Наукова індукція

Етапи наукової індукції:

1) планомірний та методичний відбір предметів для дослідження;

2) встановлення їх істотних властивостей, необхідних для самих предметів;

3) розкриття внутрішньої обумовленості цих властивостей (ознак);

4) зіставлення отриманих висновків з іншими положеннями науки в цій галузі.

Засоби (прийоми) дослідження:

= спостереження - без втручання в хід подій в явище;

= науковий експеримент.

Наукова індукція дає висновок високого ступеня достовірності. Методом індукції встановлюються в першу чергу причинно-наслідкові зв'язки між явищами. Найбільш вживаними є наступні індуктивні методи встановлення причинно-наслідкових зв'язків:

= метод подібності;

= метод відмінності;

= поєднаний метод подібності та відмінності "

= метод відсутніх вимірювань;

= метод залишків.

Метод подібності заснований на порівнянні двох і більше обставин, що передують явищу.

Суть методу подібності: якщо кілька випадків досліджуваного явища виникають в різних умовах, але при наявності єдиного спільного обставини, то ця обставина і є причина цього явища.

Схема методу:

За умови А, В, С, Д виникає явище а

за умови А, F Е, О ------"-------- А

за умови А, L, M, N ------"-------- а

Обставина А, мабуть, є причина явища а.

Метод подібності застосовується звичайно при вивченні явищ, які спостерігаються в природних умовах, але їх не можна перевірити експериментально. Він дає ймовірні висновки.

Як підвищити ступінь імовірності висновку?

1-е - включити до розгляд максимальну кількість випадків, намагатися розглянути всі можливі обставини.

2-е - розглянути обставини, значно відрізняються один від одного, бо чим більше розходжень між обставинами, за винятком одного, тим більше ступінь імовірності.

Метод відмінності пов'язаний з експериментом. Суть його виражена в наступному: якщо за одних і тих же умовах наявність будь-які обставини викликає, а його відсутність усуває досліджуване явище, то ця обставина і є причина цього явища.

Схема методу: за умови А, В, С, Д виникає явище а

за умови В, С, Д явище а відсутній

Обставина А, мабуть, є причина явища а.

Метод відмінності дає більш ймовірний, у порівнянні з методом схожості, а часто майже достовірний висновок.

Сполучений метод подібності та відмінності

Якщо в одному ряді випадків явище настає в різних умовах, при наявності одного загального обставини, а в іншому ряді випадків то ж явище не виникає в подібних умовах, але за відсутності зазначеного обставини, то ця обставина і становить причину цього явища.

Метод супутніх змін

Будь-яке явище, що змінюється певним чином у випадку зміни попереднього йому обставини, є або наслідок його, або знаходиться з ним в причинному відношенні.

Схема методу: За умови А, В, С, Д виникає явище а

-----"----- А1, В1, С1, Д1 ------"------ а1

-----"----- А2, В2, С2, Д2 ------"------ А2

Обставина А, мабуть, є причина явища а.

Метод залишків

Якщо із складного явища, що викликається рядом обставин, відняти вивчену частина, що залежить від уже відомих обставин, то залишок цього явища буде наслідком однотипних (ще не відкритих обставин).

Схема методу:

За умови А, В, С, Д виникає явище а, в, с, d

Відомо, що частина "а" явл. а, в, с, d дзв. обс-вом А

-------"--------- "в" -------------"------------- В

-------"--------- "з" -------------"------------- С

Ймовірно, що частина "d" явища авсd дзв. обставиною Д.

Як правило, всі розглянуті методи застосовуються в різних сполученнях, підкріплюючи і доповнюючи один одного.

Використовуючи індуктивні методи варто пам'ятати про помилки, що виникають при індуктивному висновку. Найбільш характерні з них:

1) Поспішність узагальнення.

Виникає, коли бажане видається за дійсне.

2) Узагальнення без достатньої підстави.

Виникає, коли узагальнюють за випадковим, нетиповим ознаками, або при неоднорідності досліджуваних явищ, предметів.

3) Підміна причинного зв'язку зовнішнім порядком

Виникає, коли звичайна послідовність будь-яких явищ в часі приймається за їх причинний зв'язок. Це помилка за формулою "post hos ergo propter hoc "- після цього, отже, тому.

4) Підміна умовного безумовним.

Виникає, коли забувають про залежність того чи іншого положення від конкретних умов, і відносне видають за безумовне.

При підготовці цієї роботи були використані матеріали з сайту http://www.studentu.ru