Підготовка студентів-математиків педагогічного університету до розвитку пізнавальної активності учнів

Н. М. Епифанова

В системі професійної підготовки вчителя математики одне з центральних місць займає методична підготовка, яка має на меті формування у майбутніх вчителів готовності як до навчально-методичної, так і науково-дослідної діяльності. Базою для оволодіння студентами цими видами діяльності є їх підготовка в предметній області (математики), психолого-педагогічні знання і рівень їх загального розвитку, досягнутий у процесі навчання у школі та педагогічному вузі.

Успішне засвоєння програм з математичних дисциплін приводить до оволодіння уміннями і навичками з оперування знаннями і придбання нових знань; психолого-педагогічні знання, отримані на заняттях з педагогіки та психології, допомагають майбутнім вчителям вибудовувати навчальний процес з урахуванням вікових особливостей учнів, рівня їх пізнавальної активності.

Спеціальний семінар "Методика позакласної роботи з математики" (далі МВР) дозволяє

найбільш повно здійснити взаємозв'язок і узгодження дисциплін предметного блоку з дисциплінами психолого-педагогічного блоку і шкільного курсу математики;

зорієнтувати студента на роботу з розвитку особистості учня засобами предмета математики;

підготувати студента до роботи в школах різного типу і профілю з учнями різного рівня розвитку пізнавальної активності і т. д.

Зміст спецсемінарів, що проводиться на кафедрі теорії та методики навчання математики в протягом десяти років, традиційно складається з трьох розділів:

Психолого-педагогічні основи взаємозв'язку урочної і позаурочної математичної діяльності учнів.

Особливості організації позаурочної діяльності різних груп школярів.

Методика організації і проведення позаурочної роботи.

Перший розділ, поглиблюючи психолого-педагогічні знання студентів, дозволяє повною мірі зрозуміти можливості позаурочної математичної діяльності учнів. Під другому розділі студенти знайомляться з методичними особливостями організації вивчення різних розділів математики, адаптованих для шкільного віку: теорії ймовірностей, комбінаторики, теорії множини та ін; методичними особливостями проведення позаурочних занять з учнями 5-7 і 8-11 класів, зумовлених психологічними особливостями підлітків 10-13 та 14-16 років. Третій розділ присвячений підготовці студентів до проведення різних видів позаурочних занять.

Дуже важливо, щоб організація занять з МВР була спрямована на розвиток особистісних якостей і пізнавальності самих майбутніх вчителів математики, сприяла формуванню у них основних професійних умінь, потреби до самостійного виконання завдань, сприйняття і осмислення нових технологій навчання, усвідомлення важливості проведення позаурочної роботи, яка покликана одночасно з урочної діяльністю учнів реалізовувати основні цілі навчання:

а) задовольняти потреби учнів у вивченні математики і, перш за все, тих, чиї здібності та інтереси вище середнього рівня;

б) формувати і розвивати у них активний, стійкий інтерес до вивчається предмету;

в) стимулювати розвиток в учнів математичних здібностей;

г) спонукати учнів до прояву творчої активності й самостійності мислення в процесі вивчення математики;

д) сприяти залученню учнів до роботи з науково - популярною літературою, стимулювати виховання у них цілеспрямованості, організованості, пізнавальної активності.

Для активізації творчої роботи студентів на заняттях з МВР активно використовуються нові методи навчання: ситуаційний, проблемний, частково-пошуковий, дослідний, методи генерації ідей, а також пізнавальні ігри. У ході занять студенти отримують завдання, що сприяють залученню їх до активної пізнавальну, творчу діяльність.

Прикладом таких завдань можуть служити наступні:

розробіть методичні завдання, орієнтовані на розвиток творчої пізнавальної активності учнів, пізнавальної активності учнів;

проаналізуйте систему завдань, орієнтовану на розвиток пізнавальної активності учнів;

запропонуйте свою форму проведення заняття з даної теми, більше сприяє, на ваш погляд, розвитку пізнавальної активності школярів.

Розроблене зміст занять з МВР сприяє включенню студентів у навчальну роботу, містить певні елементи професійної діяльності, у тому числі і діяльності з розвитку пізнавальної активності школярів.

Наприклад, на заняттях ведеться

обговорення проблем, пов'язаних як з мотивацією, так і з урахуванням пізнавальних інтересів учнів;

обговорення особливостей методики повідомляються учням знань і виділення прийомів навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням віку учнів, профільності класів; <

проектування мети позаурочний заняття, циклу занять, моделювання фрагмента заняття;

обговорення проблем поєднання урочні і позаурочних занять;

обговорення впливу позаурочних занять на знання і пізнавальну активність більшості учнів класу;

обговорення впливу планування, змісту і структури кожного заняття на розвиток учнів, у тому числі на розвиток їх пізнавальної активності;

обговорення аспектів реалізації через позаурочні заняття з математики різних програм інтересу, пам'яті, розвитку, пізнавальної активності.

Розглянемо докладніше можливості спецсемінари по МВР в організації підготовки студентів до розвитку пізнавальної активності учнів. Тому що досі у методичній літературі немає єдиного розуміння суті, змісту та обсягу поняття "пізнавальна активність", то увага студентів акцентується на поглядах на цю проблему таких дослідників, як С. Л. Рубінштейн [4. Т.1] і Л. С. Вигодський [1]. Останнім часом у педагогіці склалося три підходи до розумінню сутності пізнавальної активності: одні дослідники розглядають її як діяльність (М. А. Данилов, Е. В. Коротаєва, М. І. Лісіна, Г. В. Пугач), а другий як якість, особистісний освіта (І. О. Рецковец, Г. І. Щукіна, З. А. Абасов, К. А. Абульханова-Славська), третій (Т. І. Шамова, Р. С. Черкасов і М. Н. Скаткін), вважають, що пізнавальну активність слід розглядати і як мету діяльності, і як засіб її досягнення, і як результат. Саме треті розуміння сутності пізнавальної активності учнів покладено в основу розробки змісту більшості позакласних занять, проведених студентами як на заняттях з МВР, так і в ході педпрактики.

Розробляючи структуру позаурочний заняття, студенти враховують, що

розвиток пізнавальної активності учнів залежить від навчального впливу на нього з боку вчителя, товаришів, батьків, а також особистого досвіду самого учня;

джерелами пізнавальної активності можуть бути:

зміст навчального матеріалу,

процес навчання, який виступає як процес організації пізнавальної активності учнів,

резерви особистості учня і вчителя;

формами прояви пізнавальної активності на занятті є:

самостійність,

індивідуальне творчість;

умовами формування пізнавальної активності є:

максимальна опора на активну розумову діяльність учнів,

ведення навчального процесу на оптимальному рівні розвитку учнів,

емоційна атмосфера навчання, позитивний емоційний тонус навчального процесу.

Кінцевий результат зусиль педагога полягає в перекладі спеціально організованої активності учня в його власну, тобто стратегія вчителя повинна полягати у переорієнтації свідомості учнів: вчення з щоденної примусової обов'язку має стати частиною загального ознайомлення з навколишнім світом.

До жаль, на даний момент в літературі відсутня єдина система критеріїв пізнавальної активності і кидається в очі велика кількість показників пізнавальної активності, яке породжує ілюзію, що є можливість точного вимірювання пізнавальної активності учнів.

Методистами кафедри теорії та методики навчання математики спільно з провідними вчителями математики області з усім тим натовпом, що є в психолого-педагогічної та методичній літературі характеристик були виділені найбільш специфічні компоненти, що відображають безпосередньо процес розвитку пізнавальної активності учнів на заняттях з математики, які можна відстежити по наступними показниками, досить легко піддається виміру:        

Компоненти пізнавальної   активності         

Показники             

Когнітивний         

Успішність за основними   предметів.   

Успішність з математики.   

Участь у олімпіадах,   конференціях (за 3 роки).   

Заняття в гуртках за   математики.   

Сформованість загальних умінь:   

уміння працювати з підручником,   додатковою літературою;   

вміння планувати роботу;   

раціональна організація її   виконання;   

здійснення самоконтролю;   

вміння працювати в заданому   темпі;   

рівень розвитку розумових   операцій.   

Сформованість спеціальних   умінь з математики:   

читання, запис і порівняння   математичних та геометричних об'єктів;   

виконання основних   математичних перетворень;   

вміння користуватися теоретичним   матеріалом (визначеннями, теоремами, формулами ...);   

вміння користуватися таблицями;   

розпізнавання і побудова   геометричних фігур на площині і в просторі;   

розпізнання взаємного   розташування об'єктів на площині або в просторі;   

здійснення геометричних   перетворень фігур і тіл.   

Сформованість умінь   працювати   

індивідуально;   

колективно.   

Рівень розуміння матеріалу   

інтерес до змісту засвоєних   знань;   

інтерес до самого процесу   навчальної діяльності;   

прагнення проникнути в   суть явищ.             

дієво-практичний         

Ініціативність.   

Здатність генерувати ідеї,   висувати гіпотези при вирішенні завдань.   

Здатність задовольняти   пізнавальний інтерес за допомогою різних джерел навчальної та позанавчальної   діяльності.   

Здатність здійснювати   перенесення знань, умінь, навичок.   

Самостійне використання   знань і вмінь для вирішення нових завдань.   

Уміння виконувати складні   завдання.   

Здатність формулювати   питання, що задаються вчителю, товаришам.   

Прагнення поділитися знаннями   та вміннями з товаришами.             

Емоційно-мотиваційний         

Прагнення до лідерства, інтерес   до діяльності.   

Емоційні переживання.   

Наявність позитивної мотивації   на заняття математикою.   

Наявність чіткої установки на   творчість.             

рефлексивно-аргументаціонний         

Уміння робити самооцінку своєї   діяльності.   

Уміння знаходити причини своїх   помилок і невдач.   

Уміння висловлювати свою думку,   наводячи на його захист аргументи, знання, факти, свій досвід.   

Уміння рецензувати відповіді   товаришів, творчі роботи.     

Про те, на якому рівні сформованості знаходиться пізнавальна активність учнів (нульовому, щодо-активному, виконавчо-активному чи творчому (відповідно до класифікації Е. В. Коротаєвої [3])) або на якому рівні розвитку пізнавальної активності знаходяться учні (учнівському, алгоритмічній, евристичному чи творчому (відповідно до класифікації В. Г. Беспалько [2])), можна судити по наявності певного набору показників.

З різними видами анкет, тестів, діагностики особистісних якостей учня, що впливають на розвиток її пізнавальної активності, що дозволяють судити про рівень розвитку і сформованості пізнавальної активності учнів, майбутні вчителі можуть ознайомитися на кафедрі теорії та методики навчання математики.

На заняттях з МВР студенти, розробляючи зміст і методику проведення того чи іншого позакласного заходу, обов'язково намагаються закласти елементи діагностування рівня пізнавальної активності

учнів. Так, наприклад, при проведенні гри "Конкурс важковаговиків" (8 кл.), що проводиться після вивчення теми "Рішення квадратних

рівнянь ", учням пропонувалося самим вибрати і вирішити ряд рівнянь, набравши необхідне кількість балів.        

1 бал         

2 бали         

3 бали             

1. (х-2) (х +4) = 0         

1. -х2 +4 х +3 = 0         

1. рх2-4х 1 = 0             

2. x2 5 x = 0         

2. х2 +4 х +12 = 0         

2. х2-(1-р) х-2р = 0             

3. -х2 +8 х = 0         

3. 6х (2х +1) = 5х 1         

3. х2-(2р-2) х + р2-2р = 0             

4. х2 - 9 = 0         

4.         

            

5. -х2 +4 = 0         

5. 2х (х-8) = х-18         

            

6. х2 5 х-6 = 0         

6. (х-2) 2 = 3х-8         

            

7. х2 +12 х +36 = 0         

        

    

За кількістю набраних учнем балів можна судити про рівень засвоєння учнями даної теми, а з того, які завдання обрав учень, - про рівень розвитку його пізнавальної активності. Завдання на 1 бал відповідають алгоритмічній рівня, тому що їх виконання вимагає тільки репродуктивних дій; завдання на 2 бали - евристичного рівня, тому що для їх виконання потрібний залучення знань з інших розділів математики; завдання на 3 бали - творчому рівня.

Велике значення для розвитку пізнавальної активності учнів має грамотне використання вчителем наступних прийомів:

створення ситуації, в якій учень повинен обгрунтовувати свою думку, приводити в його захист аргументи, факти, використовувати набуті знання та досвід;

створення ситуації, що спонукає учня задавати питання вчителю, товаришам, з'ясовувати неясне, глибше осмислювати знання;

рецензування тестів, творів, творчих робіт, що пов'язано з порадами, корективами, активними пошуками головного;

надання допомоги товаришам при ускладненнях, пояснення незрозумілого;

виконання завдань-максимумів, розрахованих на читання додаткової літератури, наукових джерел та іншої пошукової діяльності;

спонукання до пошуку різних способів рішення задачі, розгляду питання з різних точок зору;

створення ситуації вільного вибору завдань, переважно пошукових і творчих;

створення ситуацій обміну інформа-цією між учнями;

створення ситуації самоперевірки, аналізу власних знань і практичних умінь.

Створення та моделювання таких ситуацій при написанні студентами конспектів позаурочних занять з математики є обов'язковою вимогою на заняттях з МВР.

Важливою рисою початкового етапу підготовки майбутніх вчителів до розвитку пізнавальної активності учнів є оволодіння ними принципами цілепокладання. Викликати активне ставлення учнів до мети роботи, зробити цю роботу привабливою -- суть цілепокладання. Чітко поставлена і прийнята учнем мета стимулює позитивну мотивацію. Без спеціальних зусиль вчителя сильний мотив може з'явитися лише у деяких школярів. Засобами активного впливу на мотиваційну сферу особистості учнів є раціональна організація роботи і контроль.

На заняттях студенти отримують наступні завдання:

підготувати бесіду для введення в тему заняття;

підібрати історичні відомості до заняття;

розкрити практичну значимість знань і вмінь, якими повинен оволодіти учень на занятті, підібрати завдання з практичним змістом, на основі якої можна створити проблемну ситуацію;

підібрати цікаві факти, які безпосередньо пов'язані з темою заняття, які містять елементи цікавості;

підготувати практичну роботу, що дозволяє висунути гіпотезу, включитися в пошук;

продумати способи постановки цілей вивчення теми учням.

Найважливішим засобом розвитку пізнавальної активності учнів на позаурочних заняттях з математики є цікаві завдання, тому на заняттях з МВР велике увага приділяється обговоренню методики роботи з цікавими задачамі. Робота зі складання набору таких задач, яка ведеться на кожному занятті з МВР, в подальшому дозволить майбутньому вчителеві ефективніше організовувати проведення позаурочних занять і весь процес навчання математики, активізувати пізнавальну активність учнів.

Одним з професійних якостей вчителя математики є вміння складати завдання, ось чому на заняттях з МВР студенти виконують індивідуальні завдання з розробки систем завдань, орієнтовані не тільки на формування умінь вирішувати завдання, але і на розвиток пізнавальної активності учнів. Тут використовуються завдання на складання задач, що ілюструють досліджуваний матеріал; задач-контрприклади; аналогічних завдань; завдань, узагальнюючих дану, і т. д. Набутий досвід дозволить надалі успішно організувати діяльність учнів з пошуку способів вирішення, за рішенням завдань, коли учень стає безпосереднім учасником процесу пізнання, а не спостерігачем що відбувається.

При навчанні студентів розробці змісту позаурочний заходи з математики методисти рекомендують студентам активно використовувати свої знання і досвід з розвитку пізнавальної активності учнів, набутий на заняттях з психолого-педагогічними дисциплінами.        

Курс:         

Знання та вміння:             

Психологія людини         

знання про протікання   пізнавальних процесів у людини, якостях особистості учня;             

Вікова психологія         

Знання про специфіку   навчально-пізнавальної діяльності в підлітковому віці;             

Соціальна психологія         

Уміння по створенню   сприятливих умов для розвитку групи, формуванню комунікативних   вмінь учнів;             

Педагогічна психологія         

знання методів управління   пізнавальною активністю учнів;             

Теоретичні основи педагогіки         

знання методів впливу на   пізнавальну активність учнів;             

Технологія організаторської   діяльності         

знання методів організації   ігрової діяльності;             

Теорії та технології навчання         

знання методів контролю за   діяльністю учнів, вміння з проведення самоаналізу своєї діяльності;             

Теорія і техніка виховання         

знання можливостей заняття для   індивідуальної роботи з учнями;             

Педагогічна майстерність         

знання прийомів стимулювання   особистої активності учнів.     

Важливе місце в підготовці майбутнього вчителя займає навчання його прийомів аналітичної діяльності, тому в аналізі проведеного позакласного заходу обов'язковою є вимога відображення наступних моментів:

які знання теоретичного та практичного курсу математики були використані і на якому рівні;

були Чи враховано вікові та психологічні можливості дітей, специфіка їх навчально-пізнавальної діяльності;

які методи були використані для створення сприятливих умов проведеного заняття для розвитку комунікативних умінь учнів, для індивідуальної роботи з учнями, для керування пізнавальною активністю учнів, для контролю за їх діяльністю;

які прийоми стимулювання особистої активності були використані і т. д.

Однією з форм проведення заняття з МВР є підготовка, заслуховування та обговорення доповідей студентів з заключними коментарями керівника спецкурсу і проведення студентами фрагментів різних позакласних заходів (фрагмент гри "Математичний бій", фрагмент заняття гуртка по певній темі, фрагмент проведення математичної конференції і т.д.), у ході проведення яких у тому числі відпрацьовуються і основні прийоми, що сприяють розвитку активної позиції учнів. Протягом семестру кожен студент виконує наступну роботу:

3 - 4 рази виступає на заняттях з конкретного питання програми;

знайомиться з досвідом проведення вчителями області позакласних заходів;

виконує практичні завдання;

оформляє математичну газету;

проводить одне позакласний захід в школі;

створює рукописне математичне посібник, що містить добірки цікавих завдань, історичних відомостей до деяких темах, фрагменти різних позакласних заходів та бесід для введення в нову тему, сценарії математичних вечорів і конференцій, математичні вікторини, конкурси, огляди знань, тексти олімпіадних завдань і турнірів метикованих.

Самостійна робота студентів регулюється спеціальним потижневий планом, що передбачає рівномірне виконання всіх видів робіт і залучення їх в усі види діяльності з управління розвитком пізнавальної активності учнів.

Підводячи Підсумовуючи сказане, зазначимо, що продумана структура спецсемінари по МВР, що склалася на кафедрі теорії та методики навчання математики (з відповідною програмною підтримкою, добіркою завдань та завдань, включенням студентів у проведення позаурочних занять з математики зі школярами), активізує пізнавальну активність самих студентів, дозволяє найбільш тісно здійснити взаємозв'язок і узгодження дисциплін предметного блоку з дисциплінами психолого-педагогічного блоку і шкільного курсу математики, сприяє розкриття сутності управління розвитком пізнавальної активності школярів, позитивно позначається на успішному вивченні математики і дисциплін психолого-педагогічного блоку, формує вміння і навички управління розвитком учнів, у тому числі і розвитком їх пізнавальної активності.

Список літератури

Вигодський Л. С. Психологія підлітка. М.: Бюро заочного навчання при педфаке 2-ого МГУ, 1932.

Звєрєва В. І. Діагностика та експертиза пед. діяльності атестуються, вчителів. М.: УК "Перспектива", 1998.

Коротаєва Е. В. Рівні пізнавальної активності// Народна освіта. 1995. № 10.

Рубінштейн С. Л. Основи загальної психології: в 2 т. М., 1989.

Шамова Т. І. Активізація навчання школярів. М.: Педагогіка, 1982.

Щукіна Г. І. Активізація пізнавальної діяльності учнів у навчальному процесі: Навчальний посібник для студентів пед. інститутів. М.: Просвещение, 1979.

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.yspu.yar.ru