ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Нормативне поведінка в групі
     

 

Психологія

Контрольні завдання

з дисципліни «Соціальна психологія»

по спеціальності: Маркетингпо розділу навчального плану: Соціальна психологіявикладач - консультант: Коваленко А.Б.

Тема контрольної роботи:

Нормативне поведінка в групі


План:

1. Групові норми і нормативна поведінка.
2. Нормативне вплив групового більшості. Групове тиск.
Комформізм і комформность.
3. Вплив меншості на групу.
4. Концепція референтних груп особистості.

«Лише через своє ставлення до іншої людини людина існує як людина»

(С. Рубінштейн)

Групові (соціальні) норми є стандартом поведінки в малійгрупі, регулятором відносин, які в ній складаються. У процесіжиттєдіяльності групи виникають і розвиваються певні груповінорми і цінності, які в тій чи іншій мірі повинні поділяти всіучасники.

Характеристикою життєдіяльності групи є функціонування вній процесів нормативного поведінки, пов'язаної з реалізацією груповихнорм.

Під нормою розуміється стандартизовані норми поведінки, прийнятічленами групи, вони регулюють діяльність групи, як організованоїодиниці. Функціонування групових норм безпосередньо пов'язано зсоціальним контролем і поведінкою індивіда. Дотримання норм забезпечуєтьсявідповідними санкціями.

Групові норми - це певні правила, вироблені групою,прийняті її більшістю і які регулюють взаємовідносини між членамигрупи. Для забезпечення дотримання цих норм усіма членами групивиробляється також і система санкцій. Санкції можуть мати заохочувальнийабо заборонний характер. При заохочувальний характер група заохочуєтих членів, які виконують вимоги групи - зростає їх статус,підвищується рівень їхнього емоційного прийняття, застосовуються іншіпсихологічні заходи винагороди. При заборонному характер група вбільшою мірою схильна на покарання для тих осіб, поведінка яких невідповідає нормам. Це можуть бути психологічні методи впливу,зниження спілкування з «винними», зниження їхнього статусу усередині груповихзв'язків.

Визначити характеристику функціонування норм в малій групі можназа такими ознаками:
1) групові норми є продуктом соціальної взаємодії людей і виникають у процесі життєдіяльності групи, а також вводяться в неї більш великою соціальною спільністю (організацією);
1) група не встановлює норм поведінки для кожної можливої ситуації, вони формуються тільки щодо дій і ситуацій, що мають певну значимість для групи;
1) норми можуть додаватися до ситуації в цілому, не ставлячись до окремих членів групи і ролі, покладеної на них, а можуть регламентувати і стандарти поведінки окремих індивідів, що виконують ті чи інші соціальні ролі;
2) норми розрізняються за ступенем прийняття їх групою: деякі норми схвалюються майже всіма членами групи, а інші підтримуються лише незначною меншістю або не схвалюються зовсім;
3) норми відрізняються також за діапазоном застосовуваних санкцій (від несхвалення вчинку людини до виключення його з групи).

Ознакою соціально-психологічних явищ в групі єнормативність поведінки індивіда. Соціальні норми виконують функціїорієнтації поведінки, її оцінки та контролю за нею.

Соціальні норми поведінки забезпечують особливу уніфікаціюповедінки членів групи, а також регулюють відмінності в середині групи,підтримують стабільність її існування. Мета, поставлена собііндивідом, визначається груповими нормами. Вплив групи на індивідавиявляється в його бажанні узгоджувати свої дії з нормами, прийнятимив групі, і уникати дій, які можуть бути розглянутими яквідхилення від них.

Нормативне вплив це конкретизація більш загальної проблеми - впливугрупи на поведінку індивіда, яка може бути диференційована, якдослідження чотирьох відносно самостійних питань:вплив норми групового більшості,нормативного впливу групового меншини,наслідки відступу індивіда від групових норм,референтних груп особливості.

Особливо гостро стоїть проблема прийняття системи групових норм длянового члена групи. Пізнаючи, якими правилами керуються членигрупи в своїй поведінці, якими цінностями дорожать і які взаєминисповідують, перед новим членом групи постає проблема прийняття чивідкидання цих правил і цінностей. При цьому можливі наступні варіантийого ставлення до цієї проблеми:
1) свідоме, вільне прийняття норм і цінностей групи;
2) вимушене прийняття під загрозою санкцій групи;
3) демонстрація антагонізму по відношенню до групи (за принципом «білої ворони»);
4) усвідомлене, вільне відкидання групових норм і цінностей з урахуванням можливих наслідків (аж до відходу з групи).

Важливо мати на увазі, що всі ці варіанти дають можливість людинівизначитися, знайти «своє місце в групі або в лавах« законослухняних », абов лавах «місцевих бунтарів».

Дослідження показали, що другий варіант поведінки людини повідношенню до групи дуже поширений. Вимушене прийняття людиноюнорм і цінностей групи під загрозою втрати цієї групи або свого становищав ній отримав назву конформізму. Початок експериментів з вивчення цьогофеномена поклав американський психолог С.Аш.

Конформізм - це підпорядкування судження або дії індивіда груповомутиску, що виникає з конфлікту між його власною думкою і думкоюгрупи. Іншими словами, людина демонструє конформне поведінка вситуації, коли вважає за краще вибирати думку групи на шкоду своємувласним.

Конформізм в загальному плані визначається як пасивне,пристосовницькі прийняття групових стандартів у поведінці,беззастережне визнання встановлених порядків, норм і правил, безумовневизнання авторитетів. У такому визначенні конформізм може означати трирізні явища:
1) вираз відсутності у людини власних поглядів, переконань, слабохарактерність, пристосованість;
2) прояв однаковості у поведінці, згода з точкою зору, нормами, ціннісними орієнтацією більшості оточуючих;
3) результат тиску групових норм на індивіда, в результаті чого він починає думати, діяти як інші члени групи.

Конформізм повсякденно існує в малих групах на роботі, вгрупах за інтересами, в сім'ї і впливає на індивідуальні життєвівстановлення і зміна поведінки.

Ситуаційне поведінка індивіда в умовах конкретного груповоготиску називають конформне поведінкою.

Ступінь конформності людини обумовлена і залежитьпо-перше, від значимості для нього висловлюваних думок - чим воно важливішедля нього, тим нижче рівень конформності.
По-друге, від авторитету тих, хто висловлює ті чи інші погляди в групі
- Чим вище їх статус та авторитетність для групи, тим вище конформністьчленів цієї групи.
По-третє, конформність залежить від кількості осіб, висловлюють ту чиіншу позицію, від їх одностайності.
По-четверте, ступінь конформності визначається віком і підлогою людини --жінки в цілому більш конформних, ніж чоловіки, а діти - ніж дорослі.

Дослідження показали, що комфортність - явище неоднозначне, впершу чергу тому, що поступливість індивіда не завжди свідчитьпро справжні зміни в його сприйнятті. Розрізняють два варіантиповедінки індивіда: - раціоналістичний, коли думка змінюєтьсярезультаті переконання індивіда в чомусь; мотивовану - якщо віндемонструє зміни.

Конформні поведінку людини можна розглядати як негативний посвоєю суттю, що означає рабське, бездумне слідування груповому тиску,і як свідоме пристосовництво індивіда до соціальної групи.
Зарубіжні дослідники Л. Фестінгер, М. Дойч, і Г. Жерард виділяють два типиконформного поведінки:зовнішнє підпорядкування, що виявляється у свідомому пристосуванні до думкигрупи. При цьому можливі два варіанти самопочуття індивіда: 1) підпорядкуваннясупроводжується гострим внутрішнім конфліктом; 2) пристосування відбуваєтьсябез скільки-небудь яскраво вираженого внутрішнього конфлікту;внутрішнє підпорядкування, коли частина індивідів сприймає думку групияк своє власне і дотримується його й за її межами. Існуютьнаступні види внутрішнього підпорядкування: 1) бездумне прийняття невірногодумки групи за принципом «більшість завжди право»; 2) прийняття думкигрупи через вироблення власної логіки пояснення зробленоговибору.
Таким чином, конформність до групових норм в одних ситуаціях позитивнийфактор, а в інших - негативний. Проходження деяким встановленимстандартам поведінки важливо, а іноді просто необхідно для ефективнихгрупових дій. Інша справа, коли згоду з нормами групинабуває характеру отримання особистої вигоди і перетворюється напристосуванство.

Конформність - дуже важливий психологічний механізм підтримкивнутрішньої однорідності та цілісності групи. Це пояснюється тим, щоданий феномен є підтримання групового сталості в умовахзміни та розвитку групи. Одночасно він може бути і перешкодоюрозвитку особистості і соціальних груп.

Щоб визначити як впливає думка меншості на групу, проведенобагато дослідів. Деякий час переважала думка, що індивід в основномупіддається тиску групи. Але деякі досліди показали, що досліджувані,що мають високий статус, мало змінюють свою думку, і групова нормавідхиляється в їхній бік. Якщо досліджувані в конфліктній ситуації знаходятьсоціальну підтримку, їх наполегливість і впевненість у відстоюванні своїхідей збільшується. Важливо, щоб людина, відстоюючи свою точку зору знав,що він не один.

Всупереч функціоналістіческой моделі групового впливу,інтераціоністіческая модель будуватися з урахуванням того, що в групі підвпливом зовнішніх соціальних змін співвідношення сил постійно змінюється, іменшина може виступити в групі провідником цих зовнішніх соціальнихвпливів. У зв'язку з цим вирівнюється асиметричність відносин
«Меншість - більшість».

Термін меншість в дослідженнях використовується в буквальному йогосенсі. Це та частина групи, яка має менше можливості впливу. Алеякщо чисельну меншість зуміє нав'язати свою точку зору іншим членамгрупи, то зможе стати більшістю. Для впливу на групу, меншістьповинно керуватися наступними умовами: послідовність,стійкість поведінки, єдність членів меншини в конкретний момент ізбереження, повторення позиції в часі. Послідовність поведінкименшини робить помітний вплив, оскільки сам факт стійкостіопозиции підриває згоду в групі. Меншість по-перше, пропонуєнорму, протилежну нормі більшості, по-друге, вона наочнодемонструє, що групова думка не є абсолютним.

Щоб відповісти на питання якої тактики має дотримуватисяменшість і зберегти свій вплив, Г. Мюньі провів експеримент, загальнаідея якого полягає в наступному: коли мова йде про ціннісноїорієнтації, група ділитися на велику кількість підгруп зі своїмирізноманітними позиціями. Учасники підгруп орієнтуються не тільки на цюгрупу, а і на інші групи, до яких вони відносяться (соціальні,професійні).

Для досягнення компромісу в групі певне значення має стильповедінки її членів, які поділяються на регідний і гнучкий стиль. Регідний --це безкомпромісним і категоричний, схематичний і суворий повисловлювань. Такий стиль може привести до погіршення позиції меншості.
Гнучкий - м'який у формулюваннях, у ньому виявляється повага до думкиінших, готовність до компромісів і він є більш ефективним. Приобрання стилю необхідно брати до уваги конкретну ситуацію ізавдання, які необхідно вирішити. Таким чином меншість, використовуючирізні методи, може значно збільшити свою роль в групі інаблизитися до поставленої мети.

Процеси впливу більшості і меншості відрізняються формою свогопрояви. Більшість виявляє сильний вплив на прийняття рішення йогопозицій індивідом, але при цьому коло можливий альтернатив для ньогообмежується пропонованих більшістю. У цій ситуації індивід не шукаєінших рішень, можливо більш правильних. Вплив меншини відбуваєтьсяменш сильно, але при цьому стимулюється пошук різних точокзору, що дають можливість до прояву різноманітних оригінальних рішеньі підвищує їх ефективність. Вплив меншини викликає великеконцентрацію, пізнавальну активність членів групи. При впливіменшості під час розбіжності поглядів, що виникає стресова ситуаціязгладжується за рахунок пошуків оптимального рішення.

Важливою умовою впливу меншини є послідовність йогоповедінки, впевненість у правильності своєї позиції, логічноїаргументації. Сприйняття і прийняття точки зору меншини відбуваєтьсязначно повільніше і важче, ніж у більшості. У наш час перехід відбільшості до меншості і навпаки, відбувається дуже швидко, томуаналіз впливу меншості і більшості більш повно відкриває особливостігрупового динамізму.

У залежності від значимості для людини норм і правил, прийнятих угрупі, виділяються референтні групи та групи членства. Для кожногоіндивіда група може розглядатися з точки зору його орієнтації нагрупові норми та цінності. Референтна група - це група, на якуорієнтується людина, чиї цінності, ідеали і норми поведінки він поділяє.
Іноді референтна група визначається як група, в якій людинапрагнути бути або зберегти членство. Референтна група надаєістотний вплив на формування особистості, її поведінку в групі. Цепояснюється тим, що прийняті в групі стандарти поведінки, установки,цінності виступають для індивіда як якихось зразків, на які вінспирається у своїх рішеннях і оцінках. Референтна група для індивідаможе бути позитивною, якщо вона спонукає бути прийнятим в неї, або хочаб домогтися ставлення до себе, як члену групи. Негативна референтнагрупа - це група, яка спонукає індивіда виступати проти неї, або зякої він не хоче мати відносин як член групи. Нормативнареферентна група є джерелом норм поведінки, ціннісних установокорієнтацій для індивіда. Часто зустрічаються випадки, коли людина вибираєза нормативну не реальну групу, де він вчитися і працює, ауявну групу, стающую для нього референтної. Існує кількафакторів, що визначають цю ситуацію:
1. Якщо група не забезпечує достатньо авторитету своїм членам, вони будуть вибирати зовнішню групи, що має більший авторитет, ніж власна.
2. Чим більше ізольована особистість у своїй групі, чим нижче її статус, тим вірогідніше її вибір як референтної групи, де вона очікує мати порівняно вищий статус.
3. Чим більше можливості має індивід, щоб змінити свій соціальний статус і групову приналежність, тим більша ймовірність вибору групи з вищим статусом.

Необхідність дослідження референтних груп визначається наступнимифакторами:
Референтні групи - це завжди система еталонів для вибору і оцінкиіндивідом своїх вчинків і поведінки інших людей або подій.
Група стає референтної, якщо індивіду близькі його цінності, цілі,норми і він прагне дотримуватися її вимог.
За допомогою референтних груп особистість інтерпретує соціальні норми,встановлюючи для себе межі допустимого, бажаного або неприпустимого.
Очікування членів рефкрентной групи для людини є критерієм оцінкисвоїх вчинків, спонукає його до самоствердження, самоосвіти.
Референтні групи впливають на характер відносин індивіда з соціальнимоточенням, спонукаючи вибір бажаного кола спілкування.
За допомогою референтних груп формується певний тип поведінкиособистості, здійснюється соціальний контроль за його поведінкою, тому вцілому референтні групи - необхідний фактор соціалізації особистості.

«Людина в групі не є самим собою: він - один з клітинокорганізму, настільки ж відрізняється від нього, як клаточка вашого тілавідрізняється від вас »(Д. Стейнбек, американський письменник)

Літерат?? ра:
Н. М. Ануфрієва, Т. М. Зелінська, Н. Е. Зелинский Соціальна психологія-К.:
МАУП, 1997
М. Н. Корнєв, А. Б. Коваленко. Соціальна психологія - К. 1995
А. А. Малишев. Психологія особистості та малої групи. -Ужгород, Інпроф, 1997.


     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
8.9 of 10 on the basis of 1995 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены. DMCA.com Protection Status