ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
ТНК як суб'єкт формування екологічної політики Росії в умовах глобалізації
     

 

Політологія

ТНК як суб'єкт формування екологічної політики Росії в умовах глобалізації

І.В. Бірюлін

Саратовський державний університет, кафедра політичних наук

Сьогодні стає очевидним, що в сучасному світі, активно інтегрується по всіх напрямками розвитку людства (економіка, політика, культура), національні держави вже не є єдиними політичними суб'єктами, що впливають на формування світової політики. Поряд із традиційними політичними суб'єктами, такими як держава і політичні партії, вагоме вплив роблять нові політичні суб'єкти: ТНК, СОТ та МВФ, ООН, МНПО і МПО, Інтернет, антиглобалізм, що виникли в процесі глобалізації і багато в чому вплинули на їх формування. Розглянемо вплив економічних процесів глобалізації на формування екологічної політики Росії, зокрема, вплив транснаціональних корпорацій (ТНК) як основних дійових осіб економічних процесів глобалізації світу. На наш погляд, процеси глобалізації - Потужний фактор впливу на світові екологічні проблеми. У зв'язку з цим ТНК як найбільші суб'єкти даних процесів, що концентрують свої потужності переважно в країнах периферії, є ключовими гравцями, які визначають екологічну політику в різних регіонах планети.

Особливості становища Росії після 1991 р., полягають у неготовності політичної еліти1 та економіки, яка грабіжницькими методами перероблялася з планової у ринкову, а також суспільства в цілому до процесів глобалізації, визначили весь подальший розвиток екологічної політики країни. У цих умовах ТНК, спочатку не довіряли «Нової» Росії, після декількох років вивчення зрозуміли, що наша країна готова стати «Нової землею» для західних інвестицій. Багато в чому уряд часів Б.Н. Єльцина йшло на поступки західним інвесторам, аби залучити іноземні капітали.

За суті, Росія стала на шлях, що розвиваються.

Природно, в такій складній обстановці політікоекономіческой екологічна тема відійшла на другий план, багато в чому завдяки ТНК. На наш погляд, протягом 90-х рр.. і до цих пір екологічна політика Росії багато в чому залежить від екологічної практики транснаціональних корпорацій. Наше припущення підтверджує екологічна політика держави впродовж всього пострадянського періоду, яка фактично проводилася, підлаштовуючись під потреби становлення нової економіки.

В період 1990-х рр.. відбулося дерегулювання екологічних аспектів діяльності вітчизняних і зарубіжних компаній. Незалежне природоохоронне відомство, створене в 1988 р., - Державний комітет СРСР з охорони природи - неодноразово реформувалося і перетворювалося, а його функції скасовувалися. В остаточному підсумку в травні 2000 р. Державний комітет РФ з навколишнього середовища був скасований, також був скасований Федеральний екологічний фонд. Частина функцій колишнього Госкомэкологии перейшла до Міністерства природних ресурсів (МПР). Таким чином, функції екологічного нагляду були передані органу влади, відповідального за ліцензування природокористування. Це створило в МПР певний конфлікт інтересів, оскільки дане відомство відповідає також і за ліцензування геологорозвідки та видобутку природних ресурсів. Ліцензійні платежі за природокористування багато разів перевищують екологічні, тому з метою виконання бюджету відкликання ліцензій на підставі екологічних порушень може представлятися МПР недоцільним. Ще 10 з 28 функцій колишнього Госкомэкологии в ході адміністративної реформи не були закріплені ні за одним органом власті2.

В Росії за останні роки регулююча - стимулююча функція практично зійшла нанівець. У 1990-і рр.. «Екологічні платежі», що вносяться компаніями, згодом перенаправлялися в екологічні фонди та в значній мірі витрачалися на вирішення екологічних проблем підприємств. Однак у зв'язку з вищезазначеним скасуванням екологічних фондів в 2001 р. зникла і екологічна спрямованість цих платежів, а їх стимулююча - регулююча функція фактично була замінена фіскальної. Тому місцева влада часто розглядають їх як джерело доходів. Цілком імовірно, що саме під впливом приватних компаній Федеральний закон «Про плату за негативний вплив на навколишнє середовище », який знову покликаний повернути платежах за забруднення стимулюючу функцію, так і не був прінят3. Однак навіть у випадку успішного міжвідомчого узгодження прийняття екологічного кодексу, швидше за все, буде відбуватися по частинах і сильно розтягнеться у часі, так що за великим рахунком вона не вигідно промисловим компаніям.

Ослаблення екологічного регулювання в Росії виразилося і в прийнятті в червні 2001 р. поправок до закону «Про охорону навколишнього природного середовища», що дозволяють ввозити в країну відпрацьоване ядерне паливо. Так, суду з урановими «хвостами» з Європи до Росію можна назвати вже рейсовими. З 1996 р. тільки за контрактами з німецько-британо-нідерландською компанією «Urenco» до нас доставлено, за даними експертів, близько 100 тис. т відвального гексафториду, який утворюється при збагаченні урану. Термін контракту закінчується в 2009 р. До цього часу, оціночно, до Санкт-Петербурга і далі від цієї компанії прибудуть ще не менше 20 тис. т ядерних відходів. Контракт з французькою компанією «Eurodif» укладений до 2014 р.4 Сьогодні Росія єдина країна в світі, що приймає в промислових масштабах зарубіжні «хвости» на свою територію. Згідно з контрактами з вказаними компаніями назад в дозбагачення формі їм повертається всього 10%, а 90% просто залишається в Росії. Окремої уваги заслуговує питання про екологічному регулюванні в рамках угод про розподіл продукції (УРП). Саме в цьому форматі прямі іноземні інвестиції приходять у розвиваються держави та країни з перехідною економікою, які мають сировинні ресурси в важкодоступних районах. У Росії в 2005 р. функціонувало два з трьох ув'язнених УРП - «Сахалін-1», і «Сахалін-2». Одним з пунктів УРП є те, що всі умови проекту обумовлюються державою та інвесторами тільки при укладення УРП і згодом режим господарювання на родовищі, перш за все податковий, не може бути змінено в гірший для інвестора бік. На практиці це означає, що при вдосконаленні природоохоронного законодавства та зміні системи екологічного оподаткування нові положення складно поширити на проекти УРП, які, як правило, надають величезний негативний вплив на навколишнє среду5. Тим не менше І.В. Герасимчук вважає, що екологічна дерегулювання в Росії наприкінці 1990 -- середині 2000-х рр.. не було стимулом збільшення обсягів прямих іноземних інвестіцій6. Але не виключено, що під його впливом іноземні інвестори стали більш схильні до вибору Росії як об'єкта вкладень у «Екологічно брудні» галузі.

З великих «зрілих» міжнародних ТНК до Росії в 1990-х рр.. прийшли переважно компанії нафтової галузі (Shell, ExxonMobill, Total, Hydro), харчової промисловості (Coca cola тощо) і побутової хімії (Procter & Gambel). У 90-і рр.. розвиток діяльності для цих компаній найчастіше характеризувалося порушенням законодавства.

Як правило, порушення російського екологічного законодавства, особливо в частині отримання висновку екологічної експертизи, характерні для іноземних компаній, помічених у порушення природоохоронних вимог і в інших країнах, у тому числі в країнах походження. Це відноситься, наприклад, до вже згадуваним нафтогазовим корпораціям Shell, ExxonMobill і Total, екологічні позови до яких регулярно пред'являються в самих різних країнах міра7. Порушення екологічного законодавства Росії іноземними інвесторами спостерігалися і в 2000-і рр.. Наприклад, у жовтні 2005 р. Роспріродназор видав припис про припинення будівництва в Рузькому районі Московської області заводу корейської ТНК LG в зв'язку з порушеннями природоохоронного законодавства і про зупинку роботи фабрики кондитерського концерну Perfetti Van Mell в Істрінському районі Подмосковья8.

Не варто забувати і про російські ТНК, що сформувалися за цей період і активно що діють як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Серед вітчизняних компаній реальною міжнародною конкурентоспроможністю в даний час володіють лише ті компанії, які зайняті в експортно-орієнтованому сировинному секторі, виробництвом військової техніки й озброєнь, випуском унікального сучасного технологічного устаткування, розробкою нових товарів і матеріалів. Однак їх позиції на світовому ринку не настільки міцні, як позиції провідних транснаціональних корпорацій світу. У Росії процес формування ТНК, хоча і знаходиться в початковій стадії, тим не менше протікає досить динамічно. Російські компанії почали створюватися на базі фінансово-промислових груп (ФПГ) з метою більш ефективного відтворення й звернення фінансового, промислового і торгового капіталу, його накопичення, концентрації та інвестування у пріоритетні галузі російської економіки. Крім того, вітчизняні компанії покликані сприяти підвищенню конкурентоспроможності основних галузей економіки, відновлення господарських зв'язків та розвитку експортного потенціалу країни. На початку 2000  р. до державного реєстру ФПГ Росії було внесено 90 фінансово-промислових групп9. На думку експертів, при нинішньому рівні економічного розвитку оптимальним для Росії є існування близько 130-150 фінансово-промислових груп.

Багато ФПГ вже сьогодні за такими показниками, як обсяг продажів, вартість ринкової капіталізації і кількість зайнятих, (близько десятка компаній, наприклад Газпром, ЛУКОЙЛ, СИДАНКО, «Російський алюміній», Енергомашкорпорація, Связьинвест "," Ростелеком), можуть бути віднесені до розряду транснаціональних корпорацій.

Неважко зауважити, що більшість з цих корпорацій зайняті експортом природних ресурсів, а не виробництвом високотехнологічних виробів. Тенденція перетворення на найбільший сировинний придаток для західних країн дуже небезпечна для Росії. Крім того, як було зазначено вище, компанії не дуже зацікавлені в «Екологізації» первинної переробки сировини.

В ході аналізу впливу іноземних ТНК та процесів глобалізації на екологічну політику та екологію в цілому нами була помічена схожість політики вітчизняних та іноземних ТНК. Ми пропонуємо виділити два періоди розвитку як економічній, так екологічної політики з боку Уряду Російської Федерації та ТНК в цілому. Перший період з 1991 по 2003 р. включає в себе загальні риси політики вітчизняних та іноземних ТНК, що виражаються в частих порушення екологічного законодавства, небажання модернізації своїх потужностей, орієнтації на видобуток та вивезення сировини первинної обробки. Але існує корінна різниця в причинах такої не екологічної політики.

Імпортні корпорації, будучи не впевнені в довгострокових перспективах розвитку свого бізнесу в Росії, з ще не усталеними політичними структурами, бажали тільки одного - на якомога вигідніших умовах постаратися урвати стільки, скільки встигнуть. Тоді як перед нашими ФПГ (майбутні ТНК) стояло завдання виходу на світовий ринок, створення потужних корпорацій всередині країни, здатних конкурувати зі світовими лідерами. По суті, Росія йшла шляхом країн, що розвиваються країн, де розвинені країни вважають за краще розміщувати свої «брудні» виробництва, а власним галузям не вистачає економічних потужностей для екологічного розвитку. Другий період з 2003  р. по теперішній час характеризується стабілізацією політико-економічної ситуації в країні, що сприяє зміні екологічної політики ТНК як іноземних, так і вітчизняних. Примітно, що причини, спонукали корпорації піти на курс екологізації своїх виробництв, різні. Так, іноземні корпорації, за цей час зміцнілі на російському ринку, стали розглядати Росію як стратегічного партнера.

Крім того, в нашу країну стали приходити ТНК більші і зрілі, ніж у 90-е рр.., вже з розлогою екологічною політикою, конкурентоспроможні за рахунок більш екологічно чистих товарів. У цих умовах корпораціям доводиться підтягувати свої виробництва до конкурентоспроможної екологічної складової.

Причини, спонукали вітчизняні ТНК встати на шлях екологізації виробництва: по-перше, екологічна конкурентоспроможність, а по-друге, бажання стати членами Світової організації торгівлі, яка розкриває можливості виходу на світові торговельні майданчики, у свою чергу вимагає перш за все впровадження в російське законодавство стабільних, передбачуваних правил гри і єдиних підходів у застосуванні механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Наведемо конкретні приклади. Так, після укладання угоди за освітою «ТНКBP» на охорону праці, промислову безпеку та охорону навколишнього середовища по п'ятирічному плану на 2003-2007 рр.. було витрачено 1,7 млрд дол

США без урахування екологічної складової витрат на проекти, що розвиваються «З нуля» у відповідності із зовсім новими природоохоронними вимогами. «ТНК-BP» здійснила розробку нових екологічних корпоративних стандартів, які наближають екологічну практику компанії до практики BP в інших країнах. Основними завданнями компанії на 2003-2005 рр.. були боротьба з витоками з трубопроводів, підвищення рівня утилізації попутного газу та очищення родовищ від забруднення, накопиченого за минулі десятиліття господарювання (тобто ще з радянських часів) 10. У деяких сферах, наприклад, за вимогами до фрахтуемим танкерам корпоративні екологічні стандарти «ТНК BP» виявляються жорсткіше чинного російського законодавства. Таким чином, глобалізація світових процесів неминуче впливає на розвиток Російської Федерації в цілому і екологічну політику в зокрема. Ми виділяємо позитивний та негативний вплив, перша проявляється в наступних тенденції: по-перше, іноземні ТНК привносять свою екологічну практику, що змушує вітчизняні компанії розвивати свою екологічну політику для підвищення конкурентоспроможності; по-друге, бажання Росії вступити до СОТ також надає позитивний ефект на екологічну політику Росії, зокрема на перегляд екологічного законодавства в силу впливу на нього міжнародного екологічного права, найчастіше більш якісного; по-третє, іноземні інвестиції, що надходять в російську промисловість, вимагають екологічних страховок від згубного впливу промисловості і в випадках аварійних ситуацій, що в свою чергу частково страхує саму природу від бездіяльність в непередбачених ситуаціях; по-четверте, процеси глобалізації об'єднують різні політики держав, у тому числі й у питанні захисту екології планети, це позначається на екологічній політиці, у тому числі й Росії, що прагне зайняти гідне місце у світі. Негативний вплив виражається в тому, що в коротко-і середньостроковій перспективі іноземні інвестиції до Росії як і раніше, пов'язані зі збільшенням навантаження на навколишнє середовище.

Сценарії розвитку ситуації щодо екологічних наслідків діяльності ТНК в Росії в значній мірі залежать від дій вітчизняної законодавчої і виконавчої влади у сфері природоохоронного регулювання, а також від макроекономічної і політичної обстановки в країні.

Список літератури

1 Див: Федоров Ю.// Pro et Сontra. 1999. Т. 4, № 4. С. 22.

2 Див: Панда Times. 2005. Жовтень.

3 Див: Економічна політика Федерального Центру. 2002. № 399. 3-9 червня. С. 6.

4 Див: Ярошинська А.// Екологія і життя. 2008. № 5. С. 22.

5 Див: Комерсант Daily. 2005. 22 березня. С. 20.

6 Див: Герасимчук І.В.// Екологічний вісник Россіі.2008. Травень. С. 7.

7 Там же. С. 10.

8 Див: Комерсант Daily. 2005. 26 жовтня.

9 Див.: Бюлетень іноземній і комерційної інформації. 1998. № 143. С. 4.

10 Див: Панда Times. 2005. Червень. С. 7.

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.sgu.ru/

     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
7.8 of 10 on the basis of 2741 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены.