Техногенно-екологічна ситуація в Україні

Недосконала структура господарства України десятиліттями формуваласябез урахування об'єктивних потреб населення та екологічних можливостейїї конкретних територій. Морально застаріле і фізично зношенеустаткування обумовило інтенсивне використання енергії, води, іншихресурсів територій і практично неконтрольовані викиди забруднюючихречовин в усі компоненти природи. Таким чином, на сьогоднішній день длякраїни фактично сформоване положення виробництва є головнимфактором, що формує рівень техногенно-екологічної безпеки.

Безпека життєдіяльності населення як упорядковане припевних умов стан територіальної організації суспільства впоєднанні з раціональним формуванням території для сучасних і майбутніхпоколінь мешканців України та народного господарства одна з вузлових проблем їїекономіки. Сучасні тенденції розвитку народного господарства такі:використання потенційно небезпечних технологій і виробництв, істотнепогіршення екологічних характеристик окремих регіонів, господарськеосвоєння територій з підвищеною загрозою природних катастроф. Переважаннядоцентрових тенденцій у розміщенні виробництва і населення, у своючергу, призводить до концентрації економічного і соціального життя у великихмістах.

У мережі населених пунктів України провідну роль грають великі міста. Україні налічується 24 міста з населенням понад 250 тис. чол. депроживає 46% міського населення. Найвищий рівень урбанізаціїхарактерний для Донецької області - 90,3%, Луганській - 86,4; Дніпропетровської
- 83,6; Харківській - 78,6%. Зрозуміло, що з таким рівнем концентраціїнаселення зв'язане зосередження промислового виробництва (у тому числі іпотенційно небезпечного), що спричиняє погіршення екологічноїситуації.

Слід зазначити, що до потенційно небезпечних виробництв належатьті, які супроводжуються важкими соціально-економічними таекологічними наслідками за допомогою впливу на середовище, людину і