:
е Z пл Q пл/е P пл Q пл
1 Витрати на у.о. фактично випущеної товарної продукції. а) за планом перерахованими на фактичний обсяг випуску іасортимент продукції;
Z пл Q пл/P пл Q пл
б) фактично, у цінах, що діяли в звітному році;
Z 1 Q 1/P 1 Q 1
в) фактично, у цінах, прийнятих у плані;
Z 1 Q 1/P пл Q 1
, де
Z пл - планова собівартість одиниці продукції;
Z 1 - фактична собівартість продукції;
P пл - планова оптова ціна одиниці продукції;
P 1 - фактична оптова ціна одиниці продукції;
Q пл - кількість одиниць за планом;
Q 1 - фактична кількість одиниць продукції;
[3, C.61-63]
Методи оцінки впливу техніко-економічних чинників на зниження витратпідприємства, що наведені вище, можуть використовуватися як при аналізі,так і при плануванні собівартості продукції на майбутній період.
2.5. Альтернативні методи зниження витрат.
Зниження витрат виробництва в даний час забезпечується в основному зарахунок внутрішньовиробничих чинників.
Значне зниження витрат виробництва досягається в результатізастосування прогресивних методів організації виробництва. Прикладомслужити розроблена в Японії і отрімавша широке застосування в усьому світісистема організації виробництва "just in time". Вона знижує витративиробництва за рахунок бездефектного виготовлення продукції. Сутність їїполягає в тому, що комплектуючі вироби, деталі поставляються споживачу увизначене місце, у потрібний час, у необхідній кількості. Якщо попадаютьсябраковані деталі, виробничий процес зупиняється, тому що запасів наробочому місці немає.
Система "just in time" сприяє зниженню витрат на двох напрямках:
. Знижуються витрати на складування і збереження напівфабрикатів і в споживача, і у виробника. Останній крім того знижує витрати на реалізацію.
. Застосування системи неможливе без забезпечення бездефектного виготовлення продукції в постачальника. Японські підприємства в цих цілях навчають усіх співробітників методам контролю якості і т.д. , Підвищують відповідальність виробничих робітників за якість, використовують автоматичні пристрої для контролю якості. В результаті знижуються витрати виробництва, що пов'язані з повторним опрацюванням бракованих виробів, витратами сировини і заробітної плати.
У рамках системи "just in time" розроблені і використовуютьсяпідсистеми, гуртки якості і т.д., що забезпечують економію витрат під часруху комплектуючих деталей по цеху в результаті підвищення відповідальностіза якість продукції в робітників і спеціалістів, полегшення керуваннявиробничим процесом.
Велику увагу економісти приділяють таким резервів зниження витрат, якзміна класифікації, вирахування і калькулювання витрат. Наприклад,розмежування витрат на виробництво продукції вищої якості і на виробництвонестандартної продукції; застосування єдиної системи калькулювання витратна всіх стадіях життєвого циклу виробів; посилення ролі калькулювання;більш чітке виділення витрат на управління, підготовку виробництва,реалізацію досягнень науково-технічного прогресу, у тому числі підвищенняякості продукції і т.д.
ВИСНОВКИ
Виробництво будь-якого товару потребує затрат економічних ресурсів,що, у силу своєї відносної рідкості, мають визначені ціни. Кількістьякогось товару, що фірма намагається запропонувати на ринку, залежить відцін (витрат) і ефективності використання ресурсів, необхідних для йоговиробництва, з одного боку, і від ціни, по якій товар буде продаватися наринку, - з іншого. Проте в процесі виробництва фірма-виробник поряд ізвитратами виробництва несе також витрати на просування товару на ринок,проведення маркетингових досліджень, організацію реклами, сплачує податкитощо.
Затрати, витрати, собівартість, є найважливішими економічнимикатегоріями. Їхній рівень багато в чому визначає розмір прибутку ірентабельності підприємства, ефективність його господарської діяльності.
Зниження й оптимізація витрат є одними з основних напрямків удосконалюванняекономічної діяльності кожного підприємства.
У залежєності від виду продукції, характеру технологічного процесу,особливостей переробки сировини використовують різні методи калькулювання
(оцінки) витрат. До основних та найбільш практичних належать: метод прямогорозрахунку, розрахунково-аналітичний метод, нормативний метод,параметричний метод, коефіцієнтній метод, метод виключення витрат,комбінований метод.
Проте основним завданням економіста є не тільки підрахування вженаявних витрат, але і знаходження всеможлівіх шляжів зниження витрат.
Можливості зниження витрат виробництва виділяються й аналізуються по двохнапрямках: по джерелах та чинниках. В середині підприємства витрати можназнижувати за рахунок зміни норм використання сировини, зменшення витратживої праці на одиницю продукції тощо. Для цього розроблено ряд показників
(індексів), які нині широко використовуються на підприємствах.
Значне зниження витрат досягається за рахунок застосуванняпрогресивних методів організації виробництва, наприклад система "just intime ".
5. Список використаної літератури
1. Піндайк Р.С., Рубінфелд Д.Л. Мікроекономіка. -К.: Основи, 1996
2. З.І. Петрова Системний аналіз собестоемості. М., 1996.
3. Бойчик І.М., Харків П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства. Навчальний посібник .- Львів, 1998.
4. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки Підручник-
К.: Товариство "Знання", КОО, 1998.
5. Кемпбелл Р. Макконнелл, Сеенлі Л. Брю. Економікс т.2
