ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Організація бюджетного контролю
     

 

Право
ЗМІСТ.
1. ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .3
2. ОРГАНІЗАЦІЯ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 4-23
ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ І ЗНАЧЕННЯ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ .. ... .. 4-6
КЛАСИФІКАЦІЯ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ. ФОРМИ
І МЕТОДИ ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 6-9
РЕВІЗІЯ - ВЕДУЩАЯФОРМА БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ ... ... ... ... ... .9-15
 ПОНЯТТЯ ІФОРМИ РЕВІЗІЇ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 9-13
* ОРГАНІЗАЦІЯІ АКТИ РЕВІЗІЇ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .13-15
ОРГАНИ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 15-23
* ПРЕЗИДЕНТ І УРЯД ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 15-17
* Федеральних Зборів і Рахункова палата ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 17-19
* Міністерство фінансів і Федеральна КАЗНАЧЕЙСТВО ... .. 19-23
3. ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 24
4. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .25
ВСТУП.
Бюджетна система в умовах розвитку ринкових відносин, різноманіття форм власності, бюджетної самостійності регіонів відіграє дедалі більш важливу роль у реалізації єдиної фінансової політики держави, мета якої обумовлюються його економічною політикою. При цьому значення державного фінансового регулювання через бюджетну систему важко переоцінити, хоча не можна і не враховувати що відбуваються в даний час зміни в практиці перерозподілу фінансових ресурсів. Завданням особливої важливості стає при цьому забезпечення належного виконання всіма суб'єктами бюджетних правовідносин їх зобов'язань перед бюджетом і позабюджетними фондами.
В даний час правове регулювання державного фінансового контролю набуває особливої актуальності, що обумовлено масштабністю, значним зростанням обсягу, різноманітністю і складністю завдань, що вирішуються в процесі фінансової діяльності держави в період становлення і розвитку ринкових відносин в Росії.
Контроль як процес перевірки, аналіз оцінки якості виконання поставлених завдань, ефективності тих чи інших методів управління і формування на цій основі необхідних заходів регулювання і координації всієї системи управління, є найважливішою ланкою функціонуючої сістеми.1
У даній роботі я спробую, у відповідності з тим досвідом, який я маю як студент третього курсу, а також чинним законодавством Російської Федерації, розглянути, наскільки мені дозволять рамки реферату, питання організації бюджетного контролю на території Російської Федерації.
ОРГАНІЗАЦІЯ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ.
ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ І ЗНАЧЕННЯ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ.
Як я вже зазначав, обов'язковою умовою ефективного функціонування економіки і фінансової системи країни виступає фінансовий контроль, що є складовим елементом державного контролю з управління соціально - економічним розвитком суспільства.
Контроль, будучи, однією з форм управлінського циклу, являє собою систему спостереження, зіставлення, перевірки та аналізу функціонування керованого об'єкта з метою оцінки обгрунтованості та ефективності прийнятих і прийнятих управлінських рішень, виявлення ступеня їх реалізації, наявності відхилень фактичних результатів від заданих параметрів і нормативних приписів , прийняття рішень щодо їх ліквідації.
Бюджетний контроль - складова частина фінансово-економічного контролю, і розглядається як сукупність заходів, що проводяться державними органами з перевірки законності, доцільності та ефективності дій в освіті, розподілі та використанні грошових фондів Російської Федерації, суб'єктів Федерації і місцевих органів самоврядування, виявлення резервів збільшення надходжень доходів до бюджету, поліпшення бюджетної дисципліни. В умовах ринкової економіки, коли ускладнюються міжбюджетні відносини, посилюється роль податків як основного джерела формування дохідної бази бюджету, багаторазово зростає значимість бюджетного контролю. Його значення полягає у сприянні успішної реалізації бюджетної політики держави, в забезпеченні процесу формування і ефективного використання грошових коштів.
Отже, завданнями бюджетного контролю є:
> Забезпечення правильності складання та виконання бюджету;
> Дотримання податкового та бюджетного законодавства;
> Контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку та звітності;
> Перевірка ефективності та цільового використання бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів;
> Поліпшення бюджетної та податкової дисципліни;
> Виявлення резервів зростання доходної бази бюджетів різних рівнів;
> Контроль за реалізацією системи міжбюджетних відносин;
> Перевірка обігу коштів бюджету та позабюджетних фондів у банках та інших кредитних установах;
> Контроль за формуванням та розподілом цільових бюджетних фондів фінансової підтримки регіонів;
> Припинення незаконних з надання податкових пільг, державних дотацій, субвенцій, трансфертів та іншої допомоги окремим категоріям платників чи регіонами;
> Виявлення марнотратства і фінансових зловживань, прийняття адекватних заходів покарання до винних осіб;
> Проведення профілактичної, інформаційно-роз'яснювальної роботи з метою підвищення бюджетно-фінансовойдісціпліни.
Хоча державний бюджетний контроль охоплює тільки громадський сектор економіки, він, як видно з переліку завдань поширюється і на частнопредпрінімательскую діяльність при перевірці правильності складання податкових розрахунків і декларацій; при виконанні підприємствами державних замовлень, що фінансуються з бюджету; при наданні підприємствам різних форм власності субсидій, дотацій , кредитів, а також податкових пільг (знижок, вирахувань, податкових кредитів і т.д.). Отже, об'єктом бюджетного контролю виступає не тільки бюджетно-податкова сфера і бюджетний процес, але весь процес фінансово-господарської діяльності суб'єктів ринкових відносин. Цим визначається роль і значення бюджетного контролю як найважливішого елемента державного контролю і управління.
Іншими словами, об'єкт бюджетного контролю - грошові відносини, що виникають між державою та юридичними і фізичними особами з приводу мобілізації та перерозподілу валового внутрішнього продукту на територіальному, соціальному і галузевому розрізах з метою виконання державою своїх функцій.
Система бюджетного контролю в цілому складається з таких елементів:
> Суб'єкт контролю;
> Об'єкт контролю;
> Предмет контролю;
> Принципи контролю;
> Методика контролю;
> Техніка й технологія контролю;
> Процес контролю;
> Збір та обробка вихідних даних для проведення контролю;
> Результат контролю;
> Прийняття рішення за результатами контролю;
Перераховані елементи системи контролю складають в сукупності механізм бюджетного контролю. Найбільш істотними елементами контролю, від яких залежить ефективність проведених контрольно - ревізійних заходів, є суб'єкти контролю, об'єкт, процес і методика контролю. Звичайно ж, все це повинно спиратися і регламентуватися нормативними юридичними документами, які в сукупності утворюють Фінансове (бюджетне, податкове) право.2
КЛАСИФІКАЦІЯ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ.
ФОРМИ І МЕТОДИ ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ.
Успішне виконання складних завдань у різних сферах фінансово-економічного життя суспільства залежить від відповідної організації, видів контролю, форм і методів його проведення.
Залежно від того, хто здійснює бюджетний контроль, розрізняють:
* Державний бюджетний контроль, що здійснюється органами державної влади. Він забезпечує інтереси держави і суспільства, перевіряє виконання платниками податків зобов'язань перед бюджетом і цільове використання бюджетних асигнувань;
* Відомчий контроль, що проводиться контрольно ревізійними управліннями міністерств і відомств. Відомчий контроль обмежений колом юридичних осіб, які перебувають в адміністративній підпорядкованості від контролюючого міністерства або відомства. При цьому перевіряється витрачання бюджетних коштів, виділених за відомчою ознакою бюджетної класифікації, а також використання бюджетних позик, субсидій, субвенцій та іншої фінансової допомоги з бюджету. Слід зазначити, що в пореформені роки значення даного виду контролю знизилося. Відомства стали ліквідовувати свої ревізійні управління, що дозволяє багатьом з них витрачати бюджетні кошти практично безконтрольно (на тлі ослаблення державного контролю). Тому представляється доцільним посилити ефективність і значення відомчого контролю. Основними завданнями відомчого контролю є: перевірка законності фінансово - господарських операцій, проведених підприємствами, дотримання ними фінансової, бюджетної, кошторисної та податкової дисципліни; виявлення розкрадань, зловживань і незаконного витрачання матеріально - грошових коштів і цінностей і т. д.;
* Громадський контрольосуществляется неурядовими організаціями та установами;
* Незалежний контроль, що проводиться спеціалізованими аудиторськими фірмами та службами;
* Внутрішньогосподарський контроль за фінансово - економічними службами підприємств, організацій та установ. Об'єктом контролю виступає фінансова діяльність суб'єктів господарювання, включаючи сплату податків до бюджету і податкове планування;
* Правової контроль здійснюється правоохоронними органами у формі ревізій, судово - бухгалтерської експертизи і т. д.;
* Цивільний контроль здійснюється фізичними особами при їх оподаткування податковими органами, при складанні і подання податкових декларацій, а так само при полученіісредств з бюджету (зарплата, пенсія, стипендія, допомога, і т. д.).
 За часом проведення бюджетний контроль подразделяютна:
* Попередній, який здійснюється на стадії складання, розгляду, і затвердження бюджетів різних рівнів, кошторисів витрат бюджетних установ, розрахунків для отримання дотацій, субвенцій, субсидій та інших коштів з бюджету, розробки та прийняття законодавчих актів по бюджетних і податкових питань. Він носить попереджувальний характер, сприяє запобіганню неправильного, неефективного, витрачання бюджетних ресурсів, виявлення резервів зростання доходів та відповідності проектованих показників бюджету з даними програм соціально - економічного розвитку територій і країни в цілому;
* Поточний контроль - основний вид діяльності суб'єктів бюджетного контролю. Він проводиться в ході виконання бюджету, кошторисів видатків бюджетних установ протягом бюджетного року з метою виявлення порушень бюджетно-податкової дисципліни, дотримання фінансових норм і нормативів. Даний контроль спирається на первинні документи оперативного, бюджетного, бухгалтерського обліку та звітності. При цьому здійснюється не тільки контрольна робота. Вона неможлива без поточного аналізу посредствам якого виявляється рівень збирання податкових і неподаткових доходів бюджету, розмір бюджетного дефіциту і джерела його покриття, досліджуються питання регулювання та стимулювання соціально - економічного розвитку шляхом використання механізму бюджетно-податкового;
* Последующійконтроль проводиться після закінчення фінансового року або звітного періоду, при якому перевіряється кількісне та якісне (за кожним видом доходів і витрат) виконання намічених показників зі збору податків та інших платежів, по витрачанню державних коштів, виконання кошторисів бюджетних установ. При цьому виявляються: причини відхилення даних від планових, повноту і своєчасність надходження передбачених бюджетом коштів, правильність, законність і доцільність зроблених витрат, використання резервів підвищеної доходної бази та ін Подальший контроль тісно пов'язаний з попереднім контролем, який базується на результатах контрольно - аналітіческойработи, що проводиться після завершення бюджетного періоду.
Всі види бюджетного контролю грунтуються на певних формах і методах їх проведення.
Основними методами бюджетного контролю є:
1. Документальна перевірка. Проводиться безпосередньо
на підприємстві, в організації та установі у присутності посадових осіб. Джерелами інформації служать первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерська, статистична і оперативно - технічна звітність, схеми витрат та розрахунки до них і одного документація. Вилучення документів для перевірки поза підприємства заборонена законом. У той же час контрольним органам надано право вилучати у юридичних осіб документи, що свідчать про приховування (заниження) прибутку (доходу) або приховування інших об'єктів оподаткування, якщо є достатні підстави вважати, що вони можуть бути знищені, замінено і т. д.
2. Камеральна перевірка. Проводиться за місцем знаходження
контрольного органу на основі перерахованих вище документів. Основними завданнями такої перевірки яаляются:
* Одержання, перевірка і забезпечення збереження звітів, кошторисів витрат бюджетних установ, а також розрахунків за податками платників податків;
* Прийом платників податків і розподільників бюджетних коштів з питань, пов'язаних з правильністю обчислення і сплати до бюджету і в позабюджетні фонди податків та інших обов'язкових платежів, залишення індивідуальних і загальних кошторисів витрат бюджетних установ;
* Здійснення контролю за правильністю нарахування фінансових санкцій до порушників бюджетно - податкової дисципліни.
3. Обстеження. Полягає в особистому ознайомленні
контролюючої особи на місці з окремими сторонами фінансово - господарської діяльності підприємств, установ і організацій. При цьому не обов'язково перевіряти первинні бухгалтерські документи, можуть проводиться контрольні заміри робіт, витрат палива, електроенергії, перевірка прихованих об'єктів фінансування та оподаткування шляхом опитування, анкетування, інспекції на місці, спостереження і т. д.
4. Аналіз виконання доходної і витратної частин
бюджету всіх рівнів. Його роль в управлінні державними фінансами і фінансами суб'єктів господарювання, а також у регулюванні соціально - економічних процесів в суспільстві значно зростає. Науково обгрунтований комплексний аналіз є основою для вироблення довгострокової бюджетної політики в Російській Федерації, дозволяє використовувати бюджет як активний інструмент державного регулювання виробничих процесів.
РЕВІЗІЯ - ВЕДУЩАЯФОРМА БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ.
ПОНЯТТЯ ІФОРМИ РЕВІЗІЇ.
Ревізія - найбільш поширена і ведуча форма бюджетного контролю, являє собою комплекс взаємопов'язаних перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій, а також роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету, що здійснюються за допомогою прийомів документального та фактичного контролю, спрямованих на встановлення обгрунтованості, доцільності та економічної ефективності здійснення господарських операцій і виділення бюджетних коштів, дотримання фінансової дисципліни, збереження державної власності, достовірності ведення обліку і звітності з метою виявлення недоліків і порушень у діяльності ревізуемого об'єкта.
Основними завданнями ревізії є:
1) дотримання фінансової дисципліни;
2) економічне та цільове використання бюджетних коштів;
3) виявлення резервів зростання доходної бази бюджету та збирання податків;
4) збереження матеріальних і фінансових ресурсів, їх ефективне використання;
5) своєчасне і правильне проходження всіх етапів бюджетного процесу та кошторисного фінансування;
6) правильність ведення бухгалтерського обліку, складання звітності;
7) припинення фактів безгосподарності, марнотратства та інших видів порушень.
Об'єктами ревізії виступають:
==> Державні і територіальні органи влади і управління, їх структурні підрозділи;
==> Виробничо-комерційні та акціонерні підприємства і організації з державною участю;
==> Підприємства, установи та організації всіх форм власності, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів або одержують дердарчу допомогу у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, трансфертів, позички;
==> Громадські неурядові організації та установи;
==> Позабюджетні соціальні фонди;
==> Підприємницькі структури та фізичні особи в частині отримання адресної фінансової допомоги від держави, сплати податків та здійснення діяльності, що регулюється державою.
Важливе теоретичне і практичне значення має правильна класифікація ревізії за певними однорідними ознаками. Вона дозволяє якісно й ефективно організувати і провести ревізію, уніфікувати термінологію, провести порівняльний аналіз результатів ревізійної робота і оцінити найбільш прийнятні її види з точки зору максимальної віддачі.
У спеціальній літературі проводиться кілька ознак, за якими класифікуються ревізії. Можна виділити наступні з них:
* Відомча приналежність ревізуемих органів;
* Полнотаохвата діяльності ревізуемого об'єкта;
* Глибина проведення ревізії;
* Ступінь охоплення даних;
* Характер матеріалу;
* Відношення до плану проведення ревізії;
* Черговість дослідження одних і тих самих документів.
За повнотою охоплення діяльності ревізуемого об'єкта розрізняють повні, часткові, комплексні та тематичні ревізії.
Повна документальна ревізія передбачає перевірку всіх сторін фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю, а часткова - окремих сторін або ділянок цієї діяльності, або певних статей витрат.
Найпоширеніші та прогресивні - комплексні ревізії, що включають всі ділянки і сторони діяльності ревізуемих підприємств. Ревізії піддаються фінансова і господарська діяльність підприємств, взаємозв'язок між фінансово-економічними показниками, технологією і організацією виробництва товарів, з бюджетом і позабюджетними фондами, збереження і ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, стан бухгалтерського обліку, достовірності звітності, дотримання фінансової дисципліни та інші питання. У разі необхідності для перевірки вузькоспеціальних питань залучаються експерти. Цим досягається найбільша глибина, повнота охоплення об'єкта, що перевіряється, що сприяє підвищенню ефективності ревізії.
Тематичні ревізії проводяться для перевірки визначеної ділянки (теми) діяльності ревізуемого підприємства, організації. Перевіряючи однорідні теми, ревізії дають уявлення про стан певної ділянки діяльності не тільки одного ревізуемого об'єкта, але й інших типових об'єктів, що сприяє розкриттю та усунення виявлених недоліків і порушень в цілому по всіх однотипним ділянках господарюючих суб'єктів.
За глибиною проведення ревізії отлічаюсквозние і локальні. При наскрізної ревізії піддається перевірці діяльність галузей національної економіки, управлінь, трестів, акціонерних товариств, фірм і їм підлеглих господарських організацій, філій, представництв. Вона проводиться одночасно на вищих і нижчих підприємствах за однаковими і взаємопов'язаним програмами. Локальні ж ревізії проводяться тільки на одному підприємстві, або на декількох тільки по різних і не взаємопов'язаним програмами.
За отношеніюк плану виділяють планові і непланові ревізії. Перші передбачаються в річних і квартальних планах роботи контролюючих органів, а другий проводяться за наявності даних про порушення фінансово-господарської діяльності предпріятійі фінансової дисципліни, зловживань, а також на вимогу правоохоронних та інших владних органів.
За степеніохвата даних фінансово-господарських операцій розрізняють суцільні, вибіркові і комбіновані ревізії. У ході проведення суцільних ревізій контролю піддаються всі операції і данныена певній ділянці діяльності ревізуемого об'єкта і за весь ревізуемий період. Суцільний ревізії піддаються, як завжди, касові операції, операції по розрахунковому, валютному та інших розрахунках. При вибіркових ревізії перевіряються частина документів на вибірку за той чи інший проміжок часу. Зазвичай беруть періоди найбільш інтенсивних і відповідальних моментів здійснення господарсько-фінансових операцій: в останній місяць кварталу, IV квартал, пільговий період (січень) в бюджетному процесі, час виплати відпускних вчителям та іншим службовцям в літній період, сезон посіву і збирання врожаю і т. д.
Суцільна ревізія дає більш повну оцінку діяльності ревізуемого об'єкту, дозволяє повніше виявити недоліки порушення, ніж вибіркова. Але така ревізія дуже дорога і трудомістка, тому там, де відбуваються великі операції великий документообіг, може проводитися комбінована ревізія. При цьому ділянки піддаються суцільної перевірки, а інші - вибірковою. Під час вибіркової ревізії може виникнуть необхідність переходу до суцільного методу перевірки ревізуемого ділянки, якщо виявляються факти порушень і недоліків, розкрадань, фальсифікації і т. д.
По черговості дослідження одних і тих самих питань прийнято розрізняти превечние, додаткові та повторні ревізії. До первинних належать ті ревізії, які проводяться за певною програмою вперше.
Додаткові і повторні ревізії призначаються в тому випадку, якщо в процесі попередньої ревізії не розкриті всі питання програми, або їх результати не чітко відображені в акті перевірки вони визнаються недоброякісними, або на вимогу слідчих органів для підтвердження фактів відображених у підсумковому документі первинної ревізії.
За характером перевіряється матеріалу ревізії поділяються на документальні і фактичні.
Документальна ревізія проводиться на основі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, кошторисів витрат бюджетних установ та розрахунків до них та іншої документації.
Ведучий прийом документальної ревізії - формальна та арифметична перевірка документів, при якій з'ясовують точність заповнення бланків та реєстрів обліку, наявність на них усіх необхідних реквізитів, а також підраховуються суми та підсумки. Таким чином, визначається правильність документів і відображаються ними господарських операцій. В іншому випадку проводять перевірки з використанням інших прийомів контролю.
В процесі проведення ревізії зустрічаються випадки, коли після формально-арифметичної перевірки виникають неточності і сумніви щодо правильності чи законності дозволених операцій. Тоді вдаються до зустрічним перевіркам документів шляхом звірки та сліченіяданних, відображених у документах і записах, що є в ревізуемих організаціях, з даними другий примірники цих документів або з записами в інших взаємопов'язаних документах, що знаходяться в перевіряється чи інших організаціях, з якими вступила в господарську зв'язок ревізуемая організація.
Нормативна перевірка в бюджетному контролі - основна із прийомів документальної ревізії. Суть її полягає в зіставленні фактичних витрат з нормативними (плановими). Це прийом використовують при перевірці правильності застосування матеріальних і грошових норм і нормативів при складанні кошторису витрат бюджетних учрежденійі при кошторисно-бюджетному фінансуванні, обгрунтованості складання розрахунків до кошторисів видаткової частини бюджету, правильності списання витрат за статтями витрат.
Норма - залежно від методу розробки - можуть бути розрахунковими та середніми. Для того, щоб упевнитися в правильності встановлення розрахункових норм, застосовують прийом техніко-економічних розрахунків, при якому перевіряються планові або фактичні витрати за один рік чи за ряд років з виконання окремих видів робіт або послуг.
Спосіб оберненого рахунку заснований на експертній оцінці матеріальних і фінансових витрат з метою наступного визначення розміру необгрунтованих списань у витрату коштів, які за часом ревізії є в наявності на складах і рахунках підприємств.
Оцінка здійснених фінансово-економічних операцій з юридичної, економічної і фінансово точок зору охоплює цілий комплекс общеекономіческіхі статистичних прийомів аналізу та оцінки з метою виявлення законності, доцільності, раціональності та ефективності проведених операцій і діяльності ревізуемих об'єктів за період, що перевірявся.
До прийомів фактичної ревізії відносяться:
* Інвентаризація матеріальних цінностей та грошових коштів;
* Обстеження;
* Експертна оцінка фахівцями фактичного обсягу і якості виконуваних робіт і послуг, правильності списання сировини, матеріалів і грошових коштів, повноти опріходованіяматеріальних і грошових коштів ит. д.;
* Візуальне спостереження шляхом обстеження приміщень та виробничих приміщень;
* Перевірка дотримання трудової і фінансової дисципліни.
Для проведення фактичної ревізії зазвичай залучаються спеціалісти вузького профілю. Важлива особливість - фактор раптовості. В іншому випадку можливо отримати об'єктивні дані. Крім того, неможливо провести одне і теж контрольне дію (інвентаризацію, обмір, опитування) двічі (при фактичному контролі на відміну від документальної ревізії) через певний проміжок часу. При повторній перевірці результат буде зовсім іншим, і ця перевірка буде не повторної (какпрі документальної), а нової. Найкращих результатів можна досягти, поєднуючи фактичний та документальний контроль.
ОРГАНІЗАЦІЯІ АКТИ РЕВІЗІЇ.
Організаціяі проведення ревізії представляютдовольно складний, послідовний процес, який починається з планування і підготовки до її проведення і закінчується контролем за виконанням пропозицій по акту ревізії. Весь ревізійний процес звичайно прийнято поділяти на 4 етапи:
* Підготовка до проведення ревізії;
* Проведення ревізії;
* Систематизація і підготовка матеріалів ревізії;
* Реалізація матеріалів ревізії.
Важливий етап ревізійного процесу-складання акта ревізії (та додатків до нього, які разом складають матеріали ревізії). Основні вимоги, пред'являеми до нього - правдивість і об'єктивність. Акт ревізії - офіційний документ, на підставі якого робляться висновки про діяльність підприємства і приймаються відповідні рішення. Тому він не повинен містити суб'єктивні припущення і особисті висновки ревізора. Ревізор несе повну відповідальність за точність і правдивість складання акта ревізії. Помилки та неточності в матеріалах ревізії неприпустимі. Акт - основний документ, що відображає всі недоліки і неточності, виявлені вході ревізіі.Кроме того, він відображає якість проведення ревізії, рівень підготовленості, об'єктивності та чесності ревізора. Додатки до акту ревізії - разові та проміжні акти і довідки перевірок, складені членами ревізійної бригади за результатами контрольної роботи, акти інвентаризації матеріальних цінностей та грошових коштів, контрольних обмірів, зустрічних та інших разових документальних і фактичних перевірок інші документи.
Акт ревізії складається з трьох частин: вступної (вступної), описової (основний), і результативною (заключної).
Кожен факт виявленого порушення повинен бути всебічно перевірений і відображено в акті перевірки із зазначенням часу скоєння даного неправомірного дії або операції, зроблених бухгалтерських перевірок, вартісної оценкінарушеній, їх причин, також прізвищ, ініціалів та посад винних осіб. Ці факти повинні мати дуже строгу об'єктивність і точність, і викладатися з посиланням на первинні документи, тому що зведені регістри бухгалтерського обліку є похідними від них і не завжди можуть відображати реальну ситуацію.
Останній, завершальний етап проведення ревізії - прийняття рішення за актом перевірки і контроль за його виконанням. Після ознайомлення з актом ревізії і з усіма що додаються до нього матеріалами керівник установи, який призначив ревізію, не пізніше, ніж двотижневий термін (не пізніше 15 днів, а керівник податкової - не пізніше 10 днів) з моменту підписання акта або завершення ревізії повинен винести рішення по усунення вскритихнарушеній і недоліків, застосування фінансових санкцій до порушників бюджетно-податкового законодавства. Під час ревізії ревізори повинні докласти максимум зусиль з усунення виявлених порушень. Для прискорення процесу ліквідації порушень і недоліків матеріали ревізій і перевірок можуть направлятися відповідним міністерствам, відомствам та іншим вищих інстанцій, а у випадку розкриття серйозних порушень або встановлення розкрадання грошових коштів великих або особливо великих розмірах-слідчим органам для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності та відшкодування збитку.
При проведенні ревізії фінансових органів з питань складання та виконання бюджету результати ревізії доповідаються керівникам адміністрацій відповідного рівня. При цьому багато недоліків у міру можливості усуваються в процесі ревізії на підставі висловлених у письмовій формі пропозицій і зауважень ревізором-контролером.3
ОРГАНИ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ.
Склад та структура органів бюджетного контролю визначаються державним устроєм країни, функціями і завданнями, які розв'язуються державою на тому чи іншому етапі свого розвитку. Розробка і здійснення абсолютно нової бюджетно-податкової, фінансової політики спрямовані на посилення впливу фінансових важелів на соціально-економічні процеси в суспільстві. При цьому гостро постало питання про створення відповідних фінансових інститутів ринкового типу, здатних ефективно втілити в життя цю політіку.Ранее існували і створюються нові фінансові органи стали наділятися не тільки широкими управлінськими повноваженнями, але й великими контрольними функціями, так як контроль виступає як один з ефективних функціональних елементів управленія.4
ПРЕЗИДЕНТ І ПРАВІТЕЛЬТСВО.
Президентський контроль за дотриманням бюджетно-податкової дисципліни служить важливим елементом державного управління, проведення єдиної фіскальної політики на всій території країни, збереження її цілісності. Він здійснюється відповідно до Конституції РФ і шляхом видання указів з фінансових, бюджетних і податкових питань, підписання федеральних законів і т. д.
Певні функції фінансового контролю виконує Головне Контрольне управління Президента РФ, що діє на основі Указу Президента РФ від 16.03.96. № 383 "Про Головного контрольного управління Президента РФ" .5 Як структурний підрозділ Адміністрації Президента воно взаємодіє з усіма органами виконавчої влади. Серед його функцій: контроль за діяльністю органів нагляду та контролю при федеральних органах виконавчої влади, підрозділів Адміністрації Президента, органів виконавчої влади суб'єктів Федерації, розгляд скарг та звернень громадян і юридичних осіб.
Контрольне управління наділене правом вимагати від керівників державних органів, організацій і підприємств (незалежно від форми власності), надання документів, матеріалові будь-якої інформації, необходімойдля проведення перевірок; залучати до перевірок фахівців та представників правоохоронних органів і вносити на рассмотреніеПрезідента пропозиції за результатами проверок.Он вправі направляти приписи про усунення фінансових порушень, які повинні бути розглянуті відповідними посадовими особами протягом 10 днів, але не має права самостійно прим'яти які-небудь санкції.
Органи виконавчої влади всіх уровнейосуществляют бюджетний контрольнепосредственно в межах свіх повноважень, а так само спрямовують і контролюють діяльність подведомственнихім управлінь.
На підставі Конституції РФ і ФедеральногоКонстітуціонного Закону "Про Уряді Російської Федерації" від 17.12.97. № 2 - ФКЗ (з наступними змінами), 6Правітельство РФ:
1. забезпечує проведеніеедінойфінансовой, кредітнойі грошової політики;
2. розробляє іпредставляет Державній Думі федеральний бюджет і забезпечує його виконання;
3. представляє ГосударственнойДумеотчетоб виконання федерального бюджету;
4. розробляє та реалізує податкову політику;
5. забезпечує вдосконалення бюджетної системи;
6. приймає согласованниесЦентральнимбанкомРоссійской Федерації заходи з регулювання ринку цінних паперів;
7. здійснює управління державною?? м внутреннімівнешнім боргом Російської Федерації;
8. здійснює валютне регулювання та валютний контроль;
9. у встановлені терміни представляє необхідну інформацію до Рахункової палати РФ при здійсненні нею контролю за виконанням бюджету.
Уряд РФ контролює і регулює фінансову діяльність міністерств відомств, питання бюджетного федералізму і міжбюджетних відносин. При уряді діють Контрольно-наглядова Рада, що виконує ряд контрольних функцій в галузі фінансів, бюджету і податків.
Федеральних Зборів і Рахункової палати.
Одна з форм загальнодержавного бюджетного контролю - парламентський контроль. В обох палатах Федеральних Зборів Російської Федерації є спеціальні бюджетні комітети (в Державній Думі - Комітет з питань бюджету, податків, банків і фінансів, У Раді Федерації - Комітет з питань бюджету, фінансовому, валютному і кредитного регулювання) і комісії у функції, яких входять перевірка правильності і повноти, передбачених у проекті бюджету державних доходів і витрат, його розгляд і затвердження, а також контроль за раціональним і цільовим використанням державних коштів. Парламент може здійснювати вибіркову перевірку через спеціальні галузеві комітети і комісії, через діяльність окремих ланок фінансової системи: міністерств, відомств і державних комітетів. За депутатським запитом Парламент має право отримати інформацію про порушення і недоліки, допущені при формуванні та витрачання державних коштів. Крім того, Парламент регулярно отримує дані про стан державних фінансів через спеціально створений Радою Федерації Державною Думою контрольний орган-Рахункову палату. Аналогічні рахункові й контрольно - рахункові палати створюються на рівні регіонів РФ.7
Відповідно до Федерального Закону "Про рахункової палати РФ" від 11.01.95. № 4-ФЗ8задачамі Рахункової палати є:
* Організація іосуществленіеконтроляза своєчасним ісполненіемдоходнихірасходнихстатейфедерального бюджету і бюджетів федеральних позабюджетних фондів пооб'емам, структуру целевомуназначенію;
* Визначення ефективності та доцільності
расходовгосударственнихсредствііспользованія федеральної власності;
* Оцінка обгрунтованості доходнихірасходнихстатейпроектов федерального бюджету і бюджетів федеральних позабюджетних фондів;
* Фінансова експертиза проектів федеральнихзаконов, атакож норматівнихправовихактовфедеральнихоргановгосударственной влади, що передбачають витрати, покриваемиезасчетсредств федеральногобюджета, ілівліяющіхна формування і виконання федерального бюджету і бюджетів федеральних позабюджетних фондів;
* Аналіз виявлених відхилень від установленнихпоказателей федерального бюджету і бюджетів федеральних позабюджетних фондів та підготовка пропозицій, спрямованих на їх усунення, а також на вдосконалення бюджетного процесу в цілому;
* Контро
     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
9.6 of 10 on the basis of 3922 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены.