Наукова індукція b> p>
Етапи наукової індукції: p>
1) планомірний та методичний відбір предметів для
дослідження; p>
2) встановлення їх істотних властивостей, необхідних для самих
предметів; p>
3) розкриття внутрішньої обумовленості цих властивостей
(ознак); p>
4) зіставлення отриманих висновків з іншими положеннями
науки в цій галузі. p>
Засоби (прийоми) дослідження: p>
= спостереження - без втручання в хід подій в явище; p>
= науковий експеримент. p>
Наукова індукція дає висновок високого ступеня достовірності.
Методом індукції встановлюються в першу чергу причинно-наслідкові зв'язки
між явищами. Найбільш вживаними є наступні індуктивні методи
встановлення причинно-наслідкових зв'язків: p>
= метод подібності; p>
= метод відмінності; p>
= поєднаний метод подібності та відмінності " p>
= метод відсутніх вимірювань; p>
= метод залишків. p>
Метод подібності заснований на порівнянні двох і більше
обставин, що передують явищу. p>
Суть методу подібності: якщо кілька випадків досліджуваного
явища виникають в різних умовах, але при наявності єдиного спільного
обставини, то ця обставина і є причина цього явища. p>
Схема методу: p>
За умови А, В, С, Д виникає явище а p>
за умови А, F Е, О
------"-------- А p>
за умови А, L, M, N ------"-------- а p>
Обставина А, мабуть, є причина явища а. p>
Метод подібності застосовується звичайно при вивченні явищ,
які спостерігаються в природних умовах, але їх не можна перевірити
експериментально. Він дає ймовірні висновки. P>
Як підвищити ступінь імовірності висновку? p>
1-е - включити до
розгляд максимальну кількість випадків, намагатися розглянути всі
можливі обставини. p>
2-е - розглянути обставини, значно відрізняються
один від одного, бо чим більше розходжень між обставинами, за винятком
одного, тим більше ступінь імовірності. p>
Метод відмінності пов'язаний з експериментом. Суть його виражена в
наступному: якщо за одних і тих же умовах наявність будь-які обставини
викликає, а його відсутність усуває досліджуване явище, то ця обставина
і є причина цього явища. p>
Схема методу: за умови А, В, С, Д виникає явище а p>
за умови В, С, Д явище а відсутній p>
Обставина А,
мабуть, є причина явища а. p>
Метод відмінності дає більш ймовірний, у порівнянні з методом
схожості, а часто майже достовірний висновок. p>
Сполучений метод подібності та відмінності b> p>
Якщо в одному ряді випадків явище настає в різних
умовах, при наявності одного загального обставини, а в іншому ряді випадків то
ж явище не виникає в подібних умовах, але за відсутності зазначеного
обставини, то ця обставина і становить причину цього явища. p>
Метод супутніх змін b> p>
Будь-яке явище, що змінюється певним чином у випадку
зміни попереднього йому обставини, є або наслідок його, або
знаходиться з ним в причинному відношенні. p>
Схема методу: За умови А, В, С, Д виникає явище а p>
-----"----- А1, В1, С1, Д1 ------"------
а1 p>
-----"----- А2, В2, С2, Д2
------"------ А2 p>
Обставина А, мабуть, є причина
явища а. p>
Метод залишків b> p>
Якщо із складного явища, що викликається рядом обставин,
відняти вивчену частина, що залежить від уже відомих обставин, то залишок
цього явища буде наслідком однотипних (ще не відкритих обставин). p>
Схема методу: p>
За умови А, В, С, Д виникає явище а, в, с, d p>
Відомо, що частина "а" явл. а, в, с, d дзв. обс-вом А p>
-------"--------- "в"
-------------"------------- В p>
-------"--------- "з"
-------------"------------- С p>
Ймовірно, що частина "d" явища авсd дзв. обставиною Д. p>
Як правило, всі розглянуті методи застосовуються в різних
сполученнях, підкріплюючи і доповнюючи один одного. p>
Використовуючи індуктивні методи варто пам'ятати про помилки,
що виникають при індуктивному висновку. Найбільш характерні з них: p>
1) Поспішність узагальнення. p>
Виникає, коли бажане видається за дійсне. p>
2) Узагальнення без достатньої підстави. p>
Виникає, коли узагальнюють за випадковим, нетиповим ознаками,
або при неоднорідності досліджуваних явищ, предметів. p>
3) Підміна причинного зв'язку зовнішнім порядком p>
Виникає, коли звичайна послідовність будь-яких явищ
в часі приймається за їх причинний зв'язок. Це помилка за формулою "post hos
ergo propter hoc "- після цього, отже, тому. p>
4) Підміна умовного безумовним. p>
Виникає, коли забувають про залежність того чи іншого
положення від конкретних умов, і відносне видають за безумовне. p>
При підготовці цієї
роботи були використані матеріали з сайту http://www.studentu.ru
p>