ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Правові основи рекламної діяльності
     

 

Господарське право

МОСКОВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА

Курсова робота

По курсу: ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО


По темі: ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Виконала студентка 5 курсу

Група ДБ - 051 СА

Юрлова Наталія Василівна

МОСКВА 2002р.

Зміст


| Вступ | 3 |
| Правове регулювання відносин у галузі реклами | 5 |
| Відповідальність за порушення законодавства про рекламу | 11 |
| Органи саморегулювання в галузі реклами | 13 |
| Висновок | 15 |
| Список використаної літератури | 16 |

Введення

У зв'язку з переходом на ринкову економіку, реклама поступово стаєдвигуном торгівлі. З появою реклами необхідний і закон, який будерегулювати відносини, що виникають у процесі виробництва, розміщення ірозповсюдження реклами на ринках товарів, робіт, послуг Російської
Федерації, включаючи ринки банківських, страхових та інших послуг, пов'язаних зкористуванням грошовими коштами громадян (фізичних осіб) та юридичнихосіб, а також ринки цінних паперів. Тому Державною Думою 14 червня 1995року прийнятий Федеральний закон від 18 липня 1995 р. N 108-ФЗ "Про рекламу".
Метою цього Закону є захист від недобросовісноїконкуренції в галузі реклами, запобігання і припинення неналежноїреклами, здатної ввести споживачів реклами в оману або завдатишкоду здоров'ю громадян, майну громадян або юридичних осіб, навколишньомусередовищі або шкоди честі, гідності або діловій репутації зазначених осіб, атакож зазіхає на суспільні інтереси, принципи гуманності і моралі.
Цей закон застосовується і в тих випадках, коли дії, що здійснюються замежами Російської Федерації юридичними особами або громадянами
Російської Федерації в галузі реклами, призводять до обмеження конкуренції,введення в оману юридичних або фізичних осіб на території
Російської Федерації або тягнуть за собою інші негативні наслідки наринках товарів Російської Федерації. Він поширюється на іноземнихюридичних осіб, а також на іноземних громадян та осіб без громадянства --індивідуальних підприємців, зареєстрованих у встановленомупорядку, що виробляють, розміщують і розповсюджують рекламу на території
Російської Федерації.

Закон "Про рекламу" не поширюється на політичну рекламу і наоголошення фізичних осіб, у тому числі в засобах масової інформації, непов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності.

1. Правове регулювання відносин у галузі реклами

Реклама (від лат. Reclamare - викрикувати) - розповсюджується і будь-якийформі, за допомогою будь-яких засобів інформація про фізичну або юридичнуособу, товари, ідеї і починання, що призначена дляневизначеного кола осіб.

Реклама в Російській Федерації умовно поділяється на політичну іекономічну. Суспільні відносини, пов'язані з політичною рекламою,тобто рекламою, покликаною формувати або підтримувати інтерес до ідей іпочинанням політичних суб'єктів суспільних відносин, регулюютьсянормами виборчого законодавства РФ, зокрема нормами
Федерального закону «Про основні гарантії виборчих прав і права научасть у референдумі громадян Російської Федерації »від 19 вересня 1997р.
(в ред. від 30 березня 1999 р.). Не можна вважати рекламою оголошення приватнихосіб, які не займаються підприємницькою діяльністю, у тому числі і взасобах масової інформації.


Основними суб'єктами економічної рекламної діяльності та Російської
Федерації є:

рекламодавець - юридична або фізична особа, що є джереломрекламної інформації для виробництва, розміщення, подальшогорозповсюдження реклами;

виробників реклами - юридична або фізична особа, яка здійснюєповне або часткове приведення рекламної інформації до готової длярозповсюдження формі;

реклами - юридична або фізична особа,здійснює розміщення та (або) розповсюдження рекламної інформаціїшляхом надання і (або) використання майна, у тому числітехнічних засобів радіомовлення, телевізійного мовлення, а також каналівзв'язку, ефірного часу та іншими способами;

споживачі реклами - юридичні або фізичні особи, до відомаяких доводиться або може бути доведена реклама, наслідком чого єабо може бути відповідне вплив реклами на них.


Відповідно сo ст. 30 Федерального закону «Про рекламу» відповідальністьрекламодавця, виробників реклами та рекламораспространітеля передспоживачами реклами розмежовано за критерієм вини за скоєне.
Законодавець врегулює питання відповідальності основних суб'єктіврекламної діяльності, яка виникає при так званій «неналежноїрекламу », здатної ввести споживачів реклами в оману або завдатишкоду здоров'ю громадян, майну громадян або юридичних осіб, навколишньомусередовищі або шкоди честі, гідності або діловій репутації.


До неналежної реклами належить недобросовісна, недостовірна,неетична, свідомо помилкова і інша реклама, в якій допущені порушеннявимог до її змісту, часу, місця і способу розповсюдження,встановлених законодавством Російської Федерації.

Недобросовісна реклама (ст. 6 Закону) - це реклама, яка:

. дискредитує юридичних і фізичних осіб, що не користуються рекламованими товарами;

. містить некоректні порівняння рекламованого товару з товаром

(товарами) інших юридичних або фізичних осіб, а також містить висловлювання, образи, що порочать честь, гідність чи ділову репутацію конкурента (конкурентів);

. вводить споживачів в оману щодо рекламованого товару за допомогою імітації (копіювання або наслідування) загального проекту, тексту, рекламних формул, зображень, музичних або звукових ефектів, що використовуються в рекламі інших товарів, або за допомогою зловживання довірою фізичних осіб або браком у них досвіду, знань, в тому числі у зв'язку з відсутністю в рекламі частини істотної інформації.

Недостовірна реклама (ст. 7 Закону) - це реклама, в якійприсутні не відповідають дійсності відомості щодо:

. таких характеристик товару, як природа, склад, спосіб і дата виготовлення, призначення, споживчі властивості, умови застосування, наявність сертифіката відповідності, сертифікаційних знаків і знаків відповідності державним стандартам, кількість, місце походження;

. наявності товару на ринку, можливості його придбання в зазначених обсязі, періоді час і місце;

. вартості (ціни) товару на момент поширення реклами;

. додаткових умов оплати;

. доставки, обміну, повернення, ремонту й обслуговування товару;

. гарантійних зобов'язань, термінів служби, термінів придатності;

. виключних прав на результати інтелектуальної діяльності та прирівняних до них засобів індивідуалізації юридичної особи, індивідуалізації продукції, виконуваних робіт або послуг;

. прав на використання державних символів (прапорів, гербів, гімнів), а також символів міжнародних організацій;

. офіційного визнання, отримання медалей, призів, дипломів і інших нагород;

. надання інформації про способи придбання повної серії товару, якщо товар є частиною серії;

. результатів досліджень і випробувань, наукових термінів, цитат з технічних, наукових та інших публікацій;

. статистичних даних, які не повинні представлятися у вигляді, яка перебільшує їх обгрунтованість;

. посилань на будь-які рекомендації або на схвалення юридичних або фізичних осіб, у тому числі на застарілі;

. використання термінів в найвищому ступені, у тому числі шляхом вживання слів "самий", "тільки", "кращий", "абсолютний",

"єдиний" тощо, якщо їх неможливо підтвердити документально;

. порівнянь з іншим товаром (товарами), а також із правами і положенням інших юридичних або фізичних осіб;

. посилань на які-небудь гарантії споживача рекламованих товарів;

. фактичного розміру попиту на товар;

. інформації про самого рекламодавця.

неетична реклама (ст. 8 Закону) - це реклама, яка:

. містить текстову, зорову, звукову інформацію, що порушує загальноприйняті норми гуманності і моралі шляхом використання образливих слів, порівнянь, образів в відношенні раси, національності, професії, соціальної категорії, вікової групи, статі, мови, релігійних, філософських, політичних та інших переконань фізичних осіб ;

. ганьбить об'єкти мистецтва, які є національним чи світовим культурним надбанням;

. ганьбить державні символи (прапори, герби, гімни), національну валюту України чи іншої держави, релігійні символи;

. порочить будь-яку фізичну чи юридичну особу, будь-яку діяльність, професію, товар.

Свідомо помилковою є реклама, за допомогою якої рекламодавець
(виробників реклами, рекламораспространітель) навмисно вводить воману споживача реклами.

До неналежної реклами належить і прихована реклама (ст. 11 Закону). Вонанадає не усвідомлювала споживачем вплив на його сприйняття, в томучислі шляхом використання в теле та радіомовлення, а також у кінопродукціїспеціальних відеовставок (подвійного звукозапису) та інших способів прихованоговпливу на сприйняття споживача реклами.

У законі встановлені вимоги до реклами в радіотелепрограммах,періодичних друкованих виданнях, на транспортних засобах, у поштовихвідправленнях, до зовнішньої реклами, реклами окремих видів товарів
(алкогольних напоїв, тютюну, тютюнових виробів, медикаментів, зброї,озброєння і бойової техніки), рекламу фінансових, страхових, інвестиційнихпослуг і цінних паперів, а також до соціальної реклами (спрямованої надосягнення благодійних цілей). Встановлено особливості рекламифінансових, страхових, інвестиційних послуг і цінних паперів. Визначеноспецифічні вимоги до реклами і з метою захисту неповнолітніх відзловживань їх легковірність і відсутністю досвіду.

Державний контроль у галузі реклами покладено на федеральнийантимонопольний орган і його територіальні органи, до обов'язків якихвходить: попередження і припинення фактів неналежної реклами, допущенихюридичними і фізичними особами; напрямок рекламодавцям,виробників реклами та рекламораспространітелям приписів про припиненняпорушень законодавства Російської Федерації про рекламу, рішень проздійсненні Контрреклама (тобто спростувань неналежної реклами,розповсюджуваних з метою ліквідації викликаних нею надалі). Основназавдання контролю - попередження і припинення фактів неналежної реклами.

Крім того, до розробки вимог до реклами, проведення незалежноїекспертизи, контролю в області реклами залучаються органисаморегулювання в галузі реклами громадські організації (об'єднання),асоціації та спілки юридичних осіб. Ці органи мають право пред'явити позови до суду
(арбітражного суду) в інтересах споживачів реклами (у тому числіневизначеного кола споживачів реклами) у разі порушення їхніх прав,передбачених законодавством про рекламу.

2. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу

За порушення законодавства України про рекламу юридичніособи або громадяни (рекламодавці, виробників реклами тарекламораспространітелі) несуть цивільно-правову відповідальність, а ввипадках, передбачених законом, адміністративну та кримінальнувідповідальність.

Федеральний антимонопольний орган і його територіальні органи маютьправо пред'являти позови в суди, арбітражні суди, в тому числі в інтересахневизначеного кола споживачів реклами, у зв'язку з порушенням основнимиучасниками рекламної діяльності законодавства РФ про рекламу, а такождля визнання недійсними угод, пов'язаних з неналежною рекламою.
Особи, права та інтереси яких порушені в результаті неналежної реклами,має право самостійно звернутися в установленому порядку до суду, арбітражнийсуду з позовами, в тому числі з позовами про відшкодування збитків, включаючи упущенувигоду, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та майну, про компенсаціюморальної шкоди, публічне спростування неналежної реклами.

Неналежна реклама або відмова від Контрреклама, неподання ввстановлений термін відомостей на вимогу федерального антимонопольногооргану (його територіального органу) тягнуть за собою адміністративнувідповідальність у вигляді попередження або штрафу. Неналежна реклама,вчинене повторно протягом року після накладення адміністративногостягнення за ті ж дії, тягне за собою кримінальну відповідальність. Такавідповідальність передбачена зa завідомо неправдиву рекламу, тобто завикористання в рекламі завідомо неправдивої інформації про товари, paботах,послуги, а також про їх виробників (виконавців, продавців), внаслідокчого споживач перерахованої продукції або послуг вводиться в оману.

У ст. 182 Кримінального кодексу РФ «Свідомо помилкова реклама» завикористання в рекламі завідомо неправдивої інформації щодо товарів,робіт чи послуг, а також їх виробників (виконавець,продавець), вчинене з корисливою зацікавленості і завдалозначної шкоди, карається штрафом у розмірі від 200 до 500мінімальних розмірів оплати праці або в розмірі заробітної плати або іншогодоходу засудженого за період від двох до п'яти місяців, або обов'язковимироботами на термін від 180 до 240 годин, або арештом на строк від трьох до шестимісяців, або позбавленням волі на строк до двох років.

3. Органи саморегулювання в галузі реклами

Органи саморегулювання (ст. 28 Федерального закону «Про рекламу») --громадські організації (об'єднання), асоціації та спілки юридичних осіб,наділені широкими можливостями впливати на стан справ в областіреклами. Вони залучаються до участі у розробці вимог до реклами, втому числі проектів законів та інших нормативних правових актів; проводятьнезалежну експертизу реклами на предмет встановлення її відповідностівимогам законодавства Російської Федерації про рекламу і направляютьвідповідні рекомендації рекламодавцям, виробників реклами тарекламораспространітелям; залучаються федеральним антимонопольним органом
(його територіальними органами) при здійсненні ним контролю задотриманням законодавства України про рекламу; направляють ворганів прокуратури матеріали і звертаються до федеральних органіввиконавчої влади у зв'язку з порушенням законодавства Російської
Федерації про рекламу.

Органи саморегулювання в галузі реклами мають право подавати ввстановленому порядку позови до суду, арбітражного суду в інтересах споживачівреклами, в тому числі невизначеного кола споживачів реклами, у разіпорушення їх прав, передбачених законодавством Російської Федерації прорекламі.

При задоволенні позову щодо невизначеного кола споживачівреклами суд або арбітражний суд зобов'язує правопорушника довести рішеннясуду або арбітражного суду до відома зазначених споживачів череззасоби масової інформації або іншим способом у встановлений ним строк.

У 1995р. учасники рекламної діяльності схвалили Міжнародний кодексрекламної діяльності, відомий як Кодекс Міжнародної торгової палати,який є інструментом саморегулювання реклами в країнах Європи.

Висновок

Отже, у своїй роботі я розглянула основні питання в галузірегулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розміщення ірозповсюдження реклами на ринках товарів, робіт, послуг Російської
Федерації. Мною були розглянуті основні моменти що регулюютьправовідносини у галузі реклами:

. Правове регулювання відносин у галузі реклами

. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу

. Органи саморегулювання в галузі реклами

Вважаю обрану мною тему актуальною, тому що при ринкових відносинахреклама стає двигуном торгівлі і необхідний закон метою якогоє захист від недобросовісної конкуренції в сфері реклами,запобігання і припинення неналежної реклами, здатної ввестиспоживачів реклами в оману або завдати шкоди здоров'ю громадян,майну громадян або юридичних осіб, навколишньому середовищі або шкоди честі,до?? тоінству або ділової репутації зазначених осіб, а також зазіхає насуспільні інтереси, принципи гуманності і моралі.

Список використаної літератури

1. Федеральний закон «Про рекламу».

2. Кримінальний кодекс РФ.


3. Підприємницьке право: Учебник для вузов/Под ред. Н.М. Коршунова,

Н.Д. Еріашвілі. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон і право, 2001.

4. Довідково-правова система «Гарант».


     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
7.4 of 10 on the basis of 2448 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены.