ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Шпори по ТГІП
     

 

Теорія держави і права

Питання для складання державного іспиту з теорії держави і права

(можливо і для здачі і простого іспиту з ТГіП)

Складено мною і безоплатно надано в мережу.
Всі ми, коли-небудь користуємося інтернет, як помічником в здачі заліків абоіспитів.

Так давайте нашими силами зробимо це джерело невичерпним, не дамонажитися хапугам викладачам на злиденне стипендії студента!

Якщо є, що ви думаєте, може стати в нагоді іншим, не полінуйтеся івідправте в мережу!
Зараз допомогли ви завтра допоможуть і вам! (

http://www.bankreferatov.ru/refbank.nsf/Referat!OpenForm - додати реферат.

У файлах додатках знаходиться весь нижченаведений текст,розформованої за розробленою і неодноразово випробуваноїмною системі.

Друк здійснюється з двох сторін на папері формату А4.
Перша сторона фаил Бланк тгіп 1, друге Бланк тгіп 1-1 і т.д.

Важливо: Перед друком обов'язково перевірте центровку паперу в принтері.
(Погано написаний питання № 47)

З повагою,

Сергій
PS: Якщо є якісь побажання або хочете навчитися швидко робити крутішпаргалки, пишіть на serj-orel@freemail.ru

Питання:

1) Поняття, основні властивості й клас-я юр. науки. Методологія ТГіП
2) ТГІП а системі суспільних н юридичних наук.
3) Пон і ознаки гос-ва. Сутність гос-ва.
4) Предмет ТГіП.
5) Теорії походження гос-ва, їх основні хар-ки.
6) Типологія гос-ва. Формація-ий і цівіле-ий підходи та їх співвідносячи-ние
7) Держ-а та політична влада. Форми і способи осущ-ия гос. влади
8) Форма гас-ва: поняття та складові елементи
9) Поняття форми правління. Монархія і республіка.
10) Пон. форми гос. пристрою. Унітаризм. Федерація. Конфедерація
11) Пон. політ-го (гос-го) режиму. Демокр-ие і антидіа. пол режими.
12) Функції гос-ва: пон, ознаки. Взаємозв'язок ф-ий д-ви з його сутністю, соціальним призначенням та основними завданнями.
13) класифікувалали-я ф-й гос-ва: пон, види. Внут і внешн ф-ії гос їх взаємозв'язок
14) Механізм гос-ва: пон, ознаки, структура. Держ. апарат як сукупність державних органів.
15) Поняття органу гос-ва, його ознаки, властивості, ф-ії і компетенція.

Система гос-х органів і проблема поділу влади.
16) Правова д-ва: поняття і ознаки. Проблема становлення правової д-ви в Росії.
17) Громадянське суспільство: пон і принципи. Структура ГО.
18) Громадянське суспільство і правова держава.
19) Поняття політичної системи суспільства. Основні елементи ПС.
20) Основні напрямки розвитку ПС російського суспільства.
21) Види політичних систем, їх основні характеристики.
22) Пон, сутність і сприяння з-ие права. Право як система правил поведінки.
23) Походження права, основні теорії, їх характеристика.
24) Поняття і види функцій права, способи їх здійснення.
25) Поняття правової системи. Основні правові системи, їх хар-ка
26) Правовий статус особистості: поняття, структура, види.
27) Норма права: пон, зміст, ознаки, класифікація.
28) Структура правової норми. Гіпотеза, диспозиція і санкція: поняття і характеристика
29) Правові норми в системі соціальних норм. Поняття. соціальних норм, їх основні види.
30) Систематизація нормативних актів: поняття і види.
31) Види НПА. Дія НПА у часі, в Простягни-ві і по колу осіб.
32) Способи викладу правових норм у статтях НПА.
33) Застосування права-особлива форма реальзаціі норм права. Стадії застосування права.
34) Правотворчість: поняття, види, стадії. Принципи та мех-м прав-ва.
35) Система прав: пон і елементи. Систематизація законодавства.
36) Галузь права. Критерії поділу системи права на галузі.

Предмет і метод правового регулювання.
37) Публічне і приватне право. Матер-і і процес-ті галузі права.
38) Правовий інститут. Галузеві і комплексні інститути права.
39) Правова свідомість і культура. Правова ідеологія і психологія.
40). Правові відносини: пон, ознаки, структура і зміст.
41) Юридичні факти: пон, особливості, класифікація
42) Реалізація права: поняття, форми. Застосування права.
43) Прогалини в праві: пон, причини виникнення. Способи заповнення прогалин у праві.
44) Тлумачення норм права: пон і види. Офіц-е і неофіц-е тлумачив
45) Правомірне поведінка: поняття, структура, види.
46) Правопорушення: пон, ознаки і види. Склад правопорушення.
47) Соціальні корені (причини) правопорушень.
48) Юр. відповідальність: пон, основні ознаки, цілі, ф-ії, заснований.

