Зимове і літній час

Віктор Лаврус

Перехід на літній час здійснюється в останню неділю березня (у 2004 році - 28 березня о 3 годині 00 хвилин).

Перехід на зимовий час здійснюється в останню неділю жовтня (у 2004 році - 31 жовтня о 4 годині 00 хвилин).

Людина прагне вставати зі світанком, щоб максимально використовувати світловий день. Звідси бере початок ідея літнього та зимового часу, по якому зараз живуть у багатьох країнах світу. Поєднання часу неспання зі світлими годинами доби дозволяє економити споживання електроенергії: навесні стрілки годинника, що йдуть по поясного часу, переводять на годину вперед, а восени знову ставлять за поясним часу.

Розділити всю Землю на часові пояси по 15 градусів в кожному, а за нульову лінію взяти Грінвіцький меридіан - середину нульового поясу - запропонував Канадський інженер-зв'язківець С. Флемінг [1]. Всередині поясу час приймається всюди однаковим, а на кордоні переводять стрілки на годину вперед або назад. У 1883р. ідею Флемінга прийняв уряд США. А в 1884 році на міжнародній конференції в Вашингтоні 26 країн підписали угоду про часових поясах і поясному часу. На конференції були і представники Росії. Новий відлік часу не сподобався по тієї ж причини, з якої Росія вперто трималася за версту і пуд: всі зміна уявлялося «потрясінням основ» і поштовхом до «народному бродіння».

Після Жовтневої революції, 8 лютого 1918р., Поясний розподіл був введено декретом Ради Народних Комісарів «з метою встановлення одноманітного з усім цивілізованим світом відліку часу протягом доби, що зумовлює на всьому спрощує реєстрацію взаємовідносин народів, суспільних подій і більшості явищ природи в часі ».

Декретом уряду від 16 червня 1930р. стрілки всіх годинників на території Радянського Союзу були пересунуті на годину вперед. Утворилося декретний час, введення якого дозволило заощадити електроенергію. Термін дії декретної часу був встановлений «аж до відміни» (проіснувало до 1981 року).

Постановою Ради Міністрів 1 квітня 1981 стрілки годинника перевели ще на годину вперед. Таким чином, літній час виявилося вже на дві години попереду поясного. У протягом десяти років на зимовий період відводилися стрілки годинника на годину назад по порівнянні з літнім часом, а влітку знову поверталися на місце.

У березні 1991 року декретний час було скасовано. Випередження на дві години вперед було скасовано. Ми перейшли на систему відліку літній - зимовий час. Тепер взимку використовується поясний час, а влітку годинник переводиться на 1 годину вперед. Така коротко історія змін відліку часу.

Ми відлічуємо час за середнім сонячним доби, поділеним на години, хвилини і секунди. Тобто по середнього арифметичного тривалостей всіх істинних сонячної доби за рік (різниця між тривалістю істинних і середніх діб досягає 15-ти хвилин через некруглих орбіти нашої планети).

Рис. 1. Зміна світлого й темного часу доби протягом року

На рис.1 показано зміна світлого й темного часу доби протягом року для широти 50 ° (широта Києва). Межею між світлим і темним часом прийнято вважати початок або кінець так званих громадянських сутінків, тобто часу, коли Сонце опустилося за обрій на 6 ° [2]. Вечорами до цього моменту на вулицях міста слід включати освітлення. На графіку зазначено сонячне істинне час (справжнє сонячне час починається і закінчується в полудень, тобто коли світило проходить через меридіан і варто максимально високо).

Середньостатистичний людина встає о 7 ранку і лягає о 23 годині за місцевим часом. На графіку час неспання такої людини відзначено двома горизонтальними пунктирними лініями. Починаючи з березня, він встає після світанку. Перекладаючи години вперед, його змушують вставати раніше (суцільні горизонтальні лінії). Це виправдано тим, що він буде вставати в світлий час доби, і витрачати менше електроенергії на освітлення.

Повернення на зимовий час у жовтні до економії електроенергії не приводить. Як виявилося, це робиться виключно для того, щоб зимою люди не вставали багато раніше сходу Сонця. Тому перехід на зимовий час видається не виправданим.

З точки зору здорового глузду раціонально повернутися до декретній часу, відмовитися від щорічного переведення годин і жити при незмінному відліку, який буде відрізнятися на одну годину вперед у порівнянні з поясним часом. Такий ритм життя, з біологічної точки зору, найбільш сприятливий для людини [3].

Список літератури

Демидов В. Е. Час, збережене як коштовність. У пошуках абсолюту. Нит, 1999.

Лаврус В. С. Світло і тепло. Нит, 1998.

Блінов Н. Потрібно Чи нам зимовий та літній час? «Наука и жизнь», № 1, 1992.