ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Господарські товариства
     

 

Господарське право

дивитися на реферати схожі на "Господарські товариства"

План:

1. Вступ
2. Господарські товариства. Поняття та ознаки.
3. Засновники та учасники товариства, управління товариством, порядок утворення та реєстрації господарських товариств.
4. Припинення діяльності товариства
5. Види господарських товариств

. Акціонерне Товариство

. Товариство З Обмеженою Відповідальністю

. Товариство З Додатковою Відповідальністю

. Повне товариство

. Командитне товариство
6. Відмінність та специфіка деяких товариств
7. Висновок

Вступ

У економічній системі Радянського Союзу переважна більшістьпідприємств мало державну форму власності, де власником виступало державу.
З появою приватної власності стало можливим утворення нових формгосподарської діяльності. З метою створення ринкової системи був початийпроцес приватизації колишніх державних підприємств і проголошена свободапідприємництва, тобто свобода створення і функціонування нових приватнихпідприємств. Індивідуальна підприємницька діяльність має обмеженіможливості і поширюється в основному на дрібний бізнес. Для більш-меншзначної справи припадати з'єднувати зусилля декількох осіб, переходити доколективного підприємництва. Об'єднання партнерів для спільного бізнесуназивають товариством. Участь у товаристві прийнято скріплюваті письмовоюугодою або договором. Для більш тісної і тривкої спілки товариствооформляється як підприємство. Товариство з'єднує не тільки зусилля, але ікапітали його учасників. З розвитком ринкових відносин в Українірозвиваються і форми підприємницької діяльності. Для того щоб успішнопрацювати в умовах ринкової конкуренції та реалізовувати фінансово -промислові проекти підріємствам потрібно щоб їхня діяльність була чітковизначена законом. Але даніій час підприємства зустрічаються з прогалинамидо законодавстві

Господарські товариства. Поняття та ознаки.

господарськими товариствами визнаються підприємства, установи,організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянамишляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метоюодержання прибутку.
Товариства є юридичними особами. Юридичними особами визнаютьсяорганізації, які мають відокремлене майно, можуть від свого іменінабувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бутипозивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

Господарькі підприємства відповідають таким ознакам юридичної особи:

. організаційна єдність. З цієї ознаки випливає, що юридична особа має відповідну стійку структуру. Виступ юридичної особи, як єдиного цілого забезпечується тим, що на чолі відповідного утворення стоять наділені визначеною компетенцією органи, що здійснюють внутрішнє керування юридичною особою і діють від його імені зовні. Ті, хто знаходиться у середині юридичної особи - керівники, робітники, повинні знати, що являє собою відповідне утворення, чим воно буде займатися, хто і як їм управляє, що являє собою його майно й ін .. Це ж важливо і для тих, хто вступає або тільки має намір вступити з даним утворенням у правові відношення.

. - Майнова відособленість юридичної особи - об'єднання матеріальної бази в один єдиний комплекс (для досягнення загальної цілі), що належить даної організації, і відокремлення майна данної юридичної особи від майна інших осіб. Під «відособленім майном» припускається майно в його широкому змісті що включає речі, права на речі й обов'язки з приводу речей. Дана норма припускає, що майно юридичної особи відокремлюється від майна його засновників.

. самостійний виступ у цивільному обороті від свого імені. Він означає, що юридична особа може від свого імені одержувати і здійснювати майнові й особисті права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

. самостійна майнова відповідальність. Мається на увазі, що юридична особа відповідає за своїми обов'язками майном, що належить йому на однім із трьох речових прав. Проте, варто зауважити, що ні засновники, ні учасники юридичної особи не відповідають по його боргах, якщо інше не передбачено в законі або в установчих документах, і точно так само юридична особа не відповідає по боргах засновників (учасників). < p> Господарськи товариства є суб'єктами підприємницької діяльності, томувони відповідають тим положенням які закріплені у Законі України "Пропідприємництво ".

Підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власнийризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданнюпослуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень приймати рішення іздійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинномузаконодавству.

Підприємництво здійснюється на основі таких принципів: вільний вибір діяльності; залучення на добровільних засадах до здійсненняпідприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб ігромадян; самостійне формування програми діяльності та вибірпостачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цінвідповідно до законодавства; вільний найм працівників; залучення і використання матеріально-технічних, фінансових,трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких незаборонено або не обмежене законодавством; вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесенняплатежів, установлених законодавством; самостійне здійснення підприємцем - юридичною особоюзовнішньоекономічної діяльності, використання будь-якимпідприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Суттєвим при здійсненні будь-якої економічної діяльності є питаннявласності. З метою забезпечення вільного економічного самовизначеннягромадян, використання природного, економічного, науково-технічногопотенціалу держави для підвищення життєвого рівня її громадян було прийнято
Закон України "Про власність" від 07.02.91р. Згідно з цим законом, правовласності - це урегульовані законом суспільні відносини по володінню,користуванню та розпорядженню майном.

Власник може використовувати своє майно на свій розсуд, у тому числідля здійснення підприємницької діяльності:
. Власник має право використовувати майно, яке йому належить для підприємницької діяльності.
. Результати господарського використання майна (виготовлена продукція, отримані доходи) належать власнику цього майна, якщо інше не встановлено законом або договором.
. Власник засобів виробництва та іншого майна має право створювати в установленому законом порядку підприємство, організацію, які є юридичними особами. Юридична особа здійснює право володіння, користування і розпорядження закріпленим за нею майном власника у відповідності зі своїм статутом (положенням).

Підприємництво є окремим інститутом у законодавстві. Підприємництво --це самостійна, ініціативна, систематична, на свій страх і ризик діяльністьпо виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг і здійсненнюторгівельної діяльності з метою отримання прибутку.

Отже, використовуючи своє право власності, право на підприємництво тасвободу об'єднання, громадяни створюють господарські товариства.
Господарське товариство є підприємством. Підприємство - основнаорганізаційна ланка народного господарства України. Підприємство --самостійний господарюючий суб'єкт, який має права юридичної особи таздійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метоюотримання відповідного прибутку (доходу). Підприємство має самостійнийбаланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїмнайменуванням, а також знак для товарів та послуг.
Господарські товариства - звичайна і найбільше поширена в нормальномумайновому обороті форма колективної підприємницької діяльності. Ця формауніверсальна, у рамках її може здійснюватися будь-яка підприємницькадіяльність, яка не суперечить законодавству України. Вони являютьсякомерційними організаціями, вони ставлять основною задачею одержанняприбутку і розподіл її між учасниками.

Засновники та учасники товариства, управління товариством, порядок утворення та реєстрації господарських товариств.

Засновниками та учасниками товариства можуть бутипідприємства, установи, організації, а також громадяни, крімвипадків, передбачених законодавчими актами України. Підприємства,установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуютьсяяк юридичні особи.

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, атакож міжнародні організації можуть бути засновниками та учасникамигосподарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами
України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.
Згідно до проекту Цивільного Кодексу законом може бути заборонена чиобмежена участь окремих категорій громадян у господарських товариствах, завинятком відкритих акціонерних товариств. Господарське товариство (завинятком повного і командитного товариств) може бути створене однієюособою, яка стає його єдиним учасником.

Учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку,визначеному в установчих документах, за винятком випадків,передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати йогочастку (дивіденди); в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасникатовариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси,звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Учасники можуть мати також інші права, передбаченізаконодавством і установчими документами товариства.

Учасники товариства зобов'язані: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішеннязагальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі іпов'язані з майновими участю, а також вносити вклади (оплачуватиакції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчимидокументами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційнуінформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншимзаконодавством України та установчими документами.

Товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарськоїдіяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що євласністю товариства або передане йому в користування, несетовариство, якщо інше не передбачено установчими документами. Згідно допроекту Цивільного Кодексу внеском до майна господарського товаристваможуть бути гроші, цінні папери, інші речі або ж майнові чи іншівідчужувані права, що мають грошову оцінку. Грошова оцінка внеску учасникагосподарського товариства здійснюється за угодою між учасниками товариства;у випадках, передбачених законом, вона підлягає незалежній експертнійперевірці.

Вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки,споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, правакористування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками,спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі наінтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у карбованцях, становить частку учасника тазасновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається вустановчих документах товариства, якщо інше не передбаченозаконодавством України.

Забороняється використовувати для формування статутного фондубюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Фінансовий станзасновників (крім фізичних осіб) відкритих акціонерних товариств щодо їхспроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду повиненбути перевірений аудитором (аудиторською фірмою).

У товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі,встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотківстатутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством
України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахуваньдо резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами,але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку.

Прибуток товариства утворюється з надходжень відгосподарської діяльності після покриття матеріальних таприрівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибуткутовариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, атакож вносяться передбачені законодавством України податки та іншіплатежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначенихрозрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, якевідповідно до установчих документів визначаєнапрями його використання.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмірстатутного фонду.

Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесенняповністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків,передбачених цим Законом.

Зменшення статутного фонду при наявності запереченькредиторів товариства не допускається.

Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинностіз дня внесення цих змін до державного реєстру.

Перевірки фінансової діяльності товариства здійснюютьсядержавними податковими інспекціями, іншими державними органами у межахїх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськимиорганізаціями.
Перевірки не повинні порушувати нормального режиму роботи товариства.

Товариство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї роботи,веде статистичну звітність і подає її в установленому обсязі органамдержавної статистики. Достовірність та повнота річного балансу ізвітності товариства повинна бути підтверджена аудитором
(аудиторською фірмою). Обов'язкова аудиторська перевірка річногобалансу і звітності товариств з річним господарським оборотом менш якдвісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на трироки.

Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядокобрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

посадовими особами товариства визнаються голова та членивиконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створенарада товариства (спостережна рада), - голова та члени ради товариства
(спостережної ради).

посадовими особами товариства не можуть бути члени виборних органівгромадських організацій, військовослужбовці, посадові особи органівпрокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражногосуду, державного нотаріату, а також органівдержавної влади і управління, які покликані здійснювати контроль задіяльністю товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певноюдіяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, якіздійснюють цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість закрадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть займати утовариствах керівні посади і посади, пов'язані з матеріальноювідповідальністю.

Посадові особи відповідають за заподіяну ними товариству шкодувідповідно до чинного законодавства України.

Посадові особи повинні зберігати комерційну таємницю таконфіденційну інформацію і несуть за її розголошеннявідповідальність, передбачену чинним законодавством України таустановчими документами товариства.

Найменування товариства повинно містити зазначення видутовариства, для повних та командитне товариство - прізвища
(найменування) учасників товариства, а також інші необхіднівідомості. Найменування товариства міститься в установчих документахтовариства. Найменування товариства не може вказувати на належністьтовариства до відповідних міністерств, відомств і громадськихорганізацій. Місцезнаходження (розташування) товариства повинно бути на
Україні.

Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство здодатковою відповідальністю створюються і діють на підставіустановчого договору і статуту, повне і командитне товариство --установчого договору. Установчі документи товариства у випадках,передбачених чинним законодавством, погоджуються з
Антимонопольним комітетом України.

Установчі документи повинні містити відомості про видтовариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників таучасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядокутворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття нимирішень, включаючи перелік питань, по яких необхіднаодностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесеннязмін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізаціїтовариства. Установчі документи повинні також міститивідомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 Закону "Прогосподарські товариства "в яких вказані відомості які повинні бутизазначені у статутах та установчих договорах різних видів господарськихтовариств. Відсутність зазначених відомостей в установчих документах єпідставою для відмови у державній реєстрації товариства.

До установчих документів можуть бути включені інші умови, що несуперечать законодавству України.

Якщо в установчих документах товариства не вказано строк йогодіяльності, товариство визнається створеним на невизначений строк.

Зміни, які сталися в установчих документах товариства і яківносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тимиж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, щопровів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах,для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Товариство має право створювати на території України та за її межамифілії та представництва, а також дочірні підприємства відповідно дочинного законодавства України.

Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державноїреєстрації.
Державна реєстрація товариства проводиться за правилами, встановленимизаконодавством України.

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльностіпроводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті Ради народних депутатів або в районній, районній міст Києва і Севастополядержавній адміністрації за місцем діяльності або проживання, якщо іншене передбачено законодавчими актами України.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності
- Юридичної особи власник (власники) або уповноважена ним (ними) особа
(заявник) подає до органу державної реєстрації: а) установчі документи: рішення власника майна або уповноваженого ним органу простворення суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо власників абоуповноважених ними органів два і більше, таким рішенням єустановчий договір; статут (якщо це необхідно для створюваної організаційної формисуб'єкта підприємництва); б) реєстраційну картку; в) документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору.

У разі реєстрації приватного підприємства рішення власника НЕподається.

Якщо власником (одним із власників) суб'єкта підприємницькоїдіяльності є юридична особа, додатково подається нотаріально завіренакопія свідоцтва про державну реєстрацію цієї юридичної особи.

Іноземна юридична особа подає документ, що свідчить про їїреєстрацію в країні місцезнаходження (витяг з торговельного,банківського або судового реєстру тощо). Цей документ має бутинотаріально засвідчений за місцем його видачі, перекладений наукраїнську мову та легалізований у консульській установі України, якщоміжнародними договорами, у яких бере участь Україна, не передбаченоінше. Зазначений документ може бути також завірено впосольстві відповідної держави в Україні та легалізовано в МЗС України.
У разі коли власниками суб'єкта підприємницької діяльності є фізичніособи, їхні підписи на установчих документах потребують нотаріальногозасвідчення.

Для проведення реєстрації подаються оригінали установчих документів.
Установчі документи не повинні містити положень, що суперечатьчинному законодавству. За відповідність установчих документів чинномузаконодавству несе відповідальність заявник.

Установчі документи складаються державною чи іншою мовою відповіднодо статті 11 Закону "Про мови в Україні" (В Україні мовою роботи,діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних,громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова.
У випадках, передбачених у частині другій статті 3 Закону "Про мови вкраїні "Закону, мовою роботи, діловодства і документації поряд зукраїнською мовою може бути і національна мова більшості населення тієї чиіншої місцевості, а у випадках, передбачених законодавством, - мова,прийнятна для населення даної місцевості), підписуються заявником,прошиваються та пронумеровуються. Реєстраційна картка заповнюється в трьохпримірниках (крім ідентифікаційного коду) і підписується заявником.
Заповнена реєстраційна картка є водночас заявою про державну реєстрацію.
Орган державної реєстрації в разі потреби подає заявникові допомогу взаповненні картки. За достовірність відомостей реєстраційної карткивідповідає заявник.

Орган державної реєстрації не має права вимагати від заявникаподання інших документів або оформлених за іншими вимогами, ніж цевизначено у даному Положенні, а також погодження установчих документів зорганами державної виконавчої влади та іншими органами.

Орган державної реєстрації фіксує дату надходження документів.
За наявності всіх документів, орган державної реєстрації протягом п'ятиробочих днів з дати надходження цих документів зобов'язаний провестидержавну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності і видатизаявникові свідоцтво за зразком згідно з додатком.

Номер свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктапідприємницької діяльності повинен відповідати ідентіфікаційному кодові,за яким цей суб'єкт включений до Державного реєстру звітнихстатистичних одиниць. Свідоцтво про державну реєстрацію є єдинимдокументом, що дає суб'єктові підприємницької діяльності право навідкриття розрахункового, валютного та інших рахунків в установахбанків, виготовлення печаток і штампів. На печатках і штампах повинензазначатися номер свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктапідприємницької діяльності.

Орган державної реєстрації зобов'язаний у десятиденний термін здня державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності податипо одному примірнику реєстраційної картки до відповідної державноїподаткової інспекції та до органу державної статистики.
Перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльностіздійснюється в порядку, встановленому для його реєстрації. Перереєстраціяпроводиться у разі зміни форми власності, організаційної форми абоназви суб'єкта підприємництва.

Суб'єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії
(відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриттявказаних підрозділів не потребує їх реєстрації. Суб'єкт підприємництвалише повідомляє про це реєструючий орган шляхом внесення податковоїінформації в свою реєстраційну картку.

Філії (відділення), представництва, створені суб'єктомпідприємницької діяльності, не потребують державної реєстрації. Суб'єктпідприємницької діяльності повідомляє орган державної реєстрації простворення зазначених підрозділів шляхом внесення відповідної інформаціїдо своєї реєстраційної картки.

Орган державної реєстрації веде облік суб'єктівпідприємницької діяльності починаючи з дати реєстрації або датизвернення до органу державної реєстрації за новиммісцезнаходженням відповідно до пункту 23 цього Положення.

Засновники суб'єкта підприємництва або уповноважені ними особиповідомляють реєструючий орган про місцезнаходження цього суб'єкта.
Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особивважається місцезнаходження (розміщення) його постійно діючогокерівного органу (правління, дирекції тощо). Місцем проживання громадянина -підприємця є зареєстроване в установленому порядку постійне місце йогопроживання.

При зміні місцезнаходження (місця проживання) суб'єктпідприємницької діяльності у 7-денний термін з дня виникнення такоїзміни зобов'язаний: у письмовій формі повідомити орган державної реєстрації про новемісцезнаходження (місце проживання). Невиконання цієї вимоги в зазначенийтермін є підставою для звернення органу державної реєстрації до суду чиарбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації; внести відповідні зміни до своєї реєстраційної картки; подати свідоцтво про державну реєстрацію для внесеннявідповідних змін.

Орган державної реєстрації: вносить зміни до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктапідприємницької діяльності, в яких зазначає дату внесення зміни та йогонове місцезнаходження (місце проживання). Внесені відомості підписуютьсяуповноваженою посадовою особою і скріплюються печаткою; у 10-денний термін з дня одержання повідомлення про змінумісцезнаходження (місця проживання) суб'єкта підприємницькоїдіяльності сповіщає про це в письмовій формі відповідні державнуподаткову інспекцію та орган державної статистики.

У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) суб'єктапідприємницької діяльності, яка пов'язана із зміноюадміністративного району (міста), орган державної реєстрації в 10 --денний термін надсилає реєстраційну картку органові державної реєстраціїза новим місцезнаходженням (місцем проживання) цього суб'єкта.

Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний у 30-денний термін здня зміни місцезнаходження (місця проживання) звернутися до органудержавної реєстрації за новим місцезнаходженням (місцем проживання) длявзяття на облік.

Орган державної реєстрації за новим місцезнаходженням (місцемпроживання) суб'єкта підприємницької діяльності у 10-денний термін сповіщаєу письмовій формі відповідні державну податкову інспекцію та органдержавної статистики про взяття на облік цього суб'єкта підприємництва тайого нове місцезнаходження (місце проживання).

Невиконання цієї вимоги дає право реєструючому органу звернутися до суду, арбітражного суду з позовом про скасування державної реєстрації.

Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємництва є підставоюдля відкриття рахунків в установах банків за місцем реєстраціїсуб'єкта підприємницької діяльності або в будь-яких інших установахбанків за згодою сторін. Банк зобов'язаний відкрити банківський рахунок і втриденний термін повідомити про це податкову інспекцію.

Відмову в державній реєстрації може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідальність за відповідність чинному законодавствуустановчих документів, що подаються для проведення реєстрації, несевласник (власники) або уповноважені ним органи, які подають документи дляреєстрації суб'єкта підприємництва.

За державну реєстрацію вноситься плата, розмір якоївстановлюється Кабінетом Міністрів України залежно від суб'єктапідприємництва, обраної організаційної форми та видупідприємницької діяльності. Місцева Рада народних депутатів має правовстановлювати пільгову плату за державну реєстрацію. Одержані коштивикористовуються у порядку, що визначається
Кабінетом Міністрів України.

Законодавчими актами України можуть бути встановленіспеціальні правила державної реєстрації окремих організаційних формпідприємництва.

Положення про державну реєстрацію затверджується Кабінетом
Міністрів України.

Товариства, що займаються банківською діяльністю,реєструються Національним банком України в порядку, визначеномузаконодавством України про банки і банківську діяльність.

Товариство може відкривати розрахунковий та інші рахунки у банках,а також укладати договори та інші угоди тільки після його реєстрації.
Угоди, укладені від імені товариства до моменту реєстрації,визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їхподальшого схвалення товариством.

Угоди, укладені засновниками до моменту реєстрації товариства інадалі не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідкилише для засновників.

Припинення діяльності товариства

Припинення діяльності товариства відбувається шляхом йогореорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення,перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог антимонопольногозаконодавства. Реорганізація товариства відбувається за рішеннямвищого органу товариства. Реорганізація товариства, що зловживає своїммонопольним становищем на ринку, може здійснюватися також шляхом йогопримусового поділу в порядку, передбаченому чиннимзаконодавством.

При реорганізації товариства вся сукупність прав таобов'язків товариства переходить до його правонаступників.

Товариство ліквідується: а) після закінчення строку, на який воно створювалося, або післядосягнення мети, поставленої при його створенні; б) за рішенням вищого органу товариства; в) на підставі рішення суду або арбітражного суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного абогрубого порушення ним законодавства; г) на підставі рішення арбітражного суду в порядку,встановленому Законом України "Про банкрутство": під банкрутствомрозуміється пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формінеспроможність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності
- Задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього з бокукредиторів вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом; д) з інших підстав, передбачених установчими документами.

Ліквідація товариства провадиться призначеною ним ліквідаційноюкомісією, а у випадках банкрутства та припинення діяльності товаристваза рішенням суду або арбітражного суду - ліквідаційною комісією, щопризначається цими органами.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходятьповноваження по управлінню справами товариства. Ліквідаційна комісіяу триденний строк з моменту її призначення публікує інформацію товариства водному з офіційних (республіканському і місцевому) органів преси іззазначенням строку подачі заяв кредиторамисвоїх претензій, оцінює наявне майно товариства, виявляє йогодебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплатиборгів товариства третім особам, а також його учасникам, складаєліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, щопризначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційногобалансу повинна бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), завинятком товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесятнеоподатковуваних мінімумів.

Грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку відрозпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праціосіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань передбюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством таіншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку іна умовах, передбачених цим Законом та установчими документами, ушестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію.

Майно, передане товариству учасниками у користування,повертається у натуральній формі без винагороди.

У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованостітовариства його грошові кошти не підлягають розподілу міжучасниками до вирішення цього спору або до одержання кредиторамивідповідних гарантій.

Претензії кредиторів до ліквідовуваного підприємствазадовольняються з майна цього підприємства. При цьому впершочерговому порядку задовольняються борги перед бюджетами ікомпенсуються витрати на відновлення природного середовища, якому завдалошкоди ліквідоване підприємство.

Претензії, виявлені і заявлені після закінчення строку,встановленого для їх заяви, задовольняються з майна підприємства, щозалишилось після задоволення першочергових претензій, виявлених претензій,а також претензій, заявлених у встановлений строк.

Претензії, не задоволені за браком майна, вважаються погашенні.
Погашення вважаються також претензії, які не визнані ліквідаційноюкомісією (органом, що проводить ліквідацію), а також за умови, якщокредитори протягом місячного строку від дня одержання повідомлення проповне або часткове невизнання претензії не подадуть позови до суду абоарбітражного суду про задоволення їх вимог.

У разі ліквідації підприємства здійснюється капіталізація погодиннихплатежів, належних з цього підприємства у зв'язку із заподіяннямкаліцтва чи іншого ушкодження здоров'я або із смертю громадяніна.

У разі ліквідації підприємства внесок члена трудового колективувидається йому в грошовій формі або цінними паперами після задоволенняпретензій кредиторів.

Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторіві членів трудового колективу, використовується за вказівкою власника.

Ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким,що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це додержавного реєстру.

Види господарських товариств

Акціонерне Товариство

Створення та функціонування акціонерних товариств, як і іншихпідприємницьких структур, базується на додержанні встановленихзаконодавством правил і процедур. Вже з моменту виникнення ініціативи постворенню акціонерного товариства зацікавлені особи спираються навищезгадані правила і процедури, додержання яких є обов'язковим.

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд,поділений на визначену кількість акцій рівної номінальноївартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майномтовариства.

Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межахналежних їм акцій.

У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства такожу межах несплаченої суми.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становитьстатутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми,еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставкимінімальної заробітної плати, діючої на момент створенняакціонерного товариства.

До акціонерних товариств належать: відкрите акціонернетовариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватисяшляхом підписки, купуватися тапродаватися на біржі.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкритешляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавствомпро цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи тагромадяні.Засновнікі акціонерного товариства укладають між собоюдоговір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності постворенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, щопідписалися на акції, і третіми особами.

Засновники несуть солідарну відповідальність зазобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства. Длястворення акціонерного товариства засновники повинні зробитиповідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснитипідписку на акції, провести установчі збори і державну реєстраціюакціонерного товариства.

Акціонерне товариство має право випуску облігацій та інших ціннихпаперів відповідно до законодавства України про цінні папери тафондову біржу.

Цінні папери - це грошові документи, що засвідчуют

     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
8.5 of 10 on the basis of 2898 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены.