Особливості формування психічних процесів дітей у прогімназії

Кандидат біологічних наук Е.В. Демидова, Кубанський державний університет фізичної культури, спорту і туризму, Краснодар

Психічні процеси (увага, пам'ять, мислення, мова та ін) виступають важливими компонентами будь-якої людської діяльності. Дошкільний вік є сенситивним періодом розвитку пізнавальних процесів [1]. У зв'язку з цим один з головних напрямків сучасної освіти - забезпечення високого рівня психічного розвитку, пізнавальної, творчої та соціальної активності дитини. У плані розвитку психічних процесів фізична виховання має величезні можливості, проте в цьому напрямку в практиці освітніх установ використовується недостатньо [2, 5].

Мета дослідження - вивчення вікової динаміки розвитку психічних процесів дітей 3-6 років, які виховуються в прогімназії № 63 міста Краснодара, і виявлення можливості цілеспрямованого використання засобів фізичного виховання для оптимізації цих процесів і підготовки дитини до навчання в школі.

Всього обстежено 175 осіб: з них 81 -- експериментальній (ЕГ) і 94 - контрольної (КГ) груп. В якості контролю вивчали вікові показники психічного розвитку дітей інших дитячих садів.

Для оптимізації пізнавальної активності, всебічної підготовки дітей до навчання в школі в прогімназії була розроблена система ігор, вправ та ігрових прийомів, класифікованих по впливу на розвиток певного психічного якості. На фізкультурних заняттях і в повсякденній діяльності використовували рухливі, сюжетно-рольові, дидактичні ігри, ігри-естафети. Застосовували картки-завдання зі схематично зображеними рухами, вправами, фрагментами ігор-естафет. Створювали рухові ситуації у рольовій грі, спрямовані на розвиток уміння здійснювати послідовні розумові дії (аналізувати, порівнювати). При цьому враховували вікові та індивідуальні можливості кожної дитини.

У ході дослідження була розроблена система діагностичних зрізів пізнавальної діяльності вихованців, що включає тести на оцінку рівня розвитку сприйняття, образного та логічного мислення, пам'яті, мови [4]. Психологічна готовність дитини до школи розглядалася з позиції інтелектуальної, мотиваційної та емоційно-соціальної готовності [3].

Обробка результатів включала виділення трьох рівнів розумового розвитку дітей в балах (3, 2 і 1 бал) - високий, середній, низький, що передбачають самостійне, за допомогою дорослого і практично нездійсненне завдання. Сумарна оцінка тестів давала загальний бал розумового розвитку дитини. Максимальна оцінка дорівнювала 15 балам. Розумова працездатність вивчалася за допомогою коректурної таблиці Бурдон [3]. Обстеження проводили 2 рази на рік (вересень, травень).

У дослідженнях виявлена тенденція до збільшення показників, що характеризують рівень пізнавальної активності дітей у віковому діапазоні 3-6 років. Встановлено, що характеристики мислення у дітей суміжних віків (4, 5, 6 років) відрізняються один від одного. Не виявлені відмінності в показниках мови 3 - і 4-річних, сприйняття і пам'яті - 5 - і 6 - річних дошкільнят.

Рівень розвитку сприйняття у вихованців прогімназії в 4 роки, пам'яті - в 4-5 років, мовлення - у 4-6 років, образного і логічного мислення - у 6 років перевершував такий у однолітків з інших дитячих садів. Вихідний пізнавальний рівень (за даними сумарної оцінки) вихованців прогімназії у віці 3-4 років не відрізнявся від такого в КГ, в 5-6 років достовірно його перевищував (див. малюнок).

Педагогічний експеримент по цілеспрямованого застосування засобів фізичного виховання для оптимізації вікових психічних процесів показав їх збільшення до кінця навчального року в період 3-6 років, за винятком образного і логічного мислення у 6-річних. Останнє пояснюється сформованість до 6 років великої кількості узагальнених уявлень, здатності до класифікації предметів та аналізу.

Вікова динаміка показників розумового розвитку дітей 3-6 років, * - достовірність відмінностей між показниками дітей КГ і ЕГ р <0,05; ** - достовірність відмінностей між показниками дітей КГ та ЕГ р <0,001

Сенситивний період розвитку, що забезпечує найбільш сприятливі умови для формування сприйняття і пам'яті, спостерігався в період 3-4, мислення, мови - 4-5 років. Отримані результати підтверджують дані багатьох дослідників [2, 5] про сенситивності молодших віків дошкільного періоду (3-5 років) для розвитку психічних процесів. Проте терміни можуть змінюватися в залежності від індивідуальних особливостей дитини та педагогічних впливів, які йому пропонують.

Середня сумарна оцінка розумового розвитку дітей прогімназії збільшувалася в динаміці навчального року в кожній віковій групі і у віковому діапазоні 3-6 років (див. малюнок). Найбільш інтенсивний її приріст до кінця навчального року відзначався у 4-річних, найменший -- у 6-річних вихованців. Тенденцію до зменшення значення темпу приросту з віком відзначають і інші дослідники [2, 5]. На кінець року перевагу дітей прогімназії виявилося за рівнем розвитку сприйняття, логічного мислення, мовлення - у період 4-6, пам'яті - 4-5 і образного мислення - 5-6 років. Рівень розумового розвитку вихованців прогімназії до кінця навчального року (за результатами сумарної оцінки) у всіх вікових періодах перевищував такий в КГ.

У дослідженні не встановлено статевих відмінностей у розвитку психічних процесів дітей ідентичного віку.

лонгітудинальні дослідження розумової працездатності дітей прогімназії за період від 3 до 6 років показали збільшення критеріїв, що характеризують обсяг і якість виконання роботи з коректурних таблиць, підвищення коефіцієнта її продуктивності.

Найбільш виражене підвищення розумової працездатності реєструвалося у хлопчиків в період 4-5, у дівчаток - 5-6 років. Вихованці прогімназії в період 4-6 років демонстрували більш високу розумову працездатність в порівнянні з однолітками. Серед 6-річних дітей прогімназії 89% були готові до навчання. З них 39% мали високий рівень розвитку основних сфер психічної діяльності, 50% - середній і лише 11% -- низький, що не дозволяло їм раніше піти до школи. У КГ з високим рівнем було 15%, середнім - 48% і низьким - 37% дітей.

До 7 років в середньому 88% дітей прогімназії мали високий рівень готовності до навчання у школі, лише 12% - середній. У КГ -- відповідно, 63 і 37%.

Таким чином, отримані в ході дослідження дані підтверджують можливість цілеспрямованого застосування засобів фізичного виховання для оптимізації вікових психічних процесів і підвищення розумової працездатності.

Використання в програмі фізичного виховання карток-завдань, проведення рухливих, сюжетно-рольових, дидактичних ігор та інших ігрових заходів, створення рухових ситуацій забезпечує ранню готовність до навчання у школі.

Вивчення особливостей вікової динаміки розвитку психічних процесів дозволяє здійснювати індивідуально-диференційований підхід до розвитку і навчання дитини.

Список літератури

1. Буличева А.І., Брофман В.В., Варенцова Н.С. та ін Педагогічна діагностика за програмою "Розвиток": Рекомендації та матеріали до проведення. - М.: "Дитячий центр Венгера", 1995. - 69 с.

2. Правдою М.А. Методика занять фізичними вправами з дітьми 5-6 років у дитячих садках: Канд. дис. СПб.: 1992. - 197 с.

3. Терехова Н.Т. Працездатність і стомлюваність дітей дошкільного віку на заняттях в дитячому садку// Розумова і фізична працездатність дітей дошкільного віку. М., 1977, с. 3-59.

4. Урунтаева Г.А. Діагностика психологічних особливостей дошкільника: Практикум для середовищ. і высш. пед. учеб. закладів та працівників дошк. установ. - М.: Видавничий центр "Академія", 1996. - 96 с.

5. Чернишенко Ю.К. Науково-педагогічні основи інноваційних напрямів у системі фізичного виховання дітей дошкільного віку: Автореф. докт. дис. Краснодар. 1998. - 50 с.

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://lib.sportedu.ru/