Презумпція невинності.
49) Поняття та основні ідеї законності.
50) Поняття правопорядку, його спів-е з громадським порядком і задо-у
51) Правовий вплив і правове регулювання: поняття і співвідношення.
52) Загальна характеристика елементів механізму правового регулювання.

1) Зміст і структура науки в навчальній дисципліні "ТГП". Поняття іпринципи. ТГП як і будь-яка наука, яка відображає сферу людськоїдіяльності, ставить завдання виробити і теоретично систематизуватиоб'єктивні знання про дійсність, в першу чергу про д-ві і право,цих спеціфічіскіх соціальних явищах, що займають важливе місце в життісуспільства. Наука про д-ві і праві - це сума і система знань про загальніполітико-юридичних закономірності виникнення, розвитку тафункціонування гос-венно-правових явищ. Методологія ТГіП. Сущ.неск. підходів до розуміння методології. Шв. вважають, що методолого-я - нетільки совок-ть методів, але і наука, застосува. в дію-ти. Методи: 1.дедуктивний - знання висновок-ся з вже наявних відомостей. 2. Позитивістський
- Получ. знань з самого О-та, його изуч-а. Вся совок-ть методів м.б.розбита на 3 гр.: I. загальнофілософської (те ж що діалектіч. логіка): 1) З-ни:a) єдності та боротьби протівопол-тей (світ - завжди в движ-і, але у круговому --за Арістотелем) b) перехід кол-ва в кач-во c) заперечення заперечення (новезавжди заперечує старе і навпаки). 2) Содерж-а і форми (за Гегелем: будь-якаформа змістовна, всяке зміст - формувати). 3) Сущ-ть і явл-е (вкожн. з явл-й м. виділ. сущ-ть, опр. з-номер-ти) 4) Загальне та одиничне. Осьці ел-ти застосува. при изуч. гос. і правової с-ми. II.Общенауч. методи, зкіт. самий застосовуваний - 1) Теорія с-м або з-мний аналіз: a) е-ти і стр-ра
(всяка с-ма сост. з ел-тів, знаходячи-ся в стр-ре), де ел-т - найменшадрібна частина цілого, сохр-щая якостей. ознаки цілого (прав. норма, держ.інститут) b) динамич. стійкості-ть і надійно-ть; вони знаходять-ся у зворотній завис -ти. Дін. уст-ть - спос-ть с-ми пріспосабл-ся до зм-ям середовища, а надійність-ть хар -ет спос-ть с-ми витримай. пікові навантаження. c) управл-а і самоупр-а. Упр-е --постач. с-ми в заданий. сост. Самоупр-е - мех-м пристос-я с-ми до середовища
2) Порівняльного правознавства, кот. потрібно для порівняй-я покладе. правовогодосвіду інших країн і виявляючи-е їх сильних і слабких сторін і виробленнярекомендацій по їх покр-ю, а друге завдання: поступового. зближені. правових с-мрізних країн (після підписання договору про спільне ринку в 54 році)
III.Коліч. методи (з пом. ЕОМ) - возм-ть автоматич. пошуку нормативнихактів, а надалі автомоделір-е юр. норм. Класифікація юр-й науки:неприродна, протиприродна, сверхествественная. Основні методи
ТГіП Сукупний спосіб прийомів пізнання певних явищ, в даномувипадку юридичних. ТГП використовує інші методи, використовувані юр-й наукою --загальнонаукові (філософський підхід). Вдань методі раніше застосовувався тількидіалектичний матеріалізм. А зараз ще й ідеалізм і прагматизм і всеінше. Спеціальні методи - методи, які звичайно застосовуються іншиминауками. Окремі методи: 1. формально-юридичний. Дає можливість пізнати
ТГП в загальному, універсальному сенсі, в загальному вигляді. Прагнемо пояснити щоє д-ва в загальному значенні, тобто критерії, які виділяють ознаки гос -ності в усіх країнах планети. 2. конкретно-юридичний підхід - даєможливість ідентифікувати гос-во по ряду ознак, тобто мова йде пропевному д-ві в конкретний проміжок часу. 3. юридико -соціологічний. Залучаються методи юр-й соціології і застосовуються методи,використовуються соціологами - анкетування інтерв'ювання. Дозволяєпізнати гос-во і механізми його дії. 4. компаративістських підхід. Цележати методів, що дозволяють через зіставлення виявити сутність гос -ва. інтерпретаційний підхід - це сукупність методів тлумаченняюридичних явищ в д-ві і право. Способи і є методи тлумачення.

2) ТГіП в с-ме товариств. наук. ТГіП - одна з базових наукових дисциплінюр. профілю. Термін "теорія" в дан. сл. означив. узагальнена назва цілогоряду окремо. теорій, кот. предст. собою конструкції ідей, кот. спираютьсяна відмінності. дані про Г і П. ТГіП - це систематизує-ті знання про Г і П і про їхвзаємозв'язку, представл. і визнані различ. науч. школами. Питання гос-ватакож вкл. в себе політологія, але набагато ширше. ТГіП в системі юридичнихнаук. Ця система включає основні різновиди та групи юридичнихнаук. 1. ТГіП як загальнотеоретична галузь юр-й науки. 2. Історико -правові науки, до яких відносяться історія д-ви і права України,зарубіжних країн, історія політ-х і правових вчень. 3. Спеціальнігалузеві юридичні науки: гос-дарське (конституційне) право,адміністративне право, трудове право, цивільне право, екологічнеправо, кримінальне право, цивільний процес, кримінальний процес та ін 4.
Юридичні науки, тісно пов'язані зі спеціальними галузевими, але разом зтим що мають свій самостійний предмет вивчення: правоохоронніоргани, організація самоврядування, право соціального забезпечення,кримінологія та ін 5. Техніко-прикладні юридичні науки, ширококористуються даними інших наук, у тому числі математики, статистики,хімії, медицини, психології, кібернетики. Це криміналістика, бухгалтерськийоблік і експертиза, судова статистика, судова медицина, судовапсихіатрія, судова психологія. 6. Міжнародне правило, поділяються наміжнародне публічне право і міжнародне приватне право. Всіперелічені різновиди та групи юридичних наук, за виняткомтеорії д-ви і права, як предмет дослідження розглядають лишеокремі сторони прояву та розвитку д-ви і права, більш-меншобмежені сфери їх функціонування та їх окремі структурні частини.
Наприклад, історія ГІП вивчає політичний устрій і право, д-ютьсяінститути та законодавчі пам'ятники різних країн в історичномурозвитку, в певні хронологічні періоди. Спеціальні галузевінауки вивчають окремі складові частини системи російського права, йогорізні галузі, кожна з яких представляє собою сукупністьюридичних норм, що регулюють якусь конкретну широку сферу одноріднихсуспільних відносин. Наприклад, предмет науки адміністративного праваскладають норми, що регулюють суспільні відносини, що виникають упроцесі формування та виконавчо-розпорядчої діяльності органівгос-го управління. Наука цивільного права вивчає норми, що регулюютьмайнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини, ізасновані на них з кожним. Предметом науки кримінальногоправа є норми, які визначають злочинність і караністьдіянь, які становлять суспільну небезпеку для даної соціальноїсистеми, і засновані на них кримінально-правові відносини. Міжнародне
(публічне) право вивчає норми, що регулюють зовнішньополітичнудіяльність д-в, відносини між ними та іншими учасниками (суб'єктами)міжнародного спілкування. Оскільки всі види правових наук, за виняткомтеорії д-ви і права, вивчають окремі частини, сторони, структурніелементи єдиної системи гос-ва і права, в літературі пропонується називатиїх приватними або структурними юридичними науками. Їх завдання - вичленовуванняз усієї системи гос-венно-правової дійсності окремих сторін абосфер з властивими їм специфічними закономірностями розвитку івивчення їх у відносній самостійності по відношенню до д-ві і правав цілому. Тому жодна з приватних, структурних юридичних наук уокремо, ні всі вони разом узяті не в змозі забезпечити вивченняд-ви і права як єдиних і цілісних систем, пізнання їх загальнихзакономірностей виникнення, розвитку та функціонування. Саменеобхідністю реалізації цього завдання визначається існування іпризначення такої окремої самостійної юр-й науки, як ТГіП. Всігалузеві юридичні науки - гос-дарське (конституційне) право,адміністративне, трудове, цивільне, цивільний процес та ін --керуються розробленими теорією д-ви і права положеннями просуті, тип, форми і функції д-ви і права, загальними поняттями гос-ва,органу гос-ва, гос-го механізму (апарату), права, норми права,нормативного акта, галузі права, правового інституту, акта застосуванняправа, правовідносини, суб'єктивного права та юр-й обов'язки і т.д. У тойВодночас усі ці положення спираються на аналіз і синтез відповіднихрізнобічних даних спеціальних галузевих наук про д-ві і право. Їхфактичний матеріал і теоретичні узагальнення - одна з найважливішихджерел існування і розвитку теорії д-ви і права. Тісноспіввідноситься ТГіП до міжнародного права та іншими науками про д-ві і право

3) Сутність гос-ва - то головне в цьому явищі, що визначає йогозміст, цілі, функціонування. І таким основним є влада, їїприналежність. Виникнення д-ви завжди пов'язане із зміною характерупублічної влади, з перетворенням її в політичну владу, здійснювану,на відміну від влади первісного суспільства, в інтересах перш за всепривілейованої частини суспільства. Тому класовий підхід дає багатіможливості для аналізу характеру такої влади, визначення сутностід-ви. Однак характер гос-ої влади аж ніяк не завжди однаковий. Так, і врабовласницькому, і у феодальному суспільстві в наявності явне соціальненерівність та класова (станова) приналежність гос-ої влади. Більшескладна оцінка характеру влади в буржуазному д-ві. Формально всі людирівні перед законом, мають рівні права, що закріплюється юридичнов деклараціях і конст-ях. Фактично ж у раннебуржуазном суспільстві законивсупереч деклараціям встановлюють майновий, освітній та іншіцензи, що обмежують виборчі права незаможних верств населення. Тимсамим забезпечується реальна приналежність влади економічнопанівному класу - буржуазії. У східних гос-вах влада знаходилася вруках бюрократичного чиновницького апарату (точніше, його верхівки). Прицьому вона також виражала інтереси соціальних груп, що стоять при владі. Підбагатьох випадках ці соціальні групи відрізняються від інших верств суспільства іособливим місцем у системі розподілу суспільного продукту, і особливимставленням до засобів виробництва, стаючи фактично їх реальнимивласниками. Держ-венний апарат набуває «надзвичайну відноснусамостійність ", стає в багатьох випадках практично від суспільстванезалежним. Це може досягатися, наприклад, за рахунок балансування міжантагоністичними класами, нацьковування їх один на одного, як це маломісце у Франції при бонапартистського режиму в 50 - 60-х рр.. XIX століття.
Тим не менше встановлення класового (становому) характеру гос-ої влади невичерпує проблеми сутності гос-ва, і використання тільки класовогопідходу істотно обмежує можливості наукового пізнання гос-ва іполітичної влади. По-перше, влада в д-ві може знаходитися в рукахневеликої соціальної групи, яка діє насамперед у своїхвласних інтересах (Бонапартизм, тоталітарні бюрократичні режими).
По-друге, нерідко складається така ситуація, при якій виникаєвлада блоку різних класів і некласовим соціальних груп. По-третє,за певних умов може виникнути гос-во, в якій влада не насловах, а на ділі буде належати всьому народу, оскільки загальнонародніінтереси будуть переважати над більш вузькими класовими або груповими.
Суспільство завжди були одно, незважаючи на нерідко роздирають його соціальнісуперечності. Адже без рабів не може бути рабовласників. Тому що стоїтьпри владі клас чи соціальна група завжди змушені піклуватися в якійсьмірою про пригноблених класах, про які експлуатуються верствах населення. Томубудь-яка д-ва повинна здійснювати (і завжди здійснює) загальносоціальніфункції, діяти в інтересах всього суспільства. І будь-яке гос-во не тількиє машиною панування якогось класу або соціальної групи, а йпредставляє все суспільство, є засобом його об'єднання, способом емінтеграції. Загальносоціальна роль д-ви також є його сутнісноїрисою, яка нерозривно пов'язана з класовою і становить, таким чином,другий бік його єдиної сутності. У д-ві завжди поєднуютьсявузькокласові або групові інтереси панівної верхівки та інтересивсього суспільства. Співвідношення зазначених сторін сутності гос-ва в різнихісторичних умовах неоднаково, причому посилення однієї із сторін наводитьдо послаблення іншої. Отже, для повного і об'єктивного пізнання гос-ва,розуміння його сутності недостатньо тільки класового підходу, а слідвикористовувати й інші теорії д-ви - елітарної, технократичної,плюралістичної демократії та ін різнакі гос-ва При розгляді поняття ісуті гос-ва виникає питання: як відрізнити його від іншихорганізаційних частин політичної системи суспільства, наприклад, від політ-хпартій? Прийнято виділяти для цього основні ознаки гос-ва. До нихвідносяться: 1.Наявність території і територіальний поділ громадян
2.Налічіе спеціального апарату публічної влади, відокремленого від суспільства.
3.Налічіе права. 4.Суверенітет. 5.Налогі. Наявність певної території татериторіальний поділ громадян відрізняє гос-во від інших формгромадської організації людей. Розподіл людей за ознакою спорідненості, як природоплемінної організації суспільства, поступається місцем адміністративно -територіального поділу. Отже, люди діляться не за належністюдо того чи іншого роду, а за приналежністю до певної адміністративно -територіальної одиниці, тобто за місцем проживання. Перш за все цедозволило більш ефективно здійснювати гос-ту владу і керувати суспільствомта д-вою. Публічна (громадська) влада, як відомо, існувала і впервісному суспільстві, однак там вона практично збігалася з населенням іне носила політичного характеру. Відмінною рисою гос-ої публічноївлади є те, що вона належить не всім громадянам, а домінуючогов суспільстві соціального прошарку, і носить політичний характер. Публічнавлада здійснюється спеціальними загонами людей, які керують гос -вом і при необхідності використовують примус. Право - необхідний атрибутд-ви, тому що без правового регулювання суспільних відносин неможливеефективне керівництво суспільством. Право забезпечує найбільш повнуреалізацію прийнятих д-вою рішень і забезпечує стійкість гос-ойвлади. Тільки гос-ються органи приймають загальнообов'язкові для всьогонаселення гос-ва веління, які викриті у форму правових норм,виконання яких забезпечено гос-ої примусовою силою. Суверенітет гос -ва означає верховенство і незалежність гос-ої влади по відношенню доіншим проявам влади в суспільстві та у відносинах з іншими д-вами інародами. У порівнянні з іншими видами влади, гос-а влада універсальна,тому що тільки її рішення розповсюджуються на все населення і на всігромадські організації країни. Всі інші види влади, в порівнянні зд-кої, перебувають у підлеглому положенні і незаконні, а вирішення цихвлади можуть бути скасовані гос-ої владою. Податки - також необхіднуатрибут гос-ва, тому що тільки д-ва може оподатковувати населення.
Податки необхідні гос-ої влади для підтримки життєдіяльності гос-гоапарату, а також для забезпечення оборони країни, для здійсненнягромадських робіт, соціальних програм, охорони навколишнього середовища і т.д.

4). Предмет теорії д-ви і права Предметом теорії д-ви і права єосновні загальні закономірності виникнення, функціонування та розвиткугос-ва до права. Ця наука вивчає причини походження д-ви і права,їх форми і типологію, основні закономірності побудови системи органівд-ви і системи права, їх функціональне впливають на суспільнужиття. Особливості предмета теорії д-ви і права як науки виражаються внаступному: 1. ТГіП вивчає гос-у і правову надбудову в цілому. Вонаузагальнює досвід гос-го і правового будівництва в суспільстві на всіх етапахйого розвитку. 2.Содержаніе предмета теорії д-ви і права становлять небудь-які, а основні загальні закономірності д-ви і права, в якихпроявляється їх сутність і соціальне значення для всього суспільного життя.
3.Предмет теорії складають гос-во і право в їх єдності. Чому і гос-во,і право вивчаються в рамках однієї науки? Тому, що вони єорганічно взаємопов'язані між собою частинами надбудови суспільства ііснувати ізольовано не можуть. Гос-во видає і охороняє норми права,без його правотворчої і владної діяльності вони не можуть придбатиофіційну форму регулятора суспільних відносин. З іншого боку, внормах права гос-во одержує своє юридичне оформлення, його діяльністьздійснюється тільки на основі правових норм, законів, які визначаютьформу гос-го правління, структуру гос-ва, систему його органів, їх завдання,компетенцію, форми і методи держ-ої діяльності. Виходячи з особливостейпредмета даної науки можна зробити висновок про те, що ТГіП є:
-Суспільною наукою, тому що вивчає такі суспільні явища, як гос -во и право;-юр-й наукою, що вивчає тільки гос-у і правову сторонисуспільного життя;-загальнотеоретичної наукою, оскільки виявляє іпояснює загальні закономірності розвитку д-ви і права. Як і будь-яка наука,
ТГіП виконує певні функції, які характеризують її теоретичне іпрактичне значущі дня прогресивного перетворення суспільного життя.
1.Познавательная функція виражається в поясненні явищ і процесів гос-ойі правового життя суспільства. ТГіП не лише вивчає в узагальненому вигляді гос -венно-правову надбудову, а й пояснює об'єктивні процеси її розвитку,виявляє, які закономірності лежать в основі цих процесів, визначає їхсутність і зміст. 2.Еврістіческая функція. ТГіП не обмежуєтьсяпізнанням і поясненням основних закономірностей гос-венно-правовоїдійсності. Проникаючи вглиб пізнаних закономірностей, усвідомивши їхтенденції та взаємозв'язку з іншими суспільними явищами, вона відкриваєнові закономірності гос-венно-правовому житті суспільства. 3.Прогностіческаяфункція. ТГіП не тільки встановлює реальність нових закономірностей, алеі визначає стійкі тенденції до розвитку досліджуваних нею явищ. Вонаконструює наукові гіпотези подальшого розвитку д-ви і права на основіадекватного відображення їх об'єктивних закономірностей. Істинністьвисунутих нею гіпотез перевіряється практикою. ТГіП виконує зазначеніфункції стосовно до предмету дослідження, спираючись як на власнірезультати, так і на дані інших юридичних наук. Особливість функційтеорії д-ви і права полягає в тому, що вони здійснюються у формізагальнотеоретичного мислення, що логічним шляхом виявляє причинні іфункціональні зв'язку гос-венно-правових явищ, визначає загальнізакономірності їх розвитку у звільненому від історичних випадковостей івідхилень вигляді.

5) Теорії походження д-ності. Існує безліч теорійпоходження д-ви і права. Такий плюралізм наукових поглядів обумовленийісторичними особливостями розвитку суспільства, своєрідністю тих чи іншихрегіонів світу, ідеологічними прихильності авторів Марксистська:поділ людства на 2 класу - заможні і незаможні. Класи - великігрупи людей, які відрізняються один від одного за 4 критеріями: займаютьрізне місце на щаблях суспільного виробництва, по різному ставляться дозасобів виробництва, різне ставлення до розподілу продуктіввиробництва, різне ставлення до споживання (кількість і якість). Держ -під буде існувати, поки існують ці класи, якщо вони зникнуть, тозникне потреба в державі. Ф. Енгельс: гос-во - це апарат придушенняодного класу іншим, Ленін: гос-во-машина для підтримки пануванняодного класу над іншим. Після цього "усуспільнення" власності.
Відпадає необхідність у державі. Гос-во буде замінюватися громадськимсамоврядуванням трудящих. Окремі ексцеси окремих осіб будуть гаситьсягромадським самоврядуванням. Теологічна: гос-во - породження божоїволі. Правитель - намісник бога на землі, всі його укази, розпорядження тат.п. - Обов'язкові для підлеглих. Передача влади в спадщину, тіснийзв'язок між гос. і церковною владою. Концепцією затверджується зведенняокремої людини до "гвинтика" в гос. машині, затверджується нездатністьлюдини що-небудь змінити. Представник - Фома Аквінський. Органічна
(Ч. Спенсер): всі органи гос-ва пов'язані один з одним. Важко знайти витокивиникнення гос-ності. Все тут схильне до мінливості. Порівняння зчол. організмом. Психологічна (Петржевскій): індивіду властиво жити вгрупі, жити організовано (соц. зв'язку), властиво підкорятися кому-то.
Патріархальна (Арістотель): Це своєрідна розрослася сім'я. Владамонарха - природне продовження влади батька (патріарха), якийпіклується про членів своєї родини і забезпечує їх послух .. Теоріянасильства (Дюрінг, Гумплович, Каутський): виділяють внутрішнє і зовнішнєнасильство. Якісь племена завойовують інші, насильно мусів їх. Однеплем'я (молодше) поневолює інші. Зовнішнє насильство - вбивати шв.чоловіків, деяких залишати в живих, спостерігати за ними, як вони працюють,потрібно створити апарат, схожий з д-вою. Внутр. насильство - поневоленнявсередині власної. племені. Необхідність створення апарату - майбутнього гос -ва. Поява додаткового продукту - поява заможних і незаможних. Задумку представників даної теорії, д-ва більш необхідно слабкимплеменам, ніж сильним. Будучи інструментом організації та управлінськоговпливу завойовників, д-ва стає потужним засобом захистузавойованих від можливих посягань з боку інших сильних племен. К.
Каутський намагався довести, що при подальшому розвитку суспільства гос-вотрансформується в інструмент загальної гармонії, в орган захисту ізабезпечення загального блага як сильних, так і слабких. Теорія буласприйнята нацистською Німеччиною в якості офіційної ідеології. Правова
(естеств.-договірна): Гроцій, Локк, Руссо, М. Радищев. Гос-во виникло всилу їсть. договору. Люди, що жили разом на певній території,укладають усний договір про принципи спільного співіснування. Створенняапаратів, обмін, розпод-е продуктів. Створення правил заг. поведінки, вмайбутньому - право. Порядок забезпечується насильницьким апаратом. Мононорми
- В догос. стані правила на всі випадки життя. Обеспеч-ся громадськості.впливом, засудженням.

6) Поняття типу гос-ва. Погляди на типологію гос-ва. Історичний тип гос -ва - це сукупність спільних ознак, що характеризують гос-во напевному етапі його розвитку. Типологія - спосіб наукового пізнання,що полягає в пошуку та систематизації загальних ознак тих чи іншихявищ. У ТГП ім. неск-ко підходів до типології, тому що різні школивизнають істотними різні приз-ки. Формаційний підхід,цивілізаційний підхід, західно-європейська наука класифікує гос-ва взалежно від відносин між гос. вл. і індивідом. П про цією ознакоювиділяють 2 типи д-ти: демократія (якщо індивід бере активну участь устворення правопорядку) і автократія (навпаки). Подібну трактування даєамер. професор Макайвер. Він поділяє всі гос-ва на 2 типи: 1. династичні
(антидемократичні), де загальна воля (д-я) не виражає волю більшостінаселення, 2. демократичні, в яких гос. вл. відображає волю всьогосуспільства або більшості його членів, в яких народ або безпосередньоправить, або підтримує прав-во. До першої групи він включає «класово -контрольовані гос-ва »(імперії), а також псевдодемократичні гос-ва, вяких уряди утворюються привілейованої частиною суспільства. Кодругої групи - ті сучасні гос-ва, в яких стосунки між владою ігромадянином будуються на засадах справедливості і взаємної відповідальності,де гос-во забезпечує людині максимальну свободу і процвітання. У ТГПістотне значення має формаційний підхід. Суть його в тому, щоз'ясування типу гос-ва грунтується на розумінні історії як природно -історичного процесу зміни суспільно-економічних формацій, кожній зяких в умовах існування класів відповідає певний тип гос -ва. Суспільно-економічна формація - це історичний тип суспільства,грунтується на певному способі виробництва і виступаючий якнайважливіша ступінь у розвитку людини. Ознаки суспільно-економічноїформації. 1. осн. істотним приз-кім яв. така ознака, як спосібвиробництва. Виділяють 4 способи вироби: рабовласницький (історичноперший гос-но класова організ-я т-ва, кот. яв. організацією пол.вл.пануючого класу. Найважливіша ф-ція - захист власностірабовласника на засоби вироб-ва), феодальний (знаряддя класовогопанування кріпосників-поміщиків, головне середовищ-во захисту становихпривілеїв феодалів, гноблення і придушення залежного селянства),капіталістичний (буржуазний - функціонує на базі виробничихотнош-й, заснованих на капіталістичних-й ч.с. на кошти вироби, і юр.незалежності робітників від експлуататорів) і соціалістичний (вознік. в рез -ті соц. рев-ції. Нове д-ва базується на громадській собст-сті нагармати та середовищ-ва вироби, що передбачає співробітництво вільних відексплуатації людей. Після виник-а соц-го типу гос-ва передбачаєтьсявідмирання д-сті як такої.), кот. харак-ють гос-во. (комуністичного-й іобщинний - не гос., а громадський способи виробництва). Прикладсоціалістичного гос-ва - Куба. На підставі формаційного підходу, іперерахованих способах виробництва виділяють 5 типів д-в:рабовласницьке, феодальне, буржуазне, соціалістичне і т. н.східне. (відсутність ч.с. на землю, громада, бюрократичний апарат,застійна) Додаткові ознаки 2. рівень розвитку продуктивнихсил, 3. характер виробничих відносин, кот. в свою чергу визначаютьхаракте-р Г. Перехід від однієї суспільно економічної формації до інвідбувається в рез-ті зміни віджилих форм виробничих отнош-й і заміниїх новим екон-м ладом. Зміна екон-го базису тягне за собою змінив гос-по. явища. Даний підхід б. науково обгрунтований К. Марксом,
Ф, Енгельсом, В. Леніним. (виділяють перехідний гос-во, кот. виникає в рез -ті нац.-визвольний. боротьби залежних народів і спирається на різнотипнівиробниц-е отнош-я з переважанням примітивних форм собст-сті. У мірупереважання пануючих форм власності вони повинні долучитися до визна -му історичному типові гос-ва.) Т.ч. гос-во яв. надбудовою по отнош-ю доекон-му базису. Всі гос-ва - організації пів-й вл. пануючого класу.
Зміна істор-х типів гос-ва відбувається на основі наступності розвитку
Г.И П. різних типів. недоліки. 1. при аналізі економічного базису НЕвраховується багатоукладність, 2. соц-й склад класових товариств включаєтільки класи-антогонисты, 3. він обмежує аналіз культурно-духовноїжитті суспільства навколо тих ідей, уявлень і цінностей, кот. відображаютьінтереси основних антагоністичних класів. Основна відмінність понятьцивілізації від формації полягає в можливості розкриття сутності будь-якоїісторичної епохи через людину. Цивілізаційний підхід орієнтований напізнання минулого через усі форми діяльності людини: трудову,політичну, соціальну. Концепція цивілізації дозволяє розрізняти нетільки протистояння класів та соц. груп, але і сферу їх взаємодії набазі загальнолюдських цінностей Цивілізаційний підхід. Які ознаки яв.істотними - слабкою позиція. Існує 2 основних напрямки вцьому підході. Це технологічний напрямок, згідно з яким тип д-випов'язується з тією стадією НТП і життєвого уроовня населення, який визначаєтьсяспоживанням і наданням послуг, якій відповідає даний гос-во.
Представники Уолт Ростоу, Д. Сахаров (т. конвергенції - зближення соц. Ікап. д-в) Представником ін напрямки цивілізації. підходу до питання протипах гос-ва є англ. історик Тойнбі. Він сформулював концепціюцивілізації, під коотрой розуміє замкнутий локальний стан суспільства,відрізняється спільністю редігіозних, психологічних, культурних,географічних та ін ознак. Відповідно до нього він виділяє у світовійісторії понад 20 цивілізацій, не пов'язаних між собою будь-якими загальнимизакономірностями розвитку, а існуючих подібно гілкам дерева поруч з інін некот-ті автори вважають, що жодне гос-во не схоже на інше, слідів -але ім. цивілізації Китай, Яп., Рос .. Більшість беруть в основу виділенняцивілізації ціннісний підхід. Громадська цінність - це те, що дляпевного суспільства значимо і охороняється в певному порядку держ -вом. Виділяють матеріальні та нематер-ті цінності, цінності окремихіндивідів і групові цінності, цінності властиві окремим д-м,властиві окремим цивілізацій і загальнолюдські цінності. С т. зр.загально людських цінностей усе цивілізації єдині. З точки зору розвиткуцінностей м. виділити давньогрецьку, давньоримську цивілізації. Виходячи ззмісту цінностей виділяють два типи цивілізацій: східні ієвропейські. І цивілізаційний і формаційний підходи об'єктивнохарактеризують закономірності розвитку м. і п. Об'єктивно будь-яка цивілізаціяволодіє такими свій-ми, кот. дозволяють їй розвивати цінності допевного етапу - межа зростання. Досягнувши свого апогею і почавши падінняможуть в певних що змінилися усл-ях знову почати розвиватися, алевичерпавши ресурси цивілізують-я може зникнути або підкоритися ін більшерозвиненим цивілізують-ям. Наприклад, ацтеки. Схід і захід йдуть паралельно.
Т.О. поняття типу Г багатомірна і багатоваріантно. Воно будується на різнихнаукових підставах, які дозволяють виділити найбільш загальні властивості тариси, характерні для тієї чи іншої історичної групи д-в. Найбільшуніверсальним і науковим критерієм типології гос-ва стає цівіле-нийпідхід, що дозволяє враховувати всю сукупність суспільних факторів,надають тому чи іншому конкретному гос-ву якість певного типу.

7) Держ-а влада: поняття, властивості Держ. влада - фундаментальна категоріяд-воведенія і самий труднопостіжімий феномен суспільного життя людей. Упонятті "гос. влада" переломлюються найважливіші сторони буття людськоїцивілізації, відбивається боротьба класів, соц. груп, націй. Будучирізновидом соц. влади, держ. влада володіє всіма її ознаками, прицьому маючи якісні особливості, головною з яких полягає в їїполіт. і класової природі. Основоположники марксизму характеризували гос.владу як "організоване насильство одного класу для придушення іншого".
Для класово-антагоністичного суспільства така характеристика загалом іцілому вірна. Тим часом справді народна влада-це не інститут насильства, авелика творча сила володіє реальними можливостями керуватидіями і поведінкою людей дозволяти соц. протиріччя, погоджуватиінтереси, підпорядковувати їх єдиної владної волі методами переконання,стимулювання, примусу. Особливістю гос. влади є те, що їїсуб'єкт і об'єкт звичайно не співпадають. У сучасному суспільстві владарюючихсуб'єктами виступає економічний клас, підвладними - окремі особи,соціальні групи, класи. У демократичному суспільстві тенденція зближеннясуб'єкта і об'єкта влади. При демократичному режимі немає і бути не повиннотільки пануючих і лише підвладних.

     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
9 of 10 on the basis of 3176 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены.