Техногенні родовища мінеральної і
нетрадиційного сировини України і Донбасу
Панов Б.С.
Господарська
діяльність людини приводить до накопичення на денній поверхні величезних
відвалів гірських порід і відходів, які називаються техногенними металургійних,
хімічних заводів, вуглезбагачувальних фабрик, енергетичних підприємств та
інших виробництв.
В
розвинутих індустріальних країнах світу рівень використання промислових відходів
досягає 70-80%, тоді як в Україні він не перевищує 10-12%. У США, наприклад,
з промвідходів отримують 20% всього алюмінію, 33% заліза, 50% свинцю і цинку, 44%
міді і т.д. Тому для нашої країни, що виробляла 5% всієї мінеральної
продукції світу і володіє потужним гірничопромислових потенціалом, проблема
утилізації промислових відходів має першорядне значення. На території
України в результаті діяльності 500 промислових підприємств тільки твердих
відходів накопичено близько 25млр.т. Ці відходи негативно впливають на природні
ландшафти та екологічні умови, займаючи площу близько 150тис.га родючих
земель і погіршуючи середовище проживання людини.
На
01.06.2000р була інформація про 1600 техногенних об'єктах України з 13
областях України і частково по Криму. Встановлено, що в результаті переробки
тільки обстежених промислових відходів потреби промисловості України
можуть бути забезпечені на десятки років у скандій, Галлії, ітрій, танталі,
ніобії, ртуті, цезіі. Щорічна потреба в дефіцитних для країни свинці,
цинку, міді, ванадій, цирконій, золото, срібло, літії може задовольнятися на
10-25%. Різна нерудна сировину з відходів раціонально використовувати для
отримання будівельних матеріалів, хімічних реагентів для очищення стічних
вод, добрив для сільського господарства і т.д. Важливою обставиною є
те, що собівартість товарної продукції з промислових відходів у 5-15 разів
менше, ніж з видобуваються традиційними способами руд родовищ корисних копалин.
Активне використання промислових відходів мінеральної сировини дозволить
отримати прибуток у мільярди доларів США щорічно. Утилізація мінеральних
відходів сприяє очищенню навколишнього середовища від токсичних речовин і баласту,
а також отримання необхідних металів та інших корисних продуктів. У
промислових відходах Микитівського ртутного комбінату (НРК), наприклад,
визначені прогнозні ресурси (в тоннах) сурми - 5540, миш'яку - 4280, літію --
1450, ртуті - 720, срібла - 3,2, золота - 1,2. Розроблено технологічні
схеми з вилучення зазначених металів, після чого піщано-глинисті продукти
промвідходів можна використовувати для виготовлення цегли, будівельних
розчинів, бетону і т.д. Проведена в УкрГІМРе (м.Сімферополь) та Геопрогноз
(м.Київ) техніко-економічна оцінка комплексного освоєння відходів НРК
показала їх доцільність і вигідність.
В
відходах Запорізького титано-магнієвого комбінату виявлені змісту (%)
цирконію - 0,35; ніобію - 0,28; танталу - 0,017; ванадію - 0,09; ітрію -0,03;
міді - 0,1; оксиду титану - 7,8. Ці метали містяться в технологічно
доступною для їх вилучення формі.
Техногенні
родовища Криворізького залізорудного басейну можуть бути джерелом видобутку
золота. У відходах збагачення залізистих кварцитів тут встановлено до
1,5-1,9 г/т і більше золота, з яких у УкрГІМРе (м.Сімферополь) отримані
концентрати, придатні для гідрометалургійного вилучення цього благородного
металу.
В
золі бурого вугілля морозівського розрізу Дніпровського буро-вугільного басейну
виявлені вмісту золота до 4,5-8г/т, що істотно перевищує промислові
вимоги до руд корінних родовищ. Кількість золота в золошлакових
відвалах ТЕЦ м. Александрії становить 350мг/т і більше, що робить економічно
вигідним його промислове вилучення за прикладом Рефтінской ГРЕС на Уралі. Тут
попутно з електроенергією з золи спалюваних Екібастузського вугілля щоденно
отримують до 1кг золота.
В
м. Миколаєві на глиноземному заводі щорічно утворюється 1,3 млн.т червоних шламів
при переробці імпортуються з Гвінеї та інших країн бокситів. Роботами
УкрГІМР доведена можливість їх утилізації з отриманням Au-Zr-TiO2-Fe
концентрату за чистого річного прибутку 770тис.долларов.
Вторинна
переробка 150млн.т відходів збагачення марганцевих руд Нікопольського району і
500млн.т відходів збагачення залізних руд Криворізького басейну можуть дати
товарної продукції на 6млр.долларов. Ці, а також інші дані показують
нагальну необхідність вивчення та утилізації техногенних родовищ
України і, особливо, Донбасу.
За
200 років промислового видобутку кам'яного вугілля в Донбасі та їх переробки
накопичено величезну кількість відходів: на кожного жителя цього регіону
доводиться їх близько 4000т. З 1257 териконів і відвалів вугільних шахт до 35%
схильні до процесів самозаймання вугілля, що виділяються при цьому з вогнищ
горіння гарячі гази відкладається на поверхні самородну сірку, нашатир та інші
техногенні мінерали. У радіусі до 3хкм кожен терикон є джерелом
забруднення повітряної, водної та поверхневої природного середовища різними
елементами-токсикантами, у тому числі миш'яком, ртуттю та ін Тим часом,
доведено, що глинисті породи, що складають на 70% і більше терикони вугільних
шахт Донбасу, доцільно використовувати в якості мінеральної сировини для
виготовлення цегли та інших будівельних матеріалів, а також отримання
глинозему. Поряд з відходами вуглезбагачення і переробки вугілля вони можуть
служити нетрадиційним джерелом чорних, кольорових, благородних і рідкісних
металів. Геохімічні дослідження вугільної золи близько 200 шахтопластов,
проведені А. Ф. Горовим, показало постійну присутність в золі до 3г/т
срібла, понад 1000г/т літію та інших елементів. Щорічно з'являються в
Донбасі відходи вугільного виробництва містять близько 10т срібла, сотні тонн
німеччина, ітрію і Ітербій, тисячі тонн скандію, берилію, літію, цирконію та
інших металів на суму кілька сот млн. доларів США. Таким чином,
техногенні родовища України та Донбасу є надійною
мінерально-сировинною базою країни.
Список літератури
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://masters.donntu.edu.ua/
