ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Принципи роботи редактора над статтями в енциклопедичному виданні (на прикладі дитячих енциклопедій видавництва Дорлінг Кіндерслі )
     

 

Решта реферати

Зміст:

I. Введення. ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 2
II. Принципи роботи редактора над статтями в енциклопедичному виданні, втому числі у переказному енциклопедичному виданні для дітей:
1. Типологія енциклопедичних видань ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... .. 3 2.
Особливості енциклопедій для дітей та юнацтва ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .5
3. Принципи роботи редактора над статтями в енциклопедичному виданні, втому числі в енциклопедичному виданні для дітей:

3.1. Попереднє планування енциклопедичного видання якумова подальшої роботи редактора над статтямиенциклопедії ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 6

3.2. Робота редактора над статтями в енциклопедичному виданні (утому числі в енциклопедичному виданні длядітей) ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 7
4. Нюанси роботи редактора над статтями переказного енциклопедичноговидання ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... .... ... ... ... ... ... 16
III. Робота редактора над статтями в енциклопедичному виданні (на прикладіперекладних дитячих енциклопедій видавництва «Дорлінг Кіндерслі»):
1. Особливості дитячих енциклопедій видавництва «Дорлінг
Кіндерслі »... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..... 19
2.видавництва «Дорлінг Кіндерслі»:

2.1. Робота над статтями в перекладних дитячих енциклопедіях «Древній
Єгипет »і« Китай »видавництва« Дорлінг
Кіндерслі »... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 20
IV. Висновок. ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .31
V. Бібліографічний список. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... .... ... .32
VI. Програми.

I. Введення.

У даній роботі будуть розглянуті принципи роботи редактора надстаттями в енциклопедичному виданні на прикладі переказногоенциклопедичного видання для дітей. А точніше, на прикладі двох перекладнихенциклопедичних видань для дітей британського видавництва «Дорлінг
Кіндерслі »-« Стародавній Єгипет »і« Китай ». Я вибрала для прикладу книги самецього видавництва, оскільки воно одним з перших привніс на російськийкнижковий ринок новий тип дитячої енциклопедії - ілюстровануенциклопедію, побудовану за принципом книжки-картинки. У 1996 році цестало справжнім проривом: дитина могла не тільки прочитати про цікавитьйого явище або предмет, але й побачити його на власні очі на дивовижного якостіілюстраціях. Ці видання мали шалений успіх в той час і користуютьсяпостійним попитом до цього дня. Енциклопедії «Стародавній Єгипет» і «Китай»будуть розглядатися мною разом, оскільки вони: мають аналогічнепобудова, оформлення, структуру подачі фактичного матеріалу; буливидані першими в російському перекладі російським представництвом компанії
«Дорлінг Кіндерслі» у 1996 році; були випущені здвоєною електронноїенциклопедією «Древній Єгипет. Китай »на лазерному диску в 1997 році. Як нецікаві були б ці енциклопедії, при підготовці їх до друку редакторомбуло допущено багато помилок, які ми і розглянемо в практичній частиніцієї роботи.

Структура даної курсової роботи буде виглядати наступним чином:спочатку нами будуть розглянуті типологія енциклопедичних видань у цілому,особливості енциклопедичних видань для дітей та юнацтва, загальні принципироботи редактора над статтями в енциклопедичному виданні, у тому числі впереказному енциклопедичному виданні для дітей (серед них - оцінкачитацького адреси та цільового призначення статей, внутрішня структураенциклопедичних статей, їх ємність, лаконічність, оцінка фактичногоматеріалу, мови та стилю статей, оцінка адекватності перекладу перекладнихстатей, оцінка ілюстрацій в їх нерозривному зв'язку з текстом, і так далі).
Все це складе теоретичну частину нашої роботи.

У практичній частині роботи всі вищезгадані принципи роботи редакторанад енциклопедичними статтями будуть розглянуті нами стосовнопереказними дитячим енциклопедіями «Стародавній Єгипет» і «Китай». Спочатку мивиявимо загальні риси видань компанії «Дорлінг Кіндерслі», а потімбезпосередньо приступимо до оцінки статей вищевказаних енциклопедій.
Результати даного дослідження будуть приведені в ув'язненні, де ми, наоснові зроблених висновків, виявимо плюси і мінуси роботи редактора надстаттями розглянутих перекладних енциклопедичних видань для дітей.

II. Принципи роботи редактора над статтями в енциклопедії-зації виданні, втому числі у переказному енциклопедичному виданні для дітей:

1. Типологія енциклопедичних видань.

"Енциклопедія - однотомні або багатотомне довідкове видання,що містить в узагальненому вигляді основні відомості по одному або всіх галузяхзнань і практичної діяльності, викладені у вигляді коротких статей,розташованих в алфавітному або систематичному порядку "[1]. Енциклопедія
(від грец. enkyklios paideia - навчання усього кола знань) [2] єконцентрованим відображенням знань і досвіду, накопичених людством зачас свого існування.

Як один з підвидів довідкових видань, енциклопедії розрізняютьсязалежно від цільового призначення, читацької адреси, характеруінформації, структури видання, художньо-технічного оформлення іполіграфічного виконання [3].

Цільове призначення енциклопедичного видання означає йогоорієнтованість на певні потреби. Більшість енциклопедійорієнтовано в рівній мірі і на фахівців, і на широкі колачитачів, тому вони поєднують в собі ознаки наукового та науково -популярного видання. І чим уже коло читачів енциклопедії, тим точніше вонавідповідає своїм цільовим призначенням.

Енциклопедії розрізняються і за своїм читацьким адресою. Читачівенциклопедії можна диференціювати за віковою, статевою,національною, професійною ознакою, а також за інтересами ізахопленням (наприклад, англійська дитяча енциклопедія "Teddy Bears"повністю присвячена плюшевих ведмедів). Залежно від категоріїчитачів змінюється сама побудова енциклопедії.

За характером інформації енциклопедії поділяються на універсальні,галузеві, спеціалізовані, регіональні.

Універсальна енциклопедія містить відомості по всіх галузях знання іпрактичної діяльності.

Галузеві енциклопедії присвячені окремим областям знання та практики.
За широтою охоплення матеріалу вони можуть бути власне галузевими,відображають галузь в цілому, подотраслевимі, присвяченими одній з великихскладових частин галузі, і міжгалузевими, що укладають у собі знання,необхідні фахівцям кількох галузей.

Спеціалізовані енциклопедії в порівнянні з галузевимихарактеризуються більш вузьким профілем представлених у них знань. Умасиві цих енциклопедій виділяються тематичні (розкривають однулокальну тему) і персональні (що розкривають життя і творчість видатногодіяча науки, літератури, мистецтва).

Регіональні енциклопедії містять відомості про будь-якої частини світу,країні, її адміністративному чи географічному районі.

Залежно від розташування матеріалу енциклопедії можуть бутиалфавітний і систематичний. Для універсальних енциклопедій традиційнимє алфавітний побудова. Видаються також енциклопедії з розташуваннямматеріалу відповідно до системи тієї чи іншої галузі знання та практики.
Досить поширені енциклопедичні видання змішаного --систематично-алфавітного типу: великі оглядові розділи, скомпоновані ввідомій системі, поєднуються в цих енциклопедіях зі словникової частиною, дестатті розташовані в алфавітному порядку.

За обсягом енциклопедії поділяються на багатотомні і однотомні, за форматом
- На настільні, портативні, кишенькові. В залежності від повнотипредставленої інформації енциклопедії називають великими (повні) і малими
(короткі). Алфавітні енциклопедії, що складаються з одного або двох томів,зазвичай називають енциклопедичними словниками.

З точки зору художнього оформлення та поліграфічного виконаннявиділяють енциклопедії з чорно-білими і кольоровими ілюстраціями; здодатком фонофотодокументов (слайдів, магнітних стрічок, грамплатівок іпр.). Крім того, існують «безперервні» енциклопедичні видання зроз'ємними замковими сполуками, що передбачають періодичну замінузастарілого матеріалу новим [4].

Тепер розглянемо більш детально відмітні риси енциклопедій длядітей та юнацтва.

2. Особливості енциклопедій для дітей і юнацтва.

Енциклопедії для дітей та юнацтва покликані допомогти дітям в оволодіннізнаннями, вміннями та навичками у всіх галузях науки, культури іпрактичної діяльності. Вони формують інтереси, орієнтують впрофесії, сприяють художньому та естетичному розвитку особистості.
Ці видання супроводжують навчального процесу і мають, як правило, науково -популярний характер.

