Хіміко-аналітичні
властивості іонів s-елементів p>
Іони
s-елементів IA групи h2>
Катіони натрію
і калію належать до I аналітичній групі, яка характеризується відсутністю
групового реагенту, тобто реактиву, здатного брати в облогу всі катіони цієї
групи з їх розчинів. p>
Слід мати на
увазі, що наведені нижче реагенти, які використовуються для дослідження розчинів на
вміст у них іонів калію і натрію, дають аналогічний ефект з катіоном
амонію. Тому використання цих реагентів можливо після попереднього
випробування розчину на вміст у ньому катіона амонію. p>
Реакція виявлення катіона калію K + p>
гексанітрокобальтата
(III) натрію Nа3 [Со (NO2) 6] утворює з іонами
калію жовтий кристалічний осад гексанітрокобальтата (III) калію-натрію: p>
2КСl + Na3 [Co (NO2) 6]
= K2Na [Co (NO2) 6] Ї + 2NaCl, p>
2К + + Na +
+ [Co (NO2) 6] 3 - = K2Na [Co (NO2) 6]
Ї. P>
Виявлення
іона К + з допомогою гексанітрокобальтата (III) натрію проводять у
нейтральний і слабокислою розчинах, тому що у лужному середовищі та в присутності
сильних кислот реагент розкладається. p>
Реакція виявлення катіона натрію Na + p>
Гексагідроксостібіат
(V) калію К [Sb (ОН) 6] утворює з іоном натрію білий кристалічний
осад гексагідроксостібіата (V) натрію: p>
NaCI + К [Sb (ОН) 6]
= Na [Sb (OH) 6] Ї + КСl, p>
Na + + [Sb (OH) 6] =
Na [Sb (OH) 6] Ї. P>
Виявлення
іона Na + з допомогою гексагідроксостібіата (V) калію проводять у
нейтральний чи слаболужному розчині, так як кислоти розкладають реагент, а
лугу розчиняють осад Na [Sb (OH) 6] з утворенням добре
розчинної середньої солі. p>
Іони
s-елemeнтов IIA групи h2>
Катіони магнію,
кальцію, (барію та стронцію відносяться до II аналітичної групи, яка
характеризується наявністю групового реагенту (NН4) 2СОз,
облягати, будь-який з наведених катіонів з його розчину. p>
Реакції виявлення катіона магнію Mg2 + p>
Дія
групового реагенту. Карбонат амонію (NH4) 2СОз з
розчином солі магнію утворює білий аморфний осад основної солі (MgOH) 2CO3,
розчинний в надлишку NH4Cl: p>
2MgCl2 + 2 (NH4) 2CO3
+ Н2О = (MgOH) 2CO3Ї + СО2 + 4NH4Cl, p>
2Mg2 + + 2CO32-+ Н2О = (MgOH) 2CO3Ї + CO2. p>
Реакція
виявлення. Їдкі луги і гідроксид амонію утворюють з розчинами солей
магнію білий аморфний осад Mg (OH) 2, добре розчинний в кислотах
і розчинах амонійних солей: p>
Mg2 + + 2OН-= Mg (OH) 2Ї p>
Розчинення в
кислотах: p>
Mg (OH) 2
+ 2H + = Mg2 + + 2Н2O. P>
Розчинення в
розчинах амонійних солей: p>
Mg (OH) 2 + 2NH4 + = Mg2 +
+ 2NH4OH. P>
Реакції виявлення катіона барію Ва2 + p>
Дія
групового реагенту. Карбонат амонію (NН4) 2СО3
тримає в облозі катіон Ва2 + з розчинів його солей у вигляді білого аморфного
поступово кристалізується осаду ВаСО3: p>
BaCl2 + (NH4) 2CO3
= ВаСО3Ї + 2NH4Cl, p>
Ва2 +
+ CO32-= ВаСО3Ї. P>
Осад добре
розчинний у кислотах, в тому числі і слабких. p>
Реакція
виявлення. Діхромат калію К2Сг2O7 утворює з
розчином солі барію жовтий осад ВаСгO4, нерозчинний в оцтової кислоти, в
відміну від хромату стронцію (хромат кальцію добре розчиняється у воді): p>
2Ba2 +
+ Сг2O72-+ Н2O = 2ВаСгO4Ї
+ 2H +. P>
Реакцію
проводять при надлишку CH3COONa, який реагує з утворюються
іонами Н +, зміщуючи рівновагу вправо внаслідок утворення
малодіссоціірованной оцтової кислоти: p>
СН3СОС -
+ Н + = СН3СООН. P>
Реакції виявлення катіона кальцію Са2 + p>
Дія
групового реагенту. Карбонат амонію (NН4) 2СО3
тримає в облозі з розчинів солей кальцію аморфний білий осад СаСО3,
який при нагріванні переходить у кристалічний: p>
CaCl2 + (NH4) 2CO3
= СаСО3Ї + 2NH4C1, p>
Ca2 + CO32-= СаСО3Ї. p>
Осад легко
розчиняється в мінеральних і оцтової кислоти. p>
Реакція
виявлення. Оксалат амонію (NH4) 2C2O4
утворює з розчином солі кальцію білий кристалічний осад, розчинний у
соляної, але не розчинний у оцтової кислоти: p>
CaCl2
+ (NH4) 2C2O4 = СаС2O4Ї
+ 2NH4C1, p>
Ca2 + + С2O42 -
= СаС2O4. P>
Аналогічний
осад дають іони Ва2 + і Sr2 +. Тому цією реакцією можна
виявити Са2 + тільки за відсутності іонів барію та стронцію. p>
Реакції виявлення катіона стронцію Sr2 + p>
Дія
групового реагенту. Карбонат амонію (NH4) 2CO3 При
взаємодії з розчинами солей стронцію тримає в облозі карбонат стронцію білого
кольору, розчинний у оцтової, соляної та азотної кислоти: p>
SrCl2 + (NH4) 2CO3
= SrCO3Ї + 2NH4C1. P>
Реакція
виявлення. Насичений розчин гіпсу CaSO4. 2H2O
(гіпсова вода) утворює з іонами Sr2 + білий осад сульфату
стронцію: p>
Sr2 + + SO42-= SrSO4Ї. p>
Однак при
дії гіпсової води іон стронцію дає не рясний осад, а тільки
помутніння, що з'являється не відразу через утворення пересичені розчину.
Поява осаду прискорюють нагріванням. P>
Реакція служить
для виявлення Sr2 + лише за відсутності Ba2 +, якій
з гіпсовою водою викликає помутніння, що з'являється відразу, тому що розчинність
BaSO4 менше розчинності SrSO4 (Ks0 (BaSO4)
= 1,1. 10-10, Ks0 (SrSO4)
= 2,8. 10-7). P>
Гіпсова вода
не утворює опадів з розчинами солей кальцію ні на холоду, ні при нагріванні.
Цим іон Ca2 + відрізняється від іонів Ba2 + і Sr2 +. P>
Список
літератури h2>
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://chemistry.narod.ru/
p>