ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Економіка Південної Кореї
     

 

Економічна географія
1. Короткий опис.
Республіка Корея (Taehan Minguk). Знаходиться на Далекому Сході, на Корейському півострові, на південь від 38-й паралелі. Територія: 99,2 тис.кв.км. Населення: 45,7 млн.чол. (січень 1997). Столиця: Сеул (Seoul) - 10,3 млн.чол. (січень 1998). Адміністративний поділ: 9 провінцій і 2 міста: Сеул і Пусан, що мають статус провінцій. Офіційна мова: корейська. Грошова одиниця: вона = 100 чонам. Національні свята: 15 серпня. - День звільнення Кореї (1945 р.); 3 жовтня. - День заснування держави. Відзначається з 1948 р. на згадку про заснування в 2333 до н.е. першого корейського держави Стародавній Чосон. Діпотношенія з СРСР встановлено 30 сент. 1990 р. У грудні. 1991 РФ визнана правонаступницею СРСР.
2.Госструктури
Південна Корея - парламентська республіка. Діє конституція, що набула чинності 25 лютого. 1988 15 серпня. 1948 Південна Корея була проголошена республікою.
Глава держави - президент, що обирається населенням шляхом загального прямого і таємного голосування строком на 5 років. За конституцією 1988 президентська влада значно обмежена.
Законодавчу владу здійснює Національні збори в складі 299 членів, з яких 253 обираються населенням шляхом загального прямого і таємного голосування, а 46 призначаються від політичних партій пропорційно до кількості місць, отриманих в результаті виборів. Термін повноважень Національних зборів - 4 роки.
Виконавчу владу здійснює президент і уряд на чолі з прем'єр-міністром.
Глава держави, Президент Республіки Корея - Кім Де Чжун (Kim Dae Jun). Обрано 18 груд. 1997 Вступив на посаду 25 лютого. 1998
3.Макроекономіка
Накопичувалися протягом ряду років кризові явища в економіці РК в 1997 р. досягли критичного рівня. Відбулося помітне зниження конкурентоспроможності економіки РК, для якої при повній залежності від імпорту енергоносіїв та сировини в останні роки стали характерні високі витрати і надмірний ріст оплати праці, завищені процентні ставки, високі транспортні витрати, відставання інноваційного процесу.
На тлі скоротити внутрішній попит ризикована інвестиційна політика великих фінансово-промислових груп (ФПГ) - «чеболей», які користувалися невиправдано пільговими кредитами, призвела до надвиробництва в ряді галузей (автомобільна, сталеливарна, хімічна), зниження рентабельності виробництва.
Фінансової криза перекрив шляхи залучення нових інвалютних коштів, викликав масову втечу іноземного капіталу з РК, зростання вартості кредиту (понад 30%), скорочення валютних резервів до 5 млрд. дол. і, як наслідок, обвальне падіння обмінного курсу індійські по відношенню до долара майже в 2 рази в листопаді-грудні 1997 р.
Для подолання кризи в нояб. 1997 РК була змушена звернутися до МВФ з проханням про термінове надання стабілізаційних позик. 3 грудня. 1997 РК і МВФ підписали протокол про наміри та технічне додаток до нього, що визначили умови найбільшої в історії програми міжнародної допомоги РК (57 млрд. дол.). В обмін на фінансову допомогу, сформовану за рахунок коштів МВФ (21 млрд. дол.), СБ (10 млрд. дол.), АзБР (4 млрд. дол.), А також внесків США (10 млрд. дол.), Японії (5 млрд. дол.), Німеччини, Канади, Великобританії і Австрії, РК погодилася прискорити фінансову реформу, проведення жорсткої фіскальної політики, максимальне відкриття фінансового ринку для іноземних інвесторів.
Уряд зобов'язався вжити заходів щодо скорочення в 1998 р. темпів зростання економіки до 3% (з можливим незначним збільшенням лише в 1999 р.), утримання інфляції в межах 5% на рік, скорочення дефіциту платіжного балансу по поточних операціях до рівня 1% ВНП на Протягом 1998-99 рр.. Було заплановано також відкриття ринку короткострокових облігацій, зняття обмежень на придбання акцій, збільшення допустимого рівня іноучастія в південнокорейських компаніях з 26% до 55%, упорядкування системи найму та звільнення робітників і службовців.
До кінця 1997 р. зовнішня заборгованість країни з урахуванням позики МВФ перевищила 200 млрд. дол. (IV місце у світі), стався обвал фондового ринку (за рік загальна вартість акцій місцевих компаній зменшилася наполовину). ВНП на душу населення в 1997 р. скоротився в порівнянні з 1996 р. на 11% і склав 9,4 тис. дол. Індекс споживчих цін збільшився на 4,7-4,9%, при цьому деякі товари (нафтопродукти, газ, раст. Масло, цукор, кава, борошно) подорожчали на 50-60%. Рівень безробіття зріс до 2,9% (1996 р. - 2%). Обсяг зовнішньої торгівлі РК склав близько 278 млрд. дол. (1996 р. - 280 млрд. дол.).
Економічна криза болісно відбився на соціальній сфері: скоротилася реальна купівельна спроможність населення, багато підприємств заморозили або скоротили розміри заробітної плати, зросло безробіття. Держава призупинило будівництво низки громадських об'єктів, було оголошено про прийдешні зміни в системі пенсійного забезпечення, скорочення розмірів соціальних субсидій та виплат.
Фінансова криза в РК багато в чому сприяв перемозі на президентських виборах у грудні. 1997 лідера опозиції Кім Де Чжуна, який зумів використати невдоволення південнокорейців економічною політикою правлячої партії. У своїй економічній стратегії Кім Де Чжун робить основний акцент на недопущення різкого зниження рівня життя населення, створення ліберальної економічної моделі, орієнтованої на підтримку малого та середнього бізнесу. Економічна програма нової південнокорейської адміністрації передбачає також структурні реформи в промисловості, прискорення лібералізації фінансового ринку, розвиток НДДКР.
Економічна криза в РК проявився у виснаженні валютних резервів, «втечу» з країни інокапітала, різке знецінення національної валюти і повальному банкрутство південнокорейських компаній, виявив цілу низку «хронічних хвороб» південнокорейської економіки. Найбільш серйозна з них - надмірна концентрація капіталу в руках невеликої кількості фінансово-промислових груп, які, користуючись своїм привілейованим становищем і впливом на уряд, проводили безконтрольну політику в області запозичень та інвестицій. Подібна практика привела до колосального росту боргових зобов'язань і утворення структурних диспропорцій в економіці. Не менш значущою проблемою стала внутрішня непідготовленість суспільства до сприйняття політики форсованої «лібералізації» і «глобалізації». Після «відкриття» внутрішнього ринку багато південнокорейські компанії, обтяжені короткостроковими боргами і не зуміли знайти своє місце в міжнародному інтеграційному процесі, стали жертвами циклічних змін світової кон'юнктури, особливо в період азіатської кризи. Масові банкрутства фактично паралізували фінансовий сектор південнокорейської економіки, дестабілізували кредитно-грошову систему країни.
Вихід із кризової ситуації адміністрація Кім Де Чжуна бачить у подальшому реформуванні південнокорейського суспільства за західним зразком ( «паралельний розвиток демократії та ринкової економіки»), наближаючи його економічну модель до американської та відходив від азійського. На це були орієнтовані та рекомендації стабілізаційної програми МФВ, яким уряд РК, хоча і з деякими застереженнями, слід було впродовж минулого року. В основу цих рекомендацій була покладена неоконсервативної модель держрегулювання, що передбачає, зокрема, забезпечення регулюючих функцій ринку на основі стимулювання пропозиції.
Економічна реформа в РК здійснювалася під патронажем МВФ в кілька етапів. У період з грудня. 1997 р. по квітень. 1998 основним завданням було подолання кризи ліквідності за рахунок залучення позикових коштів та кредитів. До березня РК отримала інокредітов по лінії міжнародних організацій на 21,4 млрд. дол. Південнокорейцями вдалося також реструктурувати до 90% своїх короткострокових зобов'язань іноземним кредиторам, які в лютому досягали 21,8 млрд. дол. Збільшенню валютних резервів сприяв і зростання позитивного сальдо платіжного балансу по поточних операціях - до 18,9 млрд. дол. в квітні. В результаті в період з середини грудня по кінець квітня валютні резерви країни збільшилися з 3,9 до 30 млрд. дол.
Разом з тим, що зберігається криза ліквідності (з-за високих процентних ставок) змусив уряд використовувати в січні. 1998 г. 1 млрд. дол., Отриманий від АзБР, на забезпечення гарантій кредитування дрібних і середніх фірм. У квітні їм також було виділено позику в 1 млрд. дол. на придбання імпортних сировини і матеріалів.
У цей же період уряд знову пішло на збільшення розрахункових показників бюджетного дефіциту (з 0,7% до 1,7% ВВП) і зниження облікової ставки з 22,2% до 14,4%, що мало сприяти припиненню економічного спаду. Одночасно були розпочаті реформи у фінансово-банківській системі та корпоративному секторі, ліквідовано 55 збиткових корпорацій і 5 банків. Для вирішення проблеми «безнадійних» боргів і допомоги банківській сфері уряд виділив допассігнованій на 64 трлн. он, а на допомогу безробітним - 8,5 трлн.вон.
З липня по сент. 1998 р., урядові реформи у фінансовій сфері та реальному секторі економіки продовжувалися. До вересня вдалося досягти відносної стабілізації обмінного курсу національної валюти (1,3 тис.вон за долар проти 1700 на початку року), призупинити зростання оптових і роздрібних цін, контролювати інфляцію в межах 8%, скоротити чистий зовнішній борг до рівня 1996 < br /> Разом з тим, вже в цей період стало очевидно, що монетаристські рецепти МВФ не в змозі вирішити багатьох проблем південнокорейської економіки - не було призупинено спад промвиробництва (на 6,2% у другому півріччі в порівнянні з 1997 р.), зростання безробіття (до 7,3% від працездатного населення), тривало скорочення сукупного внутрішнього попиту (на 9% у порівнянні з 1997 р.), з-за непомірних боргів південнокорейських компаній та високих процентних ставок (понад 20%) практично не здійснювалися інвестиції в реальний сектор економіки (скоротилися майже в половину в порівнянні з 1997 р., тому що банки РК, побоюючись фінансових ризиків, вважали за краще «крутити» гроші на міжбанківському ринку). Загострення до того ж в результаті масових банкрутств (до жовтня збанкрутувало понад 20 тис. компаній) соціальні проблеми і явне небажання великих ФПГ брати на себе частину тягаря по здійсненню реформ змусили уряд РК посилити держрегулювання економічними процесами (концепція «неоліберального етатизму»).
З сент., 1998 р. акценти в економічній політиці адміністрації були зроблені вже на неокейнсіанський методи стимулювання ефективного попиту за рахунок подальшого зниження вартості кредиту, розширення бюджетного (дефіцитного) фінансування, контрольованої емісії, прискореної реструктуризації ФПГ, «розсмоктування» безробіття і т.д .
У результаті процентна ставка в РК скоротилася з 30% (на початку року) до 8-10% до кінця року, розрахункові показники дефіциту бюджету були збільшені до 5% ВВП, держава пішла на збільшення асигнувань до фонду зайнятості, соціальних виплат, надання кредитів малому та середньому бізнесу. У рамках реформ в корпоративному секторі найбільш помітною подією стала угода між п'ятьма найбільшими ФПГ і урядом, який передбачає продаж чеболямі нерентабельних дочірніх компаній, перерозподіл їхніх сфер впливу у ключових галузях, а також комплекс заходів, які ФПГ повинні здійснювати з метою поліпшення свого фінансового становища. Нова економічна політика РК припускає також використання до 70% бюджетних коштів на фінансування державних програм в галузі будівництва, НДДКР і освіти.
В організаційно-правовому плані реформи уряду були сконцентровані на таких напрямках.
1. У травні 1998 р. були зняті обмеження на придбання іноземцями місцевих підприємств шляхом небажаних «злиттів і поглинань», в результаті чого кількість галузей, повністю або частково закритих для іноземних інвесторів, скоротилося до 31. В листопаді. в РК вступив у дію новий Закон про заохочення прямих іноінвестіцій, що передбачає податкові та інші пільги іноінвесторам.
2. В сент. в РК був прийнятий Закон про операції з іноземною валютою, що визначає порядок їх лібералізації в два етапи (з 1 квітня. 1999 р. і до кінця 2000 р.). Законом вводилася в дію нова система госмоніторінга за операціями з валютою з метою попередження можливих негативних коливань) на валютному ринку.
3. Наближення рівня управління підприємствами і компаніями до світових стандартів. У лютому. 1998 р. були внесені доповнення до законодавства про банкрутство, у березні - скасовано практики надання взаємних гарантій за борговими зобов'язаннями між дочірніми компаніями.
4. Реформа фінансово-банківської сфери. 96 фінансових інститутів РК (станом на жовтень. 1998 р.) були закриті або призупинили свої операції.
5. Реформи в корпоративному секторі передбачали розширення прав власників акцій, поліпшення фінансового стану корпорацій, перехід на міжнародну систему звітності, розвиток коопераційних зв'язків між великим і дрібним бізнесом.
200 великих південнокорейських корпорацій і 12 тис. дрібних і середніх компаній взяли на себе зобов'язання представити до кінця 1998 уповноваженим банкам програми з оздоровлення власних фінансів і реструктуризації.
6. Реформи в галузі трудових відношенні. У лютому. 1998 р., після прийняття нового Закону про працю, ринок робочої сили став більш еластичним. Цьому сприяли поправки, що передбачають можливість як масових звільнень, так і створення великих галузевих профспілок.
7. Уряд пішов на скорочення держвидатків як на республіканському, так і провінційному рівнях, а також приступило до приватизації держпідприємств. Планом приватизації передбачається поетапна продаж акцій п'яти крупних компаній в 1999 р. і шести-у 2000 р. Крім цього, 76 їхніх дочірніх компаній передбачається також приватизувати чи ліквідувати. Велику увагу було приділено підвищенню ефективності роботи держапарату: 50% урядових постанов і правил будуть скасовані, чисельність апарату (на всіх рівнях) скоротиться на 11% до 2000 р.
Про результати реформ адміністрації Кім Де Чжуна можна судити по макроекономічним показникам 1998 р. За підсумками 11 міс. - Через рік після виникнення кризи - позитивне сальдо платіжного балансу по поточних операціях склало 27,8 млрд. дол. Позитивне сальдо торговельного балансу наблизилося до 36 млрд. дол., У той час як за аналогічний період минулого року воно було негативним - 10 млрд. дол. Дані показники були досягнуті в основному за рахунок різкого зростання обсягів експорту на тлі девальвований індійські (експорт за 11 міс. Досяг 120 млрд. дол., Однак ця цифра на 2% менше минулорічної) і скорочення на 37% імпорту (за 11 міс. Обсяг імпорту РК не перевищив 85 млрд. дол).
З початку реформ запаси іновалюти в країні збільшилися на 29,6 млрд. дол., Досягнувши позначки в 50 млрд., що дозволяє говорити про стабілізацію становища на фінансових ринках. На користь цього твердження свідчать також збільшення валютних активів до 132 млрд. дол., Зміцнення гривні (з 1690 он за 1 дол на початку року до 1200 он у грудні. 1999 р.), а також низькі темпи інфляції, що не перевищують, як і пропонувалося МВФ, 8% за підсумками року. При цьому індекс споживчих цін за 11 міс. збільшився лише на 6,8%. Стабілізації фінансової ситуації сприяли, крім жорсткої політики уряду щодо реструктуризації банківської сфери, сприятливі зовнішні фактори: зниження процентних ставок у США, посилення курсу ієни, зниження цін на імпортну сировину та матеріали, підвищення цінової конкурентоспроможності південнокорейських товарів на світових ринках.
Не дивлячись на видимі покращення в фінансовій сфері, говорити про призупинення кризових процесів у реальному секторі економіки поки не доводиться. У країні як і раніше, триває спад промвиробництва (в середньому на 6% за підсумками року), зазначається низьке завантаження виробничих потужностей, велика частка нереалізованої продукції на складах підприємств.
ВВП РК в 1998 р. знизився в порівнянні з минулим на 5,9%, при цьому темпи зниження до сих пір не припинені (у I кв. Падіння на 3,9%, у II та III - на 6,8%, в IV - на 6%).
В умовах тривалої кризи в країні південнокорейцями так і не вдалося досягти однією з головних цілей своєї економічної політики - збільшення притоку прямих іноінвестіцій, покликаних дати імпульс вітчизняної промисловості. Незважаючи на те, що приріст іноземних інвестицій в сент. 1998 р. склав 22,6% у порівнянні з сент. 1997 р., в цілому за 1998 р. обсяг залучених інокапіталовложеній не перевищив 9 млрд. дол., Що було нижче очікуваних показників.
Непростий продовжує залишатися ситуація і в соціальній сфері. Безробіття охопила близько 2 млн. осіб. (7,8%), що несе в собі небезпеку трудових і соціальних конфліктів. ВНП на душу населення з 9511 дол в 1997 р. скоротився в 1998 р. до 6463 дол (за основу підрахунків узятий середньозважений курс в 1400 вон за долар, інфляція - 8,5%, економічний спад - 7%, приріст населення -- 0,89% за рік). У результаті РК за таким показником, як ВНП на душу населення, відсунулася з 34-го на 42-е місце у світовій класифікації.
Позитивні тенденції, що спостерігалися в економіці РК в другій половині 1998 р. і досягнуті, багато в чому завдяки реалізації запропонованого МВФ пакету антикризових заходів, в цілому збережуться і протягом 1999 р. Очікується подальше збільшення позитивного сальдо торговельного та платіжного балансів, валютних резервів, стабілізація обмінного курсу національної валюти, зростання сукупного індексу вартості акцій південнокорейських компаній. Незважаючи на очікуване поліпшення фінансового становища в реальному секторі економіки (яке відбудеться, якщо уряду вдасться реалізувати свою промполітики і реструктурувати місцеві ФПГ), обсяги промвиробництва почнуть рости, лише в другій половині 1999 р., після того, як цикл економічної кризи в РК досягне своєї нижньої точки і в економіці почнеться пожвавлення.
Положення на фінансовому ринку. Дебют євро не привніс будь-яких істотних нових моментів в ситуацію на валютному і фондовому ринках РК, що намітилася тенденція до зростання курсу гривні продовжує зберігатися.
Зміцнення індійські (до 1150 од. За дол до кінця січня. 1999 р. по порівнянні з курсом в 1200 вон за долар на початку 1999 р.) було пов'язане з посиленням японської ієни щодо долара США, а також з напливом інокапітала на фондовий ринок РК. Якщо ці два фактори збережуться й надалі, то до кінця 1999 р. курс може досягти 1100 вон за долар. Однак такий сценарій малоймовірний. Він не влаштовує місцевих експортерів, чия конкурентоспроможність на світовому ринку може помітно знизитися. Щоб уникнути цього і стабілізувати гривню уряд РК має намір знизити ставку рефінансування з нинішніх 6,5 до 5%. В умовах низьких процентних ставок у корпорацій з'явиться додатковий стимул купувати іноземну валюту на сеулському валютному ринку й вони відмовляться від іноземних запозичень. При цьому Мінфін і ЦБ РК виходять з того, що їм вдасться утримати під контролем природний в умовах низьких процентних ставок приплив спекулятивного капіталу на місцевий фондовий ринок і ринок нерухомості.
Оцінюючи можливі наслідки введення євро для південнокорейської економіки, деякі місцеві експерти відзначають, що можливий перелив світового капіталу у фінансові інструменти єврозони підвищить вартість акцій європейських компаній і негативно вплине на приплив іноземних інвестицій у південнокорейську економіку, що ускладнить завдання зниження процентних ставок в РК та стимулювання економічного зростання. До того ж єдиний європейський ринок цінних паперів, який використовує євро, не зможе швидко пом'якшити тиск на РК при акумулюванні коштів, тому що вартість запозичень на цьому ринку буде порівняно високою з урахуванням можливих ризиків.
У разі зміцнення нової європейської валюти на тлі зниження обмінного курсу долара очікується посилення конкуренції з боку американських фірм як на місцевому, так і на світовому ринках. Якщо США підуть на подальше зниження облікових ставок, то це «підхльосне» курс індійські, що також не на користь південнокорейців.
Зниження курсу євро, у свою чергу, може завдати шкоди південнокорейському експорту, якому доведеться конкурувати з дешевшими європейськими товарами (країни ЄС є третьою після США та Японії торговим партнером РК).
Незважаючи на подібні побоювання, представники офіційних кіл РК схильні оцінювати введення євро більш оптимістично. Так, із заяв міністра фінансів та економіки РК Лі Гю Сона випливає, що єдина європейська валюта значно скоротить витрати на зовнішньоторговельні операції з країнами Зх. Європи і сприятиме збільшенню товарообігу з ними. У Сеулі також виходять з того, що поява євро обмежить домінування долара (і, відповідно, США) у світовій економіці і зробить ситуацію на фінансових ринках більш контрольованою і прозорою. В умовах дефляціонній політики ринок облігацій євро надасть РК додаткові можливості для збору коштів і подолання кризи. Стійка валюта євро надасть РК ще більше шансів на постачання до Європи своїх товарів і буде сприяти інвестиціям європейських підприємств у південнокорейську економіку. Одночасно євро створить гарну основу для стабілізації валютного ринку, тому що ЦБ буде мати можливість вибрати євро в якості резервної валюти, тим самим зможе тісніше пов'язати національну валюту з євро або валютами основних торговельних партнерів і в подальшому не буде використовувати для взаємних розрахунків долари в нинішньому обсязі .
Ринок страхування автотранспорту. У цій сфері працюють 11 місцевих і 2 іноземні (CIGNA, AHA) компанії. На комерційне і довгострокове страхування припадає 57% укладених контрактів (11 і 46% відповідно), на автомобільний - 43%. У 1997 р. сума відомих страхових премій на ринку легкових автомобілів склала близько 4,7 млн. дол. (на всьому автотранспортному ринку - 10,86 млн. дол.).
Ринок страхування автотранспорту в країні поділений: 27,6% всіх операцій припадає на Samsung, 14,1% - Hundai, 13,6% - Dongbu, 11,6% - на LG. На інші компанії припадає трохи більше 33%.
Застосовується два види страхування автотранспорту - обов'язкова (з 1963 р.) і добровільне. У першому випадку сума відшкодування (потерпілий - фізична особа) фіксована і не може в середньому перевищувати: в разі загибелі - 60 млн.вон, травмування - 15 млн.вон, при постійній недієздатності - 60 млн.вон; у другому випадку сума відшкодування не обмежена.
4.Промишленность Ситуація у промисловості РК продовжує визначатися кризовими явищами, що спостерігалися протягом 1998 і початку 1999 рр.. Низькою залишається ступінь завантаження виробничих потужностей (близько 70%), висока частка нереалізованої продукції, що не припиняються масові банкрутства, у багатьох галузях обсяги виробництва скорочуються. Негативний вплив на місцевих виробників і експортерів надають завищений курс національної валюти в порівнянні з доларом, висока вартість кредиту, низький внутрішній попит, несприятливі зовнішньоекономічні чинники. Разом з тим, стабілізація фінансового становища і збільшення позитивного сальдо торгового балансу РК в 1998 р. дозволяють говорити про створення передумов для поліпшення ситуації в промисловому секторі. Зростання світової економіки, падіння цін на сировинних ринках поряд із заходами уряду РК зі зниження процентних ставок, контролем над інфляцією і валютним курсом, що здійснюється державою програма реструктуризації основних галузей промисловості також повинні сприяти збільшенню обсягів виробництва та збільшення експорту. Автомобілебудування. Зазначене в 1998 р. різке скорочення попиту на предмети тривалого користування, призвело до падіння на 48,7% обсягів продажів автомобілів на місцевому ринку. При цьому парк малолітражних автомобілів (об'ємом двигуна до 800 куб.см), покупцям яких надавалися додаткові податкові пільги, збільшився з 6,4 до 24,1%. Незначне зростання експорту автомобілів в 1997 р. не зміг компенсувати втрати, викликані звуженням внутрішнього ринку. Збільшення частки в експорті малолітражних і, відповідно, дешевих автомобілів також вплинуло на скорочення надходжень від експорту. У результаті в 1998 р. обсяг виробництва автомобілів в РК скоротився на 29,9%. Середнє завантаження виробничих потужностей в автомобілебудуванні не перевищувала 49,9%. 1998 р. для автомобілебудування став періодом структурних перетворень - «Деу Моторс» придбала компанію «Сан'ен Моторс», а «Хенде Моторс» виграла тендер на право купівлі контрольного пакету акцій збанкрутілої «Кіа Моторс». Заходи уряду РК з підтримки автомобілебудування не дали очікуваних результатів через масових звільнень (понад 30 тис.чол.), Що охопили цю галузь, а також банкрутств дрібних і середніх компаній, що випускають комплектуючі для автомобільних гігантів. У 1999 р. місцеві експерти очікували збільшення попиту на продукцію автомобілебудування на 16% (870 тис. автомобілів). Цьому, на їхню думку, має сприяти зростання внутрішнього споживання в другій половині року. Експорт автомобілів в 1999 р. повинен зрости на 6%. Суднобудування. З початком економічної кризи в РК портфель замовлень у південнокорейських суднобудівників значно зменшився. Це пояснювалося складностями з наданням іноземним замовникам гарантій першокласних банків щодо повернення кредитів, що стало результатом падіння індексу кредитоспроможності РК. У січні. 1998 р., вперше за всю історію південнокорейського суднобудування, обсяг нових замовлень дорівнював нулю. Однак наступна девальвація індійські і жорстка цінова конкуренція, а також агресивна маркетингова стратегія південнокорейських компаній дозволили збільшити портфель замовлень (він склав 80% від обсягу минулого року). В жовтні. 1998 що були замовлення дозволяли завантажити південнокорейські верфі роботою на 2 м. У найбільш сприятливої ситуації опинилися великі суднобудівні компанії. Дрібні і середні фірми, що зазнають труднощі з одержанням кредитів, а також в умовах низьких світових цін на судна, що не змогли забезпечити себе достатньою кількістю замовлень. У 1999 р. очікувалося зростання замовлень на нові судна (приблизно на 10%), чому сприятимуть сильна ієна і що стабілізувався обмінний курс корейської індійські. Доля південнокорейських суднобудівних компаній у світовому портфелі замовлень також повинна зрости. У 1999 р. обсяг виробництва суден в РК і, відповідно, їх експорт збільшаться в середньому на 2,3% у порівнянні з 1998 р., досягнувши в 7,5 млрд. дол. Побутова електроніка. Виробництво побутової електроніки в РК в 1998 р. зросло на 6,6%. Однак обсяг продажу більшості товарів цієї групи (телевізорів, відеомагнітофонів та ін) через падіння купівельної спроможності населення скоротився на 40-60% (в 1998 р. пральних машин було продано на 40% менше, ніж у 1997 р., холодильників -- на 9%). Експорт електротехнічних виробів в 1998 р., навіть в умовах девальвований індійські, скоротився на 13% (телевізорів - на 22%). Разом з тим експорт мікрохвильових печей і холодильників збільшився на 6% і 0,7% відповідно. Скоротилися обсяги експорту південнокорейської побутової електроніки в країнах Південно-Східної Азії, СНД і Лат. Америки. А експорт цієї категорії товарів у США зріс у 1998 р. на 23% (відеомагнітофонів та мікрохвильових печей на 60 і 30% відповідно). У період економічної кризи південнокорейські компанії докладали максимум зусиль для диверсифікації ринків збуту, удосконалення маркетингових технологій. Особливо агресивна політика проводилася на ринках Бл. Сходу і Пн. Америки, що викликало антидемпінгові заходи з боку США (вони стосувалися корейських телевізорів високої чіткості зображення і проекційних телевізорів). У першій половині 1999 р. очікується збільшення експорту побутової електроніки, за яким має слідувати збільшення її виробництва. Разом з тим, такі фактори, як високі ціни на імпортні комплектуючі, фінансова нестабільність ринків, що розвиваються і низькі ціни на електроніку на світовому ринку (особливо вироблену країнами, що розвиваються), будуть впливати. З урахуванням цього південнокорейські товаровиробники концентрують зусилля на експорті високотехнологічних товарів (наприклад, цифрових електропобутових приладів) на ринки розвинених країн. У 1999 р. не очікується збільшення попиту на побутову електроніку і в самій РК, оскільки нові види товарів (цифрового формату) поки що лише почали з'являтися на ринку. Виробництво напівпровідників. У червні 1998 р. експорт напівпровідників скоротився на 27,8% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Надалі тенденцію до зниження експорту цієї категорії товарів вдалося переламати, і загальний обсяг поставок напівпровідників за підсумками року скоротився лише на 3,2%. Виробництво напівпровідників збільшилося в 1998 р. на 35,4%, вартість «чіпів» (DRAM) протягом того року продовжувала залишатися на нижчій позначці, зазначеної в червні. Ці обставини, а також неясні перспективи світового ринку напівпровідників змушують південнокорейські компанії скорочувати (майже на третину) обсяги інвестицій у виробництво напівпровідників як усередині країни, так і за кордоном - три основні виробника напівпровідників в РК були змушені скоротити обсяги виробництва через низькі світових цін на продукцію, що випускається. Невисока норма прибутку в цій галузі змушує південнокорейські компанії йти також на реструктуризацію виробництв, особливо з урахуванням того, що ціни на продукцію падають швидше, ніж витрати на її виробництво. Підвищені витрати в цій області пов'язані, в першу чергу, з подорожчанням (у доларовому еквіваленті) оренди взятого в лізинг імпортного устаткування. У даних умовах компанії намагаються залучити додаткові позикові кошти з-за кордону і позбавляються від ряду виробництв, які стають мало конкурентоспроможними. Уряд закликає південнокорейські компанії сконцентруватися на профілюючих виробництвах. (Йдеться, зокрема, йде про злиття напівпровідникових виробництв компаній «Хенде» і «Ел-Джі". У разі їх об'єднання нова компанія стане другим найбільшим виробником напівпровідників у світі після компанії «Самсунг».) Відзначається посилення тиску з боку іноконкурентов на південнокорейських виробників напівпровідників. У хід йдуть антидемпінгові заходи, загрози затримати надання траншів, обіцяних РК у рамках стабілізаційної програми МВФ, і т.д. В сент. 1998 США ввели високий антидемпінгові мита на «чіпи» компаній «Хенде» і «Ел-Джі". Не виключено, що за прикладом США підуть європейські та інші країни. У 1999 р. в області виробництва напівпровідників почалося пожвавлення (зростання на 13,3%). При цьому експорт повинен збільшитися на 13,7% (через масове поширення у світі програми Windows 98 і попиту на ПК з процесором Pentium II). Південнокорейська компанія навряд чи вдасться досягти обсягів експорту колишніх років. Цьому будуть перешкоджати затоварення на ринку напівпровідникової продукції, «звуження» азіатських ринків в результаті економічної кризи. Однак попит на сучасні види продукції неухильно зростає. Телекомунікаційне обладнання. Обсяги продажу впали на 10-20% (поставки телефонних станцій і комп'ютерів на 50% і 35% відповідно). Було відзначено збільшення попиту лише на мобільні телефони і супутнє обладнання (на 40%). Експорт телекомунікаційного обладнання з РК скоротився в 1998 р. на 4,8% при одночасному зниженні експортних цін. Разом з тим експорт мобільних телефонів виріс в 1998 р. майже на 60%, головним чином на американський ринок. У 1999 р. прогнозується збільшення виробництва телекомунікаційного устаткування, в першу чергу мобільних телефонів. Проте темпи зростання будуть невеликі з-за обмежених можливостей внутрішнього ринку. Основним каталізатором тут стане експорт телекомунікаційного обладнання стандартів GSM і CDMA. Ринок телекомунікаційного обладнання РК починаючи з другої половини 1999 став повністю відкритим для іноконкурентов. Комп'ютери. Ситуація на ринку комп'ютерів РК в 1998 р. залишалася складною. Так, обсяг експорту комп'ютерних моніторів, які були основним товаром, що поставляються за кордон, скоротився в ціновому вираженні майже на 30% (не дивлячись на збільшення обсягів поставок). Серед виробників ПК «на плаву» залишилися лише великі компанії - в основному ті, які перейшли з виробництва комп'ютерних моніторів на випуск жорстких дисків та CD-ROM. Багато компаній в пошуках виходу з кризової ситуації створювали СП (за рахунок продажу частини своїх акцій іноземцям) з виробництва мобільних телефонів. У 1999 р. місцеві виробники пов'язують надії на збільшення обсягів продажів з зростанням експортних поставок високошвидкісних периферійних пристроїв, збільшенням попиту з боку приватного сектора і держави, а також з диверсифікацією збутової мережі за кордоном. Очікується зростання обсягів виробництва на 16,7% в порівнянні з минулим роком, експорту на 15,6% (до 5,9 млрд. дол.), Зростання внутрішнього споживання - на 18,6% (до 2,7 млрд. дол. ). Загальне машинобудування. Незважаючи на те, ч?? о в цій галузі в 1999 р. прогнозується збільшення обсягів виробництва та експорту, докризові показники в найближчому майбутньому навряд чи будуть досягнуті - низький рівень завантаження виробничих потужностей, простоює обладнання вартістю 20 трлн.вон. За умови, що азіатські країни зуміють певною мірою подолати кризові явища в економіці, з'явиться можливість збільшити в 1999 р. обсяг експорту продукції загального машинобудування РК до 8,9 млрд. дол., Що на 3,8% більше за показники минулого року . Сталеливарна промисловість. Поставки на внутрішній ринок холоднокатаної стали в 1998 р. скоротилися на 60,1%, металоконструкцій - на 56,1%, сталевих труб - на 46,1%. Завдяки замовленням із боку суднобудівних компаній, постачання листового заліза скоротилися лише на 4,5%. Виробництво сталі в РК в 1998 р. зменшилося на 0,4%. Банкрутство таких сталеливарних компаній, як Hanbo Steel і Hwan Young Steel, призвело до скорочення випуску практично всіх видів металовиробів за винятком листового заліза. Завантаження виробничих потужностей у південнокорейської металургії в 1998 р. в середньому не перевищувала 85%. Скорочення виробництва сталі в РК було обумовлено також загальносвітовою тенденцією до зниження обсягів виробництва в цій галузі. У березні 1998 р. Японія почала скорочувати обсяги виробництва сталі з метою підтримки цін, її приклад наслідували Росія, Індія, країни Південно-Східної Азії, деякі європейські країни. Не стала винятком і РК. Незважаючи на падіння попиту на метал з боку азіатських країн і Японії, експорт сталі з РК в 1998 р. збільшився на 47%, що було пов'язане з девальвацією індійські. Однак зростання поставок південнокорейської стали зустрів жорстку протидію з боку урядів США та країн Європи, які розглядають можливість застосування антидемпінгових процедур по ряду позицій південнокорейського експорту (нержавіюча сталь, гарячий прокат, холоднокатана сталь). У 1999 р. в сталеливарної промисловості РК подальший спад виробництва малоймовірний, оскільки споживання стали основними галузями промисловості зростає (за рік споживання повинне збільшитися на 5,2%). Експорт стали скоротиться в 1999 р. на 13,6% в порівнянні з минулим роком. У 1999 р. очікується скорочення поставок стали на внутрішній ринок на 3,7% (буде вироблено 38 млн. т., на 2,9% більше обсягів минулого року). Нафтохімічна промисловість. У 1998 р. попит на продукцію нафтохіму на внутрішньому ринку РК скоротився на 15-35% (в основному на ті види продукції, які знаходять застосування в автомобілебудуванні, будівництві та виробництві електротехнічних виробів). Основними ринками збуту нафтохімії стали США і Європа. Незважаючи на скорочення експортних цін, доходи нафтохімічних компаній РК в 1998 р. продовжували залишатися стабільними, чому сприяли такі чинники, як низькі ціни на сиру нафту, вигідний для південнокорейських компаній обмінний курс індійські і збільшені обсяги експортних поставок. Що збільшився попит на продукти нафтохімії з боку КНР і скорочення поставок на світовий ринок нафтохімічної продукції з РК, Японії і Тайваню дозволили піддамся
     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
7.6 of 10 on the basis of 1756 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены.