ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Акти прокурорського реагування в порядку загального нагляду в Україні
     

 

Кримінальне право і процес
План
  
1. Протест.

2. Припис.

3. Представлення.

4. Постанова.

5. Вимоги, пропоновані до документів прокурорського реагування.


До актів прокурорського реагування в порядку загального нагляду відносяться: протест, подання, припис та постанова прокурора.
«Протест - це документ прокурора (його заступника), що містить звернене до компетентного органу чи посадовій особі обов'язкову для розгляду вимога про скасування акта, що суперечить закону, рішення або про приведення їх у відповідність до закону, або про припинення незаконно дії посадової особи, відновлення порушеного права . »1
Прокурор приносить протест органу або посадової особи, який видав незаконний акт або вчинила незаконна дія, або до вищого органу або вищій посадовій особі. Необхідність принесення протесту до вищого органу або вищій посадовій особі виникає у випадках, коли у прокурора є підстави вважати, що орган або посадова особа відхилить протест чи затримає його розгляд, або видання акту було погоджено з вищестоящим органом або посадовою особою або затверджено ім. При необхідності протест приноситься двох чи більше органам або посадовим особам на спільно виданий ними акт (наприклад, на рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємства).
При виявленні декількох незаконних актів, виданих одним і тим же органом або посадовою особою з однакові ми порушеннями закону, може бути принесений один протест.
Принесення протесту у вищий орган або вищій посадовій особі прокурором, якому вони не піднаглядних, проводиться через вищестоящого прокурора. У такому ж порядку направляються подання, припис та постанови. Самостійне звернення прокурора в не піднаглядний йому орган або до не піднаглядним посадовій особі є перевищенням компетенції.
«У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або введення його у відповідність до закону, а також припинення незаконної дії посадової особи, відновлення порушеного права» 2.
У протесті прокурор вимагає скасування акту, коли він повністю не відповідає закону, або внесення до нього змін, доповнень, що знімають протиправність. Задоволення протесту тягне за собою видання іншого акту скасовує, змінює або доповнює опротестований, чи припинення незаконної дії, що носить продовжуємо характер.
Скасування, зміна або доповнення актів, не виконаних до розгляду протесту, автоматично усуває правопорушення. Якщо ж видання акта або вчинення дії спричинило наслідки, то в протест включається вимога про їх усунення, про відновлення порушеного права. Наприклад, в протест на наказ керівника державного підприємства про списання на збиток недостачі або псування цінностей всупереч закону прокурор вимагає відновити їх вартість на балансі і віднести її за рахунок винних; в протесті на наказ про прийом на матеріально відповідальну посаду особи, яка має судимість за корисливі злочини , - припинити трудовий договір.
Якщо опротестований акт спрямований який видав його органом або посадовою особою іншим органам, підприємствам, установам, організаціям або посадовим особам або опублікований у пресі, то в протесті пропонується оповістити одержувачів або помістити у пресі повідомлення про його скасування або зміну.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про результати розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Призупинення опротестованого акта означає припинення його дії на час до розгляду. Дія опротестованих нормативних актів призупиняється у всіх випадках. Індивідуальні акти припиняються, якщо вони не виконані або виконані частково. Розгляд протесту включає в себе ознайомлення з ним або його обговорення колегіальним органом і прийняття по ньому рішення (про повне або часткове задоволення вимог прокурора або їх відхилення, про заходи щодо усунення порушень закону). У десятиденний строк з дня надходження протесту відповідний орган або посадова особа приймає рішення на вимогу прокурора і повідомляє йому про результати розгляду, а у разі відхилення вказує мотиви. Дотримання цього терміну не залежить від періодичності засідань колегіального органу. Для отримання більш детальної інформації про задоволення протесту або мотиви його відхилення прокурор може витребувати копію акта, виданого за результатами розгляду.
При ухиленні від розгляду протесту протягом десяти днів або повного чи часткового його відхилення прокурор або його заступник, незгодний з цим, може звернутися протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду до суду із заявою визнання акта незаконним. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта. Пропуск без поважних причин строку для звернення до суду тягне за собою відмову у задоволенні заяви. При наявності поважної причини суд може цей термін відновити.
У заяві зазначаються:
* Суд, в який направляються матеріали;
* Прокурор, який звернувся із заявою;
* Орган або посадова особа, якої було прийнято незаконний акт, і його місцезнаходження: назву і номер акта, час і місце його видання;
* Положення опротестованого акта, що суперечать відповідним законом, і в чому це виражається;
* Вимоги про визнання незаконним всього акта або його частини.
До заяви додаються:
* Копія оспорюваного акта або завірена виписка з нього;
* Повідомлення про відхилення протесту або підтвердження ухилення від його розгляду (виписка з журналу вихідної кореспонденції прокуратури, копії нагадувань органу або посадової особи про розгляд протесту, довідка секретаря прокуратури про неотримання відповіді);
* Інші необхідні документи.
Заява розглядається судом у десятиденний строк за участю прокурора і представника органу або посадової особи, що прийняв акт. Їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви, якщо суд не визнає явку обов'язковою.
Одним із актів прокурорського реагування в порядку загального нагляду є припис прокурора.
«Припис - це документ прокурора (його заступника), що містить звернене до органу або посадової особи і підлягає негайному виконанню вимога про усунення очевидного порушення закону, щоб уникнути можливого заподіяння істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації або громадянам» 3.
Припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому в порядку підлеглості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Воно засвідчується гербовою печаткою прокуратури і вручається під розписку, а при неможливості це зробити - надсилається поштою. При відмові отримати припис про це робиться відмітка на другому його примірнику і припис направляється до вищих орган. У цьому випадку прокурор може вжити заходів щодо притягнення керівника органу або посадової особи до відповідальності за невиконання законодавства про прокуратуру.
Вимоги приписи носять імперативний характер:
* Скасувати правовий акт;
* Привести акт у відповідність до закону;
* Відновити порушене право;
* Вчинити дії, необхідні для запобігання істотного збитку;
* Утриматися від вчинення дій і т. п.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Заподіяння шкоди може виражатися в: пошкодження або втрату майна; припинення виробничо-господарської діяльності або створення серйозних перешкод для її продовження; забруднення середовища проживання і знищення природних об'єктів; катастрофи, аварії та інші надзвичайні наслідки; істотне обмеження гарантованих Конституцією трудових, житлових та інших прав і свобод громадян. Характер істотного збитку і наявність причинного зв'язку між ним і порушенням закону встановлюються прокурором в кожному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Вимога негайного виконання приписи означає, що порушення закону має бути усунуто невідкладно або в термін, встановлений прокурором. Письмове повідомлення про це повинно бути надіслано прокурору відразу після прийняття належних заходів.
На відміну від протесту або подання припис не можна відхилити, а можна лише оскаржити. Тому орган чи посадова особа можуть оскаржити: припис заступника прокурора - прокурора, припис прокурора - вищестоящому прокурору. Оскаржити його можуть орган або посадова особа, якій воно внесено, а також громадяни, інтереси яких зачіпаються виконанням розпорядження. Виходячи з негайному виконанню, оскаржити припис слід одразу після його винесення, Скарга розглядається у десятиденний термін. Результатом її розгляду може бути підтвердження законності та обгрунтованості приписи або його відгук, про що повідомляється заявнику. Рішення вищестоящого прокурора по скарзі на припис є остаточним.
«Подання - це звернений до вповноваженими державними органами, громадської організації або посадовій особі документ прокурора (його заступника), який містить аналіз порушень закону, причин цих порушень та умов, що їм умов, а також вимога про їх усунення» 4. У поданні наводяться дані про поширеність порушень закону та найбільш характерні факти. У ньому не повинно бути декларативних тверджень, загальних закликів, припущень і застережень.
Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду.
При внесенні подання на основі узагальненої практики прокурорського нагляду (наприклад, до місцевого органу самоврядування) у ньому вказуються ті заходи, які вже були прийняті прокуратурою для усунення порушень закону, причин цих порушень та умов, що їм умов. Усунення порушень закону з викладеного в поданні вимогу може полягати як у вчиненні дій, що пропонуються законодавством (наприклад, забезпечення очисними пристроями джерел викиду шкідливих речовин в атмосферу), так і в припиненні незаконної діяльності - сукупності взаємопов'язаних дій, що свідчать про неблагополучному стан законності в цілому або стосовно до окремих галузей законодавства (систематичні порушення підприємством законів після винесеного попередження). Усунення порушень закону припускає також ліквідацію наслідків (приведення до попереднього стану земель, виведених з сільськогосподарського обороту в результаті порушень земельного законодавства). Вимоги про усунення причин порушень закону та умов, що їм умов (роз'яснення чинного законодавства, упорядкування обліку цінностей і т. п.) спрямовані на їх попередження. Якщо в поданні названі особи, винні в порушенні закону, то прокурор має право поставити питання про їх дисциплінарної відповідальності, а також про відшкодування ними матеріальних збитків.
Невідкладність припускає розгляд подання відразу ж після його надходження. «Не пізніше ніж у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин і умов, що їм умов і про наслідки повідомлено прокурору» 5.
Колегіальний орган, якому внесено подання, повинен розглянути його на своєму засіданні, дата проведення якого встановлюється з урахуванням необхідності виконання вимоги невідкладності. Подання може бути обговорено на зборах трудового колективу, жителів населеного пункту, мікрорайону і т. п. Прокурор має право вимагати розгляду подання з його участю. Про день розгляду подання колегіальним органом (сесією Ради народних депутатів, керівним органом громадської організації і т. д.) прокурор повинен бути завчасно повідомлено. Його неявка не перешкоджає розгляду подання у призначений термін.
Результати розгляду можуть бути відображені в наказі, рішенні, плані заходів і т. п. Повідомлення прокурору має містити відповіді на всі його вимоги, а відхилення подання повністю або в певній частині повинна бути мотивована.
При необгрунтованому відхиленні подання воно може бути внесено до вищого органу (громадську організацію, посадовій особі), а при неповноту повідомлення прокурор має право витребувати додаткові відомості. При наявності сумнівів у достовірності повідомлення про вжиті заходи прокурор може провести контрольну перевірку або вимагати її проведення від органу управління або контролю.
«Подання по малозначним фактами, коли усунення правопорушення можна досягти шляхом усної вимоги та роз'яснення закону, не вносяться» 6. Усна вимога можна також використовувати замість протесту для скасування чи приведення у відповідність із законом правового акта або припинення незаконної дії посадової особи.
У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.
Таким чином можна сказати, що постанова прокурора (його заступника), що виносяться при здійсненні загального нагляду, - це документ, яким відносно посадової особи чи громадянина порушується дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або кримінальну справу.
Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення, якщо воно спрямоване одному органу чи посадовій особі, може бути винесена одночасно щодо кількох осіб, які допустили дане порушення. У ньому обгрунтовується наявність складу дисциплінарного чи адміністративного проступку і робиться посилання на порушену норму і норму, за якою порушник підлягає притягненню до відповідальності. До винесення постанови від залучаються до відповідальності осіб витребуються письмові пояснення, протокол про адміністративне правопорушення на додаток до ухвали не складається.
Постанова про порушення кримінальної справи направляється органам дізнання чи попереднього лиха (ч. 3 ст. 98 КПК).
Постанова про порушення дисциплінарного провадження повинна бути розглянута органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження, постанова про порушення провадження про адміністративне правопорушення розглядається протягом десяти днів, якщо законом не передбачено більш короткий термін.
Якщо орган чи посадова особа приходить до висновку про необгрунтованість постанови прокурора, то приймається рішення про відмову в залученні до дисциплінарної відповідальності (ст.147 КЗпП) або про припинення справи про адміністративне правопорушення (ч.1 ст.284 КпАП). При розгляді постанови орган або посадова особа має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати матеріали трудовому колективу або його органу для вжиття заходів громадського впливу (ст.152 КЗпП), а замість накладення адміністративного стягнення - передати матеріали за місцем роботи на розгляд товариського суду, комісії з боротьби з пияцтвом, загальножавної організації або трудового колективу (ч.1 ст.187 КпАП).
У разі незгоди з результатами розгляду постанови прокурор у межах строку давності притягнення до відповідальності (ст.148 КЗпП, ст.38 КпАП) направляє постанову про порушення дисциплінарного провадження вищому органу або посадовій особі (ч.2 ст.147 КЗпП) або опротестовує постанову про припинення справи про адміністративне правопорушення (ст.290 КпАП).
Закон не зобов'язує орган або посадова особа повідомляти прокурору про результати розгляду постанови про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення. Проте прокурор може на підставі закону про прокуратуру витребувати копію акта виданого за результатами розгляду постанови, або отримати інформацію в іншій формі.
Всі перераховані вище документи прокурорського реагування складаються відповідно до певних вимог. «У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.» 7
У документах прокурорського реагування слід вказувати:
а) ким допущено порушення закону;
б) яке його положення порушено;
в) в чому полягає порушення;
г) що слід зробити для його усунення;
д) у який термін порушення повинно бути усунуто.
Вимога про зазначення особи, яка вчинила правопорушення не належить до постанови про порушення кримінальної справи - у ньому можуть бути названі тільки ознаки злочину (ч.2 ст.94 КПК). Посилаючись на положення закону, що порушено, прокурор називає його статтю (частину, пункт). Виклад порушення закону означає опис його фактичної сторони. Вказівка про те, що необхідно зробити посадовій особі чи органу для усунення порушення, дається у вигляді вимог. Термін усунення порушення визначається законом України «Про прокуратуру», стосовно до приписом він може бути конкретизований прокурором.
Документ прокурорського реагування включає в себе:
1) вступну частину - прізвище, ініціали та посада особи або найменування органу, якому адресується документ, назва документа, дату і місце його винесення, а стосовно до постанови - посаду, класний чин, прізвище, ініціали прокурора або його заступника;
2) описово-мотивувальну частину - джерело інформації про порушення закону, ким і яке його положення порушено, в чому полягає порушення, посилання на норму, якою керується прокурор;
3) заключну (резолютивну) частину-вказівка на те, що необхідно зробити для усунення порушення законів, причин порушення та сприяють йому умов (в протесті, приписі, поданні), відносно кого порушується дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, якому посадовій особі або органу документ направляється для розгляду або кому доручається розслідування кримінальної справи. У документі вказується також, що він підлягає обов'язковому розгляду у встановлений законом термін і про результати має бути повідомлено прокурора, роз'яснюється право на оскарження (в розпорядженні).
Документ повинен бути підписаний прокурором (його заступником) із зазначенням посади, класного чину, прізвища та ініціалів.
До документа можуть бути включені матеріали, що підтверджують викладені в ньому висновки та вимоги. Крім загальних, до документів прокурорського реагування пред'являються і спеціальні вимоги.
«Управління загального нагляду Генеральної прокуратури та інші її підрозділи, що займаються загальним наглядом, відповідні відділи прокуратури Республіки Крим, прокуратур областей і прирівняних до них, прокуратури міста Києва повинні вивчати та аналізувати документи прокурорського реагування, відкликаючи ті з них, які не відповідають вимогам закону» 8. Аналіз їх якості слід проводити також в міських, районних міжрайонних та прирівняних до них прокуратора.
Копії документів прокурорського реагування невідкладно надсилаються вищестоящим прокурорам. Це дозволяє своєчасно направляти підлеглим прокурорам зауваження за документами або відмовляти їх. Приводом до відкликання можуть бути, по-перше, необгрунтовані принесення протестів, внесення приписів та подань, винесення постанов і, по-друге, недотримання вимог викладених вище. У першому випадку відгукуються як розглянуті, так і нерозглянуті документи, у другому _ тільки нерозглянуті. Припис можна також відкликати у зв'язку з розглядом поданої на нього скарги. При відкликання розглянутого документа усуваються наслідки порушення закону, допущеного у зв'язку з виконанням необгрунтованих вимог прокурора (визнається таким, що втратив чинність, наказ про скасування опротестованого акта прокурором, відміняється накладене дисциплінарне стягнення і т.д.).
Вказівка вищестоящого прокурора про відкликання документа реагування виповнюється невідкладно. Документ, внесений заступником прокурора, може бути відкликаний прокурором. Переконавшись у необгрунтованості внесення документа реагування або недотриманні що пред'являються до нього вимог, прокурор повинен відкликати його за власною ініціативою.


Література

1. Кримінально-процесуальний кодекс України, офіційний текст із змінами та доповненнями станом на 1.02.1994 р., Київ, видавництво «Україна», 1994.

2. Арбитражно-процесуальний кодекс України, науково-практичний коментар, за редакцією В. В. Джунь, В. В. Гулія, Харків, 1995.

3. Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю (за станом на 4.04.1995 р.), Київ, «Трудові відносини», видання друге, доопрацьовану, 1995.

4. Закон України «Про прокуратуру» прийнятий Верховною Радою України 5 листопада 1991 р. з змінами і доповненнями станом на 21.03.95 р., ст.25, ІПС «Юрист Плюс»., 30.06.96 р.

5. Закон України «Про прокуратуру»: Науково-практичний коментар// Д. М. Бакаєв, Ю. М. Грошевий, В. В. Долежал,. Харків, ЧФ «Рита», 1993.

6. Наказ Генерального прокурора Україны № 2 від 25.03.1996 р.. «Про організацію роботи органів прокуратури по здійсненню загальног нагляду», ІПС «Законодавство України і Росії», «Інфодиск», 20.11.96.

1 Закон України «Про прокуратуру»: Науково-практичний коментар// Д. М. Бакаєв, Ю. М. Грошевий, В. В. Долежал,. Харків, ЧФ «Рита», 1993 р., стор.84
2 Закон України «Про прокуратуру» прийнятий Верховною Радою України 5 листопада 1991 р. з змінами і доповненнями станом на 21.03.95 р., ст.21, ІПС «Юрист Плюс»., 30.06.96 р.
3 Закон України «Про прокуратуру»: Науково-практичний коментар// Д. М. Бакаєв, Ю. М. Грошевий, В. В. Долежал,. Харків, ЧФ «Рита», 1993 р., стор.87
4 Закону України «Про прокуратуру»: Науково-практичний коментар// Д. М. Бакаєв, Ю. М. Грошевий, В. В. Долежал,. Харків, ЧФ «Рита», 1993 р., стор.88
5 Закон України «Про прокуратуру» прийнятий Верховною Радою України 5 листопада 1991 р. з змінами і доповненнями станом на 21.03.95 р., ст.25, ІПС «Юрист Плюс»., 30.06.96 р.
6 Наказ Генерального прокурора Україны № 2 від 25.03.1996 р.. «Про організацію роботи органів прокуратури по здійсненню загального нагляду» п.6, ч.2., ІПС «Законодавство України і Росії», «Інфодиск», 20.11.96. < br /> 7 Закону України «Про прокуратуру» прийнятий Верховною Радою України 5 листопада 1991 р. з змінами і доповненнями станом на 21.03.95 р., ст.25, ІПС «Юрист Плюс»., 30.06.96 р.
8 Наказ Генерального прокурора Україны № 2 від 25.03.1996 р.. «Про організацію роботи органів прокуратури по здійсненню нагляду загальног» п.6, ч.2., ІПС «Законодавство України і Росії», «Інфодиск», 20.11.96.

     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
9.3 of 10 on the basis of 905 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены.