ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Ринок цінних паперів. Його економічний і фінансовий аспекти
     

 

Фінансові науки
ЗМІСТ
1. Цінні папери як економічна категорія.
2. Ринок цінних паперів. Його економічний і фінансовий аспекти.
3. Ринок цінних паперів у нашій країні.
4. Висновок.

1. Цінні папери як економічна категорія

Перехід нашої країни до ринкової економіки визначив собою початок нового етапи у розвитку ринку цінних паперів. Узагальнивши накопичений досвід попередніх періодів, і взявши до уваги сучасні особливості розвитку суспільства, ми отримуємо сучасний ринок цінних паперів.
Для дослідження ринку цінних бумаг1 необхідно попередньо розглянути об'єкт цього виду ринку, тому почну з відносно короткого огляду цінних паперів як фінансових документів. З економічної точки зору можна дати визначення цінного папера як грошового документа, що засвідчує відношення власника документа по відношенню до особи, випустити його. Іншими словами цінний папір - це форма існування капіталу, що полегшує його перерозподіл і може обертатися на ринку як товар і приносити дохід. Які ж існують види і різновиди цінних паперів.
 Першим видом є цінні папери з фіксованим доходом, або як вони ще називаються, боргові зобов'язання. Цей вид представлений на ринку цінних паперів облігаціямі2, депозитними і ощадними сертіфікатамі3, державними цінними бумагамі4 і векселямі5.
 Другим видом цінних паперів є папери з нефіксованим доходом, перш за все до них належать акціі.6 Акція це, по-перше, титул власності і, по-друге, за нею закріплене право на дивіденд. Як титул власності акцію можна охарактеризувати так: акціонер, вклавши гроші в підприємство, не може вимагати назад свої кошти, тому керування підприємства може скільки завгодно довго розпоряджатися капіталом, і також акція володіє правом голосу. Друга риса акції - володіння правом на частину прибутку, причому саме на частину, так як прибуток може бути вкладена і в розширення виробництва. Акції поділяються на звичайні і привілейовані, а також представницькими та іменні. Привілейовані акції мають на увазі, що у їх власника є права, що відрізняють його від власника звичайних акцій.
І, нарешті, останнім видом цінних паперів є змішані форми. До цього виду можна віднести опціонні позики, причому вони мають на увазі під собою перехідну форму позик з фіксованим відсотком до акцій, то є, отримуючи відсоток, власник має право і на додаткові зобов'язання компанії.

2. Ринок цінних паперів. Його економічний і фінансовий аспекти

Внаслідок того, що кінцевою метою сучасної товарної економіки є одержання прибутку, то будь-яка діяльність в сфері економіки спрямована на збільшення прибутку. Одним із засобів збільшення прибутку є вкладення (інвестування), тому важливо вибрати найбільш доцільний ринок для інвестування капіталу.
Грошові кошти можуть бути вкладені в різні ринки, і на кожному ринку буде мати місце певний, відмінний від іншого приріст, але для вкладення, безсумнівно, потрібно накопичення, тому важливо знайти початковий капітал або накопичити його. Звідси можна розглядати ринок з двох сторін: з одного боку, як ринок для накопичення, з іншого - як ринок для інвестицій.
До ринків, на яких можна накопичити або отримати капітал відноситься ринок цінних паперів, нарівні з ринком банківських капіталів, валютним ринком, ринком страхових і пенсійних фондів. Іншими словами, ринком, на якому переважають фінансові стосунки, називається фінансовим ринком, а до його складу входять грошовий ринок і ринок капіталів. Під грошовим ринком розуміється ринок короткострокових кредитних операцій (до одного року) і в свою чергу поділяється на обліковий ринок, міжбанківський ринок і валютний ринок. На обліковому ринку основними об'єктами купівлі-продажу є казначейські та комерційні векселі та інші короткострокові цінні папери, міжбанківський ринок функціонує за рахунок надання кредитів банками один одному (використання тимчасово вільних грошових коштів) термінами від одного дня до п'яти років, валютний же ринок обслуговує міжнародний платіжний оборот. Ринок капіталів охоплює середньо-та довгострокові кредити і акції та облігації, він підрозділяється на ринок середньо-та довгострокових цінних паперів і ринок середньо-та довгострокових банківських кредитів.
Ринок цінних паперів також є ринком для інвестицій, залучення незадіяною капіталу. Тому що існують різні види ринків для інвестування, ринку цінних паперів доводиться витримувати жорстку конкуренцію, на яку впливає ряд факторів: рівень прибутковості ринку, рівень ризику, рівень оподаткування та ін
Ринок цінних паперів має ряд функцій, які умовно можна розділити на дві групи: загальноринкові функції, притаманні зазвичай кожного ринку, і специфічні функції, які відрізняють його від інших ринків. До загальринковим функцій відносяться такі, як:
1. комерційна функція, тобто функція отримання прибутку від операції на даному ринку;
2. цінова функція, тобто ринок, забезпечує процес складання ринкових цін, їхній постійний рух і т.д.;
3. інформаційна функція, тобто ринок, проводить і доводить до своїх учасників ринкову інформацію про об'єкти торгівлі та її учасників;
4. регулююча функція, тобто ринок, створює правила торгівлі та участі в ній, порядок вирішення спорів між учасниками, установлює пріоритети, органи контролю або навіть управління і т.д.
До специфічних функцій ринку цінних паперів можна віднести наступні:
перерозподільні функцію;
функцію страхування цінових і фінансових ризиків.
Перерозподільна функція умовно може бути розбита на три підфункції:
* Перерозподіл грошових коштів між галузями і сферами ринкової діяльності;
* Переказ заощаджень, перш за все населення, з непродуктивної в продуктивну форму;
* Фінансування дефіциту державного бюджету на неінфляційної основі, тобто без випуску в обіг додаткових коштів.
Процес ціноутворення на ринку цінних паперів надзвичайно складний, на ціну впливають різні фактори: попит, пропозиція, витрати, конкуренція, ризик та ін На ринку цінних паперів в процесі ціноутворення в основному взаємодіють два економічні закони: закон попиту та пропозиції і закон вартості. < br /> Відповідно до класичного визначення економічної теорії, ціна - це грошове вираження вартості товару, а щодо ринку цінних паперів ціна - це кількісне вираження тих витрат, які несе емітент, щоб отримати прибуток.
На різних стадіях ціноутворення на ринку цінних паперів істотно відрізняється. На первинному ринку ціна встановлюється заздалегідь на підприємстві, що випустило цінний папір, на нього впливають суто суб'єктивні чинники: то кількість грошових ресурсів (інвестицій), яку він хотів би отримати, якщо ж ціна занадто висока, то підприємець не зможе продати цінні папери, але якщо він діє на аукціонному ринку, то ймовірність цього дуже мала.
Економічні механізми ціноутворення повністю включаються до процесу лише на вторинному ринку цінних паперів, де відбувається перепродаж акцій, облігацій, векселів та ін
Отже, розглянемо взаємодію попиту і пропозиції на ринку цінних паперів. Особливістю тут є те, що попит є попит на інвестиції, а пропозиція ця сума грошової маси і заощаджень. Також як і на інших ринках, рівноважна ціна на інвестиції утворюється при перетині попиту та пропозиції, але ціна тут виражена відсотком (рівноважним відсотком) з інвестицій (відсоток по облігації, дивіденд за акції). Слід зазначити, що існує 2 моделі взаємодії попиту і пропозиції на фінансовому ринку - неокласична та кейнсіанська. Їх відмінність виражається в тому, що функція заощаджень постійна і прямо пропорційні відповідно.
Якщо шукати рівновагу на конкурентному ідеальному ринку цінних паперів, то тут важливо враховувати фактор ризику. При цьому за законом, виведеним вченими Шарпом, Лінтнер і Моссіном виходить, що інвестор придбає, цінні папери відповідно до їх ризикової частини на ринку цінних паперів, тобто інвестори будуть мати одну і ту ж структуру ризикової частини свого портфеля. Цей сукупний попит інвесторів буде пред'явлений ринку і, якщо пропозиція цінних паперів корпорацій не буде збігатися з ним, то вступить в дію ринковий закон попиту та пропозиції. Іншими словами, на ідеальному конкурентному ринку, тобто коли у інвесторів однакова доступна і правдива інформація, при покупці цінних паперів слід довіритися ринку і вибрати структуру свого портфеля такий же, що і структура портфеля ринку.
Що ж стосується закону вартості на ринку цінних паперів, то тут неможливо використовувати закон, позначений політичною економією. Згідно з ним, «вартість товарів визначається витратами суспільної праці і товари обмінюються у відповідності з їх суспільною вартістю, розмір якої встановлюється на рівні суспільно необхідних витрат праці». Такий закон на ринку цінних паперів просто неможливо зараз уявити в дії, адже тоді вартість цінного папера буде дорівнює витратам на виробництво аркуша паперу і друку на ньому відповідних букв, символів і т. д. Закон вартості виконував функції регулювання ціни до суспільно необхідної, іншими словами те де функції виконує зараз і конкуренція.
Конкуренцію ж тут можна розглядати в двох аспектах: внутрішньому і зовнішньому. В якості внутрішнього аспекту тут виступає конкуренція між цінними паперами. Тут на конкуренцію впливають такі фактори: кількість і розмаїтість пропозиції банків, кількість аналогічних цінних паперів, знання цін конкурентів. У зовнішньому аспекті конкуренція розглядається як конкуренція між різними видами ринків, для залучення інвестицій, наприклад, конкуренція між бюджетом, кредитним ринком і ринком цінних паперів: при збільшенні бюджетних ресурсів збільшуються податки, зменшується маса грошей і відповідно інвестиції.
Будь-яка людська діяльність на даному етапі розвитку суспільства повинна бути регульована, не є винятком і ринок цінних паперів. У законі «Про ринок цінних паперів» передбачається як регулювання діяльності державними органами, так і спеціальними організаціями, що функціонують на ринку цінних паперів.
Для початку варто виділити систему регулювання ринку цінних паперів - так звану регулятивну інфраструктуру ринку, на даний момент ця система включає в себе:
1. державні органи регулювання;
2. саморегулівні організації;
3. законодавчі норми ринку цінних паперів;
4. етику, традиції і звичаї ринку.
Держава виконує ряд найважливіших функцій на ринку цінних паперів, серед них можна виділити такі основні:
* Спостереження і регулювання виконання цієї програми, вироблення розробка програми та стратегії розвитку ринку цінних паперів, законодавчих актів для реалізації стратегії;
* Встановлення вимог до учасників ринкового процесу, встановлення різних стандартів;
* Контролювання фінансової безпеки і стабільності ринку, нагляд за виконанням розпоряджень з безпеки;
* Забезпечення інформованості всіх без винятку інвесторів про стан ринку;
* Формування державних систем страхування на ринку цінних паперів;
* Контроль і попередження надмірного вкладення інвестицій у державні цінні папери.
На сьогоднішній день відомі дві моделі державного регулювання ринку цінних паперів, перший на увазі, що держава максимально активно контролює і втручається в регуляційної процес на ринку і лише невелика частина передається саморегульованим організаціям. Друга модель прямо протилежна перше - роль держави в регулюванні мінімальна й основна частка регулювання належить учасникам ринку. У більшості країн світу держава йде шляхом середнього між цими двома крайніми моделями.
Крім держави на ринку цінних паперів процес регулювання здійснюється і самостійно так званими саморегулівної організації, які відповідно до закону «Про ринок цінних паперів» являють собою організації професійних учасників ринку цінних паперів, що діють відповідно до закону і функціонують на принципах некомерційної організаціі7. Важливою особливістю такої організації є її некомерційна спрямованість, тобто її учасники і засновники не використовують виручені кошти на власне споживання, а тільки на реалізацію поданих ним функцій.
Функціями саморегулівних організацій є:
* Розробка обов'язкових правил і стандартів професійної діяльності та операцій на ринку цінних паперів;
* Здійснення підготовки кадрів і встановлення вимог для роботи на ринку
* Контроль за дотриманням учасниками правил і нормативів
* Забезпечення правдивою інформацією учасників ринку;
* Забезпечення захисту учасників в державних органах управління.
Найважливішими структурами ринку цінних паперів як фінансової категорії є учасники ринку цінних паперів, які здійснюють свою професійну діяльність і фондові біржі, про це і піде далі мова.
Професійна діяльність - це спеціалізована діяльність на ринку цінних паперів з перерозподілу грошових ресурсів на основі цінних паперів, з організаційно-технічного та інформаційного обслуговування випуску й обігу цінних паперів.
Професійна діяльність на ринку цінних паперів підрозділяється на наступні види:
* Перерозподіл грошових ресурсів і фінансове посередництво,
* Брокерська діяльність,
* Дилерська діяльність,
* Діяльність з організації торгівлі цінними паперами, що
* Організаційно-технічне обслуговування операцій з цінними паперами,
* Депозитарна діяльність,
* Консультаційна діяльність,
* Діяльність з ведення та зберігання реєстру акціонерів,
* Розрахунково-клірингову діяльність по цінних паперах,
* Розрахунково-клірингова діяльність за грошовими коштами (у зв'язку з операціями з цінними паперами).
На підставі Указу Президента РФ від 4.11.1994г.8 і закону "Про ринок цінних паперів" можна дати наступні визначення кожного виду діяльності та вказати основні типи професійних учасників, які їй відповідають.
Брокерської діяльністю визнається здійснення операцій з цінними паперами на основі договорів комісії та доручення (фінансовий брокер).
Дилерська діяльність визнається вчинення угод купівлі-продажу цінних паперів від свого імені і за свій рахунок, шляхом публічного оголошення цін купівлі та продажу цінних паперів із зобов'язанням покупки і продажу цих цінних паперів за оголошеними цінами (інвестиційна компанія).
Діяльність по організації торгівлі цінними паперами - це надання послуг, що сприяють висновку операцій з цінними паперами між професійними учасниками ринку цінних паперів (фондові біржі, фондові відділи товарних і валютних бірж, організовані позабіржові системи торгівлі цінними паперами).
Депозитарної діяльністю визнається діяльність щодо зберігання цінних паперів та/або обліку прав на цінні папери (спеціалізовані депозитарії, розрахунково-депозитарні організації, депозитарії інвестиційних фондів).
Консультаційної діяльністю визнається надання юридичних, економічних та інших консультацій з приводу випуску та обігу цінних паперів (інвестиційний консультант).
Діяльність з ведення та зберігання реєстру - це надання послуг емітенту щодо внесення імені [найменування] іменних власників цінних паперів до відповідного реєстру. (спеціалізовані реєстратори).
Розрахунково-клірингової діяльності з цінних паперів визнається діяльність з визначення взаємних зобов'язань з поставки [перекладу] цінних паперів учасників операцій з цінними паперами (Розрахунково-депозитарні організації, клірингові палати, банки та кредитні установи).
Розрахунково-клірингова діяльність за грошовими коштами - це діяльність з визначення взаємних зобов'язань та/або по поставці [перекладу] грошових коштів у зв'язку з операціями з цінними паперами (розрахунково-депозитарні організації, клірингові палати, банків і кредитних?? е установи).
Згідно з чинним законодавством, професійні учасники ринку цінних паперів мають право поєднувати різні види діяльності, за винятком суміщення діяльності дилера або брокера з посередницькою діяльністю.
Законодавчо первинний ринок цінних паперів визначається як відносини, що складаються при емісії (для інвестиційних цінних паперів) або при укладанні цивільно-правових угод між особами, які беруть на себе зобов'язання з інших цінних паперів, і першими інвесторами, професійними учасниками ринку цінних паперів, а також їх представниками.
 Таким чином, первинний ринок - це ринок перших і повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється їх початкове розміщення серед інвесторів.
Найважливішою рисою первинного ринку є повне розкриття інформації для інвесторів, що дозволяє зробити обгрунтований вибір цінного папера для вкладення грошових коштів. Вся діяльність на первинному ринку служить для розкриття інформації:
* Підготовка проспекту емісії, його реєстрація та контроль державними органами з позицій повноти представлених даних,
* Публікація проспекту та підсумків підписки і т.д.
 Особливістю вітчизняної практики є те, що первинний ринок цінних паперів поки що переважає. Ця тенденція пояснюється такими процесами як приватизація, створення нових акціонерних товариств, фінансування державного боргу через випуск цінних паперів, переоформлення через фондовий ринок валютного боргу держави тощо
 Існує дві форми первинного ринку цінних паперів:
* Приватне розміщення;
* Публічну пропозицію.
 Приватне розміщення характеризується продажем (обміном) цінних паперів обмеженій кількості заздалегідь відомих інвесторів без публічної пропозиції і продажу.
 Публічна пропозиція - це розміщення цінних паперів при їх первинної емісії шляхом публічних оголошення та продажу необмеженій кількості інвесторів.
Співвідношення між публічною пропозицією і приватним розміщенням постійно змінюється і залежить від типу фінансування, який обирають підприємства в тій чи іншій економіці, від структурних перетворень, які проводить уряд, і інших факторів.
 Під вторинним фондовим ринком розуміються відносини, що складаються при зверненні раніше емітованих на первинному ринку цінних паперів.
Основу вторинного ринку складають операції, що оформляють перерозподіл сфер впливу вкладень іноземних інвесторів, а також окремі спекулятивні операції.
 Найважливіша риса вторинного ринку - це його ліквідність, тобто можливість успішної і великої торгівлі, здатність поглинати значні обсяги цінних паперів у короткий час, при невеликих коливаннях курсів і при низьких витратах на реалізацію.
 Вторинний ринок цінних паперів поділяється на:
* Організований (біржовий) ринок
* Неорганізований (позабіржовий або "вуличний") ринок.

Організований або біржовий ринок вичерпується поняттям фондової біржі як особливого, інституційно організованого ринку, на якому обертаються цінні папери найвищої якості та операції, на якому здійснюють професійні учасники ринку цінних паперів.
Фондова біржа - це організований ринок для торгівлі стандартними фінансовими інструментами, що створюється професійними учасниками фондового ринку для взаємних оптових операцій.
 Ознаки класичної фондової біржі:
1) це централізований ринок, із фіксованим місцем торгівлі, тобто наявністю торгової площадки;
2) на даному ринку існує процедура відбору найкращих товарів (цінних паперів), що відповідають певним вимогам (фінансова стійкість і великі розміри емітента, масовість цінного паперу, як однорідного і стандартного товару, масовість попиту, чітко виражена коливання цін і т.д.);
3) існування процедури відбору кращих операторів ринку в якості членів біржі;
4) наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами і стандартних торгових процедур;
5) централізація реєстрації угод і розрахунків по ним;
6) встановлення офіційних (біржових) котирувань;
7) нагляд за членами біржі (із позицій їх фінансової стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).
Функції фондової біржі:
а) створення постійно діючого ринку;
б) визначення цін;
в) поширення інформації про товари і фінансові інструменти, їх ціна та умови обігу;
г) підтримка професіоналізму торгових і фінансових посередників;
д) вироблення правил;
е) індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондового ринку.
Всього в світі близько 150 фондових бірж, найбільшими є наступні: Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, Тайванська, Сеульский, Цюріхської, Паризька, Гонконгська і біржа Куала Лумпур.
Фондова біржа виступає в якості торгового, професійного і технологічного ядра ринку цінних паперів, крім того, біржа є підприємством.
У міжнародній практиці існують різні організаційно-правові форми бірж:
* Неприбуткова корпорація (Нью-Йоркська біржа);
* Неприбуткова членська організація (Токійська біржа);
* Товариство з обмеженою відповідальністю (Лондонська і Сіднейська біржі);
* Напівдержавна організація (Франкфуртська біржа);
* Інші форми.
І в міжнародній і в російській практиці біржі функціонують у групі дочірніх компаній і структур, що виконують допоміжні функції. Створення при біржі дочірніх юридичних осіб використовується для наступних цілей:
а) організація окремих торгових майданчиків (ф'ючерсні ринки і т.д.),
б) створення клірингово-розрахункових і депозитарних організацій,
в) видалення "за рамки" біржі комерційних операцій і послуг, що не відповідають неприбутковий статус фондової біржі.
3. Ринок цінних паперів в нашій країні
У Росії обрана змішана модель фондового ринку, на якому одночасно і з рівними правами присутні і комерційні банки, що мають всі права на операції з цінними паперами, і небанківські інвестиційні інститути.
Ринок цінних паперів у Росії - це молодий, динамічний ринок з швидко зростаючими обсягами операцій, з усе більш витонченими фінансовими інструментами і диверсифікованої регулятивної та інформаційної структурою.
Сучасний російський фондовий ринок можна охарактеризувати за такими параметрами:
1. Учасники ринку (середина 1998 року):
* 2400 комерційних банків,
* Центральний банк РФ (близько 90 територіальних управлінь),
* Ощадний банк (42000 територіальних банків, відділень, філій),
* 60 фондових бірж,
* 660 інституційних фондів
* Більше 550 недержавних пенсійних фондів
* Більше 3000 страхових компаній
* Саморегульована організація - Союз фондових бірж.
2. Обсяги ринка.9
Одним з найбільш об'ємних є ринок державних боргових зобов'язань, що включає:
* Довгострокові та середньострокові облігаційні позики, розміщені серед населення (більше 30 млрд. руб.);
* Державні короткострокові облігації різних років випуску;
* Довгостроковий 30-річний облігаційну позику 1991р. (З урахуванням вкладень Банку Росії 55-60 млрд. руб.);
* Внутрішній валютний облігаційну позику для юридичних осіб (близько 35.5 трлн. Руб.);
* Казначейські зобов'язання (до 5 трлн. Руб.).
   3. Ринок приватних цінних паперів:
* Емісія акцій перетворених у відкриті акціонерні товариства державних підприємств (близько 800-900 млрд. руб.);
* Емісія акцій і облігацій банків (більше 2 трлн. Руб.);
* Емісія акцій чекових інвестиційних фондів (2-2.5 трлн. Руб.);
* Емісія акцій новостворюваних акціонерних товариств (75-76 трлн. Руб.);
* Облігації банків і підприємств (50-60 трлн. Руб.).
Якісні характеристики.
Російський фондовий ринок характеризується наступним:
* Невеликими обсягами та неліквідністю;
* "Неоформленість" в макроекономічному сенсі (невідомо співвідношення сил на фондовому ринку і т.п.);
* Нерозвиненістю матеріальної бази, технологій торгівлі, регулятивної та інформаційної інфраструктури;
* Роздробленою системою державного регулювання;
* Відсутністю державної довгострокової політики формування ринку цінних паперів;
* Високим ступенем всіх ризиків, пов'язаних з цінними паперами;
* Значними масштабами грюндерства, тобто агресивною політикою установи нежиттєздатних компаній;
* Крайньою нестабільністю в рухах курсів акцій і низькими інвестиційними якостями цінних паперів;
* Відсутністю відкритого доступу до макро-і мікроекономічної інформації про стан фондового ринку;
* Інвестиційним кризою;
* Відсутністю навченого персоналу і великих, що заслужили суспільну довіру інвестиційних інститутів;
* Агресивністю і гострою конкуренцією за відсутності традицій ділової етики;
* Високою часткою спекулятивного обороту;
* Розширенням ринку державних боргових зобов'язань держави і попиту на гроші, що скорочує продуктивні інвестиції в цінні папери.
Незважаючи на всі негативні характеристики, сучасний російський фондовий ринок - це динамічний ринок, що розвивається на основі: швидко розширюється практики покриття дефіцитів федерального та місцевого бюджетів за рахунок випуску боргових цінних паперів; оголошення перших великих інвестиційних проектів виробничого характеру; розширюється випуску підприємствами і регіонами облігаційних позик ; швидкого поліпшення технологічної бази ринку; відкритого доступу на міжнародні ринки капіталу; швидкого становлення масштабної мережі інститутів - професійних учасників ринку цінних паперів та інших факторів.
Формування фондового ринку в Росії спричинило за собою виникнення, пов'язаних з цим процесом, багаточисельних проблем, подолання яких необхідне для подальшого успішного розвитку та функціонування ринку цінних паперів.
В даному розрізі можна виділити такі ключові проблеми розвитку російського фондового ринку, які потребують першочергового вирішення.
1. Подолання негативно впливають зовнішніх факторів, тобто господарського кризи, політичної та соціальної нестабільності.
2. Цільова переорієнтація ринку цінних паперів з першочергового обслуговування фінансових запитів держави і перерозподілу великих пакетів акцій на виконання своєї головної функції - напрямок вільних грошових ресурсів на цілі відновлення і розвитку виробництва в Росії.
3. Поліпшення якісних характеристик ринку:
* Нарощування обсягів та перехід в категорію класифікованих ринків цінних паперів (для того, щоб російський ринок був віднесений до розряду країн, що розвиваються, розмір капіталізації ринку акцій у відсотках до номінальної вартості ВВП має досягти 30-40%, тобто збільшитися в 10-15 разів), що неможливо без укрупнення і рекапіталізації фондового ринку;
* Припинення обігу на ринку сурогатів цінних паперів та незаконної професійної діяльності (контроль за даним процесом повинні взяти на себе як державні, так і саморегульовані організації).
4. Підвищення ролі держави на фондовому ринку, для чого необхідно:
1) створення державної довгострокової концепції та політики дій в галузі відновлення ринку цінних паперів та його поточного регулювання (остаточний вибір моделі фондового ринку (нині переважає орієнтація на фондовий ринок США), а також визначення частки джерел фінансування господарства та бюджету за рахунок випуску цінних паперів);
2) формування узгодженої системи державного регулювання фондового ринку для подолання роздробленості і перетину функцій багатьох державних органів;
3) формування сильної Комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка зможе об'єднати ресурси держави та приватного сектору на цілі створення ринку цінних паперів;
4) прискорене створення жорсткої регулятивної інфраструктури ринку та її правової бази для обмеження ризиків інвесторів;
5) створення системи звітності та публікації макро-і мікроекономічної інформації про стан ринку цінних паперів;
6) формування активно діючої системи контролю за небанківськими інвестиційними інститутами;
7) державна підтримка освіти в галузі фондового ринку;
8) подолання випереджального розвитку ринку державних цінних паперів, яке перемикає більшу частину грошових ресурсів на обслуговування непродуктивних витрат держави, скорочуючи надходження коштів у виробництво.
5. Проблема захисту інвесторів, яка може бути вирішена створенням державної або напівдержавної системи захисту інвесторів у цінні папери від втрат.
6. Випереджаючий створення депозитарної та клірингової мережі, агентської мережі для реєстрації руху цінних паперів в інтересах емітентів.
7. Реалізація принципу відкритості інформації через розширення обсягу публікацій про діяльність емітентів цінних паперів, введення визнаною рейтингової оцінки компаній-емітентів, розвиток мережі спеціалізованих видань (характеризують окремі галузі як об'єкти інвестицій), створення загальноприйнятої системи показників для оцінки ринку цінних паперів тощо < br /> 8. Реалізація принципу представництва і консолідації регіонів за допомогою:
а) створення консультативного органу, що об'єднує представників державних органів, банків, небанківських інвестиційних інститутів, регіонів і публіки;
б) передачі частини прав з регулювання ринку регіонах;
в) введення представників публіки до складу директоратів регулятивних органів держави, саморегулівних організацій, фондових бірж;
г) державної підтримки саморегулівних організацій;
д) створення системи експертної підтримки та наукового обслуговування ринку (експертні ради вчених і т.п.).
4. Висновок
Отже, розглянувши всі вищевказані проблеми, що виникли у мене в процесі роботи, я можу зробити ряд висновків.
По-перше, поява ринку цінних паперів з'явилося пізніше ніж поява об'єкта його торгів, а причинами виникнення цінних паперів стали розвиток продуктивних сил та активної міжнародної торгівлі, не дарма першими акціонерними товариствами були торговельні компанії.
По-друге, на сучасному етапі розвитку суспільства недоцільно називати цінні папери фіктивним капіталом (в усякому разі це можна сказати про акції та облігації приватних компаній), тому що вони замінюють собою реальний грошовий капітал.
По-третє, сьогодні можна виділити багато видів і різновидів цінних паперів, таких як акції, облігації, векселі, депозитні сертифікати, державні зобов'язання та інші.
По-четверте, ринок цінних паперів займає проміжне місце серед ринків капіталу і грошових ринків, на ньому можна і заробити капітал і його туди вкласти.
У п'ятому, ринок цінних паперів виконує ряд функцій, серед яких найважливішими є функція перерозподілу капіталів і функція страхування ризику вкладення капіталу.
По-шосте, на ринку цінних паперів діють економічні закони, такі як: закон попиту та пропозиції, закон грошового обігу і закон конкуренції, які, хоч і з деякими особливостями, але виконують свої функції.
По-сьоме, ринок цінних паперів схильний до регулювання як з боку держави, так і з боку самостійних організацій професійних учасників ринку цінних паперів.
По-восьме, біржа є джерелом реалізації ринку цінних паперів на практиці, де стикаються продавці (емітенти) і (інвестори), які здійснюють взаємовигідні угоди за допомогою професійних учасників ринку і оперуючи різними специфічними функціями ринку, наприклад хеджування.
По-останніх, незважаючи на багато проблем, з якими зіткнувся в даний час російський фондовий ринок, слід зазначити, що це молодий, динамічний і перспективний ринок, що розвивається на основі позитивних процесів, що відбуваються в нашій економіці: масового випуску цінних паперів у зв'язку з приватизацією державних підприємств, швидкого створення нових комерційних утворень і холдингових структур, що залучають кошти на акціонерній основі і т.п. Крім того, ринок цінних паперів грає важливу роль в системі перерозподілу фінансових ресурсів держави, а також, необхідний для нормального функціонування ринкової економіки. Тому відновлення і регулювання розвитку фондового ринку є однією з першочергових завдань, що стоять перед урядом.

Список літератури

1. Алексєєв М.Ю. Ринок цінних паперів. - М.: Фінанси і Статистика, 1992
2. Альохін Б.І. Ринок цінних паперів: вступ у фондові операції. - Самара: СамВен, 1992
3. Каратуев А.Г. Цінні папери: види і різновиди. - М.: Російська Ділова Література, 1997
4. Миркин Я.М. Цінні папери і фондовий ринок. - М.: Перспектива, 1995
5. Політекономічна енциклопедія. Т. 1-4.
6. Регіональний ринок цінних паперів. М.: Фінанси і статистика, 1995
7. Ринок цінних паперів. М.: Фінанси і статистика, 1998
8. Ціноутворення. - М.: Финстатинформ, 1996
9. Витин А. «Мобілізація фінансових ресурсів для інвестицій», «Питання економіки», 1994, № 10
10. Зайцев Д. «Бурхливий і важкий зростання», «Журнал для акціонерів», 1995, № 3
11. 1995, № 4
12. Кольцова Н. «Фондові індекси AK & M», «Ринок цінних паперів», 1995, № 10


1 Ринок цінних паперів - частина ринку позикових капіталів, де здійснюється емісія і купівля-продаж цінних паперів.
2 Облігація - це боргове зобов'язання, що випускається як центральним урядом, так і муніципальними утвореннями і приватними компаніями. Облігації є цінними паперами з найменшою ступенем ризику, і, звичайно, дохід по них через це не дуже великий.
3 Депозитний і ощадний сертифікати - це письмові свідчення кредитних установ про отримання грошових коштів від вкладника, яке засвідчує право вкладника на одержання внесених грошових коштів з відсотками.
4 Державні цінні папери - боргові зобов'язання уряду, одні з найнадійніших у сучасному світі.
5 Вексель - це незабезпечене обіцянку компанії-боржника виплатити борг і відсоток по ньому у встановлений термін, причому за ступенем надійності він стоїть на останньому місці в середовищі боргових зобов'язань фірми.
6 Акція - це цінний папір, що засвідчує, що власник сплатив її вартість і тим самим вніс свою частку (пай) в капітал акціонерного товариства.
7 Федеральний закон Про ринок цінних паперів - М.:, 1996, стор 51
8 "Про заходи щодо державного регулювання ринку цінних паперів в Російській Федерації"
9 Офіційна статистика з багатьох компонентів ринку цінних паперів відсутній, тому при аналізі російського ринку переважають експертні оцінки

     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
8.2 of 10 on the basis of 2730 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены.