Застосування ІКТ у викладанні історії в школі
Жадан Дмитро
Сучасне
навчання історії слабо змінилося з XIX ст. Стратегічним завданням було
виховання моральності і громадянськості. Це завдання вирішували, використовуючи
то навчальні підручники, які містять набір фактів. Інформаційне суспільство
(полегшення доступу до інформації) всупереч консерватизму людського
сприйняття, безсумнівно, внесе зміни в процес освіти.
Прагнення
до візуального сприйняття як загальне культурне явище, характерне для
сучасного етапу розвитку цивілізації приводить до того, що часто в
процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим
. Предмет історія не є виключенням. Часткового вирішення даної проблеми
сприяє застосування в процесі навчання нових інформаційно-комунікативних
технологій (ІКТ), які володіють тотальної мультимедійна.
мультимедійність
полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і
динамічним, «занурити» учня в обстановку будь-якої історичної епохи,
створити ілюзію сопрісутствія, співпереживання, сприяє становленню об'ємних
і яскравих уявлень про минуле. Закономірності використання мультимедійних
технологій у процесі навчання вивчає нова галузь дидактики - дидактика
мультимедійного викладання.
ІКТ
та сучасні педагогічні технології (СПТ) базуються на загальному розумінні
зміни ролі інформації в освітньому процесі та загальні принципи
інформаційної взаємодії в інформаційно-комунікативної середовищі.
Інтеграція ІКТ та СПТ здатна: стимулювати пізнавальний інтерес до історії,
додати навчальної роботи проблемний, творчий, дослідницький характер, у
чому сприяти оновленню змістовної сторони предмета історія,
індивідуалізувати процес навчання і розвивати самостійність учня.
Можна
виділити найбільш істотні переваги використання мультимедійних
засобів навчання у викладанні історії:
--
Мультимедійні технології дозволяють інтегрально представляти історичні
знання. Мультимедійний навчальний посібник в змозі представляти історичні
факти, події, документи, коментарі та інтерпретації у взаємозв'язку, тобто
представляти їх у інтегральному, а не роз'єднаної вигляді. Тут відкриваються
можливості для співвідношення знань про історичне предметі, накопичені в
різні історичні часи і в різних дослідницьких школах.
--
Знання представлені в певному контексті. Контекстом служать не тільки
коментарі, а й багато інших сюжети (малюнки, звукові вставки анімація,
портрети тощо), що розкривають предмет з різних сторін. Створюється мережева
структура інформації, що володіє великою інформаційною насиченістю і
додатковим смисловим потенціалом, ніж окремо взяті предмети у своїй
сумі.
--
Знання купуються по різних каналах сприйняття (зоровим, аудитивні і п,
аудитивні і пнно вони краще засвоюються, запам'ятовуються на довший термін.
--
Сприйняття, інтерпретація та освоєння історичних знань на базі мультимедіа
реалізується не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом.
Реконструкція історії, як найважливіший крок у виробленні історичної свідомості,
може користуватися наочними прикладами віртуально реконструкції в комп'ютері,
що полегшить інтелектуальну діяльність учня.
Таким
чином, за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційну взаємодію між
суб'єктами інформаційно-комунікативної предметного середовища, результатом є
формування більш ефективної моделі навчання.
На
зміну пасивним технологій навчання історії приходять активні та інтерактивні
технології. Останні дозволяють організовувати урок таким чином, що,
взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною
частиною сучасної системи освіти. ІКТ дозволяють розробляти і застосовувати
принципово нові засоби інформаційної взаємодії між навчаються,
навчальним і засобами інформатизації і комунікації.
Це
взаємодія орієнтовано на виконання різноманітних видів самостійної
діяльності з моделями предметного середовища (моделями артефактів культури,
реконструкціями історичних подій, явищ і процесів і т.п.), створеними
сучасними комп'ютерними засобами та представленими на екрані, на
дослідження та вивчення поведінки таких моделей, імітацій досліджуваних явищ або
процесів. Направлено це інформаційну взаємодію на пошук, передачу,
транслювання, обробку необхідних користувачеві інформаційних ресурсів (текстових,
аудіовізуальних та ін.)
Принципи
взаємодії в новій освітньому середовищі значно змінилися. Учень,
довгий час сприймається в освітніх технологіях як об'єкт навчання,
стає рівноправним суб'єктом освітнього процесу. Суб'єктами
взаємодії найчастіше виступав учень - учень і навчальний - учитель.
Традиційно взаємообмін інформацією здійснювався між двома суб'єктами
освітнього процесу (навчальним і учнів), які мали можливість
здійснювати зворотний зв'язок. З появою інтерактивних засобів навчання,
(інтерактивних програмних засобів навчального призначення) в інформаційний
взаємодія включається третій суб'єкт (засіб навчання, що функціонує на
базі ІКТ), що має можливість здійснювати зворотний зв'язок з першими двома,
будучи не тільки партнером з інформаційного взаємодії, але і джерелом
навчальної інформації значного обсягу і різного рівня, як за складністю,
так і за змістом.
При
цьому зміст навчальної інформації учень може вибрати сам, згідно своїм
звички та рівня підготовленості. Традиційно вид інформаційної
діяльності учня був обмежений відомим набором: сприйняття (при
прослуховуванні, перегляді) у процесі пояснення навчальним нового навчального
матеріалу певного конкретного обсягу; запам'ятовування, заучування самим
учнем, як правило, лише частини представленого навчального матеріалу;
відтворення (вербально або в письмовій формі) навчаним засвоєного
матеріалу.
Поява
інтерактивних засобів навчання забезпечує такі нові форми навчальної
діяльності, як реєстрація, збирання, накопичення, зберігання, обробка інформації
про досліджуваних об'єктах, явища, процеси, передача досить великих обсягів
інформації, представлених в різній формі, управління відображенням на екрані
моделями різних об'єктів, явище, процесів. Тепер інтерактивний діалог
здійснюється не тільки з навчальним, але і з засобом навчання,
що функціонує на базі ІКТ.
Звичайно,
з вищевикладеного не випливає, що тепер необхідно всі уроки перенести в
комп'ютерний клас і всі виклад навчального матеріалу передоручити комп'ютера.
Учитель на своєму, їм самим збудованому і «отрежіссірованном» урок може і
повинен чергувати різноманітні методичні прийоми. Це зробить урок менше
нудним, одноманітним, більш динамічним, цікавим і, як наслідок, допоможе
учням швидше і глибше засвоїти курс. Наприклад, частина уроку викладач «з
допомогою підручного матеріалу »може пояснити сам, іншу частину - передоручити
своєму «електронного помічника», потім влаштувати вікторину і т. д.
Провідною
метою застосування мультимедійного обладнання на уроці є досягнення
більш глибокого запам'ятовування навчального історичного матеріалу через образне
сприйняття, посилення її емоційного впливу, забезпечення "занурення" в
досліджувану епоху. Це відбувається за рахунок використання карт, схем, навчальних
картин, відео-та аудіо-коментарів, представлених у вигляді електронних
презентацій або навчальних навчальних програм.
Однак,
вчителю, що використовує ІКТ на уроках, не слід забувати, що в основі будь-якого
навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні
освітні ресурси мають не замінити їх, а допомогти бути більше
результативними. Вони покликані оптимізувати трудовитрати педагогів, щоб
навчальний процес став більш ефективним. Інформаційні технології покликані
розвантажити вчителя і допомогти йому зосередитися на індивідуальній і найбільш
творчої роботи - відповідати на «каверзні» питання активних учнів, і
навпаки, намагатися «розворушити», «підтягти» найслабших і пасивних.
Паралельно працює «автоматизований навчальний конвеєр» - це лише ще
один педагогічний інструмент.
В
закінчення хотілося б сказати, що сучасний педагог просто зобов'язаний уміти
працювати з сучасними засобами навчання хоча б заради того, щоб забезпечити
одне з найголовніших прав - право на якісну освіту. Сьогодні вчитель,
що діє в рамках звичної «крейдяний технології», істотно поступається своїм
колегам, які ведуть заняття з використанням мультімедіапроектора, електронної
дошки і комп'ютера, що забезпечує вихід в Інтернет.
Список літератури
1.
Інформатизація загальної середньої освіти: Науково-методичний посібник/под
ред. Д. Ш. Матроса. - М.: Педагогічне суспільство Росії, 2004.
2.
Женин Л.В., Маткін А.А. Історія// Методичні рекомендації з використання
інформаційно-комунікаційних технологій в циклі соціально-економічних
дисциплін в загальноосвітній школі/під ред. І. Г. Семакіна. - Пермь:
видавництво приспів, 2004.
3.
Антонова Т. C., Батаєва Т. В. Перший комп'ютерний підручник "Історія Росії.
XX століття "//Викладання історії в школі. - 1998. - № 4.
4.
Гребнева М.І. (Муніципальна гімназія № 10 м. Новосибірськ.) Актуалізація
історичних знань шляхом використання нових інформаційних технологій//
Матеріали IX Міжнародної конференції-виставки "Інформаційні технології в
освіту ". М., 3-6 листопада 1999.
5.
Антонова Т.С., Харитонов А.Л. Мультимедійний підручник. Пошуки жанру//
Комп'ютер-Прес. - 1998. - № 9.
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.history.perm.ru/
