полярографічних
визначення цинку в присутності міді.
Методика
інверсійного полярографічних розділення Cu, Pb, Cd і Zn відома дуже
давно і по праву вважається класичною. Відомим також є і те
обставина, що в цьому визначенні Cu і Zn заважають один одному. Для
визначення Cu проблема вирішується просто - змінюється потенціал нагромадження з
-1,45 В на -0,95 В. При новому потенціал накопичення цинку не відбувається, що й
усуває його негативний вплив на визначення міді. Історія з цинком складніше.
Творці
методики для полярографія АВС-1 вирішили цю проблему у спосіб, який буде
викладено нижче. Нагадаємо спочатку зміст цієї методики. Попередньо мінералізовану
пробу розчиняють у фоновому розчині. Шпалери розчин містить KCl (0,1 М), HCl
(0,01 М) і сіль Hg (II). Отриманий розчин піддають аналізу, розміщуючи в
електрохімічну клітинку, індикаторними електродом якої служить склографі,
запресованих під фторопласт. Під час стадії накопичення із солі Hg (II)
утворюється на індикаторного електроді металева Hg, яка утворює
амальгаму з аналізованим металами, допомагаючи формувати відтворний
аналітичний сигнал.
За словами
творців методики, є можливість визначати цинк у присутності міді
методом добавок. Процедура аналізу полягає в тому, що після традиційної
процедури вимірювання висоти піку цинку, в пробу вводиться добавка стандартного
розчину цинку. Після добавки висота піку вимірюється ще раз. Потім, користуючись
твердженням про те, що приріст піку після введення добавки прямо
пропорційно висоті піку в початковому аналізованому розчині, виробляються
розрахунки.
Мені здалося
насторожує та обставина, що в тексті методики зовсім немає ніякого
згадки про співвідношення цинку і міді, при якому визначення цинку стає
неможливим. Це виглядає підозріло, бо виходить так, що в дуже
великому інтервалі концентрацій заважає речовини, яким є мідь,
градуювальних графік по цинку є лінійним і виходить строго з нуля, як
того вимагає метод добавок. Для вирішення цих сумнівів було вжито
необхідні дослідження. Дослідження були прості: на тлі відомих
концентрацій міді були побудовані градуювальні графіки по цинку. Результати
цих досліджень представлені на малюнку.
Градуювання по Zn при наступному
вмісті Cu
1 - Cu = 0 мкг/л;
2 - Cu = 192 мкг/л;
3 - Cu = 370 мкг/л.
Розглядаючи
графіки градуіровок, напрошується один головний висновок про те, що присутність
міді в аналізованої пробі спотворює лінійний вид градуювальних графіків! Якщо
підходити до цього висновку дуже принципово, то сума може бути тільки один:
застосування методу добавок в умовах нелінійного градуювання неможливо. Однак,
якщо бути менш принциповим, але більш практичним, то можна використовувати
метод добавок, обставивши процедуру аналізу деякими необхідними умовами та
обмеженнями.
Нескладні
розрахунки показують, що для графіка 2 помилка при використанні методу добавок
може становити 35-60% в інтервалі концентрацій цинку 200-600 мкг/л. Ці
розрахунки вірні тільки у тому випадку, якщо введені добавки викликають збільшення
піку в 1,5-2,5 рази. (Чим менше збільшення піку, тим менше помилка.) Для
графіка 3 і без розрахунків видно, що помилка розрахунків буде абсолютно
неприйнятна для більшості хіміків.
Ці висновки,
безумовно, не можна вважати дуже втішними, але деякий оптимізм в цьому
присутній, оскільки зниження вмісту міді неодмінно призведе до зниження
помилки аналізу.
Через брак
нічого кращого будемо вважати вміст міді в 200 мкг/л критичним для
визначення цинку. При вмісті міді у великих кількостях, визначати цинк,
очевидно, недоцільно! Якщо ж таке завдання існує, то слід або
розбавляти аналізовану пробу, або видаляти мідь з проби.
Список
літератури
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.novedu.ru/
