Тверді побутові відходи Моздокского району Північної Осетії

асп. Хоружий Н.А.

Кафедра регіональної геології та геодезії.

Північно-Кавказький гірничо-металургійний інститут (державний технологічний університет)

Висвітлено питання забруднення навколишнього середовища неорганізованим складуванням відходів, проблеми знешкодження та захоронення ТПВ та економічні нормативи плати за їх розміщення на полігонах загальноміського призначення.

Звалища побутових відходів представляють серйозну небезпеку, тому що істотно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища і є потужним забруднювачем атмосферного повітря (метан, сірчистий газ, розчинники та ін), грунту і грунтових вод (важкі метали, поліхлорбіфенілідіоксіни, інсектициди та ін.) Звалища є, крім того, розсадниками мишей, щурів, комах і можуть стати джерелом інфекційних захворювань.

Практично ніхто не контролює склад надходять на звалища побутових відходів. Велика частина цих звалищ не має технічної документації, елементарні методи їх експлуатації не дотримуються, що вкрай небезпечно впливає на навколишнє природне середовище. Сміття є серйозним джерелом забруднення грунтів міддю, ртуттю, свинцем, цинком та іншими важкими металами [1, 2].

Особливо небезпечним є ртутне забруднення, що відбувається в першу чергу через попадання ртутьвмісних розрядних ламп на звалища побутових відходів. Ртуть віднесена до групи особливо шкідливих елементів, включених у перелік пріоритетних забруднюючих речовин.

Це викликано тим, що ртуть є летючим металом, здатність випаровування якого розширює зону його безпосередньої присутності, крім того, ртуть може перетворюватися (за допомогою грунтових, водних мікроорганізмів) в метилртуть, потрапляти в харчові продукти і викликати масові отруєння [1]. Небезпека представляють і ртутьвмісних електричні батарейки, в яких вміст ртуті досягає 300 мг, в батарейках для електронних годинників рахунок йде вже на грами і складає до половини маси батарейок. Кожен рік викидається більше 50 тис. штук таких батарей [3].

Значну токсикологічну небезпеку представляють потрапляють на звалища побутових відходів свинцеві акумулятори для автомобілів. У середньому в кожному акумуляторі міститься від 8,5 до 9,5 кг свинцю [3]. В результаті виникає загроза зміни балансу кисню і вуглекислого газу, зменшення запасу чистої води, деградації водойм, забруднення і захламлення грунтів.

Велике кількість хімічних речовин з територій звалищ виділяється в атмосферу внаслідок розкладу сміття, що призводить до небезпеки виникнення вибухів і пожеж. Низькі температури горіння або розкладання служать причиною неприємного запаху, обумовленого наявністю в повітрі не повністю згорілих речовин -- складних комплексних органічних сполук, які практично не піддаються лабораторних визначень, і їх вплив на здоров'я людей не оцінювалося. Особливу небезпеку представляють звалища побутових відходів для підземних і наземних вододжерел. Забруднення стосується одночасно і грунтової води, і тією твердої породи, через яку ця забруднена вода протікає, що робить очищення і відновлення водоносного пласта дуже важким і дорогим. Постійне використання забруднених підземних вод призводить до різкого зниження імунітету організму та розвитку лейкозоподобних захворювань у людини і у домашніх тварин.

Найбільш небезпечним вважається фільтрат, що формується в тілі звалища при взаємодії відходів з інфільтрує атмосферними опадами. Фільтрат містить численні компоненти розпаду органічних і мінеральних речовин. Встановлено, що терміни виходу фільтрату в залежності від гідрологічного будови ділянки можуть коливатися від 1 (для піщаних грунтів) до 25 (для глинистих) років після поховання відходів на звалищах. Забруднення фільтратом особливо схильні до зони активного водообміну, приурочені до верхньої частини розрізу, і, перш за все грунтові води.

Звалища і загальна захаращеному території дають істотну добавку до побутових і промислових стоків, що надходять в колектори для відведення поверхневого стоку. Це ускладнює роботу міських станцій аерації, де проводиться очистка стічних вод.

Вплив звалищ на компоненти навколишнього природного середовища проявляється в різного ступеня в залежно від геологічних, гідрогеологічних та ландшафтних умов. Крім того, звалища побутових відходів представляють серйозну епідеміологічну небезпеку. У Моздокском районі на звалищі були виявлені заражені сказом лисиці, що призвело до необхідності проведення дорогих профілактичних заходів. Звалища побутових відходів займають великі ділянки землі, необхідної для виробництва сільськогосподарської продукції. Переважна частина існуючих звалищ (санкціонованих і стихійних) є тимчасовими і підлягають облаштування та закриття.

Відсутність спеціальних полігонів або установок для знешкодження та утилізації промислових відходів призводить до того, що відходи накопичуються на територіях промислових підприємств, потім їх вивозять в суміші з виробничим сміттям на непристосовані звалища, в яри, скидають у каналізацію. Це призводить до безповоротної втрати цінної сировини, відчуження дефіцитної земельної площі, а також до забруднення повітряного басейну, водоймищ, грунту токсичними інгредієнтами відходів. Загрозливого характеру приймає забруднення природного середовища відходами виробництва життєдіяльності людини. Освіта і рух промислових і твердих побутових відходів (ТПВ) щорічно складає до 329,23 тис. т. Для захоронення ТПВ на території Моздокского району використовують звалища загальною площею 621400 кв. м і лише 2 полігону облаштовані відповідно до існуючих вимог природоохоронного законодавства. Близько 70 тис.кв.м земель знаходиться під стихійними звалищами.

Шляхи рішення: 1. Не допускати захаращення територій побутовими відходами. 2. Обладнання полігонів.

На Протягом ряду років однією з гострих проблем району продовжує залишатися відсутність обладнаних скотомогильників - ям «Беккаріа», а також технологічних ліній по збору та утилізації біологічних відходів: трупів тварин і птахів; мертвонароджених плодів; ветеринарних конфіскатів; забійних відходів. Підприємства не мають обладнаних первинних пунктів для збору і тимчасового зберігання біологічних відходів. Безладна поховання тваринницьких відходів у невстановлених місцях, на територіях звалищ є причиною забруднення грунтів, грунтових вод, атмосферного повітря. Це може істотно вплинути на екологічний та епідеміологічний фон в районі. У зв'язку з цим необхідно: 1. Створити комісію із зацікавлених служб і розробити відповідний техніко-економічний проект з урахуванням всіх фінансових витрат по відновленню, утримання та обслуговування лінії утилізації. 2. Вивчати екологію тварин-переносників природно-вогнищевих захворювань і приймати комплексні заходи щодо попередження небезпечних захворювань.

Виходячи з необхідності поетапного досягнення нормативного рівня розміщення відходів та екологічної ситуації в регіоні введені екологічні нормативи плати за їх розміщення в навколишньому природному середовищі. При поховання відходів на полігонах загальноміського призначення розрахунок економічного нормативу плати за розміщення допустимих обсягів відходів у природному середовищі виходячи з средозащітних витрат здійснюється за формулою [4]: Р = (Кп + Кк) r, де Р - регіональний норматив плати за допустимі обсяги розміщення всіх видів відходів на полігонах загальноміського призначення, р.;

Кп - Питомі капітальні витрати на знешкодження і захоронення одиниці промислових відходів на полігоні загальноміського призначення з урахуванням витрат на проведення НДР, ДКР і проектних розробок зі створення ефективних технологій знешкодження та захоронення відходів, р.;

Кк - Часткова компенсація економічної шкоди, що завдається навколишньому середовищу розміщенням одиниці невикористовуваних відходів, р., розрахунок яких проводиться за формулою:

Кк = (ЦЗ + Зр) S,

де Цз - витрати на відчуження 1 га землі для полігонів, що визначаються за нормами вартості освоєння нових земель, натомість вилучаються для несільськогосподарських потреб, а також орендна плата за 1 га землі, р.;

Зр - Витрати на рекультивацію 1 га землі, р.;

S - Площа території, що використовується для поховання одиниці відходу, га;

r - Коефіцієнт участі у фінансуванні міжрегіональних, республіканських програм з охорони природи.

Список літератури

Аналіз досвіду промислово розвинених країн з ліквідації звалищ промислових, токсичних відходів та оцінка можливостей його застосування в Росії. Звіт за Державною програмі «Екологічна безпека Росії». М.: Мінприроди Росії, 1994.

Розробка типових схем організації та ведення екологічного моніторингу полігонів твердих побутових і промислових відходів. Звіт за Державною програмою «Екологічна безпека Росії». М.: Мінприроди Росії, 1994.

Перелигін В.М., Разнощік В.В. Гігієна грунту і санітарне очищення населених місць. М.: Медицина, 1977.

Методичні рекомендації з розробки економічних нормативів плати за розміщення (зберігання, поховання) відходів у навколишньому природному середовищі. М., 1990.

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.skgtu.ru/