ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
 
Бесплатные рефераты
 

 

 

 

 

 

     
 
Страховий фонд
     

 

Страхування

Філія Міжнародного Слов'янського

Інституту юридичний факультет

Контрольна робота по предмету:

«страхове право»

ВИКОНАВ: Тітка Е . В. гр.7225

тема: Страховий фонд;

Страховик, страхувальник;

Страхування відповідальності;

БІШКЕК 2000

Страхування

Роль і значення страхування. Життя, особливо у наш непростий час,повна несподіванок. Людина може виявитися жертвою катастрофи абопограбування, раптово захворіти, внаслідок зміни ринкової кон'юнктуриможуть не виправдатися розрахунки підприємця на отримання прибутку. У цих ібезлічі інших випадків виникає необхідність заздалегідь убезпечити себевід їх шкідливих наслідків або звести їх до мінімуму. Чимало людейпостійно знаходиться в зоні підвищеного ризику. Це пожежники, працівникиохоронних служб, рятувальники, інкасатори, представники цілого ряду іншихпрофесій. При надходженні їх на роботу або призов на службувідповідні міністерства, відомства та інші організації приймають насебе зобов'язання зі страхування життя і здоров'я зазначених осіб на випадоксмерті або стійкої втрати працездатності. Багато громадян напередодністарості і пов'язаного з нею зниження працездатності хочуть забезпечити собіхоча б прожитковий мінімум, для чого вдаються до послугспеціалізованих організацій, які, приймаючи від громадян одноразовоабо періодично певні внески, гарантують їм при настанніобумовленого події (наприклад, при дожитті до обумовленого віку)виплату відповідних сум, що перевершують, як правило, ці внески. Підвсіх зазначених випадках мова йде про страхування, при якомуспеціалізовані організації - страховики збирають внески з громадян іорганізацій (страховиків), що уклали з ними договори страхування. Зарахунок цих внесків (страхових премій) у страховика утворюється особливийстраховий фонд, з якого при настанні передбаченого в договорівипадку - страхового випадку (смерті, втрати працездатності, знищеннямайна, неотримання прибутку і т. д.) страховик сплачує страхувальникучи іншій особі обумовлену грошову суму.

Прийнято вважати, що початок страховому справі було покладено У XVII ст. влондонській кофеїні Едварда Ллойда. У кофеїні зустрілися купці, багато зяких зазнали великої шкоди внаслідок пішли в плавання і ніколи неповернулися кораблів. Нерідко кораблі та їх команди ставали, та й заразстають, жертвами морських піратів. Купці вирішили у випадку загибелі іпропажі кораблів не залишати в біді того, хто спорядив корабель уекспедицію, а розподіляти сума завданої шкоди між усіма. Для цьогодомовилися проводити відрахування від вартості бере участь в експедиціяхмайна, за рахунок яких створити особливий фонд. З цього фонду танадавалася допомога до того купця, що потрапив у біду. Саме так і зародивсястрахування в його сучасному розумінні, хоча потреба у взаємодопомозівідчувалася людьми з давніх-давен.

Страхувальники прагнуть до отримання грошової компенсації збитку,заподіяної особистості чи майну внаслідок випадкових обставин,причому розмір цієї компенсації повинен бути якомога вище і вже у всякомувипадку більше суми сплаченої страхової премії. Страхова виплата часомвиступає для страхувальника єдиним способом покриття збитків. Удеяких видах страхування (наприклад, накопичувальному) метою страхувальникаможе бути також одержання частини доходу від вкладення сум сплачених нимпремій в ті або інші ринкові активи (інвестиційний дохід). Нарешті,не можна забувати про те почуття «захищеності», яке зазнаєстрахувальник, який уклав договір з надійною страховою компанією.

Страховик, у свою чергу, має на меті отримати страхову премію,вкласти її в ті або інші активи і витягти інвестиційний дохід. Висновокдоговорів страхування для нього - вид підприємницької діяльності,який можливий тому, що далеко не з кожного договору наступаєстраховий випадок. Страхові ж премії належать по кожному з договорів,що дозволяє створити фонди для страхових виплат. На поповнення такихфондів йдуть і доходи від розміщення премій.

Наступ страхових випадків підпорядковано законам вірогідності. Імовірністьрозраховується математично, шляхом аналізу безлічі подій, івикористовується при визначенні величини страхової премії. Чим ширше цебезліч, тим ближче до оптимального розмір премії. Відповідно, чимбільше договорів укладе страховик (чим ширше його страхове поле), тимстійкіше його бізнес (якщо, звісно, правильно розрахована ймовірність).
Як кажуть страховики, немає поганих ризиків, є маленькі премії.

Найбільш характерною рисою страхування є утворення СТРАХОВОГО
ФОНДУ відокремленого майнового фонду за рахунок децентралізованихджерел - внесків страхувальників. Цей фонд знаходиться в розпорядженнісамостійної юридичної особи - страхової організації, якій виданаліцензія (дозвіл) на право займатися страховою діяльністю. З цьогофонду при настанні страхового випадку та проводяться виплати або самомустрахувальнику, або іншому зазначеному в законі або договорі особі.

Зрозуміло, наївно представляти діяльність з надання страхових послугяк альтруїстичних, як безкорисливе служіння загальному благу. Як і будь-якапідприємницька діяльність, вона ведеться перш за все зарадисистематичного отримання прибутку, причому страховий бізнес доситьдоході. Страхові компанії, зосереджуючи серйозні за розмірами капітали,пускають їх в обіг, вкладаючи їх у найбільш прибуткові сфери бізнесу.
Внаслідок цього на страховому ринку йде запекла конкурентна боротьба.
У той же час без страхування, що охоплює все більш широке колострахових ризиків, сучасне суспільство неможливо. Підприємництвонеминуче пов'язане з ризиком, без страхування якого стався б спадактивності фінансово-промислових кіл. А це, у свою чергу, призвело бдо згортання виробництва, скорочення робочих місць, зниження купівельноїспроможності населення і багатьом іншим вкрай небажаним соціально -економічних і політичних наслідків.

Не слід забувати і про те, що окремий страховик може перекластичастину свого ризику на інших страховиків шляхом використання механізмівспівстрахування і перестрахування. Тим самим побічно в несенні тяготконкретного страхового випадку беруть участь і всі інші учасникицивільного обороту, так чи інакше втягнуті в надання страхових послуг.

Отже, страхування - це такий вид необхідної суспільно корисноїдіяльності, за якої громадяни та організації заздалегідь страхують себе віднесприятливих наслідків у сфері їх матеріальних та особистих нематеріальнихблаг шляхом внесення грошових внесків в особливий фонд спеціалізованоїорганізації (страховика), що надає страхові послуги, а ця організаціяпри настанні зазначених наслідків виплачує за рахунок коштів цьогофонду страхувальнику чи іншій особі обумовлену суму.

Сторони договору страхування:

За договором страхування одна сторона (страхувальник) вносить іншій стороні
(страховику) обумовлену договором плату (страхову премію), астраховик зобов'язується при настанні передбаченої договором події
(страхового випадку) виплатити страхувальнику чи іншій особі, на користьякої укладено договір страхування, страхове відшкодування або страховусуму.

Сторони договору страхування - страхувальник і страховик.

Страхувальник - це особа, яка укладає договір страхування. У ролістрахувальника, за загальним правилом, може виступати будь-яка особа. У деякихвидах страхування страхувальником повинен бути спеціальний суб'єкт, однакце питання буде розглянуто пізніше.

Страхувальник, як правило, сплачує страхову премію. Однак уконсенсуальної договорі страхування обов'язок зі сплати страхової преміїможе бути покладено і на третю особу - вигодонабувача

На боці страхувальника, крім нього самого, можуть одночасно виступати треті особи - вигодонабувачі.

Вигодонабувач - це особа, на користь якої страхувальник уклав договір страхування. Подібна конструкція є одним із прикладів договору на користь третьої особи.

Вигодонабувач набуває прав та обов'язків за договором страхування тільки за наявності його згоди на це. Якщо він не хоче бути пов'язаним договором страхування, він може його проігнорувати. Однак як тільки вигодонабувач висловить свою волю на придбання що випливають з договору страхування прав, він автоматично стає і суб'єктом пов'язаних з ними обов'язків.

Згідно з п. 2 ст. 952 ГК КР страховик має право вимагати від вигодонабувача виконання обов'язків за договором страхування, включаючи обов'язки, що лежать на страхувальнику, але не виконані ним, при пред'явленні вигодонабувачем вимоги про страхову виплату. Ризик наслідків невиконання або несвоєчасного виконання обов'язків, які повинні були бути виконані раніше, несе вигодонабувач.
Заявляючи про страхову виплату (здійснюючи свої права), вигодонабувач тим самим погоджується на те, щоб на нього були покладені і пов'язані з цими правами обов'язки.

Укладення договору страхування на користь вигодонабувача не звільняє страхувальника від виконання обов'язків за цим договором, якщо інше не встановлено договором, або обов'язки страхувальника виконані особою, на користь якої укладено договір (п. 1 ст. 952 ГК КР ).

Вигодонабувач повинен мати страховий інтерес (якщо останнійвідсутній у страхувальника) і може бути призначений за договором як особистого,так і майнового страхування.

Страхувальник має право замінити вигодонабувача, названого в договорістрахування, іншою особою, письмово повідомивши про це страховика. Замінавигодонабувача за договором особистого страхування, призначеного ззгоди застрахованої особи, допускається лише за згодою цієї особи.

Вигодонабувач не може бути замінений іншою особою після того, як вінвиконав будь-яку з обов'язків за договором страхування або пред'явивстраховикові вимогу про страхову виплату.

Застрахована особа - це фізична особа, життя або здоров'яякого застраховані за договором особистого страхування або страхуваннявідповідальності. Застрахована особа завжди має страховий інтерес. У йогоролі можуть виступати як страхувальник, так і вигодонабувач. Тодізастрахована особа просто несе права та обов'язки страхувальника
(вигодонабувача) і спеціально не виділяється тоді, коли ністрахувальник, ні вигодонабувач не мають страхового інтересу і в той жечас беруть участь в договорі.

Якщо застрахована особа не збігається зі страхувальником
(вигодонабувачем), договір особистого страхування може бути укладенийтільки за письмовою згодою застрахованої особи. Заміна страхувальникомзастрахованої особи в період дії договору особистого страхуванняможлива лише за згодою самого застрахованої особи і страховика.

У той же час за договором страхування ризику відповідальності за заподіянняшкоди страхувальник, який не збігається із застрахованою особою, має право, якщоінше не передбачено договором, в будь-який час до настання страховоговипадку замінити цю особу іншим, письмово повідомивши про це страховика.
Очевидно, немає необхідності і в одержанні згоди застрахованої особи наукладення такого договору страхування відповідальності.

Страховик - це юридична особа, яка має дозвіл (ліцензію) наздійснення страхування відповідного виду (ст. 931 ГК КР).

Вимоги, яким повинні відповідати страхові організації, порядокліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду зацією діяльністю визначаються законами про страхування.

Ліцензування страховиків і подальший нагляд за їхньою діяльністювиробляються спеціально створеними органами. Метою ліцензування єзабезпечення відповідності страховиків вимогам стійкості іплатоспроможності, які необхідні їм для нормального здійснення своєїдіяльності і тим самим - для забезпечення інтересів страхувальників.

В процесі своєї діяльності страховики повинні дотримуватись встановленихдля них показники стійкості та платоспроможності. Зокрема, вонизобов'язані створювати резерви для страхових виплат, забезпечувати дотриманнянормативів співвідношення між своїми активами і зобов'язаннями, виконуватиінші показники і вимоги. За виконанням всіх цих показників
(вимог) стежить спеціальний орган з нагляду за страховоюдіяльністю.

У ролі страховиків можуть виступати як комерційні, так інекомерційні організації.

Правоздатність страховиків, які є комерційними організаціями,носить обмежений характер. Вони мають право вести, як правило, тількистрахову або пов'язану з нею діяльність. Їм заборонено виробнича,торгово-посередницька та банківська діяльність. Правда, страхування невизнано винятковим видом діяльності страховиків. Тому їхправоздатність (за винятком правоздатності страховиків, які єнекомерційними організаціями) не може бути визнана спеціальної.

Законодавчими актами можуть бути встановлюватися обмеження на участьу створенні страхових організацій іноземних фізичних і юридичних осіб.
Подібний захід може бути введена для того, щоб зменшити конкуренцію настраховому ринку і тим самим підтримати вітчизняних страховиків, досвід ікапітали яких поки що невеликі.

Страховики, що відносяться до комерційних організацій, страхують чужіризики, а що збираються ними премії завжди включають «дохідну частину», якаслужить основою для отримання прибутку.

За загальним правилом, страхування здійснюють комерційні організації,оскільки воно відноситься до підприємницької діяльності. Однак увипадках, передбачених законом, у ролі страховиків можуть виступати інекомерційні організації, наприклад, товариства взаємного страхування.

Товариство взаємного страхування - це організація, що об'єднує коштигромадян і юридичних осіб, що бажають на взаємній основі застрахувати своємайно або інші майнові інтереси (ст. 967 ГК КР).

Особливості правового становища товариств взаємного страхування і умовиїх діяльності повинні визначатися відповідно до ГК законом про взаємнестрахуванні. В даний час такого закону немає. Тому правовоїбазою їх діяльності служать нині лише норми ЦК та Закону про страхування.

На взаємній основі може здійснюватися тільки добровільне майновестрахування. Обов'язкове страхування на взаємній основі допускається лише увипадках, передбачених законом про взаємне страхування (п. 4 ст. 967 ГК
КР). Такі випадки законом поки не передбачені.

Товариства взаємного страхування здійснюють страхування своїх членів (п.
2 ст. 967 ЦК). Взаємність подібного страхування полягає в тому, щострахові премії збираються серед обмеженого кола осіб - членів товариства
- І витрачаються на страхові виплати їм же. Підставою виникненнязобов'язання зі страхування виступає сам факт членства в суспільствівзаємного страхування, якщо установчими документами товариства непередбачено ув'язнення в цих випадках договорів страхування.

Загальні правила про договори страхування застосовуються до відносин зстрахування між товариством взаємного страхування і його членами, якщо іншене передбачено законом про взаємне страхування, установчими документамивідповідного товариства або Установленими їм правилами страхування (п. 3ст. 967 ЦК).

Товариства взаємного страхування, які страхують тільки своїх членів, по загальномуправилом, є некомерційними організаціями. Вони можуть бути утворенів будь-якій формі некомерційної організації. Некомерційний характердіяльності товариств взаємного страхування в даному випадку полягає в тому,що збираються ними премії витрачаються лише на страхові виплати тапокриття необхідних витрат.

Страхування цивільної відповідальності поділяється на дварізновиди - страхування відповідальності за заподіяння шкоди абопозадоговірні відповідальності яка існує і в КР (ст. 925) і в РФ
(ст. 931 ЦК) та страхування відповідальності за договором або договірноївідповідальності яке існуєтільки в РФ (ст. 932 ЦК).

За договором страхування ризику відповідальності за зобов'язаннями,що виникають внаслідок заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майнуінших осіб, страхується ризик відповідальності самого страхувальника або іншогоособи, на яку така відповідальність може бути покладена.

Закон допускає страхування ризику позадоговірні цивільноївідповідальності, яка виникає з будь-яких підстав. Страхування ризикуадміністративної або кримінальної відповідальності неможливо в силу п. 1 ст.
922 ГК КР.

Особа, ризик відповідальності якого за заподіяння шкоди застрахований,має бути назване в договорі страхування. Якщо ця особа в договорі неназвано, вважається застрахованим ризик відповідальності самого страхувальника
(п. 2 ст. 925 ГК КР, 931 ГК РФ). Таким чином, при страхуванніпозадоговірні відповідальності у відносинах можуть брати участь відразу чотирирізних учасника - страхувальник, страховик, особа, відповідальністьякої застрахована, в. нарешті, вигодонабувач.

Договір страхування ризику відповідальності за заподіяння шкоди вважаєтьсяукладеним на користь осіб, яким може бути завдано шкоди
(вигодонабувачів), навіть якщо договір укладено на користь страхувальникаабо іншої особи, відповідальних за заподіяння шкоди, або в договорі несказано, на чию користь він укладений (п. 3 ст. 925 ГК КР, 931 ГК РФ).
Отже, договір страхування позадоговірні відповідальності завждиукладається на користь третьої особи (вигодонабувача), ніколи незбігається зі страхувальником.

У випадку, коли страхування відповідальності за заподіяння шкодиобов'язково, а також в інших випадках, передбачених законом абодоговором страхування такої відповідальності, особа, на користь якоговважається укладеним договір страхування, має право пред'явитибезпосередньо до страховика вимога про відшкодування шкоди в межахстрахової суми.

В інших випадках вигодонабувач може пред'явити вимогу провідшкодування шкоди тільки до страхувальника (особі, відповідальність якоїзастрахована), останній же має право (але не зобов'язаний) залучити до участі у справістраховика.

Страхування ризику відповідальності за порушення договору допускається лишеу випадках, передбачених законом. До їхнього числа відноситься, наприклад,страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту.

За договором страхування ризику відповідальності за порушення договору можебути застрахований ризик відповідальності тільки самого страхувальника, але ніякНЕ третіх осіб. Договір страхування, що не відповідає цій вимозі,незначний (п. 2 ст. 932 ЦК).

Такі жорсткі вимоги до страхування договірної відповідальностіобумовлені, очевидно, фіскальними міркуваннями. Адже порушеннядоговору в значному числі випадків - результат вольових дійзобов'язаної особи. Тому дозвіл страхувати відповідальність (у тому числічужу) за будь-якого договору дозволило б безконтрольно «перекачувати»грошові кошти, не піклуючись подисканіем відповідних підстав. До того жпорушення договору зазвичай не має притаманних страховому випадку ознаквипадковості та ймовірності.

Ризик відповідальності за порушення договору вважається застрахованим укористь сторони, перед якою за умовами цього договору страхувальникповинен нести відповідальність, - вигодонабувача, навіть якщо договірстрахування укладено на користь іншої особи або в ньому не сказано, в чиюкористь він укладений. Таким чином, і договір страхування договірноївідповідальності завжди полягає на користь третьої особи.

     
 
     
Українські реферати
 
Рефераты
 
Учбовий матеріал
Українські реферати refs.co.ua - це проект, на якому розташовано багато рефератів, контрольних робіт, курсових та дипломних проектів, які доступні для завантаження. Наші реферати - це учбовий матеріал для школярів і студентів. На ньому містяться матеріали, які дозволять Вам дізнатись більше про навколишнє середовище та конкретні науки які викладають у навчальних закладах усіх рівнів.
9.6 of 10 on the basis of 3486 Review.
 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
  Українські реферати | Учбовий матеріал | Все права защищены.