Спільною особливістю всіх енциклопедій для дітей є те, що вони, ввідміну від «дорослих» видань цього виду, значно більшою міроюреалізують пізнавальну функцію, наближаючись до науково-популярної книги длячитання. Так, якщо «доросла» енциклопедія розрахована на епізодичні,короткочасні до неї звернення, то дитяча енциклопедія припускаєпослідовне читання. Крім того, енциклопедії для дітей звичайно багатоілюстровані, оскільки ілюстрації допомагають дитині краще усвідомити сенспрочитаного. Нерідко майже цілком енциклопедичне видання для малюківбудується на образотворчому матеріалі.

Мова дитячих енциклопедій відрізняється образністю, він менше, ніж у
«Дорослих» виданнях, стандартизований. У статтях часто використовується формапитань і відповідей, уривки з творів художньої літератури.

У дитячій енциклопедії, як і в будь-який інший дитячої книги, утвердилисяпевні методи подачі знань. Найбільш ефективно діти засвоюютьзнання в процесі гри, тому ігрові елементи є одним з кращихметодів посилення впливу на читача. Значно активізуютьнавчальну, пізнавальну функцію елементи настільної гри, вікторинипитання, завдання, програми, таблиці тощо.

Редактор повинен враховувати також, що для дитячого сприйняттяпротипоказано одноманітність, яке викликає у дітей відчуття нудьги. А цепов'язано зі зниженням рівня освоєння змісту енциклопедії: количитачеві нудно, він відволікається від сенсу статті, не розуміє, про що в нійговориться. Отже, необхідно шукати способи підтримки увагиюного читача.

3. Принципи роботи редактора над статтями в енциклопедичному виданні, втому числі в енциклопедичному виданні для дітей.

3.1. Попереднє планування енциклопедичного видання якумова подальшої роботи редактора над статтями енциклопедії.

Робота редактора над енциклопедичної статті неможлива безпопереднього планування видання. До нього відносяться визначеннячитацького адреси, тематики, структури видання, складання словником,планів типових статей, посилального і бібліографічного апаратів. УЗалежно від цих даних буде оцінюватися структура і зміст статей.

Перше, на що необхідно звернути увагу редактору, - відповідністьматеріалу читацької категорії. Остання визначає тематику видання,порядок відбору відомостей, ступінь згортання інформації (розмір статей),форму і методи викладу матеріалу. Особливо важливо дана умова длядитячих енциклопедій, оскільки невідповідність певної віковоїгрупі може відштовхнути юного читача і зробити видання просто непотрібним.

Вибір структури видання провадиться виходячи з його цільового призначення
(вона призначена для широкого кола читачів або для певноїчитацької групи). У вітчизняній практиці видання дитячих енциклопедійдотримуються переважно алфавітного розташування матеріалу, алезустрічається і систематичне. У дитячих перекладних енциклопедіях частоможна побачити систематичне і алфавітно-систематичне розташуваннястатей, що сприяє послідовного, суцільного читання. Уенциклопедіях, присвячених історії, цілком можливий хронологічний порядокрозташування.

Основним етапом попереднього планування енциклопедії єскладання її словника. Словником називають повний алфавітний абосистематичний перелік назв статей із зазначенням їх обсягу в друкованихзнаках, наявності прістатейних списків літератури, карт та ілюстрацій.
Редактор повинен оцінити принцип відбору слів і їх значень, повнотусловника, відповідність входять до нього слів потребам адресата,процентне співвідношення вмісту словника за тематикою (тобто якщо переднами універсальна енциклопедія, кількість статей з історії в ній неможе становити 80%; статті з різних галузей знання мають бутипредставлені в процентному відношенні приблизно однаково).

Для енциклопедії, як і для будь-якого іншого довідкового видання, дужеважлива удобопоісковость, що залежить від способу розташування фактичногоматеріалу (в цьому відношенні виграє алфавітний порядок розташування).
Зручність пошуку також досягається композиційним і графічним оформленнямчленування тексту на структурні складові: наданням цілісності кожноїстатті, ілюстрації, додатковим та довідково-допоміжним текстів - ів той же час їх розмежування за рахунок виразного оформлення «стиків»між ними. За рахунок цього створюється візуальний комфорт, необхідний у будь-якомудовідковому виданні. Подібна пропрацьованність структури енциклопедичноговидання не тільки сприяє прискоренню пошуку і сприйняття необхідноїстатті, але й дає можливість швидко оцінити її обсяг перед прочитанням, щочитач робить осмислено чи інтуїтивно.

зручності пошуку також сприяє система внутрітекстових посилань іпосилальних статей, про які ми поговоримо більш докладно в наступному розділі,як і про прістатейних бібліографічних списках, також значноспрощують пошук необхідної інформації.

3.2. Робота редактора над статтями в енциклопедичному виданні (в томучислі в енциклопедичному виданні для дітей).

Формою подачі матеріалу в будь-якій енциклопедії слугує енциклопедичнастаття, що відрізняється особливою структурою і стилем викладу. Основним завданнямстатті є розкриття змісту тієї чи іншої проблеми і висвітлення їїнайважливіших аспектів. Головними вимогами до енциклопедичної статтіє: повнота поданої інформації, відповідність читацьким іцільовому призначенню видання, науковість і водночас доступність широкомуколу читачів за будь-якої складності теми. Стиль викладу енциклопедичноїстатті зазвичай характеризується стислістю, лаконічністю викладу сутностітого чи іншого предмета або явища. При цьому стаття не повинна повторюватизміст суміжних за тематикою статей.

На що редактору необхідно звернути увагу в першу чергу? Спочаткупотрібно вирішити формальне питання: чи відповідає авторська рукопис (а виходить, іскладові її статті) умовам замовлення, тобто попередньому плану,який ми розглянули у попередньому розділі. Основними вимогами тутє відповідність читацьким адресою і цільовим призначенням.

Читацький адреса статті характеризує ту категорію читачів, якійвоно призначене і властивість якої враховують у загальному при підготовціенциклопедії. Це складна категорія, знання якої особливо важливо прироботі над статтями дитячої енциклопедії. Читацька аудиторія дитячоїлітератури, в тому числі енциклопедичної (а значить, і енциклопедичноїстатті), представлена цілою системою окремих груп читачів зсамостійними певними якостями.

Дитячого читача прийнято поділяти на чотири вікові групи:дошкільний вік (від 3 до 7 років), молодший шкільний вік (від 7 до 11-12років), середній або підлітковий вік (13-15 років), початок юності (16-18років). Енциклопедичні видання для кожної з цих читацьких груп маютьсвої відмінні риси.

Потрібно враховувати, що читачі кожної вікової категорії розвиваються,змінюючи свої інтереси і пристрасті під впливом постійно змінюєтьсядійсності. Це ставить перед редактором завдання постійно вивчатизапити юних читачів і удосконалювати зміст статей енциклопедії ввідповідно до цих запитів.

Цільове призначення дитячої енциклопедичної статті в цілому полягаєв тому, щоб у доступній для определ?? нного віку формі розкрити читачувідомості з різних галузей культури, науки і техніки з метоюформування та структурування системи знань дитини. Відцільового призначення статті залежить її зміст; за цим відповідністюзобов'язаний стежити редактор. Тобто якщо енциклопедія спланована якуніверсальна дитяча за цільовим призначенням і призначена для читачамолодшого шкільного віку, в тексті її статей не повинні зустрічатисязанадто складні для розуміння маляти дефініції, вузькоспеціалізовані-нітерміни і тому подібне.

Також має дотримуватися одна з головних вимог до енциклопедичноїстатті - стислість і чіткість викладу строго наукових фактів. Не вартозабувати і про оцінку оригінальності статті - для цього не зайве порівняти їїз однойменними статтями інших енциклопедій, особливо випущених у тому жвидавництві.

Слід також оцінити, чи відповідає тип (а, отже, і обсяг)статті даному виду енциклопедії. Статті в енциклопедіях бувають наступнихтипів: статті-огляди, статті-довідки, статті-тлумачення (останні містятьтільки дефініцію і - в разі запозичення слова з іншої мови --етимологію). Перші два типи статей, що розрізняються переважно обсягом,є визначальними: вони містять основну інформацію по сутіпитання. Тому в енциклопедії, що складається, приміром, із статей-оглядів,стаття-тлумачення буде виглядати недоречною. Отже, редакторповинен приділити особливу увагу оцінці внутрішньої структури статейЕнциклопедії: при аналогічній побудові рівнозначні статті повинні матиприблизно рівний обсяг і нести однакову інформаційне навантаження. Слідвідзначити, що навіть суто інформаційні енциклопедичні статті для дітейчасто мають великий обсяг. Це пояснюється тим, що дітям потрібно більшедетально розшифровувати деякі терміни і поняття, ніж дорослим, які маютьвже досить великий багаж знань. Іноді в тексті однієї статтідоводиться пояснювати відразу кілька визначень, що не значаться в їїназві, але необхідних для розкриття суті описуваного явища абопредмета. Тому умова стислості викладу, лаконічності не завждиздійснимо для дитячих енциклопедичних статей, хоча про нього, звичайно, неслід забувати.

Наступний етап - оцінка поданого в статті фактичногоматеріалу, його інформаційної ємності. Статті в енциклопедії повинні бутисправді науковими й актуальними, тобто відповідати сучасномурівню вітчизняної і світової науки, відбивати глибокі зміни,що відбуваються в світі. Підвищена щільність інформації, велика кількість фактичного,в тому числі і статистичного матеріалу - важливі якісні критеріїенциклопедичної статті. Стаття не повинна включати фактичні дані,що носять випадковий, приватний або кон'юнктурний характер. Не можна перевантажуватиенциклопедичну статтю фактами заради фактів, а також матеріалами, швидкозастаріваючим [5].

Фактичний матеріал для статей дитячої енциклопедії повинен відбиратисяза принципом популяризації, тобто відповідати комплексу понять іявищ, що оточують певну вікову групу на даному життєвомуетапі. Увага при доборі матеріалу повинна концентруватися на вузловихмоментах сучасності, що дозволяють створити цілісну картину загальноїзв'язку і взаємозв'язку явищ в матеріальному світі. При цьому авторитетністьякі розміщені в статті фактичних даних, природно, не повинна викликати нінайменшого сумніву.

Редактор має звернути увагу на якість визначень терміна встатті - навіть якщо цей термін не входить до складу великих слів статті, алезустрічається в її тексті. З іншого боку, не всі терміни навіть у складіназви статті можуть мати потребу в розшифровці.

Розкриттю змісту терміна сприяють і етимологічні довідки. Уенциклопедичної практиці їх вважають обов'язковими для всіх слівіноземного походження, що входять у назву статті. Це правило непоширюється на назви хімічних сполук, медичних препаратіві біологічної систематики.

Виділення й опис суті проблеми - пряме завдання автора,що пише енциклопедичну статтю. Однак фахівцю далеко не завждивдається самому справитися з нею. Нерідко він опускає очевидні (на йогодумку) відомості, іноді, навпаки, перевантажує виклад деталями. Виявитиі усунути ці недоліки - обов'язок редактора.

Оскільки енциклопедія є концентрованим відображенням склепіннязнань, накопичених людством за час свого існування,фактичні помилки в тексті енциклопедичних статей цілкомнеприпустимі. Редактор повинен чітко виявляти й усувати подібні помилкиавтора, а значить - добре розбиратися в редагованому фактичнематеріалі.

На жаль, навіть у найкращих енциклопедіях зустрічаються часомповерхневі визначення, перераховуються випадкові, нехарактерні ознакиописуваного предмета або явища, трапляються прикрі фактичнінеточності і логічні помилки. Такі визначення, замість того щобпояснити читачу суть незнайомого або малознайомого явища або поняття,вводять його в оману, перетворюючи енциклопедію в цілому іенциклопедичну статтю зокрема в джерело помилкової інформації. Інавпаки, точне розкриття значення описуваного поняття сприяє більшглибокому засвоєнню матеріалу. Енциклопедична стаття в цьому випадкустає важливим інструментом наукового пізнання.

Виходячи з представленого в енциклопедичної статті фактичногоматеріалу, оцінюється її інформаційна ємність, повнота. Якщо вонавизначається редактором як недостатня, рукопис повертається автору надоопрацювання.

Вище йшлося про підготовку окремої енциклопедичної статті. Аленайчастіше в енциклопедіях статті складають цілі цикли, і розглядати їхдоводиться в комплексі. Цикли статей виділяються на міжгалузевому івнутрішньогалузеве рівні. Для універсальної енциклопедії це дужеважливо, оскільки в ній часто сполучаються великі оглядові статті зчисленними матеріалами, які доповнюють головну статтю й утворюютьразом з нею "дерево знання». Завдання редактора в цій ситуації - зняти
«Неузгодження» між статтями циклу, у разі потреби перерозподілитиабо скоротити текст, усунути повторення, уніфікувати формулювання, якщопотрібно - запропонувати нові рубрики. Практика показує доцільністьспеціального редагування циклів статей, виділення цієї роботи всамостійний етап, що передує редагуванню скомплектовані томи.

Наступний етап роботи редактора над енциклопедичної статтею - оцінкаїї мови та стилю. Мова та стиль статті забезпечують засвоєння її змісту,тому аналіз цих компонентів є одним з найважливіших напрямківроботи редактора з енциклопедичної статті.

Як ми вже згадували, мова енциклопедичної статті повиненхарактеризуватися суворої науковістю і в той же час доступністювикладу; він повинен викликати відповідні асоціації, звертаючись нетільки до логічного, але й до емоційного аспекту сприйняття, створюючиособливу систему уявлень та образів.

Мова статті, звичайно, повинен бути цікавим, оскільки, як ужезгадувалося, більшість дитячих енциклопедій розрахована на суцільнепрочитання. Якщо стаття у «дорослої» енциклопедії володіє самостійноїзакінченістю (передбачається її використання для отримання окремоїдовідки), то дитяча стаття повинна являти собою захоплюючийрозповідь. З цієї причини колишній завідувач редакцією «Дитяча енциклопедія»видавництва «Просвещение» В. Ю. Кирьянов навіть визначав статтю венциклопедичних виданнях для дітей та юнацтва як «особливий видхудожньо-публіцистичного твору, якому відповідає ...використання виразних мовних засобів, емоційність »[6]. Звичайно,у відомих сьогодні виданнях не кожна стаття піднімається до висотхудожньої публіцистики. Нерідко, у силу специфіки словника або виборутеми, значна частина статей відразу ж планується як винятковоінформаційна, що несе лише наукову інформацію, не забарвленустилістичними прийомами публіцистики. І все ж, на відміну віденциклопедичних видань для дорослих, «інформаційність в книзі для юнихчитачів досягається своїми формами, лексичними і фразеологічнимизасобами »[7].

Тим не менше, надмірно уживати виразні засоби навіть удитячої енциклопедичної статті не варто, оскільки енциклопедія в першучергу все-таки довідкове видання. Не слід вживати в статті іемоційно забарвлений лексику, що має оціночний характер (так, не дивлячисьна умову доступності мови статті, вимагає серйозного обгрунтуваннявживання в ньому розмовно-побутової лексики). Найважливіша вимога,що пред'являється до мови енциклопедичної статті - його грамотність. Особливоважливо це умова для дитячої енциклопедичної статті, оскільки в дитинив процесі читання формується поняття про письменність, нормативності мови, проправильності побудови фрази. Мова статті повинна збагачувати словниковий запасмаленького читача. Виділяючи головні риси описуваного поняття,розкривають його сутність, варто спиратися на життєвий досвід дитини.

З особливою увагою редактор повинен підходити до аналізу визначеньсоціально забарвленої лексики. Справа в тому, що не тільки широкий читач,але люди, які займаються політичною діяльністю, нерідко схильні у своїйаргументації вдаватися до авторитету енциклопедії, а це, природно,чревато грубими помилками, якщо тлумачення слова має похибки, якщовизначення поверхневе як в семантичному, так і в мовному відношенні.
Дуже обережно слід підходити до підбору слів для дитячоїенциклопедичної статті, присвяченої будь-якого політичного абосоціального явища. Необхідно доступним для дитини, але разом з тимнауковим, без перекручувань, мовою пояснити такі поняття, як, приміром,
«Держава», «республіка» та інші. Природно, щоб адекватнооцінювати зміст і мовні засоби, уживані в подібній статті,редактор повинен сам добре розбиратися в сучасних соціальних іполітичних процесах, розуміти глибину зв'язку соціального життя і «мовнедійсності ».

Під терміном" стиль "розуміється один з різновидів мовноїсистеми, що характеризується своєрідністю добору слів, фразеології,синтаксичних конструкцій. Стиль більшості статей дитячої енциклопедіїможна визначити як науково-популярний, у деяких випадках - як науково -художній (це залежить від цільового призначення і теми статті).

Енциклопедична стаття за рахунок вмілого використання мовних засобівможе стати більш ефективною, зрозумілою. Щоб зробити текст статті нетільки зрозумілим, але і цікавим дитині, необхідно з'єднання науково -пізнавального і образного почав в оповіданні. У зв'язку з цимвикористання термінів у тексті дитячої енциклопедичної статті має своїкордону. Особливо це актуально для статей в енциклопедіях для дошкільнятабо дітей молодшого шкільного віку, де терміни бажано замінюватисинонімічними позначеннями з повсякденній словнику, або метафоричнимивизначеннями. Якщо ж без терміна неможливо обійтися, необхідно знайтибільш доцільний спосіб його пояснення в доступній для даної категоріїчитачів формі. Основний принцип «дорослого» довідкового видання --починати статтю з терміна - в енциклопедичних виданнях для дітейвиконується не завжди. Іноді термін вводиться в текст статті післядеяких загальних міркувань, які дозволяють юному читачу поступовопідійти до складного слова, сприймаючи його в звичному контексті.

Важлива частина роботи редактора над статтею енциклопедії - оцінка їїілюстративного матеріалу, що допомагає краще розкрити суть тексту. Удитячих енциклопедіях ілюстрацію доводиться розглядати в нерозривномузв'язку з текстом, оскільки вони несуть рівну емоційну, а часто ісмислове навантаження. У деяких енциклопедіях текст навіть граєдругорядну роль, логічно доповнюючи багатий ілюстративний матеріал,що є основним носієм змісту - зазвичай це властивоенциклопедіями для дошкільнят, оскільки ефективність сприйняття текстубез ілюстрацій у цієї читацької категорії знижується майже вдвічі. Чи некажучи вже про те, що ілюстрації створюють певне відношення до ще непрочитаного тексту, настроюють на потрібний лад, пояснюють, доповнюють,розкривають глибину тексту.

Такі якості зображень, як: 1) цілісність і ємність, конкретністьі індивідуальність візуальних образів; 2) здатність передаватиточні і самі абстрактні характеристики предметів і явищ; 3)можливість одночасного сприйняття на зображенні різночасних іразнопространственних явищ, роблять зображення незамінними в статтяхенциклопедичних видань для дітей. Адже конструкцію зі складних описів,що не дають в результаті повного і конкретного уявлення про предмет абоявище, можна з легкістю зобразити на одному малюнку, в доступній длядитини формі.

Ілюстрації в дитячої енциклопедичної статті звичайно розташовуються походу розвитку теми. Важливе значення набуває форма підрисунковомупідписів - часто вони є продовженням тексту і стилістично відосновного тексту не відрізняються, що надає тексту і ілюстраційнеобхідне єдність. Критерій цілісності образотворчого ряду в статті --один з найважливіших; він визначається багатьма показниками. Перш за все,цілісність припускає спільність манери художника для всіх ілюстрацій доданій статті і для всіх ілюстрацій в енциклопедії; спільність підходу дорозкриття матеріалу: ступінь деталізації об'єктів, композиційнепобудова кожного малюнка, гармонія колірного рішення. Розташуванняілюстрацій, зв'язок і взаємодія їх між собою також необхідновикористовувати для забезпечення цілісності видання та кращого сприйняттяокремих статей зокрема [8].

Також редактор повинен розглянути і оцінити вірогідність зображуванихпредметів, їх схожість з реальними, міру; ступінь повноти відображеннязмісту статті в ілюстративні матеріали до неї; естетичну цінністьілюстрацій.

Під час роботи зі статтями в енциклопедичному виданні редактору слідзвернути увагу на елементи довідкового апарату, що маютьбезпосереднє відношення до самих статтях. Це в першу чергу і посиланнябібліографічні списки, які супроводжують статтю. Посилання в енциклопедіяхпов'язують родинні поняття і служать для зручності пошуку; вони дозволяютьскоротити текст, відсилаючи читача до іншої статті, дозволяють організуватиз алфавітно розрізнених статей єдине ціле. В енциклопедичних виданняхрозрізняють дві групи посилальних пояснень: 1) посилальні статті; 2) внутрішньо -текстові посилання. Посилальні статті складаються з відкинутого терміну (він,відміну від термінів-заголовків інших статей, що не пояснюється) і прийнятоготерміна (тобто того, до якого відсилає читача посилання).
Внутрітекстовие посилання відсилають читача за додатковою інформацією доіншим статтям енциклопедії, як правило, за принципом від загального до конкретного,але можливий і зворотний порядок. Робота з посиланнями повинна відрізнятисяретельністю, особливо при правки статей, коли вставляється (або,навпаки, викреслюється) посилання на той чи інший термін, а у відповіднійстатті цього терміна не виявляється (або, що ще гірше, коли немає статті,на яку є посилання). Щоб не допустити такої помилки, необхідно вестикартотеку зворотних посилань, які фіксують всі взаємозв'язки між термінами.

Систему посилань у дитячому енциклопедичному виданні необхіднопорівнювати з можливостями сприйняття читачів. Надмірне захоплення нимирозсіює увагу, дробить окремі матеріали на фрагменти, ускладнюючи їхзасвоєння.

Суттєву роль в енциклопедичних виданнях грають прістатейниесписки літератури. У такий список традиційно включаються спеціальнімонографії, навчальні курси, оглядові видання (за відсутності відповідноїлітератури українською мовою можна привести бібліографічну посилання назарубіжну літературу). В енциклопедіях прістатейние списки літературиповинні: 1) рекомендувати кращі видання з даного питання; 2)рекомендувати найбільш доступні в даній країні видання; 3) підтвердитипервинність приводяться в энциклопедіческой статті відомостей. У статтіенциклопедичних видань для дітей також доцільно включати спискирекомендованої літератури: вони істотно розширюють межі змістукниги і можуть вплинути на коло читання дитини.

Слід зазначити, що крім бібліографічних списків, уенциклопедичних виданнях вкрай необхідні допоміжні алфавітніпредметно-іменні покажчики, що дозволяють не лише економити час читачапри пошуку тієї чи іншої статті, але й часто наштовхують його на нові,раніше не відомі дані. Крім того, подібний «путівник» за книгоюпідвищує культуру читання й розуміння тексту, змушуючи читача точнішеосмислити зміст статті, що особливо цінне в умовах дефіцитучасу.

Ми розглянули принципи роботи редактора над статтями венциклопедичному виданні, зокрема - над статтями в енциклопедичномувиданні для дітей. Тепер, оскільки для прикладу роботи редактора з данимивидом літератури ми візьмемо перевідну енциклопедію, розглянемо деякіаспекти роботи з переказними виданнями.

4. Нюанси роботи редактора над статтями переказного енциклопедичноговидання.

«переклад - значить висловити вірно і повно засобами однієї мовите, що вже виражено раніше засобами іншої мови ». [9]

У завдання перекладу, таким чином, входить не тільки точний викладзмісту думок, повідомлених мовою оригіналу, але і відтвореннязасобами мови перекладу всіх особливостей стилю та форми повідомлення. З цимчасто виникають проблеми, оскільки в більшості випадків іноземну мовуі переводить мову виявляються значно різними по внутрішнійструктурі. Розбіжності в ладі двох мов незмінно викликаютьнеобхідність застосування перекладацьких перетворень.

Всі види перетворень, або трансформацій, які здійснюються у процесіперекладу, можна звести до чотирьох основних типів [10]:

1. Перестановки - це зміна розташування мовних елементів утексті перекладу в порівнянні з текстом оригіналу. Елементами, що можутьпіддаватися перестановці, звичайно є слова, словосполучення, частинискладного пропозиції і самостійні пропозиції в ладі тексту.

2. Заміни - найбільш поширений і різноманітний вид перекладацькоїтрансформації. У процесі перекладу заміні можуть піддаватися якграматичні одиниці, так і лексичні. До граматичним відносятьсятакі типи замін:а) заміна форм слова;б) заміна частин мови;в) заміна членів пропозиції (перебудова синтаксичної структурипропозиції);г) синтаксичні заміни в складному реченні:

. заміна простого пропозиції складним,

. заміна складного пропозиції простим,

. заміна придаткового пропозиції головним,

. заміна головного пропозиції придаткових,

. заміна підпорядкування твором,

. заміна твори підпорядкуванням,

. заміна союзного типу зв'язку безсполучникового,

. заміна безсполучникового типу зв'язку союзним.

3. Додавання - цей тип перекладацької трансформації заснований навідновлення при перекладі опущене

     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
9.4 of 10 on the basis of 1528 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены. DMCA.com Protection Status